Розкрито значення риби та безхребетних морепродуктів для збагачення повноцінного харчування людей. Охарактеризовано стан і перспективи розвитку рибного ринку в Україні. Наведено класифікацію промислових риб. Розглянуто основні родини промислових риб. Подано інформацію про хімічний склад тканин гідробіонтів.

Дефіцит йоду є глобальною проблемою, яка стосується близько 2 млрд осіб у всьому світі, причому вагітні жінки належать до групи підвищеного ризику. Профілактика йодної недостатності розпочалася в XX ст. і стартувала з глобальних програм йодування солі, спрямованих на підвищення рівня споживання йоду в усьому світі. Хоча це й призвело до ефективного викорінення ендемічного зобу, схоже, що йодування солі не вирішило всіх проблем. Наразі рекомендоване обмеження споживання солі, яка є основним джерелом йоду, для профілактики неінфекційних захворювань, поширеність яких зростає, таких як гіпертонія або рак. Незважаючи на те, що існують інші джерела йоду, такі як риба, морепродукти, молочні продукти, вода й овочі, високий рівень споживання оброблених харчових продуктів із високим вмістом неіонізованої солі, альтернативні дієти та обмежене споживання солі все ж можуть призвести до дефіциту йоду. Отже, дефіцит йоду залишається актуальною проблемою, яка потребує нових профілактичних рішень. Проте, схоже, що не існує дієти, яка б повністю забезпечила потребу в йоді, а додавання йоду до їжі все ж є необхідним.

Досліджено суть, структуру, багатофункціональну специфіку та значення глобального рибальства й аквакультури у парадигмальному форматі сталого розвитку. Визначено критичні проблеми рибальства і аквакультури, зумовлені глобальними змінами клімату, забрудненням світового океану, техногенним впливом на аквасистему, браконьєрством. Запропоновано таксономічну модель глобального рибальства, ідентифіковано тренди та імперативи його управлінням. Проаналізовано політику ЄС в сфері рибальства, показано його місце та роль в Європейській економіці. Оцінено масштаби і структурну динаміку європейської рибної та аквакультурної індустрії. Визначено кількісні і якісні параметри, принципи і критерії інституційної та корпоративної організаційно-правової конфігурації ринку риби і морепродуктів ЄС, виявлено специфіку багаторівневого регулювання європейського рибальського бізнесу. Показано внутрішні і зовнішні умови, виявлено об'єктивні і суб'єктивні проблеми розвитку рибного господарства України, оцінено його потенціал, визначено напрями системної модернізації та розвитку експорту у євроінтеграційному контексті.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д222.13 + Д222,8

Рубрики:

Радіоактивність вод суші

Шифр НБУВ: РА445911 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчення тенденцій розвитку ринку риби та продукції рибної промисловості, аналіз обсягів експорту та імпорту рибної продукції в Україну для подальшої побудови холодних ланцюгів постачань. Проведено аналіз обсягів рибальства та аквакультури в усьому світі за останні роки, лідерами по вилову риби залишаються країни Азії, пропозиції на ринку риби та морепродуктів залишаються за країнами, які складають 80 % від загального об'єму вилову риби. Загальний видобуток рибної продукції забезпечують усього 20 країн, серед яких Китай виступає беззаперечним лідером. Також світовий стан пропозиції на ринку риби та морепродуктів протягом тривалого часу визначають Перу, США, Чилі, Індонезія, Японія, Індія, РФ, Таїланд, Норвегія, Латвія, Естонія. Визначенні основні країни імпортери риби та рибної продукції в Україну якими є Ірландія та Норвегія, співвідношення імпорту та експорту риби та рибної продукції в Україні складає експорт - 2 % , імпорт - 98 % , незважаючи, що Україна мас морський простір, об'єм вилову та експорту дуже незначний. Розглянуті основні країни імпортери риби та рибної продукції в України, визначено, що 90 % всієї імпортованої продукції є замороженою, доставка з країн Європейського Союзу відбувається автомобільним транспортом. Встановлено, що український ринок риби є імпортозалежним і мас сезонний характер. Акцентовано увагу на необхідність урахування географії перевезень на формування технологічного процесу доставки риби.

На основі теоретичних і експериментальних досліджень висвітлено інноваційні досягнення в управлінні асортиментом, якістю, безпекою товарів і послуг, досягнення індустрії гостинності та готельно-ресторанного бізнесу, менеджменту, експертної діяльності, технологій торгівлі та підприємництва. Запропоновано шляхи створення нових підходів у цих напрямках. Охарактеризовано інноваційні технології виробництва та тенденції асортименту товарів. Проаналізовано тенденції розвитку кавових і чайних напоїв на основі лікарсько-технічної сировини. Висвітлено сучасні напрямки наноосвіти фахівців товарознавчо-комерційного профілю в процесі їх навчання в університетах. Подано інформацію про експрес-метод виявлення фальсифікації олив моторних для легкових автомобілів. Увагу приділено дослідженню якості сиру кисломолочного за мікробіологічними показниками, динаміці споживання риби та морепродуктів в Україні, використанню рослинних добавок для боротьби з пліснявінням хлібобулочних виробів. Розкрито правові аспекти щодо обігу зброї.

Морепродукти є головним джерелом жирних кислот омега-3, які є необхідними для оптимального розвитку нервової системи. Проте у США жінкам рекомендують Використано лонгітюдне дослідження батьків і дітей ALSPAC (Avon Longitudinal Study of Parents and Children) для оцінювання можливих переваг і небезпек для розвитку дитини за різних рівнів споживання морепродуктів під час вагітності. Одинадцять тисяч вісімсот сімдесят п'ять вагітних заповнили анкету частоти харчування, за якою оцінювали споживання морепродуктів протягом 32 тиж гестації. Багатоваріантні моделі логістичної регресії (включаючи 28 потенційних побічних змінних, що оцінюють соціальний добробут, перинатальні та дієтичні параметри) використано для порівняння результатів розвитку, поведінки та пізнавальної діяльності дітей віком від 6 міс до 8 років у жінок, які не вживали морепродуктів, вживали 1 - 340 г на тиждень і >> 340 г на тиждень під час вагітності. Споживання вагітними менше 340 г морепродуктів на тиждень пов'язане з підвищеним ризиком того, що їх діти опиняться у найнижчому квартилі вербального IQ (без споживання морепродуктів співвідношення шансів (СШ) 1,48, 95 % ДІ 1,16 - 1,90; у разі споживання - 1,09, 0,92 - 1,29; загальний тренд, p = 0,004), у порівнянні з матерями, які споживають понад 340 г на тиждень. Низький рівень споживання морепродуктів вагітними також пов'язаний з підвищеним ризиком субоптимальних результатів просоціальної поведінки, дрібних моторних, комунікаційних і соціальних показників. Чим меншим є рівень споживання морепродуктів під час вагітності, тим вищим ризик субоптимального розвитку у дітей. Зроблено висновки, що споживання морепродуктів майбутніми матерями менше 340 г на тиждень під час вагітності не захищає дітей від несприятливих наслідків; зафіксовано сприятливий вплив на розвиток дитини у разі споживання понад 340 г морепродуктів на тиждень. Результати свідчать про те, що поради щодо обмеження споживання морепродуктів насправді можуть бути згубними. Результати продемонстрували, що ризики від втрати поживних речовин є більшими, ніж ризики від шкідливого впливу забруднювальних речовин у 340 г морепродуктів, спожитих на тиждень.

Увагу приділено проблемі профілактики та лікування йоддефіцитних захворювань. Узагальнено результати досліджень, а також досвід вітчизняних і зарубіжних учених із проблеми впливу різних зобогенних факторів на розвиток йоддефіцитних захворювань у населення, здійснено критичний аналіз методів і засобів профілактики та лікування. Представлено сучасний стан проблеми в усьому світі, в тому числі в Україні, пошуку засобів профілактики йоддефіциту, роль речовин природного й антропогенного походження, які можуть впливати на засвоєння йоду, пошкоджувати структуру та функцію щитоподібної залози, викликаючи зобну трансформацію прямою й опосередкованою дією на механізм утворення, екскреції та периферійного мутаболізму тиреоїдних гормонів. Детально описано роль мікроелементів - синергістів йоду (селену, заліза, міді, цинку, кобальту) й антагоністів - солей важких металів (свинцю, кадмію, алюмінію, ртуті, миш'яку тощо), компонентів промислових відходів, дисбалансу мікроелементів, впливу іонізуючого опромінення, характеру харчування. Проаналізовано методи та засоби профілактики йоддефіцитних захворювань (йодована сіль, йодомарин, йодований крохмаль - синій йод "йодказеїн (йод-актив)". Розглянуто можливості використання морепродуктів як носіїв практично всіх ессенціальних мікроелементів, поліцукрів-блокаторів всмоктування радіонуклідів і солей важких металів тощо.

Йод є есенціальним мікроелементом, необхідним для продукції гормонів щитоподібної залози. Його недостатнє або надмірне надходження порушує тиреоїдну функцію. Оптимальним шляхом надходження йоду в організм людини є збалансоване харчування, яке містить достатню кількість продуктів, багатих на йод (морепродукти, молоко та молочні продукти). У країнах, де населення відчуває дефіцит йоду в продуктах харчування, оптимальною стратегією ліквідації йодного дефіциту є постійне використання йодованої солі для приготування їжі у домогосподарствах, закладах громадського харчування та у харчовій промисловості. За умов недостатнього надходження йоду з продуктами харчування для груп особливого ризику розвитку йододефіцитних захворювань (діти, підлітки, вагітні, матері-годувальниці) можливе використання дієтичних добавок і препаратів із фізіологічним вмістом йоду.

Наведено основні бар'єри в експорті та емпіричним шляхом продемонстровано їх вплив на експорт морепродуктів в'єтнамськими компаніями, що намагаються вийти на ринок США. Вплив бар'єрів досліджено за групами - продуктові бар'єри, технологічні, логістичні та процедурні бар'єри, бар'єри в дистрибуції. Надано рекомендації щодо подолання всіх описаних бар'єрів у реальній практиці експорту.

Розкрито сучасні напрями підвищення конкурентоспроможності рибного господарства з урахуванням особливостей у формуванні попиту та пропозиції на товарну рибу та морепродукти. Доведено важливість рибного господарства для місцевих та глобальних продовольчих систем та необхідність забезпечення здорового харчування, відмічено позитивний ефект у питанні зменшення волатильності цін завдяки посиленню контролю над виробництвом риби та рибної продукції, стабілізації її постачання.

Проаналізовано динаміку вилову, обсяги імпорту та експорту риби й морепродуктів, структуру виробництва та рівень споживання рибної продукції населенням України. Підтверджено критичний стан рибного господарства України, зазначено причини негативних явищ і запропоновано можливі шляхи подолання кризи в цій галузі.

Розроблено теоретико-методичні засади цінової політики підприємства, що займається переробкою риби та морепродуктів. Досліджено діяльність суб'єктів вітчизняного ринку риби та морепродуктів і розроблено заходи підвищення ефективності їх цінової політики. Дослідження базових категорій, пов'язаних із ціновою політикою підприємства та процесом встановлення ціни, надало можливість з'ясувати суть цього процесу, виокремити рушійні сили та розробити відповідний науково-методичний інструментарій управління ним. Узагальнено суть ціни, цінової політики, цінової стратегії та цінової тактики. Розроблено методичні підходи до формування ціни на продукцію підприємства. Досліджено вітчизняний ринок риби та морепродуктів, визначено особливості встановлення ціни на таку продукцію. На основі аналізу еластичності продукції запропоновано заходи, що дозволять підвищити ефективність цінової політики підприємства й обрати вірну цінову стратегію.

Розглянуто сировину і продукти з переробленої риби та морепродуктів. Розкрито особливості організації процесу обробки окремих груп риб, одержання відповідного асортименту напівфабрикатів з риби, а також обробки та використання нерибної водної сировини та харчових відходів. Показано вплив окремих способів кулінарної обробки продукції ресторанного господарства на формування споживних властивостей. Систематизовано технології страв із риби та нерибних морепродуктів. Визначено проблеми раціонального використання сировинних ресурсів на основі удосконалення технології з метою забезпечення відповідної якості та безпечності кулінарної та іншої продукції з риби та морепродуктів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.116.3 + Р714.8

Рубрики:

Харчування вагітних

Гігієна матерів-годувальниць

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У подростков с диффузным нетоксическим зобом (ДНЗ), проживающих в условиях легкого йодного дефицита, путем анкетирования проведен анализ рациона питания и его влияния на содержание витаминов и микроэлементов. Установлено, что недостаток в питании продуктов животного происхождения (рыбы и мяса) сопровождается снижением уровня витаминов В1, В2 и Е. У подростков с ДНЗ, использующих при приготовлении пищи йодированную соль, определяли более высокие показатели селена и витамина А. Среди них реже диагностировали зоб II - III степени. Для профилактики и лечения ДНЗ у детей и подростков, проживающих в условиях легкого йододефицита, необходимо включение в рацион питания продуктов животного происхождения, морепродуктов, а также обязательное использование йодированной соли. В случае выявления сочетанного дефицита йода, селена и витаминов, особенно при отсутствии полноценного питания, необходимо сочетанное назначение препаратов калия йодида, селена, витаминов А и группы В.

Викладено основні теоретичні матеріали та нормативні документи, пов'язані з класифікацією промислових риб і морепродуктів. Розкрито товарні властивості та споживні властивості окремих груп рибних товарів. Проаналізовано вплив різних чинників на формування якості та безпечності. Подано товарознавчу характеристику основних видів рибних і нерибних продуктів. Викладено особливості вимог до якості, пакування, маркування та зберігання.

За результатами досліджень встановлено значні коливання вмісту йоду та селену в зразках риби і морепродуктів, відібраних в різних пунктах роздрібної торгівлі Києва та Київської області. Встановлені також значні розходження одержаних даних з розрахунковими показниками. Найбільш на вміст йоду і селену впливають дотримання умов зберігання замороженої продукції в торговій мережі, вид кулінарної обробки і внесення збагачувальних добавок (наприклад, йодованої солі). Найнадійнішим джерелом йоду і селену із продуктів моря є морські водорості, які навіть після кулінарної обробки відзначаються достатньо високим рівнем мікроелементів.

По результатам исследований установлены значительные колебания содержания йода и селена в образцах рыбы и морепродуктов, отобранных в разных пунктах розничной торговли Киева и Киевской области. Установлены также значительные расхождения полученных данных с расчетными показателями. Больше всего на содержание йода и селена влияют соблюдение условий хранения замороженной продукции в торговой сети, вид кулинарной обработки и внесение обогащающих добавок (например, йодированной соли). Самым надежным источником йода и селена из продуктов моря являются морские водоросли, которые даже после кулинарной обработки отличаются достаточно высоким уровнем микроэлементов.

Рассмотрены современные виды упаковок пищевых продуктов на основе биополимерных, электретных и нанокомпозитных материалов. Проанализированы основные физико-химические свойства и технологии получения таких материалов. Дана детальная характеристика активной упаковки для некоторых пищевых продуктов: хлеба и хлебобулочных изделий, овощей и фруктов, молочных продуктов, рыбы и морепродуктов. Приведена информация о съедобных пленках, антимикробных пленках и покрытиях, полимерной упаковке на основе электретов, а также об интеллектуальных упаковках пищевых продуктов, упаковках на основе биоразлагаемых полимеров. Рассмотрены новейшие тенденции в области разработки и применения упаковочных материалов.

Визначено структуру споживання риби та морепродуктів, надано результати опитування споживачів риби та морепродуктів. Проведено аналіз ринку риби і морепродуктів та факторів, що впливають на споживчий вибір.