Розглянуто актуальні літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування біблійного сюжетно-образного матеріалу в культурі різних часів і народів. Висвітлено закономірності переосмислення сюжетів та образів Нового Завіту в українській літературі ХХ ст., проблематику християнської моралі у малій прозі В.Підмогильного у зв'язку з філософією Ф.Ніцше, основні принципи освоєння біблійних образів у ліриці І.Франка. Охарактеризовано етику англіканського протестантизму та її художню репрезентацію у творчості Н.Бретона, біблійні образи в етнологічному аспекті, особливості виявлення апеляції в сакральних текстах, співвідношення експліцитного та імпліцитного в євангельському тексті.

Монографія присвячена інтерпретації філософії Нового часу (і відповідного історичного типу мислення) як структурно обумовленого конфлікту декількох мислительних стратегій. Проведена автором уперше в філософській літературі реконструкція симптоматологічної мислительної стратегії (Паскаль-де Сад - Ніцше - сучасна філософія радикального плюралізму) обгрунтовано доводить незмінність структури цього конфлікту протягом останніх чотирьох століть і, відповідно, структурну тотожність філософії Нового часу (XVII-XX cт.). Ключовим пунктом дослідження є специфічна інтерпретація текстів Б.Паскаля, яка серйозно коректує загальноприйняті уявлення про характер філософії XVII ст. і культури модерну загалом.

Критично оцінено стан сучасних історичних досліджень в Україні, розглянуто актуальні проблеми джерелознавства, а також термінології історії. З огляду на це проаналізовано герменевтичний та лінгвістичний (в інтерпретації відповідно Хайдеггера та Ніцше) підходи до критики мови науки. Приділено увагу деяким концепціям історичного поступу: синергетиці, окремим відносно новим напрямкам методологічних пошуків українських істориків.

Розглядається філософсько-критичний потенціал творчості відомого французького філософа Жіля Дельоза. Проаналізовані ранні роботи Ж.Дельоза "Ніцше та філософія" і "Відмінність та повторення", розкрито критичне походження "позитивних" концептів філософії французького мислення - концептів відмінності, сингулярності, бажання, змісту та ін., - та простежені основні лінії впливу І.Канта та Ф.Ніцше на Ж.Дельоза.

Розглянуто проблему аналогії буття у томістичній філософії, дуалізм аполлонічного та діонісійського основ у творчості Ф.Ніцше, діалогічний зміст християнського духовного наставництва. Проаналізовано філософські погляди М.Шліка, М.Фуко, Р.Декарта, І.Канта. Приділено увагу актуальним проблемам історико-філософського дослідження, зокрема, інтерпретації як істотному елементу комунікації, окремим аспектам метафоричного моделювання дійсності тощо.

Висвітлено актуальні проблеми історії, філософії, релігії, педагогіки та філології. Проаналізовано трансформацію язичницьких вірувань східних слов'ян у період прийняття християнства. Значну увагу приділено українсько-російському договору 1654 р., Конотопській битві 1659 р., повстанню у Боснії та Герцеговині 1875 р., Постдамській конференції, а також Берлінській кризі 1961 р. Детально розглянуто філософські теорії Августина, Гегеля, Спінози, Ніцше, Шеллінга, К.Ясперса, В.Гумбольдта та ін. Окремі розділи присвячено особливостям формування та функціонування бельгійського варіанта французької мови, а також структурно-семантичному аналізу складнопідрядних речень з непрямою мовою у сучасній німецькій мові.

Розглянуто відображення проблем насилля в історії філософії. Розкрито поняття "зло" та "насилля" у релігійно-філософських концепціях, онтологічний сенс революції та насильства. Проаналізовано ніцшеанське заперечення теодиції та сенсу дихотомії "добра" і "зла" у релігійно-філософській традиції, поняття насилля і терору в філософії А.Камю, К.Юнга, Е.Фромма.

Розглядаються найновітніші течії сьогоднішньої світової науки, приділяється головна увага крахові усталених істин та виникненню нових обріїв у філософії, математиці, фізиці, біології, науках про людину, лінгвістиці, етиці, естетиці, політології та теології. Публікуються уривки з праць учених, які справили найбільший вплив у тих галузях сучасної думки, що тут розглядаються. Висвітлюється діяльність мислителя Ніцше, який реально започаткував новітню та постновітню думку. Аналізуються два головні напрямки, що характеризують період 1930-1960 рр.: неопозитивізм Віденського гуртка і феноменологія. Розповідається про екзистенціальні течії (Сартр, Бовуар та ін.), а також про Мерло-Понті, мислителя, що цікавився проблемами буття. Проаналізовано кілька успіхів, досягнутих у математиці та природничих науках у першій половині XX сторіччя (теореми Геделя, квантова теорія тощо). Розглядаються науки про людину першої половини XX сторіччя (психоаналіз, психосоціологія, соціологія тощо). Значну увагу приділено марксизму та Франкфуртській школі, яка утворилася на околицях марксизму. Описується стан сучасної думки, фундаментальні ідеї нашого часу, нові концептуальні інструментарії. Характеризується розвиток лінгвістики (Якобсон, Єльмслев та ін.), естетики (Адорно, М.Анрі, Делез, Жіль Кепель), історії (Ле Гоф та ін.), аналітична філософія (Остин, Квайн та ін.).

Проаналізовано екзистенційні погляди А.Камю, лейтмотивом яких є ідея відродження античної трагедії абсурду наприкінці XIX - початку XX ст. з іманентними аспектами людини-маси та її антиподу надлюдини. Подібний філософічний підхід, появу якого передбачено Ф.Ніцше, детермінує беззмістовність та занепад етичних і моральних цінностей.

Висвітлено основні етапи розвитку філософської науки. Детально проаналізовано творчу спадщину визначних вчених: Г.Галілея, К.Поппера, Ф.Аквінського, М.Кузанського, Ф.Бекона, Л.Фейєрбаха, Ф.Ніцше, М.Шеллера та ін. Комплексно розкрито проблему суті життя в ідеалістичній та матеріалістичній філософії. Розглянуто біологія як галузь природничо-наукового пізнання, яка має безпосереднє відношення для осмисленння філосоських і релігійних проблем людини (зокрема, суті людини, її життєдіяльності, співвідношення соціального та біологічного, природного та духовного тощо).

Розглянуто питання про предмет філософії, історію її виникнення, античну філософію - її чотири етапи та учення Платона й Аристотеля, стоїцизм; середньовічну філософію ,її основні етапи: патристику та схоластику; філософію епохи Відродження, її характерні риси, діяльність найвідоміших філософів-неоплатоніків - Миколи Кузанського, Джордано Бруно, фундатора Флорентійської платонівської Академії Марсиліє Фічіно, Пікоделло Мірандоли, Ніколо Макіавеллі, Мішель де Монтень. Досліджено філософію Нового часу, висвітлено значення наукових досліджень Миколи Коперника, Іоганна Кеплера, Галілео Галілея, вчення Френсіса Бекона, а також вчення Томаса Гоббса, Джона Локка, Давида Юма, Рене Декарта, Г.В.Лейбніца, Б.Спінози. Зроблено огляд робіт з німецької класичної філософії (від Канта до Гегеля). Запропоновано антропологічний матеріал Л.Фейєрбаха. Наведено відповіді на питання щодо ірраціоналізму XIX ст. (А.Шопенгауер, С.К'єркегор, Ф.Ніцше, позитивізму XIX ст., особливостей ідей західної філософії XX ст. Наведено відомості про викладання філософії у Києво-Могилянській академії, стан філософської думки в Українській діаспорі. Розглянуто філософське значення проблем буття, свідомості, пізнання.

Досліджено основні грані дотичності філософії Ф.Ніцше і творчості В.Винниченка, розглянуто спосіб функціонування ідей Ніцше у творах українського письменника та формування ніцшеанського дискурсу його творчості.

Розглянуто питання категорійно-понятійного апарату, філософії мистецтва, проблеми художньої творчості та обдарованості, створення та сприйняття художнього образу на прикладах філософсько-естетичних учень А.Шопенгауера, Р.Вагнера, Ф.Ніцше. Особливу увагу приділено музичному виду мистецтва, яке відігравало значну роль та займало важливе місце в світоглядних концепціях представників ірраціоналістичної естетики XIX ст.

Висвітлено феномен цінностей в культурі, проблему масової культури в контексті філософії культури Ніцше. Викладено загальнометодологічні підходи до вивчення української національної філософії. Проаналізовано особливості репрезентації теоретичного доробку П.Тейяра де Шардена в європейській філософській літературі другої половини ХХ ст. Розкрито гуманістично-філософські основи "психічного здоров'я" людини у творчості Е.Фромма, теоретико-методологічну сутність "філософії маркетингу", філософські засади виховання ідеалу у софістів. Розглянуто питання філософії естетики, етики, релігії, мистецтвознавства, політики, історії, освіти, культурології.

Освещены феномен ценностей в культуре, проблема массовой культуры в контексте философии культуры Ницше. Изложены методологические подходы к изучению украинской национальной философии. Проанализированы особенности репрезентации теоретического результата П.Тейяра де Шардена в европейской философской литературе второй половины ХХ ст. Раскрыты гуманистическо-философские основы "психического здоровья" человека в творчестве Э.Фромма, теоретико-методологическая сущность "философии маркетинга", философские основы воспитания идеала у софистов. Рассмотрены вопросы философии эстетики, этики, религии, искусствоведения, политики, истории, образования, культурологии.

Проаналізовано становлення модерних уявлень про людську індивідуальність, розкрито її витоки, визначено виміри та описано способи її артикуляції у просторі культурних смислів. Висвітлено еволюцію поглядів на природу морального блага в їх співвідношенні з усвідомленням особистості як істоти з внутрішнім виміром, розглянуто панорамну картину еволюції історичних форм даної артикуляції - від Платона та Августина, Декарта, Лока і Канта до Ніцше, Фуко, Макінтайра.

Проанализировано становление модерных представлений о человеческой индивидуальности, раскрыты её истоки, определены измерения и описаны способы её артикуляции в пространстве культурных смыслов. Освещена эволюция взглядов на природу морального блага в их соотношении с осознанием личности как существа с внутренним измерением, рассмотрена панорамная картина эволюции исторических форм данной артикуляции - от Платона и Августина, Декарта, Лока и Канта до Ницше, Фуко, Макинтайра.

Висвітлено актуальні проблеми з історії вітчизняної та зарубіжної філософії, соціальної філософії, релігієзнавства. Проаналізовано формування та розвиток філософсько-правових поглядів Гегеля. Розглянуто проблему агресії у філософії життя Ніцше, Лоренца і Фрейда, екзистенційну проблематику у творчості іспанського філософа Мігеля де Унамуно, питання двоїстості людської природи. Викладено концепцію софійності в християнській культурі, описано культурно-естетичний феномен ікони в контексті сьогодення.

Освещены актуальные проблемы по истории отечественной и зарубежной философии, социальной философии, религиоведению. Проанализированы формирование и развитие философско-правовых взглядов Гегеля. Рассмотрены проблема агрессии в философии жизни Ницше, Лоренца и Фрейда, екзистенционная проблематика в творчестве испанского философа Мигеля де Унамуно, вопросы двойственности человеческой природы. Представлена концепция софийности в христианской культуре, описан культурно-эстетический феномен иконы в контексте современности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4НІМ)6-649.4 + Ю3(4УКР)6

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано теорії Р.Вагнера та Ф.Ніцше, які вплинули на п'єси Г.Ібсена, М.Метерлінка, режисуру О.-М.Люнє-По. Виявлено символістичні елементи у п'єсах П.Клоделя, Ж.Жіроду, В.Йєтса, Т.Еліота, Г.Лорки та Л.Піранделло. Охарактеризовано театр жорстокості А.Арто, новітній авангардний театр в Америці, а також театр абсурду на підставі діяльності Ж.-П.Сартра, С.Беккета, Г.Пінтера та Е.Іонеско.

Проанализированы теории Р.Вагнера и Ф.Ницше, которые повлияли на пьесы Г.Ибсена, М.Метерлинка, режиссуру О.-М.Люне-По. Выявлены символистические элементы в пьесах П.Клоделя, Ж.Жироду, В.Йетса, Т.Элиота, Г.Лорки и Л.Пиранделло. Охарактеризованы театр жестокости А.Арто, новейший авангардный театр в Америке, а также театр абсурда на основании деятельности Ж.-П.Сартра, С.Беккета, Г.Пинтера и Э.Ионеско.

Проаналізовано філософські твори Д.Чижевського (1894 - 1977) - видатного історика філософії в Україні, зокрема, твір "Гегель у Росії" (1939 р.) і статті "Гегель і французька революція", "Гегель і Ніцше".

Проанализированы философские произведения Д.Чижевского (1894 - 1977) - известного историка философии в Украине, в частности, научный труд "Гегель в России" (1939 г.) и статьи "Гегель и французская революция", "Гегель и Ницше".

Вміщено наукові та критико-публіцистичні праці М.Р.Черкашиної-Губаренко - доктора мистецтвознавства, члена-кореспондента Академії мистецтв України, завкафедрою історії зарубіжної музики Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського. Висвітлено питання музичного та театрального мистецтва, наведено інформацію про концертне життя, фестивалі, симпозіуми, оперні та балетні прем'єри, які відбувалися в 1990-х рр. в Україні та за її межами. Проаналізовано творчість філософа та музиканта Ф.Ніцше, а також поезію А.Міцкевича у творчості українських композиторів.

Помещены научные и критико-публицистические труды М.Р.Черкашиной-Губаренко - доктора исскуствоведения, члена-корреспондента Академии исскуств Украины, заведующей кафедрой зарубежной музыки Национальной музыкальной академии Украины им. П.И.Чайковского. Освещены вопросы музыкального и театрального исскуства, приведена информация о концертной жизни, фестивалях, симпозиумах, оперных и балетных премьерах, которые происходили в 1990-х гг. на Украине и за ее пределами. Проанализированы творчество философа и музыканта Фридриха Ницше, а также поэзия Адама Мицкевича в творчестве украинских композиторов.