Розроблено й апробовано експериментальну методику формування в учнів початкової школи навичок скоропису, яку реалізовано за двома напрямами: проведення "каліграфічних хвилинок" на уроках мови та впровадження спеціального курсу "Каліграфія та розвиток мовлення". Запропоновано систему графічних вправ, диференційованих за складністю накреслення та спрямованих на вироблення каліграфічного та безвідривного письма, яке складає основу скоропису. Визначено педагогічні умови, за яких формування скорописних навичок у молодших школярів відбуватиметься більш ефективно (забезпечення позитивної мотивації графічної діяльності та створення стимулювальної атмосфери на уроках мови й інтегрованих уроках "Каліграфія та розвиток мовлення", застосування системи спеціальних графічних вправ, досягнення оптимальної швидкості письма). Визначено критерії та показники сформованості скорописних навичок в учнів молодшої школи (швидкість письма, відтворення рукописних літер, зокрема, дотримання їх форми, розміру, нахилу), охарактеризовано рівні їх сформованості. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої методики формування в учнів початкової школи навичок скоропису.

Значне збільшення виробництва риби та продукції з неї можливе через вирощування її у внутрішніх водоймах, шляхом інтенсифікації виробництва, а також впровадження індустріальних методів. Інтенсифікаціярибництва - неминучий процес, який диктується зростаючими потребами населення в живій і охолодженій рибі і зменшенням вилову океанічної і морської риби. Важливим моментом в цьому процесі є накреслення основних шляхів та розв'язання поставлених завдань. Зазначено, що основою повинна бути екологічна концепція інтенсифікації рибництва, що надає змогу виробляти чіткі принципи, якими необхідно керуватись. Реалізація основних її положень на практиці призведе до створення нової, біонічної технології вирощування риби, зміни привичного обліку ставів, рибоводних ємностей, інкубаційних цехів, транспортних засобів для перевезення риби, створення нового класу самокерованих механізмів, кормороздавачів, вапнувачів, аераційних установок, вдосконалення виробничих процесів, засобів для профілактики і лікування захворювань тощо.

Вивчення першооснов лемківського танцювального фольклору та з'ясування його сучасного стану побутування і накреслення шляхів подальшого збереження в культурно-мистецькому просторі України є однією з актуальних проблем сьогодення. Проаналізовано танці весняної обрядовості - хороводи та хороводні танці, що виконуються, в основному, дівчатами. Виявлено, що більшість із них подібні до танців обрядів весняного циклу інших місцевостей України, що доводить етногенетичну та культурну єдність українського народу. Зазначено, що специфічна енергійна манера танцювання, присутність швидких темпів ("Мости"), маршового характеру ("Качки"), своєрідність текстів пісень, у супроводі яких виконувались весняні хороводи, виокремлюють їх із-поміж інших.

Описано компоненти методичної системи навчання студентів прийомам роботи у середовищі EDraw Max. Графічний редактор EDraw Max є одним із оптимальних засобів для побудови плану будинку та накреслення інженерних комунікацій. У процесі вивчення графічного редактора EDraw Max у студентів-будівельників формується така компетентність, як здатність вирішувати професійно-важливі завдання з використанням засобів ІКТ. Розкрито вимоги до студентів, які починають вивчення EDraw Max, використовувані методи і засоби навчання, види навчальних вправ, тематику лабораторних робіт. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій призвів до того, що вони ввійшли до багатьох сфер професійної діяльності людини, у тому числі й будівництво. Важко уявити проектування сучасних будівель і споруд без використання засобів комп'ютерної графіки. Державний стандарт спеціальності "Будівництво та цивільна інженерія" визначає однією з фахових компетентностей "здатність застосовувати сучасні засоби комп'ютерної техніки для розв'язання прикладних задач". Проведено аналіз державного стандарту, аналіз навчальних програм, аналіз функціональних можливостей графічного редактора, синтез, узагальнення та систематизацію. Запропоновану тематику робіт апробовано протягом 2017 - 2018 рр. у процесі навчання студентів спеціальності 015.01 "Професійна освіта. Будівництво". Результати навчання позитивні. Студенти виконали більшість лабораторних робіт. Застосування EDraw Max виявилося більш ефективним, ніж AutoDesk AutoCad. Зроблено висновки, що застосування графічного редактора EDraw Max у курсі "Інформаційно-комунікаційні технології" є цілком виправданим.

Досліджено музично-інструментальне мистецтво як специфічний системний феномен, який здатний інспірувати музичні звукосмислові й ідеально-концептуальні інтенції. Проведено системний аналіз виникнення, функціонування та самозростання феномену музичного інструменталізму від витоків до "вибуху" автономізації, з накресленням векторів подальшого розвитку та саморозвитку. Впроваджено концепцію "немиттєвого інсайту" щодо виокремлення (автономізації) музичного інструменталізму в самостійну сферу творчості, що фіксується за часів бароко. Ключовою ознакою самодостатності нової системи - музично-інструментального мистецтва - стали її специфічні мовно-мисленнєві напрацювання: фактурні кліше; артикуляційно-динамічні засоби; схильність до віртуозно-моторних, чітких ритмічних і кантиленно-співучих втілень; чисто інструментальні жанрово-стилістичні та композиційні форми (сюїта, соната, симфонія, концерт) і принципи мислення (сонатність, симфонізм, сюїтність, концертність і т.п.); формування специфічного музично-інструментального мислення, здатного втілювати "великі" концептуальні ідеї, співвідносні з філософськими концепціями, а також - постійно нарощувати усі вказані речові й ідеаційні потенції і транслювати їх до сучасних технік музичної композиції, до вокального мистецтва, до інших видів мистецтв, філософії, природничих і точних наук і т.п. Здійснено музикознавчі дефініції кола основних категорій - компонентів системи "музично-інструментальне мистецтво" (музичний інструмент, музичний інструменталізм та ін.). До наукового обігу введено та диференційовано такі поняття, як "музично-інструментальна мова", "музично-інструментальне мислення", "музично-інструментальний стиль", "комплементарний музичний інструмент", д.і. Простежено історичний шлях і джерела утворення специфічної мовно-інструментальної системи як ключового чинника функціонування музично-інструментального мистецтва. Виявлено музичні, позамузичні, інструментально-музичні витоки формування та розвитку специфічного "мислення на інструменті" та "мислення інструментом". Визначено інструментальне коріння формування найважливіших жанрових форм музичного мистецтва. Досліджено роль музичного інструменталізму у ствердженні гомофонної мисленнєвої парадигми музики. Виявлено співвідносність віртуозних, кантиленних і фактурних властивостей музичного інструменталізму з основними культурно-філософськими та музично-мовними універсаліями. Доведено логіку модернізації народних інструментів (передусім, баяна) як одного з чинників функціонування системи музично-інструментального мистецтва сучасності. Враховуючи практичну невичерпність музично-інструментального потенціалу щодо власних, запозичених і синтезованих мовних засобів, дана система знаходиться не на початку, але і не наприкінці свого творчого шляху.

Вивчення першооснов лемківського танцювального фольклору та з'ясування його сучасного стану побутування і накреслення шляхів подальшого збереження в культурно-мистецькому просторі України є однією з актуальних проблем сьогодення. Проаналізовано танці весняної обрядовості - хороводи та хороводні танці, що виконуються, в основному, дівчатами. Виявлено, що більшість із них подібні до танців обрядів весняного циклу інших місцевостей України, що доводить етногенетичну та культурну єдність українського народу. Зазначено, що специфічна енергійна манера танцювання, присутність швидких темпів ("Мости"), маршового характеру ("Качки"), своєрідність текстів пісень, у супроводі яких виконувались весняні хороводи, виокремлюють їх із-поміж інших.

Монографія присвячена дослідженню музично-інструментального мис¬тецтва як специфічного системного феномену, який здатний інспірувати музичні звукосмислові та ідеально-концептуальні інтенції. Проведено систем¬ний аналіз виникнення, функціонування та самозростання феномену музич¬ного інструменталізму від витоків до «вибуху» автономізації, з накресленням векторів подальшого розвитку і саморозвитку. Впроваджується концепція «немиттєвого інсайту» щодо виокремлення (автономізації) музичного інстру¬менталізму в самостійну сферу творчості, що фіксується за часів бароко. Здійснені музикознавчі дефініції кола основних категорій - компонен¬тів системи «музично-інструментальне мистецтво» (музичний інструмент, музичний інструменталізм та ін.); до наукового обігу введені і диференційо¬вані такі поняття як «музично-інструментальна мова», «музично-інструмен- тальне мислення», «музично-інструментальний стиль», «комплементарний музичний інструмент», д. і.

Вперше комплексно розглянуто шрифтові гарнітури та систематизовано кириличні шрифти, вжиті у виданнях друкарень, які діяли на території України протягом останньої чверті XVI - першої половини XVII століть, а саме: Острозької/Дерманської, Стрятинсько/Крилоської, львівських Братської та Сльозки, Києво-Печерської, а також мандрівних друкарень. Виявлено різновиди шрифтових гарнітур. Виконано комплексний аналіз українських кириличних друкарських шрифтів останньої чверті XVI - першої половини XVII ст. Здійснено класифікацію шрифтів за графікою, накресленням, розміром, призначенням. Узагальнено особливості топографічного оформлення видань. Розглянуто місце шрифту у структурі друкованої книжки. Наголошено, що дослідження формує комплексне уявлення про графічні особливості українських кириличних шрифтів останньої чверті XVI - першої половини XVII ст.

Землевпорядне креслення та комп’ютерна графіка в землеустрої має важливе значення у землевпорядній професії і використовується при складанні й оформленні планів, карт та землевпорядної проектної документації. Землевпорядне креслення базується на топографічному кресленні, яке вивчає елементи топографічної графіки, а потім, на її основі, здійснює оформлення графічної землевпорядної документації. Топографічне і землевпорядне креслення відрізняється від технічного та будівельного змістом, умовними знаками і методом оформлення. Перші, на відміну від інших, виконуються тушшю і вивчаються у тісному зв’язку зі спеціальними предметами: геодезією, фотограмметрією, землевпорядним проектуванням, сільськогосподарським картографуванням, земельним кадастром, навчальними практиками, курсовим і дипломним проектуванням, де студенти удосконалюють свою креслярську майстерність. Методичні рекомендації для виконання лабораторних робіт із курсу «Землевпорядне креслення та комп’ютерна графіка в землеустрої» - одна з фундаментальних дисциплін, які становлять основну базу знань, необхідну для ефективної підготовки фахівців у сфері землеустрою, землевпорядкування та кадастру Лабораторна робота 17. Використання землевпорядних умовних знаків культурної рослинності 68 Лабораторна робота 18. Використання землевпорядних умовних знаків парників, боліт, рослинності та ін 72 Лабораторна робота 19. Використання землевпорядних умовних знаків кордон;/, межі та огорожі 76 Лабораторна робота 20. Використання землевпорядних умовних знаків автомобільних та грунтових доріг 79 Лабораторна робота 21. Креслення землевпорядних умовних знаків геодезичної мережі на місцевості 82 Лабораторна робота 22. Вивчення та накреслення землевпорядних умовних знаків рельєфу: ярів, курганів, обривів тощо 85 Лабораторна робота 23. Вивчення та креслення землевпорядних умовних знаків гідрографії і об’єктів водопостачання -- водосховищ, відстійників, джерел, водопроводів, колодязів 89 Лабораторна робота 24. Фарбування площ (шкала кольорів, лесуваиня) 94 Лабораторна робота 25. Креслення збірного кадастрового плану 98 Лабораторна робота 26. Креслення й оформлення частини плану 100 Лабораторна робота 27. Комп’ютерна графіка в землеустрої. Користувальницький інтерфейс AutoCAD 103 Лабораторна робота 28. Створення нових шарів у програмі AutoCAD 109 Лабораторна робота 29. Геометричні побудови засобами забезпечення точності з використанням основних елементів (примітивів) AutoCAD 117 Лабораторна робота ЗО. Ознайомлення та початок роботи із програмою Digitals 121 Література 126 Глосарій