Наведено дані про найцінніші для селекції зразки нуту, відзначені в колекції підвищеною і стабільною продуктивністю, стійкістю проти аскохітозу та фузаріозу, які не вилягають і мають високе кріплення нижнього бобу.

Показано, що обробка насіння сої ризоторфіном за умов вирощування її на різних фонах добрив зумовлює підвищення врожайності, вмісту білка в зерні та зниження вмісту жиру. Обприскування рослин розчином реглону у фазі зав'язування бобів на всіх фонах живлення забезпечує істотні прирости врожаю зерна та деяке (на 2 - 6 днів) скорочення вегетаційного періоду.

Подано характеристику нового районованого ранньостиглого гібрида кукурудзи ЧКЗ-18МВ. Описано його основні морфологічні, господарсько-біологічні ознаки та особливості насінництва.

Висвітлено завдання лісового насінництва в аспекті підвищення рівня організації та ведення лісонасінної справи з метою отримання насіння лісових порід із цінними спадковими властивостями та високою посівною якістю. Розглянуто питання утворення насіння, класифікації плодів і шишок, особливості створення лісонасінної бази на генетико-селекційній основі, організації фенологічних спостережень, прогнозування та обліку очікуваного врожаю насіння. Значну увагу приділено особливостям заготівлі та переробки лісонасінної сировини, зберіганню й транспортуванню насіння, перевірки його посівної якості, підготовки до висівання. Описано грибні захворювання та ураження шкідниками шишок, плодів і насіння, профілактичні та винищувальні засоби боротьби.

Доведено ефективність поліпшуючого первинного насінництва конопель щодо вмісту канабіноїдних наркотичних сполук. Запропоновано нову схему первинного насінництва, що базується на сімейно-груповому відборі, проведеній оцінці сімей на вміст канабіноїдів у фазі бутонізації і дозрівання рослин, а також перевірки їх у нащадків.

За результатами проведеного в 1991 - 1993 рр. порівняльного вивчення методів індивідуально-сімейного відбору за одно- і дворічної оцінки потомств, масового та негативного відбору доведено: найбільший урожай зерна вивчених сортів одержано за умов масового методу відбору.

Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН за допомогою різних методів штучного зараження патогенами у процесі самозапилення рослин одержано селекційний матеріал соняшнику, стійкого на 81 - 91 % проти збудників різних патогенів. Він має групову стійкість проти білої та сірої гнилей, несправжньої борошнистої роси, вовчка.

За умов північно-східної зони Полісся України найбільший ефект у процесі створення штучного інфекційного фузаріозного фону досягнуто методом зараження площі вирощування інфікованим грунтом і фузаріозною соломкою. У разі зараження чистою культурою гриба F. oxysporum (f. lini) Bolley спостережено послаблення патогена мікофлорою грунту, особливо грибом-антагоністом.

Висвітлено біологічні, біохімічні та морфологічні особливості картоплі, причини її виродження та шляхи боротьби з ними. Розглянуто систему насінництва картоплі та сорти, занесені до Реєстру сортів рослин України. Викладено технології вирощування садивних бульб у різних зонах країни у літньому садінні та у двохурожайній культурі, за умов зрошення та прискореного розмноження, а також засоби малої механізації для вирощування та збирання картоплі.

Висвітлено сучасний стан і перспективи виробництва насіння кормових культур (люцерни, льону-довгунцю, сої, проса, ріпаку, ячменю, кукурудзи, кормових буряків тощо) в Україні, запропоновано нові сорти та гібриди, а також підходи щодо оцінки якості їх насіння та агротехнічні заходи отримання стійких врожаїв із високими кормовими якостями.

Описано методи створення, біологічні, морфологічні та господарсько цінні ознаки нового сорту озимої пшениці Харківська 92. Наведено результати конкурсного і державного сортовипробування. Сорт районовано на 1993 рік в Ульяновській області.

Подано результати вивчення структури геному двох гібридів кукурудзи, що відрізняються за гетерозисом, та їх батьківських ліній. Встановлено, що кожний генотип містить різні кількості копій повторюваних послідовностей ДНК. Кількість кожної копії послідовностей ДНК успадковано незалежно. Специфічність організації геному досліджених форм рослин може бути ефективно використана для характеристики гібридів і ліній у селекції кукурудзи.

Викладено результати впливу селекції озимої пшениці на високу якість зерна. Зроблено висновок, що у початкових ланках селекції цілком можливе застосування для оцінки технологічної якості зерна побічних показників - скловидність, масу 1000 зерен, наповненість та забарвлення зерна, величину седиментації.

Проаналізовано фактори, що зумовлюють прояв здатності детермінантних генотипів гречки формувати максимальну продуктивність. Доведено, що реалізація потенціалу врожайності є результатом взаємодії генотип - середовище.

Доведено, що одним з головних факторів, що визначають рівень ціни насіння, є собівартість. Обгрунтовано положення, що основою для визначення собівартості є типова технологічна карта вирощування насіння різноманітних культур. Наведено методику її використання під час визначення собівартості.

Наведено результати вивчення продуктивності сорту соняшнику Кавказець та гібриду Харківський 49 у післяукісних і післяжнивних посівах за умов Півдня України залежно від способів передпосівної підготовки грунту, сівби та густоти рослин. Вирощування соняшнику другою культурою після озимого ріпаку дає змогу одержати повноцінний урожай товарного насіння, підвищити сумарний вихід продукції обох культур та ефективність використання орної землі. Гібрид Харківський 49 є більш продуктивним, ніж сорт Кавказець, у всіх варіантах дослідів.

На широкорядних безпокривних посівах другого-третього років життя й використання вивчено вплив регуляторів росту, застосовуваних разом з інсектицидами, на заселеність шкідниками та насіннєву продуктивність люцерни. Встановлено, що після обприскування на початку бутонізації туром, ГМК натрію з хлорофосом або Бі-58 врожай насіння люцерни зростав на 13 - 18 %, а після обприскування у фазі бутонізації ферокором, РКД з Бі-58, фозалоном, базудином або карате - на 3 - 12 % (залежно від складу компонентів сумішки) завдяки ефективнішому знищенню шкідливої ентомофауни та подовженню періоду інсектицидної активності препаратів. На посівах люцерни, оброблених лише регуляторами росту, чисельність шкідників також помітно знижувалась.

Показано, що в селекції льону-довгунцю у напрямку на підвищення якості волокна можна застосувати побічну ознаку - показник укрутки, який корелює з тониною (r = - 0,835), гнучкістю (r = - 0,772), міцністю (r = - 0,749) та розрахунковою добротністю пряжі (r = - 0,428). Завдяки застосуванню масового добору за цією ознакою значно поліпшено сорт льону-довгунцю Глухівський 2 за якісними показниками волокна.

На основі багаторічних досліджень та виробничих випробувань, а також узагальнення даних інших джерел висвітлюються біологічні особливості озимого ріпака, його місце в сучасному землеробстві, основи селекції, насінництва і захисту ріпака, шляхи інтенсифікації ріпаківництва, забезпечення стабільної врожайності та якості насіння, зниження втрат урожаю. Розглядається історія і перспективи розвитку ріпаківництва, тенденції на міжнародних ринках, питання комлексної механізації вирощування та ін. Підкреслюється необхідність активнішого впровадження ріпака у виробництво, що стимулюватиме піднесення вітчизняної економіки, вирішення проблем забезпечення країни рослинними жирами та високобілковими кормами.

Викладено результати селекції гібридного соняшнику в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр'єва. Шляхом лінійно-гібридизаційного методу на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності створено високоврожайні, з високим вмістом олії міжлінійні гібриди, стійкі до певних хвороб. Підкреслено, що основним критерієм оцінки ефективності сорту чи гібриду соняшнику є вихід олії з гектара.