За результатами агроекологічної та біохімічної оцінки нетрадиційних багаторічних високобілкових кормових культур і рослин з активною фізіологічною дією на організм тварин виявлено найбільш технологічні для використання у виробництві та ветеринарії. Наведено параметри продуктивності та головні технологічні прийоми вирощування та застосування. Проведено біоенергетичну оцінку нетрадиційних культур.

Проведено дослідження щодо вивчення впливу органічного та органо-мінерального фону добрив на урожай, кормову цінність і екологічну чистоту кормових буряків за умов кормової сівозміни Полісся України.

Встановлено, що агрокліматичний потенціал центральної частини Вінницького Побужжя сприяє вирощуванню багатьох основних видів кормових культур: кукурудзи, озимих, суданської трави і ряду інших тонкостеблових злакових, топінамбура, а також амаранту.

Висвітлено народногосподарське значення амаранту, історію культури, ботанічну характеристику, систематику, генетику. Визначено біологічні та фізіологічні особливості рослини, розглянуто хвороби і шкідники. Сформульовано наукові основи вирощування амаранту за умов Лівобережного Лісостепу України. Подано характеристику листостеблової маси і зерна амаранту, хімічний склад, а також охарактеризовано поживні властивості та перспективи їх використання. Доведено ефективність селекційної роботи з амарантом.

Розкрито біологічні особливості цукрових, кормових і столових буряків, сутність української інтенсивної технології вирощування цукрових і кормових буряків, що дозволяє максимально реалізувати потенційні можливості культури. Наведено необхідні матеріали з питань сучасного буряківництва, ілюстрації головних ланок інтенсивних технологій, їх економічне обгрунтування та рекомендації для запровадження у виробництво.

Розглянуто основні принципи біоенергетичної оцінки виробництва кормів. Дано біоенергетичну оцінку різних видів кормів за продукцією молока, виробництва кормів із сої за якістю молока, а також технологій виробництва різних видів кормів за продукцією молока. Зроблено порівняння оцінки виробництва кормів за витратами енергії і продукцією молока.

Проведено біоенергетичну оцінку технології створення, догляду та використання різночасно достигаючих травостоїв у схемах зеленого і сировинного конвейєрів, розраховано структуру затрат енергії при їх вирощуванні.

Викладено результати трирічних досліджень впливу азотних підживлень та інтенсивності використання (пасовищне і сінокісне) на динаміку видового складу, продуктивність та енергетичну ефективність травосумішей, різного строку достигання.

Встановлено, що посів трав під покрив конюшини олександрійської забезпечує, у разі залуження, отримання повноцінного урожаю, сприяє кращому формуванню травостоїв, зниженню у них кількості несіяних видів і за рахунок біологічного азоту значному підвищенню їх продуктивності. Доведено, що підпокривний посів сприяє підвищенню збору сухої речовини злакових та бобово-злакових травостоїв у середньому за перші три роки використання 7,1 - 7,9 ц/га, кормових одиниць - на 5 - 6,5 ц/га перетравного протеїну на 0,7 - 1,2 ц/га.

Розглянуто питання впливу гербіцидів ерадикану й 2,4 ДМ на забур'яненість та насіннєву продуктивність люцерни.

Показано дію мікроелементів бору і молібдену на насіннєву продуктивність козлятника східного при позакореневому їх внесенні.

Викладено результати трирічних досліджень по вивченню дії мінеральних добрив на врожайність і якість корму козлятника східного.

Встановлено оптимальні норми висіву покривного ячменю та підпокривної конюшини на сірому опідзоленому середньосуглинковому лісовому грунті центрального Лісостепу України за умов зрошення.

Висвітлено результати досліджень, проведених 1993 - 1996 рр. в УкрЦВТ, щодо впливу густоти насаджень на продуктивність і якість збирання кормових буряків.

У гірсько-лісовому поясі Карпат на висоті 580 м над рівнем моря на деградованому дерново-буроземному грунті вивчали вплив сечовини і метилдесечовини на врожай сіяного агрофітоценозу, формування його ботанічного складу та зміни в хімічному складі сіна.

Наведено результати трирічних досліджень впливу сидеральних добрив, режимів використання сіяних злакових і бобово-злакових травостоїв з лядвенцем рогатим і козлятником східним на продуктивність та якість корму культурних пасовищ за умов центрального Лісостепу.

Простежено динаміку механічних і біохімічних втрат сухої речовини під час польового висушування трави люцерни на сіно внаслідок застосування нової кормозбиральної машини БКМ-Ф2. Показано доцільність використання машини для заготівлі високоякісного сіна.

Виділено самофертильні лінії люцерни з високим і низьким вмістом нектару, який оцінювали шляхом центрифугування квітки. Проведено дослідження генетичної природи ознаки "нектаропродуктивність рослини" люцерни за методикою Джінкса-Хеймана, шляхом штучного схрещування за діалельною схемою. Встановлено, що ця ознака має складну природу, в її контролі приймають участь гени з ефектами адитивності та домінування при нерівномірному їх розподілі. Виділено лінії, які мають найбільшу селекційну цінність за цією ознакою. Складено прогноз покращання ознаки.

Індекс рубрикатора НБУВ: П223-434,025

Рубрики:

Травосіяння. Польові та лучні трави

Шифр НБУВ: Ж69225 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено залежність між глибиною оранки й урожайністю бульб топінамбуру: y = 0,44x + 18,75, яка свідчить, що збільшення глибини оранки на 1 см забезпечує зростання урожайності бульб на 0,44 т/га. Оптимальною глибиною оранки чорноземів глибоких південно-західного Лісостепу України під силосний топінамбур є 25-27 см. Під топінамбур, який вирощується для отримання бульб, необхідно проводити глибоку оранку на 30-32 см у комплексі з грунтопоглибленням до 38-40 см.