Розглянуто актуальні проблеми філологічної науки, деякі питання української, російської та зарубіжної літератур, журналістики, а також сучасні комунікативні технології. Досліджено особливості комунікаційного впливу на масову свідомість, психологічні аспекти впливу реклами. Викладено типологію літературного процесу, культурологічні аспекти вивчення художньої творчості, історико-культурні дослідження тощо.

Представлено основні Web-сторінки Internet-вузла Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, на якому встановлено електронні інформаційні ресурси загальним обсягом 1 GB. Наведено довідкову інформацію про Бібліотеку (загальні відомості, історія, структура, будівля, фонди, пошуковий апарат, читальні зали, публікації, режим роботи, телефони), що була підготовлена співробітниками ряду підрозділів для Web-вузла. Висвітлено дані про структуру та обсяг бібліографічних, реферативних і повнотекстових баз даних Бібліотеки за станом на кінець 1999 р. Розглянуто приклади інформаційного пошуку в електронному каталозі, базі даних "Реферати наукових видань України" та повнотекстовому банку авторефератів дисертацій. Представлено аркуші Львівського "Апостола" (1574 р.), он-лайнову версію і CD-ROM-копію якого створено у 1999 р., а також підбірку електронних матеріалів для бібліотекарів, важливим елементом якої є зібрання нормативних актів України у галузі бібліотечної справи та суміжних галузях. Зроблено посилання на бібліотечно-орієнтовані ресурси Internet (Web-сервери національних бібліотек та українських книгозбірень, колекції електронних книг і текстів, он-лайнові журнали та газети, пошукові сервери Internet). Розкрито ключові положення започаткованого проекту "Національна електронна бібліотека" (мета та завдання проекту, технологія створення, напрями й організація робіт, учасники проекту, отримані результати), запропоновано форми подання документів до електронної бібліотеки.

Аналізуються наслідки ядерного роззброєння України та його вплив на її національну безпеку. Розглядаються питання відновлення геополітичного суперництва між НАТО та Росією; присутності Чорноморського флоту на території України; воєнно-політичної нестабільності навколо кордонів України. Детально проаналізовані концепції без'ядерної зони у Центрально-Східній Європі; воєнно-політичного партнерства як засіб забезпечення національної безпеки України; "оборонного стримування".

Висвітлено питання необхідності екологізації процесу навчання на основі нових освітніх та інформаційних технологій. Доведено, що ці технології повинні формувати екологічний світогляд, свідомість і культуру поведінки, сучасний стереотип мислення. Надано рекомендації щодо вдосконалення процесу навчання в галузі екологічної освіти спеціалістів у сфері туризму.

Представлено результати досліджень у рослинництві та тваринництві з питань селекції, генетики та біотехнологій. Особлива увага приділена використанню молекулярно-генетичних маркерів у розв'язанні фундаментальних і прикладних проблем у цих галузях. Висвітлюється національна політика в області охорони сортів рослин. Описуються сучасні мікробіотехнології, обговорюються проблеми створення нових біопрепаратів та підкреслюється їх значення для підвищення продуктивності рослин. Аналізується сучасний стан робіт по трансплантації ембріонів на Україні, розглядаються шляхи підвищення ефекту селекції, досліджується вплив екологічного забруднення на відтворення великої рогатої худоби тощо.

Розглянуто становлення національної та політичної ідеології професора Володимира Антоновича, генезу його національно-культурних засад, участь у діяльності Старої громади.

Зроблено спробу дослідження європейського контексту, на тлі якого розгортається українська національна та громадянська історія. Здійснено порівняльно-історичний соціально-філософський аналіз розвитку громадянської і національної ідеї та форми їх історичного втілення - громадянського суспільства (від греко-римського світу, християнського середньовіччя до епохи Відродження, Нового часу та сучасних громадянських реалій) - в європейській та українській історії, а також виявлено на підставі цього зіставлення перспективи і контури формування громадянського суспільства й української нації.

Містяться матеріали наукової конференції "Гуманізм. Людина. Освіта", що відбулася в Дрогобичі у травні 1994 року. Розглядаються аспекти взаємозв'язку освіти і просвітництва, проблема філософії символу в європейському образотворчому мистецтві Нового часу, психологічний механізм прийняття особистістю обов'язків, гуманістичний зміст моральної відповідальності особистості в екзистенціалізмі. Характеризуються людське існування та мовна картина світу, національний зміст космополітичного світогляду, висвітлюється національна свідомість у контексті загальнолюдських цінностей та культурний субстрат національної свідомості. Визначається роль філософії в системі вищої освіти, а національної специфіки естетичного виховання - в українській школі. Приводяться етнопедагогічні основи сучасного навчання і виховання, а також шляхи застосування мистецтва у розвитку культури майбутнього вчителя. Підкреслюється доцільність формування національної свідомості молодших школярів засобами рідної мови та інше.

Розглянуто проблему глобалізаційних процесів у сфері економіки, які є новим ефективним чинником для досягнення промислового зростання, але можуть нести загрозу державності, національній безпеці. Порушено питання узгодження процесів глобалізації та національної економіки, державного регулювання національного промислового розвитку, впливу глобальних економічних структур на нього, визначено стратегічну поведінку України у глобалізованому просторі, завдання державної промислової політики. Зроблено висновок про необхідність активного формування глобалізованої економічної системи, і насамперед, її промислової складової, яка є оптимальною та продуктивною для України з точки зору довгострокових перспектив розвитку.

Висвітлено ідею української національної державності у радянській історіографії. Наведено нову версію старого міфу про давньоруську народність. Проаналізовано вплив вітчизняних історико-етнологічних досліджень на еволюцію національної свідомості українців у середині ХІХ - першій третині ХХ ст. Розглянуто питання про формування нації. Досліджено філософсько-аксіологічний вимір національної ідеї у контексті еволюційної динаміки буття. Охарактеризовано етнічні процеси у сучасній Фінляндії.

Висвітлюються такі вузлові проблеми курсу "Загальне мовознавство", як предмет мовознавства та його місце в системі наук, знакова природа мови, мислення і свідомість, мова і мовлення, структура мови, фонологічна, граматична та лексико-семантична системи мови, характеристика основних рівнів мовної структури, мова і суспільство, мова й історія (розвиток мови). Значне місце приділено методам дослідження мови, серед яких - описовий, порівняльно-історичний, зіставний, структурний методи, метод лінгвістичної географії, соціолінгвістичні та психолінгвістичні, а також математичні методи.

Висвітлено питання формування основ цілісної наукової картини світу у молодших школярів, соціальної відповідальності працівників освіти, психолого-педагогічні основи застосування дидактичних ігор у початкових класах. Запропоновано операційно-знаковий підхід до проектування наступності в інтелектуальному розвитку дошкільників і молодших школярів. Розглянуто проблеми вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду на діагностико-прогностичних засадах, перспективи розвитку нових форм організації продуктивної праці старшокласників. Проаналізовано педагогічну свідомість як феномен реальної дійсності та категорію професійної педагогіки. Наведено історичний аспект індивідуального і диференційованого навчання учнів, охарактеризовано стан екологічної активності молодших школярів тощо.

Досліджено зміни національного складу та мовної структури населення України за даними переписів 1959, 1970, 1979, 1989 рр. та причин, що їх обумовили. З'ясовано, що за цей час чисельність українців та україномовного населення зростала значно повільніше, ніж росіян і російськомовного населення, внаслідок чого частка перших від усього населення України скоротилася, а других - збільшилася. Серед українців розгорнулися процеси мовної та етнічної русифікації, особливо у 70 - 80-ті рр., коли загальна чисельність українців зростала переважно за рахунок російськомовних. Російська національна меншина не зазнала асиміляції. У 1959 р. співвідношення між україномовним та російськомовним населенням в Україні було 3 до 1, а у 1989 р. - 2 до 1. Перед українцями та україномовним населенням постала реальна перспектива стати меншиною на своїй історичній Батьківщині, особливо у східних та південних областях. Встановлено, що зміни національного складу та мовної структури населення за 1959 - 1989 рр. відбувалися не під впливом природних чинників, а стали наслідком русифікації України.

Встановлено, що в XIX - на початку XX ст. польська та єврейська общини у Російській імперії жорстоко пригнічувалися царизмом, з великим обмеженням розвивалася їх національна культура та освіта. Детально розглянуто економічне становище та проблеми національних меншин регіону у 20 - 30-х рр. XX ст. На новому фактичному матеріалі проаналізовано землеоблаштування єврейства на Поділлі.

Розглянуто причини й умови корупції в сучасній Україні, соціальний простір і межі її розповсюдження у перехідному суспільстві. Проаналізовано сутність і зміст корупції як економічного, правового та соціально-політичного явища, його зв'язок з організованими та іншими видами злочинної діяльності. Детально висвітлено чинне законодавство, що регулює відносини в економічній та інших сферах життєдіяльності суспільства, найбільш вираженими корупційними проявами. У порівнянні з міжнародним досвідом розглянуто економіко-правові механізми та перспективи подолання корупції в Україні.

Обговорюються питання про різні підходи до визначення понять "корінні народи" та "національні меншини" в Україні, актуальні проблеми, пов'язані з визначенням та законодавчим забезпеченням прав корінних народів, висвітлюється міжнародний досвід стосовно шляхів вирішення цих проблем. Розглядається визначення в міжнародних документах понять "корінний народ", "національна меншина", реалізація принципу захисту прав корінних народів у міжнародній практиці, можливості застосування терміну "корінний народ" до кримськотатарського народу та інших народів України. Аналізуються теоретико-методологічні та концептуальні аспекти розв'язання кримськотатарської проблеми.

Досліджено проблеми походження мегалітичної культури Середземномор'я, а також деякі аспекти філософської віри у творчості К.Ясперса. Детально проаналізовано актуальні питання економічного розвитку України, зокрема, тіньового сектора та інвестиційної політики в Україні, реструктуризацію українських підприємств. Велику увагу приділено державному регулюванню економіки у період аграрної реформи П.А.Столипіна. Розглянуто особливості емоційної сфери людей, які страждають від істеричного неврозу, візуальні й аудіальні компоненти впливу рекламної продукції на свідомість молоді. Висвітлено історію світової та вітчизняної культури. Окремі розділи присвячено передумовам виникнення бібліотек Київської Русі (IX - XIII ст.), сучасним проблемам фінансування бібліотек, актуальним аспектам бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва, новим інформаційним технологіям в організації документопостачання бібліотек тощо.

Висвітлено проблеми захисту складової соціально-політичної системи - масової свідомості. Розглянуто складові масової свідомості (консервативну та динамічну), модель взаємодії масової свідомості з зовнішнім середовищем, проілюстровану малюнком-схемою, визначено загрози для складових масової свідомості та їх наслідки, особливості процесів впливу на масову свідомість в Україні.

Досліджено процеси оновлення та подальшого розвитку національних систем освіти в Україні та світі в цілому. Зазначено, що система освіти України відповідно до законодавчих документів, спрямована на формування та втілення в життя освітянської політики, корінне оновлення змісту освіти, форм і методів навчання, відродження самобутнього національного характеру, збільшення інтелектуального потенціалу України, підготовку українського суспільства до життя в демократичній державі, інтеграцію системи освіти та науки, досягнення ними світового рівня. Розглянуто завдання розвитку освіти в Україні в стратегічному напрямку відповідно до державних документів. Охарактеризовано складові поняття "приватна вища освіта". Подано авторське бачення рівнів приватизації у вищій освіті. Критерії для визначення приватної вищої освіти повинні враховувати фінансовий, управлінський, функціональний фактори, головним з яких залишається форма власності, на якій базується діяльність вузу - чи є вона державною або приватною (індивідуальною або колективною). Зазначено, що виникнення приватної освіти в Україні в посттоталітарний період викликане об'єктивними факторами становлення ринкових відносин у країні. Принципові відмінності між державними та приватними вузами полягають у їх соціальних функціях. Державні навчальні заклади виконують замовлення держави, перебуваючи між вимогами суспільної ефективності та необхідністю формування повноцінної особистості.

Приватні виконують замовлення суспільства, здійснюють права батьків і педагогічне право незалежних суб'єктів освіти, що сприяє становленню громадянського суспільства. Зроблено висновок, що питання, наскільки приватна школа буде відмінною від державної, залежатиме, в першу чергу, від того, наскільки інтереси держави співпадатимуть з інтересами громадян і засобів фінансування та форм оподаткування.

З урахуванням найістотніших критеріїв класифікації економічних систем дано комплексну характеристику існуючої в СНГ (в т.ч. в Україні) моделі економіки. Конструктивно критично проаналізовані такі моделі майбутньої еволюції економічної системи в Україні, як ринкова економіка, змішана економіка, національна економіка, постіндустріальне суспільство тощо та обгрунтовується доцільність впровадження народної економіки.