Рассмотрен творческий процесс инженера-конструктора - от создания шаблонов до вывода готовых чертежей на плоттер и трехмерной визуализации законченных моделей для их презентации. Освещены вопросы эффективной организации совместной работы над проектами с использованием новейших Internet-технологий в данной области. Описаны способы настройки рабочей среды AutoCAD - семнадцатой версии наиболее популярного в мире программного пакета для автоматизированного проектирования, средства управления, обеспечивающие эффективную работу с системой. Проанализированы возможности языка Visual LISP, способы создания макросов меню и пользовательских панелей инструментов, а также возможности проверки чертежей на соответствие стандартам с помощью средств нормоконтроля, впервые представленных в AutoCAD 2002. Особое внимание уделено вопросам применения языка DIESEL и его функций, планированию сетевой установки AutoCAD, а также применению утилиты пакетной печати и средствам публикации чертежей в Internet.

Розглянуто основи державної та міжнародної стандартизації, її методичні основи та методи, основи нормоконтролю технічної документації. Значну увагу приділено питанням стандартизації та якості продукції, сертифікації продукції та систем якості. Висвітлено поняття про взаємозамінність, викладено принципи, що забезпечують взаємозамінність з'єднань різних видів (циліндричних, конічних, нарізних, зубчастих), принципи та методи розрахунків допусків у розмірних ланцюгах. Наведено норми відхилів розмірів, форми, розташування та шорсткості поверхонь. Подано основні відомості про технічні вимірювання, їх методи, класифікацію засобів вимірювання, еталони одиниць фізичних величин, діяльність метрологічних служб, методи підвищення точності вимірювань. По кожному розділу наведено приклади розв'язання задач, тестові питання для контролю засвоєння студентами теоретичного матеріалу.

Раскрыты основы государственной и международной стандартизации, ее методические основы и методы, основы нормоконтроля технической документации. Значительное внимание уделено вопросам стандартизации и качества продукции, сертификации продукции и систем качества. Освещены понятия о взаимозаменяемости, изложены принципы, обеспечивающие взаимозаменяемость соединений разных видов (цилиндрических, конических, нарезных, зубчатых), принципы и методы расчетов допусков в размерных цепях. Приведены нормы отклонений размеров, формы, размещения и шероховатости поверхностей. Даны основные сведения о технических измерениях, их методах, классификации средств измерения, эталонах единиц физических величин, деятельности метрологических служб, методах повышения точности измерений. По каждому разделу приведены примеры решения задач, тестовые вопросы для контроля усвоения студентами теоретического материала.

Виявлено юридичну природу судової правотворчості, здійснено її класифікацію. Встановлено основні ознаки технології судової правотворчості та її структуру. Розглянуто техніко-правові засоби судової правотворчості та правила їх використання. Висвітлено природу технологічних процедур судової правотворчості, їх особливості у прецедентній та регламентній судовій правотворчотсі. Виокремлено основні моделі судової правотворчості у континентальному праві: нормоконтрольну, компетенційну, уніфікаційну, правозахисну та регламентну. Охарактеризовано природу судового нормативно-правового прецеденту та судового регламенту. Розкрито можливості та параметри здійснення судової правотворчості в Україні. Наведено пропозиції щодо впровадження прецедентної та удосконалення регламентної технології судової правотворчості в Україні.

Рассмотрены задачи нормоконтроля конструкторской документации. Нормоконтроль осуществляется в целях обеспечения однозначности понимания конструкторской документации при её оформлении разработчиком и при применении изготовителем, а также в целях соблюдения в конструкторской документации требований, установленных нормативными документами. Представлены важнейшие составляющие качества выпускаемых изделий, которые формируются на стадии разработки конструкторской документации. Приведен анализ системы технического регулирования, принятый в странах Евросоюза и его основные принципы, которые определяют модель технического регулирования в странах Евросоюза. Основные принципы представляют собой целостную систему, исключение из этого набора хоть одного принципа нарушает системность подхода. В целом, применение такой модели технического регулирования создает благоприятные условия для свободного обращения безопасных товаров и существенно ограничивает административное вмешательство в размещении изделий на рынке производителей. Проведен анализ условий реформирования системы технического регулирования в Украине. Для сохранения научно-технического уровня разработок, накопленного в межгосударственных стандартах (ГОСТ) и отраслевых стандартах (ОСТ), которые отменяются в Украине, рекомендуется при добровольности применения стандарта применять не действующий ГОСТ, а текст из него, если на ГОСТ не предполагается делать ссылки в соответствующей сфере деятельности. Другой возможностью замены ссылок на текст ГОСТ в конструкторской документации является предоставление стандартам, которые отменены, статуса стандартов организации и использование их в деятельности предприятий как стандартов этих предприятий. Для решения данного вопроса предлагается заинтересованным предприятиям объединяться, принимать корпоративные нормативные документы, взамен ГОСТ и ОСТ, с последующей их адаптацией к требованиям, принятым в международной и европейской стандартизации. Для однозначного понимания национальных стандартов, принятых методом подтверждения на языке оригинала, необходимо переводить и согласовывать их с заинтересованными предприятиями.

Роль "человеческого фактора" в авиации рассматривается в первую очередь как важнейшее условие, влияющее на уровень и состояние безопасности полетов любого рода летательных аппаратов. Международная организация гражданской авиации определяет "человеческий фактор" как приоритетный в сфере обеспечения безопасности полетов. На надежность и безопасность полетов оказывают влияние: качество подготовки авиационной техники к полету, качество изготовления, сборки, сдаточных и предполетных испытаний, качество конструирования летательных аппаратов, двигателей, качество разработки чертежей, сопутствующей технической и эксплуатационной документации. Отмечено, что в любой деятельности "человеческий фактор" проявляется ошибками, оплошностями и упущениями, или просчетами, которые допускает человек, выполняя свою работу. В теории взаимосвязи "человек-машина" предложена система оценки производственной подготовленности и мастерства специалистов (и в частности, конструкторов) в разных режимах ведения работ, основывающаяся на таких понятиях, как "Навык", "Правило", "Знание". Влияние "человеческого фактора" на процесс проектирования оценивается по результатам нормоконтроля конструкторской документации (КД). Проведение нормоконтроля КД направлено на выявление ошибок, связанных с несоблюдением в разрабатываемых изделиях норм и требований, установленных стандартами; невыполнением требований по уровням стандартизации и унификации; невыполнением требований о рациональном использовании ограничительных номенклатур стандартизованных изделий, конструктивных норм, марок материалов, профилей и размеров проката и т. п. Проанализирована периодичность повторения однотипных ошибок, выявляемых при нормоконтроле, и показана необходимость периодического повторения знаний конструкторов. Отмечено, что наличие электронных баз данных, которыми через компьютерную сеть предприятия могут пользоваться конструктора-разработчики КД и все специалисты, которые ее согласовывают, существенно влияет на "человеческий фактор" в процессе проектирования.

Наведено основні практичні результати робіт науково-дослідного відділу стандартизації Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" щодо удосконалення процедури нормоконтролю конструкторської документації на підприємстві шляхом розроблення і застосування класифікатора підприємства "Класифікатор помилок у конструкторській документації". Висвітлено стадії розроблення класифікатора і порядок його застосування, методи класифікації та кодування об'єктів класифікації, структуру коду об'єкта класифікації, уніфіковану форму звітності, створення якої відбувається в автоматичному режимі.

Здійснено комплексне дослідження цінностей, пріоритетів та принципів адміністративного судочинства в Україні. Зазначено, що цілі, завдання і функції адміністративного судочинства, як і цілі, завдання, функції самої судової системи, повинні бути спрямовані на створення сприятливих умов життя суспільства і громадян, забезпечення і здійснення їх правового захисту. Вказано, що адміністративне судочинство має виконувати функцію правосуддя, а також контрольно-наглядову функцію (функцію нормоконтролю) у сфері дії органів публічної влади. Адміністративне судочинство здатне також покращувати законотворчий процес, оскільки виявлені судовою практикою вади нормативно-правових актів, прогалини, протиріччя між іншими нормами та інші недоліки, встановлені судовою практикою, повинні бути негайно використані законодавцем для належного виконання. Обгрунтовано пов'язані між собою функції адміністративного судочинства: функцію здійснення правосуддя (суди загальної юрисдикції, спеціальні адміністративні суди повинні вирішувати адміністративно-правові спори, що виникають у сфері публічного управління; контрольно-наглядову функцію у сфері організації та дії органів публічної влади, посадових осіб, державних службовців; функцію здійснення адміністративної нормотворчості, тобто адміністративне судочинство, може і повинно покращувати нормотворчий процес органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (підвищувати юридичну якість адміністративних актів), а суди, які здійснюють правосуддя в адміністративних справах, своєю діяльністю повинні запобігати порушенню законодавства; функцію нормоконтролю, тобто адміністративне судочинство є процесуально-правовою формою судової діяльності, спрямованої на виявлення в системі законодавства незаконних правових актів; функцію забезпечення режиму законності в галузі формування та здійснення державного управління та місцевого самоврядування; функцію застосування правових норм, що встановлюють право людини і громадянина на судовий захист від дій (бездіяльності) і незаконних рішень органів публічної влади та їх посадових осіб; функцію тлумачення адміністративно-правових норм; функцію формування органів адміністративної юстиції у країні. Наголошено, що принципами є основоположні засади і керівні ідеї, які повинні пронизувати всі правові норми та інститути, що визначають таку побудову і функціонування адміністративного судочинства, яке забезпечувало б винесення законного і обгрунтованого рішення. Визначено, що у принципах адміністративного судочинства повинні бути зосереджені погляди на характер і зміст судочинства з розгляду і вирішення адміністративно-правових спорів, принципи повинні бути тісно взаємоповіязані між собою, утворюючи єдину логічну систему, порушення одного принципу призведе до порушення іншого або всього ланцюга принципів, а в поєднанні принципи забезпечують найкращим чином ретельний розгляд справи, встановлення судової істини і винесення обгрунтованого рішення.

Висвітлено комплексне дослідження феномену конституційної скарги в Україні. У праці окреслено коло проблемних для сучасної правничої науки питань, пов’язаних із функціонуванням інституту конституційної скарги в Україні. На основі аналізу положень теорій юридичної та судової практики, уточнено зміст поняття конституційної скарги та обґрунтовано необхідність розширення предмету конституційного контролю за конституційною скаргою в частині джерел права. Аргументовано, що конституційна скарга є одним із найважливіших елементів механізму охорони прав людини, що як юридичний засіб забезпечує приведення його в дію. Окреслено проблемні питання, які негативно впливають на ефективність функціонування Конституційного Суду України. Розглянуто діяльність Конституційного Суду України із забезпечення права кожного на звернення з конституційною скаргою та шляхи її вдосконалення. Сформульовано пропозиції, що сприятимуть вирішенню наявних проблем та загалом підвищенню результативності нормоконтрольної діяльності цієї інституції.