Наведено ретроспективно-генеалогічний аналіз родовідних коренів на прикладі однієї сім'ї с.Велика Обухівка. Висвітлено питання етнографічного районування й особливості етносоціокультурного регіонального розвитку Наддніпрянщини та Слобожанщини з початку XVIII ст. до кінця ХХ ст. Розкрито генезу ідеї родинного виховання. Представлено розсекречені архівні матеріали УСБУ на Полтавщині та наведено спогади очевидців голодоморів 1932 - 1933 рр., які свідчать про організацію геноциду українського селянства у регіоні.

Приведен ретроспективно-генеалогический анализ родословной на примере одной семьи с.Большая Обуховка. Освещены вопросы этнографического районирования и особенности этносоциокультурного регионального развития Надднепрянщины и Слобажанщины с начала XVIII в. до конца ХХ вв. Раскрыт генезис идеи семейного воспитания. Представлены рассекреченные архивные материалы УСБУ в Полтавской области и приведены воспоминания очевидцев голодоморов 1932 - 1933 гг., свидетельствующие об организации геноцида украинского крестьянства в регионе.

Виконано аналіз роботи станції знезалізнення води м. Обухіва (Київська обл.) з використанням методу спрощеної аерації. Подано експериментальні дані з використанням посиленої аерації та реагентної коагуляції з додаванням гіпохлориту кальцію, сірчанокислого алюмінію і хлору. Наведено результати еусплуатації станції знезалізнення з застосуванням форсунок.

Проаналізовано розвиток археологічних досліджень у Чернівецькому університеті в контексті вивчення питань слов'яно-руської духовної культури. Висвітлено проблеми історико-культурного поділу пізнього палеоліту Східної Європи в радянському та пострадянському палеолітознавстві наприкінці 1950-х рр. - початку ХХІ ст., вивчення й інтерпретації трипільських площадок. Наведено результати досліджень Семенівського пізнопалеолітичного комплексу в 2004 - 2008 рр., пам'ятки пізньоримського періоду Обухів-3 у 2007 - 2008 рр., черняхівських пам'яток в с. Легедзене на Черкащині у 2008 р. Розглянуто питання неолітизації неолітичних місцезнаходжень поблизу Славути в Малому Поліссі, походження слов'янського житла Середнього Подніпров'я. Описано розкопки курганів у верхоріччі р. Золотоношка Черкащини.

Проанализировано развитие археологических исследований в Черновицком университете в контексте изучения вопросов славяно-русской духовной культуры. Освещены проблемы историко-культурного деления позднего палеолита Восточной Европы в советском и постсоветском палеолитоведении конца 1950-х - начала ХХІ ст., изучения и интерпретации трипольских площадок. Приведены результаты исследований Семеновского позднепалеотического комплекса в 2004 - 2008 гг., памятки позднеримского периода Обухов-3 в 2007 - 2008 гг., черняховских памяток в с. Легедзене Черкасской области в 2008 г. Рассмотрены вопросы неолитизации неолитических местонахождений около Славуты в Малом Полесье, происхождения славянского жилья Среднего Поднепровья. Описаны раскопки курганов в верхоречье р. Золотоношка Черкасской области.

У верхньокиївських та обухівських відкладах встановлено два комплекси диноцист, характерних для зон DP 10 - Rhombodinium porosum i DP 11 - Charlesdowniea clathrata angulosa. Зазначені особливості комплексів дозволяють провести кореляцію, реконструювати біономічні умови північно-українського палеобасейну. Межа середнього та пізнього еоцену відзначається різким кількісним скороченням складу диноцист, зміною груп-домінантів і появою нових видів.

В верхнекиевских и обуховских отложениях установлены два комплекса диноцист, характерных для зон DP 10 - Rhombodiniun porosum и DP 11 - Charlesdowniea clathrata angulosa. Отмеченные особенности комплексов позволяют провести корреляцию, реконструировать биономические условия североукраинского палеобассейна. Рубеж среднего и позднего эоцена ознаменован резким сокращением состава диноцист, сменой групп-доминантов и появлением новых видов.

The two dinocyst assemdlages characteristic for zone DP 10 - Rhombodinium porosum and zone DP 11 - Charlesdowniea clathrata angulosa were determined in the Upper kiev and obukhov deposits. Marked peculiarities of the assemblages permit to made correlation, reconstruct the bionomical conditions of the Northern Ukraine paleobasin. The Middle and Late boundary is marked by the sharp reduction of dinocyst quantity, the replacing of the doninant group and the new species appearance.

Репрезентовано дешифрування напису на пряслиці з поселення Обухів II на Київщині, що грунтується на схожості знаків з літерами давньогрецького алфавіту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е152(45УКР)

Рубрики:

Викопні флори. Стратиграфічна палеоботаніка

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Даны результаты исследований последних лет глинобитных печей на поселении Обухов 2. Памятник находится на северо-восточной окраине г. Обухов. Культурный слой площадью около 100 га зафиксирован вдоль склонов истоков обводненных балок, которые выходят в долину р. Кобрина. Почти за 30 лет исследований на памятнике выявлено около 100 объектов раннеславянского периода. В 2007 - 2009 гг. исследовано еще 14 жилищ, которые дали новые материалы для понимания конструкции отопительных сооружений последней четверти I тыс. С учетом исследований А. Т. Смиленко предложена следующая схема характеристики глинобитных печей Среднего Поднепровья: размещение в интерьере жилища, форма в плане, материал изготовления, дополнительные конструкции для формирования тела печи и его конструкция. Попытка вычисления условного коэфициента "теплового оптимума" для жилищ разных культурно-хронологических этапов демонстрирует изменение его во времени, а эксперимент по моделированию и эксплуатации глинобитной печи по археологическим образцам - их эффективность.

Викладено пропозиції щодо зниження податкового тиску на сільськогосподарського товаровиробника і спрощення механізму нарахування та стягнення податків і платежів. На прикладі господарств Обухівського району Київської області за 1997 р. проведено аналіз податкового тиску на товаровиробників, зроблено розрахунок рівня сплати податків по району і порівняно з аналогічними даними в Україні.

Досліджено основні результативні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств різних форм власності на прикладі Кагарлицького й Обухівського районів Київщини. Проведено дисперсійний аналіз впливу організаційних форм господарювання на результативні показники цих підприємств.

Исследованы основные результативные экономические показатели работы сельскохозяйственных предприятий разных форм собственности Кагарлыкского и Обуховского районов Киевской области. Проведен дисперсионный анализ влияния организационных форм хозяйствования на результативные показатели этих хозяйств.

Для Національної спілки краєзнавців України дієвою формою залучення широкої громадськості до краєзнавчого руху України та проблем збереження історико-культурної спадщини краю стали науково-краєзнавчі експедиції, в межах яких проводяться тематичні круглі столи, прес-конференції, брифінги, наукові наради та консультації з провідними фахівцями та краєзнавчим активом про нагальні питання українського краєзнавства. Такі виїзди на місця було здійснено в 2009 - 2013 рр. на Полтавщину, Львівщину, Чернігівщину, Дніпропетровщину, Запоріжжя, Херсонщину, Обухівщину, Київщину, Вінниччину. Спілка опублікувала матеріали та документи проведених краєзнавчих експедицій у збірнику "Джерела духовності", що побачив світ на початку 2014 р.

Наведено інформацію про знахідку двох локалітетів Marsilea quadrifolia L. (Marsileaceae) на території заказника "Козинський" у долині р. Козинки, в околицях с. Козин Обухівського р-ну Київської обл. Описано особливості місцезростань виду, дискутується питання природного або антропогенного походження виявлених локалітетів M. quadrifolia. Акцентовано увагу на можливості та наслідках занесення у природні екотопи видів рослин, які активно використовуються в акваріумістиці.

Індекс рубрикатора НБУВ: П824-3

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено теоретичний та емпіричний аналіз психологічного супроводу сім'ї, яка має проблемну дитину. Виділено діагностичні та корекційні принципи супроводу. Представлено та проаналізовано наукові підходи до сім'ї проблемної дитини (Н. О. Березан, і. Ю. Гобод, Н. В. Лунченко, А. Г. Обухівська, В. Г. Панок, З. Л. Радівіловський та ін.). На основі таких психологічних методів дослідження, як теоретичний аналіз наукової літератури, бесіда, консультування батьків, виділено базові принципи психологічного супроводу сім'ї, яка має проблемних дітей: етапність (кожен новий етап доповнює попередній, сприяє подальшому виділенню відповідних критеріїв функціонування); наступність (зв'язок між новим і старим, є умовою цілісності та ефективності встановлення зони найближчого розвитку); системність (сукупність заходів і для розвитку одного члена сім'ї, і сім'ї як системи, яка включає в себе три підсистеми - шлюбну, батьківську, сиблінгову); комплексність (реалізація підцілей загальної поставленої мети); нормалізація (максимальне наближення функціонування сім'ї, яка має дитину з проблемами в розвитку, до умов функціонування сім'ї зі здоровою дитиною); інформаційно-методична допомога (надання батькам необхідних знань, умінь та навиків щодо успішного функціонування, співпраці, міжособистісної взаємодії); мультимодальність (вивчення сім'ї на чотирьох рівнях - медичному, соціальному, індивідуальному, екологічному); особистісна спрямованість (орієнтація на конкретну особистість, індивідуальний підхід); науковість (використання результатів супроводу для розроблення вдосконаленої програми супроводу); державна програма (створення системи сервісів для сімей із проблемними дітьми та їх включення в органічну частину загального державного забезпечення). Указано, що використання названих принципів допоможе в роботі з батьками, які мають проблемних дітей, щодо гармонізації їх функціонування не лише в сім'ї, а й за її межами.

Індекс рубрикатора НБУВ: П729.44

Рубрики:

Стерлядь

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(2)431.19П + Т51(23)415 + Т4(45УКР1-4КИЇ)4-423 + Т492.3

Рубрики:

Археологія

Історична етнографія

Окремі типи археологічних пам'ятників - Поселення і житло. Споруди господарсько-побутового призначення

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У контексті формування музейної Франкіани в Україні висвітлено музейний аспект діяльності Івана Франка, його участь у пошуковій, науково-експедиційній, виставковій роботі, розробці методичних матеріалів для збирання та вивчення народної культури, оприлюдненні їх у наукових та періодичних виданнях. Частина матеріалу присвячена вшануванню пам'яті Каменяра в національних, державних, громадських музеях України. Висвітлено історію створення та діяльність музейних закладів у Києві, Львові, Нагуєвичах, Криворівні, Калуші, Лолині, Коломиї, на Косівщині, Халепії на Обухівщині.

Інноваційні підходи до контролю життєвого циклу будівельних проектів на етапах вишукувальних та проектних робіт, нульового циклу, зведення надземної частини та подальшої експлуатації з використанням дронів і спеціального програмного забезпечення дають компаніям будівельного сектора України унікальний шанс реалізувати свій потенціал в ході цифрової революції і зайняти гідне місце серед світових лідерів. Через нестачу оперативних, достовірних даних і показників, які описують стан будівельного майданчика, виникають проблеми відсутності у керівництва актуальної інформації про прогрес реалізації проекту, пізнього виявлення фактичного відхилення ходу виконання робіт від проектної документації, неконтрольованого впливу людського фактора в процесі перевірки обсягів і якості робіт, виконаних підрядними організаціями, недостатньої комунікації між учасниками проекту, що згодом призводить до перевитрат бюджету і порушення розрахункових термінів виконання проекту. Мета роботи - впровадження інноваційних підходів до контролю будівельних проектів інфраструктурного призначення. Прикладне дослідження з використанням безпілотного літального апарату DJI Phantom 4 PRO, програмного забезпечення (ПО) DroneDeploy, Pix4D, Virtual Surveyor в межах моніторингу реалізації проекту з рекультивації Полігону зберігання твердих побутових відходів No 5 в с. Підгірці Обухівського району Київської області. Базуючись на даних, отриманих за допомогою дрону, побудовано ортофотоплани полігону та топографічний план частини полігону з мінливим рельєфом поверхні, за якими виконано аналіз параметрів і характеристик будівельного проекту на різних етапах робіт для прийняття подальших управлінських рішень. Висновки: використання дронів довело свою ефективність як інструменту моніторингу та контролю в рамках процесу організації й управління проектом з рекультивації Полігону зберігання твердих побутових відходів.

Висвітлено невідомі сторінки історії Трипілля (суч. село Обухівського р-ну Київської обл.) за литовсько-польської доби, зокрема надання йому магдебурзького права і міського статусу королем Стефаном Баторієм у 1580 р. Віднайдений авторкою пергаментний оригінал привілею на магдебурзьке право Трипіллю є цікавою і рідкісною знахідкою. Він походить з архіву князів Сангушків, нині зберігається у Державному архіві Польщі в м. Краків (відділення на Вавелі), його текст публікується наприкінці статті і вводиться до наукового обігу.

Видання підготовлене до 100-річчя з дня створення Заповідника і є своєрідною подякою людям, що присвятили своє життя його створенню й становленню. Зауважено, що процес ліквідації Заповідника був тісно пов'язаний з політичними репресіями 1930-х років, через що до нашого часу збереглись лише еклектичні відомості про Заповідник. Охарактеризовано Заповідник, як унікальну наукову установу, що мала стати центром вивчення фауни в умовах весняного водопілля. Увагу приділено процесу перейменування 1929 року "Конча-Заспа" з "рибного заповідника" в "заповідник Дніпрової пійми". Насправді жоден заповідник не створювався з такою глибокою екологічною місією, значно вищою за традиційну концепцію "охорони і вивчення" природи окремо взятої території. Тут мав також відбутись перший український центр кільцювання птахів і вивчення їх глобальних міграцій. Між іншим, крім птахів, тут ставили мітки на різні види ссавців, земноводних і навіть риб, що дозволяло працівникам Заповідника отримувати екологічні дані, яких на той час не мав ніхто інший. Після 1934 р., коли Заповідник перестав існувати, не було навіть спроб створити наукові інституції з вивчення фауни ефемерних заплавних екосистем. На момент століття колишнього Заповідника, уся його територія частинами надана під котеджну (і навіть багатоповерхову) забудову Київською міською радою і різними державними органами Обухівського району Київської області.

Найважливішою проблемою геології розсипів є встановлення їх корінного першоджерела. Незважаючи на велику кількість робіт, присвячених дослідженню розсипів бурштиноносності, наразі корінне першоджерело, в результаті розмивання якого сформувалися багаті розсипи бурштину-сукциніту на території від узбережжя Балтики до Чорного та Азовського морів, не встановлено. Своєрідний грунт "бурштинового лісу" як об'єкт геологічного літопису все ще не виявлено. У зв'язку з цим і визначено основну мету цієї статті - встановлення генетичного типу корінного першоджерела розсипів бурштину-сукциніту, який формувався в оптимальних кліматичних умовах першої половини середнього еоцену (бучацький час, лютет) на території низинних рівнин Українського щита, що омивалися неглибокими морськими басейнами. Розглянуто сукупність факторів, які сприяли утворенню корінного першоджерела бурштину-сукциніту і формуванню його розсипів у межах Українського щита та його схилів, що охоплюють прикордонні області Прип'ятського прогину, Дніпровсько-Донецької і Причорноморської западин та Волино-Подільської плити. Вперше встановлено, що корінним першоджерелом розсипів бурштину-сукциніту є не загальновизнані смолопродукуючі сосни Скандинавії, а первинні біогенно-осадові поклади смоляних виділень (за авторами - протобурштин) переважно хвойних дерев, фосилізація яких протікала в зволоженій лісовій підстилці бучацького часу в нижній половині середнього еоцену. Виключно в результаті розмивання останніх річковими водами та іншими агентами денудації протобурштин у постбучацький час транспортувався в різні області седиментації, де і відбувалося формування різних мінеральних видів. У морських відкладах бучацького часу бурштин-сукциніт не виявлено, що свідчить про незрілість в цей час протобурштину для перетворень в сукциніт. На території України виключно в морському палеобасейні, який омивав Український щит з півночі, сходу і південного заходу, протобурштин у кінці середнього-верхньому еоцені - ранньому олігоцені набув усіх характерних рис і властивостей бурштину-сукциніту. Таким чином, саме периферійні частини палеоторфовищ нижньої половини середнього еоцену, що вміщують протобурштин (смоляні тіла на ранній стадії фосилізації), це ті геологічні тіла, які є корінним першоджерелом розсипів бурштину-сукциніту. Всебічний геологічний і палеогеографічний аналіз природних умов регіону в еоцені-олігоцені, коли на даній території відбувалося накопичення смоляних виділень та їх перетворення в викопні смоли, дозволив виділити основні етапи фосилізації живиці рослинних смол на тривалому шляху переходу з біосфери в літосферу. Це такі етапи: наземно-болотний, морський та постдіагенетичних перетворень. Обгрунтовано, що вторинні розсипи бурштину-сукциніту накопичувалися в умовах прибережно-морських, лиманно-дельтових та віддалених частин морського шельфу. Вони перекриті відкладами київського, обухівського і межигірського регіоярусів, які виникли в кінці олігоцену при розмиванні первинних біогенно-осадових покладів.