Досліджено фокус показу портретних описів у різних типах тексту (романі, п'єсі, народній і літературній казках) на матеріалі англійської та американської літератур. Детально вивчено форми репрезентації дійових осіб.

Проаналізовано художню ідею В.Винниченка про чесність з собою, втілену митцем у його творах, зокрема, на прикладі його визначної п'єси "Брехня". Зауважено, що драматургічні новаторські прийоми автора були втілені на сцені небагатьма художніми колективами, це вдалося зробити лише театру "Alienus", який постановкою "Брехні" відкрив нову еру в історії європейського мистецтва. Наведено висловлювання відомих літераторів та діячів театрального мистецтва, зокрема М.Вороного, про те, що автор створив драматичний образ, цілком новий для нашої національної драматургії у своїй п'єсі-портреті, де за допомогою вишуканої гри підтекстів осягається внутрішній світ головної героїні.

Відзначено, що виявлені в багатьох творах В.Винниченка роздуми про складність взаємовідносин між ідеальним і земним, знайшли оригінальне мистецьке розв'язання в п'єсі "Пророк" (1829 р.), яка ефектно підсумовує творчі пошуки автора. Відзначено суттєву рису ідеологічних і мистецьких вимірів п'єси - грайливість, яка полягає в іронічному використанні, характерному для давньої трагедії видовищного засобу (здебільшого розв'язки) як "deus ex machina", бо він власне й сприяє згаданій демітологізації.

Розглянуто питання взаємозв'язку нових шляхів розвитку літературного процесу в ХХ ст., зокрема у драмі, і посилення міфологічного початку як закономірного результату переосмислення реалій соціально-історичного минулого з метою адекватної реакції на кризові явища сьогодення. Зазначено, що ідея переосмислення і перетворення історії лежить в основі одного з головних понять сучасності - міфопоетики. Яскравим прикладом нового бачення історії є трагедія Ж. Кокто "Орфей", в якій розглянуто міфологему Орфея як прототипу месії в контексті сучасної епохи.

В статье рассматриваются вопросы взаимосвязи новых путей развития литературного процесса в ХХ веке, в частности в драме, и усиления мифологического начала как закономерного результата переосмысления реалий социально-исторического прошлого с целью адекватной реакции на кризисные явления настоящего. Идея переосмысления и пересоздания истории лежит в основе одного из главных понятий современности - мифопоэтики. Ярким примером нового прочтения истории служит трагедия Ж. Кокто "Орфей", в которой рассмотрена мифологема Орфея как прототипа мессии в контексте современной эпохи.

The article addresses the issues of interrelation of the XXth century literary development in the drama and intensification of mythological origin as a regular result of reconceivability of the socio-historical background for possible way-outs of the present crisis. The idea of reconceivability and recreation of history is considered to be the keystone in the current notion of mythopoetics. J. Coctean's tragedy "Orphee" serves as a vivid example of history interpretation, scrutinizing the mythologemeof Orpheus as a prototype of Messiah in the present-day context.

Подано способи функціонування міфеми-опозиції Адама та Єви як універсального вираження соціального інституту родини. Зазначено, що проблема духовної кризи сучасної епохи походить від гріхопадіння людини, що в контексті міфопоетики розглядається в універсальному масштабі та знаходить своє логічне продовження в ХХ ст.

Рассмотрены способы функционирования мифемы-оппозиции Адама и Евы как универсального выражения социального института семьи. Указано, что проблема духовного кризиса современной эпохи восходит к грехопадению человека, которое в контексте мифопоэтики рассматривается в универсальном масштабе и находит своё логическое продолжение в ХХ в.

The article seeks to introduce of the Adam :: Eve mytheme-oposition and examine the main means of its functioning as that of universal expression of the social institution of family. The spiritual crisis of the modern epoch ascends to the fall of humanity which is viewed universally and extends as far as to the XXth century.

Проаналізовано ранню п'єсу А.П.Чехова "Лешак", визначену автором як "велика комедія-роман". Виявлено систему нових драматургічних принципів, втілених у п'єсі, які склалися у письменника під впливом досвіду оповідальних, епічних засобів зображення життя у прозових жанрах.

Проанализирована ранняя пьеса А.П.Чехова "Леший", определяемая автором как "большая комедия-роман". В ходе анализа выявлена система тех новых драматургических принципов, воплощенных в пьесе, которые сложились у писателя под влиянием опыта повествовательных, эпических способов изображения жизни в прозаических жанрах.

The paper presents an analysis of an early play by A.P. Chekhov which was defined by the author as "a grand comic novel" and had become a pre-trend of his mature plays. As a result of the analysis made it was revealed that the author employed new dramatic principles which resulted from his previous experience of applying epical means to portray life scenes in prosaic genres.

Виділено мотиви екзистенції в творчості відомого американського драматурга ХХ ст. Е.Ф.Олбі на матеріалі його п'єси "Історія з зоопарку" (The Zoo Story). Визначено вплив екзистенціалізму кінця ХІХ - ХХ ст. на літературну творчість митця, його бачення місця й ролі людини, передані засобами сучасної драматургії.

Выделены мотивы экзистенции в творчестве известного американского драматурга ХХ в. Э.Ф.Олби на материале его пьесы "The Zoo Story" ("История из зоопарка"). Определено влияние экзистенциализма конца XIX - начала ХХ в. на литературное творчество автора, его видение места и роли человека, выраженное средствами современной драматургии.

The paper studies the motifs of existentialism in the works by Edward F. Albee - an outstanding American dramatist of the 20th century (based on the play "The Zoo Story"). The article defines the ways the existentialism of the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries influenced the author's literary works and determines his perspective on the place and the role of a person which are expressed by means of the modern drama.

Висвітлено актуальні проблеми вивчення української, російської, чеської, німецької, французької та англійської мов. Проаналізовано своєрідність пейзажних образів у поезії Б.Пастернака 1920 - 1930 рр., роль інтертекстуальності в п'єсі М.Булгакова "Багровий острів". Розглянуто питання лексикографічної інтерпретації однокореневих терміноутворень у сучасній англійській мові. Описано функції узуальних фразеологічних одиниць, особливості дієслівної префіксації в англомовній економічній терміносистемі. Наведено класифікації дієслова у лексико-семантичних системах української та російської мов, структурну схему речення. Розкрито особливості функціонування багатокомпонентних термінологічних словосполучень у художній літературі.

Освещены актуальные проблемы изучения украинского, русского, чешского, немецкого, французского и английского языков. Проанализированы своеобразие пейзажных образов в поэзии Б.Пастернака 1920 - 1930 гг., роль интертекстуальности в пъесе М.Булгакова "Багровый остров". Рассмотрены вопросы лексикографической интерпретации однокорневых терминообразований в современном английском языке. Описаны функции узуальных фразеологических единиц, особенности глагольной префиксации в англоязычной экономической терминосистеме. Приведены классификации глагола в лексико-семантических системах украинского и русского языков, структурная схема предложения. Изучены особенности функционирования многокомпонентных терминологических словосочетаний в художественной литературе.

Розглянуто проблему національного характеру в драматургії М.Куліша, О.Корнійчука, І.Кочерги, І.Микитенка, Я.Мамонтова, Я.Галана у період 1920 - 1930 рр. Висвітлено іконічний образ українського селянина у п'єсі М.Куліша "Комуна в степах". Зроблено висновок, що справжні художні відкриття можливі тоді, коли митець спирається на естетичні ідеали свого народу, оскільки проблематика та природа української драми пов'язані з національним життям народу, його звичаями та традиціями.

Рассмотрена проблема национального характера в драматургии Н.Кулиша, А.Корнийчука, И.Кочерги, И.Микитенко, Я.Мамонтова, Я.Галана в период с 1920 - 1930 гг. Освещен иконический образ украинского крестьянина в пьесе Н.Кулиша "Коммуна в степях". Сделан вывод о том, что настоящие художественные открытия возможны, когда художник опирается на эстетические идеалы своего народа, поскольку проблематика и природа украинской драмы связанны с национальной жизнью народа, его обычаями и традициями.

Зазначено, шо у пошуках нових форм, прийомів і цілісних структур епосу та драми М. Булгаков завжди враховував традиції світової класики, досвід драматургічної реформи Ж.-Б. де Мольєра. Розглянуто розвиток драматургічних відкриттів Мольєра в художній практиці М. Булгакова, а також процес взаємодії епічних і драматургічних ознак у романі "Життя пана де Мольєра" та п'єсі "Кабала святош".

Отмечено, что при поиске новых форм, приемов, целостных структур эпоса и драмы М. Булгаков неизменно учитывал традиции мировой классики, опыт драматургической реформы Ж.-Б. де Мольера. Рассмотрено развитие драматургических открытий Ж.-Б. де Мольера в художественной практике М. Булгакова, а также процесс взаимодействия эпических и драматургических начал в романе "Жизнь господина де Мольера" и пьесе "Каббала святош".

Bulgakov's searching for new form, methods and complete structures of epic and drama was invariably based on world's classic traditions and Moljer's experience of drama reforms. An attempt to examine the development of Moljer's drama innovations in Bulgakov's literary practice, as well as the process of interaction of epic and drama beginnings in the novel "Gentlemen de Moljer's Biography" and play "Hypocrites' Servitude"is made.

Висвітлено специфіку найдавніших баладних сюжетів у творчості українських поетів-романтиків. Розглянуто питання інтерпретації біблійного мотиву пророцтв у романі-епопеї В.Дрозда "Листя землі". Описано архетип матері у п'єсі видатного драматурга американської та світової літератури Е.Олбі "Три високі жінки". Розкрито структуру і функції психологічного дискурсу в романі англо-ірландського письменника Д.Джойса "Улісс". Проаналізовано казково-образні та міфопоетичні мотиви в романі російського письменника Ю.Полякова "Грибний цар". Визначено особливості художнього аналітизму в поезії І.Франка та К.Случевського.

Освещена специфика древнейших балладных сюжетов в творчестве украинских поэтов-романтиков. Рассмотрены вопросы интерпретации библейского мотива пророчеств в романе-эпопеи В.Дрозда "Листья земли". Описан архетип матери в пъесе видного драматурга американской и мировой литературы Э.Олби "Три высокие женщины". Раскрыты структура и функции психологического дискурса в романе англо-ирландского писателя Д.Джойса "Улисс". Проанализированы сказочно-образные и мифопоэтические мотивы в романе русского писателя Ю.Полякова "Грибной царь". Определены особенности художественного аналитизма в поэзии И.Франко и К.Случевского.

Висвітлено проблеми сучасної світової літератури та перекладознавства. Описано стилістичні функції алюзій у романі Д.Хайнса "Розповідь лектора". Розкрито специфіку репрезентації концепту "дитинство" в пікарескному романі та англійському кримінальному памфлеті у контексті педагогічних теорій відродження, особливості репрезентації образу "дитина" в англо-канадській анімалістиці наприкінці ХІХ ст. Проаналізовано особливості зображення індіанської родини в романі Л.Ердріх "Королева буряків", жанр утопії у політичній драматургії Г.Брентона, зокрема, в п'єсі "Жорстока поезія". Розглянуто питання еволюції детективного жанру в діахронічному контексті літературних форм. Вивчено вплив російської та західноєвропейської літератури на формування світогляду М.Кропивницького. Описано особливості наративної організації "Біографії Шекспіра" П.Акройда. Визначено основні способи перекладу символічних власних імен з англійської мови на українську, жанрово-стильову домінанту як базову категорію в усному та письмовому перекладі, концептуальну еквівалентність перекладу метафори. Розкрито прагматичний аспект перекладу поетичних текстів.

Освещены проблемы современной мировой литературы и переводоведения. Описаны стилистические функции аллюзий в романе Д.Хайнса "Рассказ лектора". Раскрыты специфика репрезентации концепта "детство" в пикарескном романе и английском криминальном памфлете в контексте педагогических теорий возрождения, особенности репрезентации образа "ребенок" в англо-канадской анималистике конца ХІХ ст. Проанализированы особенности сохранения индианской семьи в романе Л.Эрдрих "Королева свеклы", жанр утопии в политической драматургии Г.Брентона, в частности, в пъесе "Жестокая поэзия". Рассмотрены вопросы эволюции детективного жанра в диахроническом контексте литературных форм. Изучено влияние русской и западноевропейской литературы на формирование мировоззрения М.Кропивницкого. Описаны особенности нарративной организации "Биографии Шекспира" П.Акройда. Определены основные способы перевода символических собственных имен с английского языка на украинский, жанрово-стилевая доминанта как базовая категория в устном и письменном переводе, концептуальная эквивалентность перевода метафоры. Раскрыт прагматический аспект перевода поэтических текстов.

Висвітлено проблеми загального та германського мовознавства, історії та теорії літератури, української філології, іноземної мови, а також правознавства, ЗМІ, історії України та культурології, фізичного виховання і спорту, туризму. Наведено результати соціолінгвістичних досліджень української мови у регіональному аспекті. Описано форми та функції гротеску в комедії В.Шекспіра "Сон літньої ночі", специфіку гротескних образів у драмі А.Піотровського "Падіння Єлени Лей", інтерпретації теми рицарства в романі М.Сервантеса "Дон Кіхот", особливості зображення естетики антидрами в п'єсі Е.Іонеско "Голомоза співачка". Проаналізовано інноваційні процеси в українській науковій термінології. Визначено статус державної мови в Україні та зарубіжних країнах.

Освещены проблемы общего и германского языковедения, истории и теории литературы, украинской филологии, иностранного языка, а также правоведения, СМИ, истории Украины и культурологии, физического воспитания и спорта, туризма. Рассмотрен вопрос о родительном падеже существительных в английском языке. Приведены результаты социолингвистических исследований украинского языка в региональном аспекте. Описаны формы и функции гротеска в комедии В.Шекспира "Сон летней ночи", специфика гротескных образов в драме А.Пиотровского "Падение Елены Лей", интерпретации темы рыцарства в романе М.Сервантеса "Дон Кихот", особенности изображения эстетики антидрамы в пъесе Э.Ионеско "Голомозая певица". Проанализированы инновационные процессы в украинской научной терминологии. Определен статус государственного языка в Украине и зарубежных странах.

Проаналізовано жанрову своєрідність кримської лірики Л. Українки. Визначено драматизм релігійних протистоянь у п'єсі Л. Українки "Руфін і Прісцілла". Висвітлено проблему вибору в екзистенційній структурі драми "Адвокат Мартіан" Л. Українки. Розглянуто питання про діалог культур Л. Українки та О. Кобилянської за матеріалами епістолярію письменниць. Значну увагу приділено творчості Л. Українки в контексті національної літератури. Розкрито зміст естетики національної ідеї в драмі Л. Українки "Бояриня" та повісті М. Костомарова "Чернігівка", типологічний аспект рецепції античного образу музи у творах Л. Українки та Н. Королевої в контексті модерної доби, специфіку концептуалізації образу "нової жінки" у драматургії Л. Українки та Б. Шоу.

Проанализировано жанровое своеобразие крымской лирики Л. Украинки. Определен драматизм религиозных противостояний в пьесе Л. Украинки "Руфин и Присцилла". Освещена проблема выбора в экзистенциальной структуре драмы "Адвокат Мартиан" Л. Украинки. Рассмотрен вопрос о диалоге культур Л. Украинки и О. Кобылянской по материалам эпистолярия писательниц. Значительное внимание уделено творчеству Л. Украинки в контексте национальной литературы. Раскрыты содержание эстетики национальной идеи в драме Л. Украинки "Боярыня" и повести Н. Костомарова "Черниговка", типологический аспект рецепции античного образа музы в произведениях Л. Украинки и Н. Королевой в контексте модерной эпохи, специфика концептуализации образа "новой женщины" в драматургии Л. Украинки и Б. Шоу.

Проаналізовано особливості стилістичної семантики лексеми "народ" у наукових текстах І.Франка. Висвітлено генезис образу І.Сірка в козацьких літописах, синкретизм жанрово-стильової структури "Автобіографії" священника І.Турчиновського, особливості використання оніричних елементів бароко у поезії Т.Шевченка. Визначено аморфність жанрової матриці як різновид синкретизму малої прози П.Куліша і М.Вовчка, своєрідність трансформації міфу в "Гуцульській п'єсі" Г.Хоткевича "Непросте" та повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків".

Проанализированы особенности стилистической семантики лексемы "народ" в научных текстах И.Франка. Освещены генезис образа И.Сирка в казаческих летописях, синкретизм жанрово-стилевой структуры "Автобиографии" священника И.Турчиновского, особенности использования онирических элементов барокко в поэзии Т.Шевченка. Определены аморфность жанровой матрицы как разновидность синкретизма малой прозы П.Кулиша и М.Вовчка, своеобразие трансформации мифа в "Гуцульской пъесе" Г.Хоткевича "Непростое" и повести М.Коцюбинского "Тени забытых предков".

Проаналізовано проблему мотивації мовних одиниць як співвідношення мовного знака та значення у сучасній лінгвістичній науці. Розкрито роль джерелознавства в історіографії українського та російського мовознавства ХІХ ст. - 1930-х рр. Висвітлено рецепції образу Ісуса Христа художньо-біографічною прозою межі ХХ - ХХІ ст. в періодичних виданннях, традиційного сюжету та "світових" образів у поемі "Енеїда" І.Котляревського. Описано неоміфологічні мотиви в романі Л.Первомайського "Дикий мед", мотив відродження в п'єсі "Патетична соната" М.Куліша. Визначено шляхи трансформації міфологічного сюжету про Кассандру в ліриці ХІХ - ХХ ст.

Проанализирована проблема мотивации языковых единиц как соотношение языкового знака и значения в современной лингвистической науке. Раскрыта роль источниковедения в историографии украинского и русского языковедения ХІХ ст. - 1930-х гг. Освещены рецепции образа Иисуса Христа художественно-биографической прозой на границе ХХ - ХХІ ст. в периодических изданиях, традиционного сюжета и "мировых" образов в поэме "Энеида" И.Котляревского. Описаны неомифологические мотивы в романе Л.Первомайского "Дикий мед", мотив возрождения в пьесе "Патетическая соната" Н.Кулиша. Определены пути трансформации мифологического сюжета о Кассандре в лирике ХІХ - ХХ ст.

Розглянуто аналіз моделей сакральної та техногенної віри у п'єсі В. Вінниченка "Пророк". Підкреслено руйнівний характер абсолютизації ідеї у процесі її реалізації та втілення у реальне життя як окремої особистості, так і суспільства загалом.

Зазначено, що пріоритетним джерелом багатогранної творчості Л.Старицької-Черняхівської, відомої української письменниці доби раннього модернізму (кінця XIX - початку XX ст.), була національна історія, а також українське культурне та громадсько-політичне життя перших десятиріч XX ст. Системно та детально досліджено зміст і структуру, принципи та засоби художньої інтерпретації минувшини, розвиток майстерності письмениці у моделюванні історичних реалій за відродження української державності, національного характеру, в утвердженні духовних цінностей. Висвітлено жанрову еволюцію в історичній драматургії та виділено певні жанрові різновиди, а саме: історико-ліричну сцену ("Сапфо"), драми - історико-соціальну ("Аппій Клавдій"), історико-психологічну ("Гетьман Дорошенко"), історико-філософську ("Іван Мазепа"), історико-героїчну ("Розбійник Кармелюк"), "п'єсу в п'єсі" ("Милість Божа"), історико-драматичний етюд ("Останній сніп"). Висвітлено стильові особливості творів, традиційні та новаторські ознаки модифікацій жанрових різновидів, сюжетно-композиційних конструкцій.

Розглянуто особливості ідейно-художнього змісту п'єси Б. Брехта "Життя Галілея", проаналізовано характерні риси образу головного героя. Особливу увагу приділено тлумаченню неоднозначності в образі вченого у контексті його боротьби між матеріальним і духовним.

Рассмотрены особенности идейно-художественного содержания пьесы Б. Брехта "Жизнь Галилея", проанализированы характерные черты образа главного героя. Особое внимание уделено осмыслению противоречий в образе ученого в контексте его борьбы между материальным и духовным.

Peculiarities of notional and aesthetic contents of Brecht's Play "Life of Galilei" are analyzed in the article, characteristic traits of image of a main character are considered, special attention is paid to interpretation of contradictions in the image of scientist in the context of his struggle between material and mental spheres.

Запропоновано цілісний дедуктивно-індуктивниq метод режисерського аналізу п'єси, що охоплює всі складові цього аналізу, коли гіпотеза загальних аналітичних понять - конфлікту, наскрізної дії, надзавдання вивіряється виокремленням і пізнанням частковостей - подій, обставин, мотивацій вчинків тощо. Доведено, що поруч з детермінантною обмумовленістю того, що відбувається в п'єсі, доцільно застосовувати філософські принципи теорії вірогідності, що дозволяє пізнати драматургічний твір у всій його складності, багатошаровості та неоднозначності.