Висвітлюється історія вивчення, історіографічний зміст, погляди українських вчених на методологічні засади, історичні концепції "Історії України-Руси" та характеризується наукова творчість М.С.Грушевського. Підкреслюється, що М.Грушевський найбільш послідовно й аргументовано, використовуючи прогресивні методологічні засади в історичному пізнанні, вперше у вітчизняній історичній науці представив минуле українського народу як закономірний еволюційний процес. Повідомляється про його рішучі виступи проти підпорядкування науки політичним цілям, позанауковим впливам; про використання вченим в своїй науковій практиці системи дослідницьких принципів (світоглядних, загальнонаукових, історичних та специфічно історіографічних), а також про вироблення поглядів і гіпотез, котрі визначають напрямки дослідження історіографічного процесу й вимоги до історіографічної творчості та її результати.

Розповідається про розвиток Православної Церкви українського народу в складі Російської Православної Церкви в 1686-1917 рр. Аналізується стан Київської митрополії та її долі, як автономної Церковної області. Ряд питань присвячений висвітленню становища української культури під впливом Церкви і причин її упадку в перше століття після підпорядкування Української Церкви Москві. Розглядається український церковно-культурний потенціал, його роль і праця на службі по культурному піднесенню Московщини у ХVIII ст. Відображається доля Православної Церкви й православних українців під Польщею від часу підпорядкування Української Православної Церкви юрисдикції Московської Патріархії й до падіння Польської держави в кінці XVIII ст. Простежується вплив Православної Церкви на життя українського народу в ХІХ-ХХ ст. (до революції 1917 р.).

Розглянуто можливість удосконалення системи модернізації шляхом розширення спектра її застосування на усіх етапах життєвого циклу зразків ОВТ ремонтними органами різного підпорядкування та підприємствами оборонного комплексу.

Включено наукові статті та матеріали досліджень, що розкривають історію виникнення та становлення окремих регіональних бібліотек, книгозбірень товариств, формування системи бібліотечного обслуговування в областях. Надається можливість ознайомитися з історією становлення бібліографії в Україні. Вміщено цікаві матеріали про формування окремих фондів і колекцій у бібліотечних закладах різного відомчого підпорядкування.

Висвітлено діяльність Української Православної Церкви (УПА) в складі Російської Православної Церкви у 1686-1917 рр., зокрема, доля Київської митрополії як автономної Церковної області, причини занепаду української культури під впливом Церкви, український церковно-культурний потенціал, його роль і працю на службі культурного піднесення Московщини. Проаналізовано долю Православної Церкви й православних українців під владою Польщі від часу підпорядкування УПА юрисдикції Московської Патріархії до падіння польської держави в кінці XVIII ст. Показано роль УПА в житті українського народу в ХІХ - на початку ХХ ст., у т.ч. на Буковині та в Закарпатті.

Захищаються принципові положення та методичні підходи до вдосконалення організаційно-економічного забезпечення функціонування і розвитку акціонерних товариств. Обгрунтовано структуру організаційно-економічних відносин підприємства. Виявлено характер взаємодії факторів зовнішнього щодо підприємства середовища та параметрів його внутрішнього стану. Розроблено та апробовано методику аналізу стану організаційних і економічних відносин у АТ. Запропоновано методичний підхід до раціоналізації структури і функцій управління, відносин кооперації та підпорядкування, до формування економічних зв'язків з урахуванням розвитку ринкових стосунків.

Розглянуто процес виникнення християнства на українських землях до охрещення України-Русі, передумови заснування Української Церкви. Описано церковну єпархію і управління Церквою, взаємовідносини між Церквою і державною владою, її вплив на суспільне життя до татарської навали та занепаду Києва і київської державності у 988-1240 рр. Особливу увагу приділено висвітленню Української Православної Церкви (УПА) від занепаду Київської держави до поділу Київської митрополії на Київську і Московську у 1240-1458 рр., а також правового положення, внутрішнього стану УПА в Польсько-Литовській державі до підпорядкування її Московській Патріархії у 1458-1686 рр. Проаналізовано стан шкільництва й духовної освіти у цей період, виникнення і діяльність православних церковних братств.

Висвітлено історію діяльності Київської митрополії у період Люблінської унії 1569 р. (утворення Речі Посполитої), Берестейської церковної унії 1596 р. (утворення греко-католицької церкви), Переяславської угоди 1654 р. (укладення військово-політичного союзу з Росією), підпорядкування Української православної церкви Московському патріархату в 1659 - 1686 рр. та повного підкорення російському самодержавству наприкінці XVIII ст.

Освещена история деятельности Киевской митрополии в период Люблинской унии 1569 г. (создание Речи Посполитой), Берестейской церковной унии 1596 г. (создание греко-католической церкви), Переяславского соглашения 1654 г. (подписание военно-политического союза с Россией), подчинение Украинской православной церкви Московскому патриархату в 1659 - 1686 гг. и полного подчинения российскому самодержавию в конце XVIII ст.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних аспектів діяльності професійних спілок на кінцевому етапі панування в Україні радянської моделі тоталітаризму. На основі широкого кола опублікованих та неопублікованих архівних документів, більшість з яких введено до наукового обігу вперше, розглянуто механізм політичного, ідеологічного та організаційного підпорядкування професійних спілок волі та інтересам держави. Відмічено, що в основі зазначеної підпорядкованості лежало беззастережне визнання профспілками керівної та спрямовуючої ролі правлячої партії, що призвело до видозміни всієї функціональної діяльності масової громадської організації трудящих. Доведено, що в результаті партійного впливу невиправданих масштабів досягла виробничо-масова діяльність професійних спілок, яка разом із викривленою виховною функцією, спрямованою на подальшу ідеологізацію суспільства, заперечувала функцію захисту соціальних інтересів широких верств населення. В результаті зазначених процесів відбулася метаморфоза захисної функції, яка набула яскраво вираженого формального характеру. На підставі статистичних даних з'ясовано кількість працівників, які отримали травми на виробництві та загинули на ньому внаслідок аварій, а також загальну кількість втрачених робочих днів унаслідок захворювань протягом майже двадцятирічного періоду. Розглянуто процес виходу професійних спілок з-під партійного впливу. Доводиться цілковита невиправданість і неприпустимість використання усталеного для тоталітаризму типу взаємовідносин між державою та громадською організацією в процесі розбудови демократичної держави.

Показано процес зародження і розвиток структур Товариства "Просвіта" на Кам'янеччині. Охарактеризовано діяльність філії та читалень Товариства в Камінко-Струмилівському повіті з урахуванням сучасного адміністративного підпорядкування населених пунктів Кам'янка-Бузького району на Львівщині. Наведено прізвища перших просвітян цієї надбужанської місцевості.

Розглянуто питання методології, теорії та методики геоморфологічних досліджень, зокрема, використання аерокосмічної інформації в інженерно-геоморфологічному картографуванні, ендогенні, екзогенні та антропогенні процеси у довкіллі та їх підпорядкування глобальним закономірностям функціонування природного середовища, а також актуальні напрями вивчення техногенного рельєфу. Досліджено регіональні проблеми в геоморфології, у т.ч. успадковування та направленість розвитку неоструктури центральної частини північної України, динаміку континентального осадконакопичення в неогені та її кореляцію з еволюцією морських басейнів півдня території України, особливості поширення шкідливих рельєфотворчих процесів в Українських Карпатах. Особливу увагу приділено палеографії та палеогеоморфології, особливо, палеографічним та палеогеоморфологічним аспектам формування нафтоматеринських товщ у Дніпровсько-Донецькому нафтогазоносному басейні, а також характеристиці та умовам формування палеозападин плейстоценового віку Волинського Полісся.

Досліджено проблеми становлення, розвитку та практичної діяльності Наркомату внутрішніх справ України як складової частини силового апарату держави. Встановлено, що НКВС, виникнувши і зміцнившись як орган виконавчої влади республіки, призначення існування якого становили організаційні функції з налагодження діяльності радянського апарату та охорона громадського правопорядку, з часом, поєднавши в своїй компетенції правоохоронні та репресивно-каральні функції, вийшов з фактичного підпорядкування органам влади і управління республіки й перетворився на основне знаряддя вирішення соціально-політичних та економічних проблем в Україні шляхом беззастережних репресивних заходів.

Викладено концептуальні, методологічні, організаційно-правові та практичні основи екологічного аудиту з урахуванням міжнародних і українських стандартів, нормативно-методичних документів Міністерства екології та природних ресурсів і Фонду державного майна України, практичного досвіду Міжнародного фонду Дніпра. Наведено зразки міжнародних і європейських стандартів, канадського та вітчизняного досвіду екологічного аудитування підприємств, які можуть бути використані у проведенні екологічного аудиту на підприємствах різного галузевого підпорядкування та різних форм власності.

Визначено основні фактори впливу конкуренції на реструктуризацію підприємства, а саме: підвищення якості товарів, робіт та послуг, постійна зміна асортименту і номенклатури товару, постійний пошук та реалізація резервів підвищення ефективності виробництва, розробка й реалізація резервів підвищення ефективності виробництва та маркетингової стратегії підприємства. Обгрунтовано необхідність розробки адекватної ринкової конкуренції, стратегії розвитку підприємства, яка може бути віолентною, компактною, потієнтною та експлерентною. Доведено, що для підприємств будівельного комплексу (крім високоспеціалізованих) найбільш прийнятою є віолентна стратегія. Запропоновано концепцію реструктуризації системи управління підприємством, яка передбачає підпорядкування стратегії розвитку, виділення коригуючої реструктуризації та реконструкції, а також спрямованої на розвиток підприємства. Розроблено методичні підходи з метою формування плану реструктуризації підприємства, який включає оперативну (маркетинг, ресурси, систему управління підприємством), фінансову реструктуризації та реструктуризацію власності. Обгрунтовано критерії та систему показників ефективності реструктуризації підприємства, якими є підвищення обсягів прибутку за умов дотримання допустимих параметрів прибутковості, фінансової стійкості, ліквідності та оборотності активів.

Теоретично й експериментально досліджено дидактичні закономірності забезпечення високої ефективності змісту післядипломної підготовки педагогічних працівників. Науково обгрунтовано необхідність підпорядкування підготовки вчителів суспільним вимогам, соціальному замовленню, дидактичним принципам його визначення та конструювання, функціям післядипломної освіти. Обгрунтовано положення про зв'язок змісту післядипломної освіти з проблемами, тенденціями та перспективами розвитку школи, змістом педагогічної готовності та потребами вчителів на основі всестороннього діагностування рівня їх професійно-педагогічної культури. Доведено дидактичну доцільність поетапної (ступеневої) підготовки педагогічних працівників відповідно до досвіду та стажу їх роботи шляхом розробки диференційованих навчально-тематичних планів із виділенням інваріантного та компенсаторно-вибіркового компонентів.

Висвітлено деякі аспекти місцевого самоврядування та проблеми міст районного підпорядкування. Проаналізовано роль релігійних громад у вирішенні міжконфесійних конфліктів. Окремі розділи присвячено екологічному законодавству, електронній торгівлі, правовим механізмам і практиці транскордонного регіонального співробітництва в Європі, іноземним інвестиціям, муніципальній реформі та громадянській освіті.

З позиції системного підходу досліджено сучасний стан проблеми неосудності, висвітлено її слабкі сторони та негативні наслідки застосування чинної парадигми неосудності. На підставі узагальнення теорії та експертної практики визначення неосудності та пов'язаних з нею питань запропоновано рішення щодо подолання існуючих колізій та підпорядкування діяльності психіатра-експерта основним принципам судово-психіатричної експертизи.

Розроблено метод оцінки ефективності ієрархічної системи з простим підпорядкуванням з урахуванням характеристик моментів послідовностей випадкових сум.

Висвітлено процес становлення та розвитку педагогічної науки, зокрема, однієї з її галузей - дошкільної педагогіки. На підставі аналізу архівних матеріалів, опублікованих джерел, психолого-педагогічних часописів і теоретичних розробок, узагальнено основні тенденції, обгрунтовано причини та необхідність розвитку дошкільних закладів (захоронок) різного підпорядкування на межі ХІХ - ХХ ст. Досліджено концепції відомих учених і практиків Я.Давіда й А.Шицувни - "наука про речі" та "психологічне вивчення дітей". Визначено та розкрито теоретико-методичні та організаційні засади навчально-виховного процесу в різних типах навчальних закладів, створених офіційними структурами (освітніми управліннями воєводств), благодійними та релігійними товариствами (у різних жіночих монастирях) та світськими особами. Розглянуто проблему підготовки дітей до школи за умов спеціально змодельованого процесу дошкільного виховання, що грунтується на використанні спадщини польської теорії та практики дошкільної педагогіки. На підставі проведених емпіричних досліджень вирішено наступні завдання: досліджено доцільність створених перших методів діагностування дітей; апробовано систему занять, спрямованих на підготовку дітей до школи; виявлено ефективність впливу експериментальних методик на визначення якостей дитини; розкрито особливості залежності розвитку дитини від взаємодії компонентів "вихователь - дитина - батьки". Запропоновано авторські розробки дидактичних матеріалів з урахуванням специфіки дошкільної освіти.

Викладено теоретико-методологічні положення та практичні рекомендації щодо вдосконалення організаційно-економічного та інформаційного забезпечення розвитку туристично-оздоровчого комплексу в регіонах України з метою підвищення ефективності використання туристично-рекреаційного потенціалу територій. Обгрунтовано необхідність розвитку туристично-оздоровчого комплексу як складової сфери послуг та подолання в теорії та практиці його трактування як непродуктивної праці. Узагальнено роль та місце туристично-оздоровчого комплексу в народному господарстві. Проведено класифікацію факторів, що його визначають, і з'ясовано їх специфіку, зокрема, потужний історико-культурний та археолого-архітектурний потенціали; водні та гірські ресурси, флору та фауну, бальнеологічні ресурси. Висвітлено можливість пріоритетного розвитку місць для міжнародного туризму. Розроблено пропозиції щодо удосконалення системи управління галуззю на регіональному рівні шляхом об'єднання діяльності курортів і оздоровчих закладів з туризмом, подальшим підпорядкуванням їх одному відомству в уряді України. Запропоновано шляхи впровадження методології маркетингових досліджень як основи планування функціонування та розвитку туристично-оздоровчого комплексу в цілому і туристичних підприємств зокрема, передусім, з метою створення туристичних продуктів і відповідного організаційного забезпечення для просування їх на вітчизняний та міжнародний ринки. Наведено пропозиції щодо удосконалення податкової системи, використання бюджетних коштів і перенесеня значного навантаження на приватний капітал для фінансування туристичної та суміжних галузей народного господарства.