Досліджено актуальні проблеми геології та стратиграфії, літології, мінералогії та геохімії осадових утворень і пов'язаних з ними родовищ корисних копалин, питання еволюції літогенезу, сучасного осадового рудоутворення та екології. Висвітлено особливості речовинного складу кори звітрювання окремих ділянок Кіровоградського геоблока Українського щита. Розкрито основні напрями використання пісків Криворізького басейну. Охарактеризовано пісковики підводних виносів річок Любельського та Тяглівського родовищ Південно-Західного району (Львівсько-Волинський басейн). Окреслено перспективи виявлення техногенних родовищ металів у Донбасі. Наведено характеристику палеогеографічних особливостей нагромадження верхньоюрських відкладів Українських Карпат і прилеглих прогинів. Розглянуто проблему дисперсності мінералів осадового походження. Проаналізовано літолого-фаціальні особливості ранньосарматського седиментогенезу в межах Борисфенської затоки. Окреслено термоелектричні властивості та форми виділення піриту з кварцових жил і вмісних порід рудопрояву Добрин (Чивчинські гори). Висвітлено вплив мінерального складу силікатних порід на швидкість їх звітрювання та якість вторинних продуктів. Розкрито петрофізичні властивості метатеригенних порід південно-східної частини Українського щита. Вивчено особливості процесів рудогенезу в межах підводного підняття Сьєрра-Леоне (Атлантичний океан), літологічні особливості осадових товщ і хімічний тип морських вод у фанерозії. Досліджено актуальні питання вивчення вапнякового нанопланктону України. Викладено

методичні аспекти кореляції морських та континентальних відкладів пліоцену України за палінологічними даними. Розкрито роль різних процесів розкладання та перетворення фітомаси у формуванні вугілля Донбасу на стадії седиментогенезу. Обгрунтовано методологію виявлення ролі складу вугілля Львівсько-Волинського басейну в генерації газів і формуванні їх складу. Проаналізовано літолого-фізичні особливості колекторів сармату Вишнянського газового родовища; літолого-геохімічні особливості залізоманганового зрудніння флішу Покуття; особливості формування розсипів благородних металів у межах Українського щита та його схилів тощо.

Вивчено катагенетичні перетворення пісковиків вуглевмісних товщ. Петрографічними методами з використанням рентгенівського та хімічного аналізу досліджено пісковики русел, підводних виносів рік і узбережжя моря, що містять вугілля від довгополуменевого до пісного для Донецько-Макіївського та Красноармійського районів Донбасу та газове, жирне, коксівне для Південно-Західного району Львівсько-Волинського басейну. На підставі вивчення змін мінералів-індикаторів (кварцу, регенераційного кварцу, польових шпатів, біотиту, глинистих мінералів цементу), встановлено, що зональність катагенетичних перетворень залежить від генетичного типу пісковиків та геологічної будови районів досліджень. Визначено взаємозв'язок між інтенсивністю катагенетичних перетворень пісковиків та їх пористістю. Пісковики русел та підводних виносів рік у процесі переходу від стадії початкового до глибинного катагенезу характеризуються стрибкоподібним зменшенням пористості. Детальне літолого-петрографічне дослідження пісковиків з встановленням їх генетичного типу та врахуванням інтенсивності катагенетичних змін дає можливість передбачати небезпечні зони, які можуть акумулювати супутній газ метан і бути небезпечними через газовикиди під час розробки вугільних пластів.

Пластові води Лопушнянського нафтового родовища представлені трьома класами, відмінними за походженням та сольовим складом. За допомогою статистичного аналізу гідрогеохімічних параметрів встановлено можливі джерела і фактори збагачення вод хімічними елементами. Води класу 1 - продукт змішування конденсаційно-солюційних вод із високомінералізованими водами фону та їх взаємодії з водовмісними товщами. Води класу 2 за генезою є древньоінфільтраційними, на хімічному складі яких відбилися процеси метаморфізму та змішування з солянками вилуговування. Води класу 3 - солянки вилуговування глинисто-соленосних відкладів стебницької світи, що мігрували у колектори Лопушнянського родовища.

Розглянуто фаціальний склад і фільтраційно-ємнісні властивості колекторів природних газів Південного Донбасу. Встановлено, що основними колекторами покладів природних газів району є поліфаціальні пісковики, осадконагромадження яких відбувалося за умов зони хвильової брижі заливно-лагунного узбережжя, меншою мірою - за умов підводної частини річкової дельти та частково - за умов формування пересипів, кос і барів. Найбільш потужні пісковики району (до 10 - 20 м) відзначаються значною мінливістю фаціального складу не тільки в стратиграфічному розрізі та по площі, а також у межах одного пластоперетину. Великі коливання фаціального складу пісковиків за умов незначних змін ступеня їх катагенезу визначають різку мінливість фільтраційно-ємнісних властивостей основних горизонтів колекторів. Тому найліпшими колекторами району є пісковики фацій підводних виносів річок, пересипів, кос і барів, найгіршими - пісковики фації піщаних осадів зони хвильової брижі заливно-лагунного узбережжя. Крім того, в цьому районі можуть мати місце вторинні колектори, яскравим представником яких є пісковик миколаївської світи середнього девону.

Відзначено, що на континентальному схилі Африки турбідитні пісковики є головними колекторськими породами багатьох гігантських нафтових і газових родовищ, знайдених у відкритому морі біля Анголи, Гани, Конго, Кот д'Івуар, Єгипту, Екваторіальної Гвінеї, Ізраїлю, Лівії, Мавританії, Нігерії, Палестини та Тунісу.

З поверхні континентального схилу Південного берега Криму на південний схід від Алушти під час виконання 57-го рейсу НДС "Професор Водяницький" драгою було піднято кімерійські залізисті пісковики та численні черепашки молюсків. Наведено докладний опис і дані про речовинний склад. Знахідка дозволяє суттєво розширити контури Азово-Чорноморської залізорудної провінції.

Ключ. слова: лишайники, АР Крим, конгломерати, діорити, туфо-брекчії, пісковики
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.6*80(4Укр-6Кри)

Рубрики:

Lichenes Лишайники. Ліхенологія

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто і проаналізовано петрографічні особливості та петрофізичні властивості сарматських відкладів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Пісковики й алевроліти різнозернисті кварцові, олігоміктові, рідше поліміктові. Основними чинниками, які визначають петрофізичні властивості порід та їх мінливість на стадії літогенезу, є мінеральний склад породотворного матеріалу, характер і ступінь обкатаності кластичних зерен, палеогеографічні, тектонічні і гідрогеологічні особливості басейну седиментації та геохімічна обстановка в областях осадонагромадження. На підставі наведених результатів літолого-петрофізичних досліджень відзначено, що кращі колекторські властивості мають пісковики, складені більш крупними та відсортованими зернами.

Зазначено, що на континентальному схилі Євразії турбідитні пісковики є головними колекторськими породами багатьох гігантських нафтових і газових родовищ у відкритому морі біля Азербайджану, Китаю, Данії, Індії, Ірландії, Норвегії, Росії та Сполученого Королівства, тоді як деякі карбонати - біля Італії та Іспанії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д391(61,3)43

Рубрики:

Основні тектонічні структури земної кори

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що на світовому материковому схилі турбідитні піски і пісковики є головними колекторськими породами у переважній більшості гігантських нафтових і газових родовищ у відкритому морі біля Австралазії, Австралії, Америки, Африки та Євразії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344(45УКР5)

Рубрики:

Петрографія осадочних гірських порід (літологія)

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45УКР)1

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Проведено поділ моноклінальних схилів Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) за нижньо- та середньокам'яновугільних відкладів на бортову, прибортову, придепресійну та депресійну частини з переважним розвитком прибережних акумулятивних тіл у прибортовій зоні, контуритових - у придепресійній і турбідітових - у депресійній. Обгрунтовано тези, що найбільш нафтогазоперспективними та доступними за глибиною є пісковики палеознижень прибортової та особливо придепресійної зон, які за підняттям порід обмежені градієнтними уступами палеорельєфу, а в сучасному структурному плані припідняті найчастіше малоамплітудними структурними носами.

Проведено разделение моноклинальных склонов Днепровско-Донецкой впадины (ДДВ) по нижне- и среднекаменноугольным отложениям на бортовую, прибортовую, придепрессионную и депрессионную части с предпочтительным развитием прибрежных аккумулятивных тел в прибортовой зоне, контуритовых - в придепрессионной и турбидитовых - в депрессионной. Обоснован тезис, что наиболее нефтегазоперспективными и доступными за глубиной есть песчаники палеопонижений прибортовой и особенно придепрессионной зон, которые по поднятию пород ограничены градиентными уступами палеорельефа, а в современном структурном плане приподняты чаще всего, малоамплитудными структурными носами.

Organized division monoclinal slopes of Dnepr-Donetsk trough on the lower and middle carbonous deposits on a side periside, peridepression and depression parts. With the preferential developmtnt of coastal acumulative bodies periside zone, konturity -in theperidepression, turbidity - in the depression. It is motivated, that most oil-gas-prospect and accessible after a depth sandstonts paleolowering pesriside and particularly peridepression zones, which on lifting the rocr are limited by the graalients ledres of paleorelief, and in a modern structural plan raised, most often,by low-amplitude structural noses.

Розглянуто основні властивості кремнійфтористоводневої кислоти з метою вивчення можливості її використання під час глинокислотної обробки продуктивних пластів родовищ Передкарпаття. В ході досліджень встановлено, що нагнітання даної кислоти в карбонізовані пісковики дає неоднозначні результати - і збільшення, і зменшення проникності керну. Такий механізм дії кремнійфтористоводневої кислоти пов'язаний із одночасним протіканням двох процесів - розчинення карбонатного цементу пісковиків, що збільшує проникність кернів, та гідролізом кремнійфториду кальцію, який утворився, що сприяє зниженню проникності в результаті утворення нерозчинних фториду кальцію та кремнієвої кислоти. Використання суміші соляної та кремнійфтористоводневої кислот для обробки карбонізованих пісковиків, механізм взаємодії не змінюється, але понижується негативний вплив фторвмісних кислот на проникність. При такій обробці гідроліз солі має домінуючий вплив на проникність, ніж розчинність породи. Оптимальними умовами для використання кремнійфтористоводневої кислоти або її суміші з іншими кислотами є теригенні глинисті колектори з незначною карбонатністю.

Досліджено геохімію елементів сіроколірних горизонтів картамишської світи Бахмутського трогу. Безрудні аргіліти та пісковики збагачені на Co, Ni і W та збіднені на B, Ca, La, Lu, Rb і Tl у порівнянні з відповідними кларками. В процесі рудоутворення сірі проверстки були збагачені на Ag, As, Bi, Ca, Cd, Cu, Hg, Mg, Mn, Mo, Pb, Re, S, Te, U і Zn і збіднені на W. Установлено, що зруденіння формувалось у три етапи: біогенного піритоутворення (формування мінералізації глобулярного піриту в процесі бактеріального сульфат-відновлення на стадії раннього діагенезу осаду), стратиформного рудоутворення (надходження вздовж розломних зон глибинних металоносних рудоутворювальних розчинів у сіроколірні горизонти, формування рудних тіл з їх змішуванням із підземними водами метеорного походження сіроколірних проверстків) і гіпергенного збагачення (перевідкладення Cu на фронті окиснення рудних тіл).

Розглянуто питання вивчення фізико-петрографічних параметрів порід-колекторів палеогенових відкладів Бориславсько-Покутської зони (південно-східна частина) Передкарпатського прогину з використанням даних керна, відібраного у свердловинах у процесі буріння, результатів випробовування нафтогазоносних об'єктів з урахуванням результатів геофізичних досліджень свердловин. Зіставлено дані літолого-петрофізичних властивостей порід із геолого-геофізичними параметрами, що надало змогу розділити пісковики та алевроліти на дві категорії: промислові колектори (група А) і непромислові (група Б).

Вмісні породи мають велике значення для формування газоносності вугленосних товщ, нагромадження і міграції метану. Досліджено пісковики серпуховського ярусу нижнього карбону та башкирського ярусу середнього карбону Тяглівського родовища Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Побудовано схеми газоносності цих пісковиків. У деяких стратиграфічних інтервалах газоносність є досить високою. Газоносність пісковиків зменшується з глибиною, що пов'язано з погіршенням колекторських властивостей порід, зумовленим ступенем постседиментаційних змін, структурно-тектонічними і гідрогеологічними умовами залягання. Дегазація пісковиків безперервна і нерівномірна, що пояснюється не лише їх низькою газопроникністю, але й ускладненням моноклінальних схилів пологими куполоподібними антиклінальними підняттями, куди з великих площ можуть надходити гази шляхом вертикальної та латеральної міграції.

Одержано пружні постійні пісковики Волино-Подільського регіону, які свідчать про те, що пружна симетрія ромбічна. Досліджено параметри анізотропії порід-колекторів за результатами ультразвукових вимірювань швидкостей пружних хвиль. Запропоновано метод вимірювань параметрів анізотропії швидкостей пружних хвиль для здійснення неруйнівного контролю структури зцементованих пісковиків.