Дисертацію присвячено виявленню та дослідженню основних передумов, напрямків та закономірностей розвитку палацово-паркового будівництва на Волині у другій половині XVIII-XIX ст. Простежено процес формування палацово-паркових ансамблів Волині як просторово впорядкованої цілісності, що утворилась в результаті дії комплексу чинників суспільно-економічного та естетико-культурного плану. Встановлено, що зведення та розбудова ансамблів стали якісно новим явищем у резиденціональному будівництві в цілому. Залучення до існуючого фактологічного матеріалу значної кількості віднайдених першоджерел дало змогу створити цілісну картину еволюції цього виду архітектурної діяльності в регіоні.

Ключ. слова: Penicillinum, isolate, colony, vitamins, pharmaceutical and food industry
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.571 + Е50*334 + Е50*801

Рубрики:

Hyphomycetales Гіфоміцети

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано огляд початкового періоду розвитку видання наукових журналів в Європі, зокрема, у Франції, Англії, Ірландії, Німеччині, Угорщині, Польщі, Італії, Іспанії, Сербії, а також США, визначаються спільні тенденції у видавничій діяльності та у творчому процесі. Подано інформацію про перших видавців і редакторів - Т.Ренодо (1586-1653), Д.де Салло (1626-1669), Ф.Палацького, В.Франкліна та ін. Наведено перелік журналів, що видавались у зазначених країнах, охарактеризовано їх тематику, підкреслено зростання впливу преси на громадське життя.

Більшість палацопаркових ансамблів Вінниччини відносяться до другої половини XVIII - сер. XIX століть і належать до домінуючого в той час на всій території Російської імперії стильового напрямку - класицизму. У статті розглянуто архітектуру малодосліджених палацевих ансамблів, нехарактерних для Поділля стильових напрямків: романтизму, історизму, неоготики, необарокко, неокласицизму. Крім того, подано стислі зведення про відомих авторів розглянутих об'єктів.

Розглянуто ідею утворення мережі музейних інститутів, яка виникла в 30-ті рр. XX ст., і проект Центрального Палацу Техніки архітектора О.М.Бекетова, створений з метою популяризації науково-технічних досліджень.

Подано узагальнену характеристику археологічного комплексу давньосхідної держави Марі. Проведено комплексне дослідження пам'ятників архітектури, образотворчого мистецтва, скульптури, матеріальної культури з метою створення історико-культурного портрета даної держави. Доведено: в Марі виникають перші палаци в Месопотамії, що пов'язано з особливостями географічного положення держави та раннім формуванням класового суспільства. Виявлено характерні риси техніки будівництва, виготовлення і добування будівельних матеріалів, спорудження царських палаців, сакральних будівель і жител. Висвітлено принципи та закономірності формування "культурного феномена" Марі як цивілізації, що існувала на межі месопотамського та сирійського світів і створила своє особливе та неповторне історичне явище.

Розглянуто функціонально-планувальні основи формування забудови самостійних селянських господарств, стилістику, композицію та пропорції художнього металу львівських палаців XIX ст. Проаналізовано роль та місце європейської культури у формуванні класичних традицій львівської архітектурної школи. Охарактеризовано еволюцію об'ємно-планувальної організації української сакральної дерев'яної архітектури XII - XVII ст. Значну увагу приділено функціонально-просторовій модернізації промислових територій центральної частини Львова у контексті розвитку інфраструктури об'єктів малого та середнього бізнесу, типологічним, планувальним, конструктивним та інженерним засадам проектування мансард на багатоповерхових будинках, а також конструктивним особливостям хрестово-баневої структури українських церков княжої доби X - XII ст. Досліджено вплив податливості з'єднань на несучу здатність і деформованість комплексних конструкцій.

Висвітлено методологічні особливості дисциплінарної організації архітектурної ергономіки. Значну увагу приділено історичним етапам виникнення об'ємних рішень покрівель у житлових будинках на території України, а також природним чинникам, що обумовили архітектурно-художні композиції палацо-паркових ансамблів Волині у XVIII - XIX ст. Досліджено вплив архітектурно-містобудівних характеристик житла різних категорій за рівнем комфортності на його ціну в Києві.

Досліджено основні передумови, напрями та закономірності розвитку палацовопаркового будівництва на Волині. Проаналізовано роль палацово-паркових ансамблів у формуванні "культурного ландшафту" волинських міст і містечок, розглянуто просторовий розвиток урбаністичних утворень як джерел неповторності їх архітектурного образу.

Проаналізовано дислокаційну тектоніку Сулозького золоторудного родовища в Західному Приазов'ї з позицій тектонофаціального аналізу. Встановлено, що тектоніка формувалася на фоні регресивної зміни структурно-реологічних обстановок у чотири етапи. Досліджено геохімічні особливості сієнітів Володарського масиву Приазов'я. Висвітлено головні тенденції формування осадового чохла та рельєфів Канівського Придніпров'я. Розглянуто основні принципи стабілізації зсувних процесів схилу біля Маріїнського палацу та визначено групу протизсувних заходів. Запропоновано ефективну конструкцію утримувальної споруди для верхньої частини ділянки схилу з залізобетонних елементів. Наведено результати досліджень магнітних властивостей грунтів, що проводились у світі за майже піввікову історію їх еволюції.

Проаналізовано розвиток містобудування України протягом століть на різних історичних етапах, роль творчої взаємодії традицій та новаторства у зазначеному процесі, внесок майстрів архітектури та містобудування у складання та наслідування традицій та перетворення їх на новації. Наведено відомості з історії створення міських комплексів, архітектурних ансамблів та окремих споруд. Описано особливості еволюції містобудівної структури Кам'янця-Подільського в ХІ - XVII ст. Висвітлено стильові риси архітектури та монументально-декоративного мистецтва українського бароко. Розглянуто питання про містобудівну трасформацію м.Станіслав (Івано-Франківськ) у XVII - ХІХ ст., містобудівні особливості локалізації палацово-паркових ансамблів Волині у другій половині XVIII - першій половині ХІХ ст. Розкрито методологічні засади студіювання історії архітектури Києва кінця ХІХ - початку ХХ ст., історичні умови та періоди розвитку містобудування західного регіону України, зокрема в Ужгороді у 1918 - 1939 рр.

Проанализированы развитие градостроительства Украины на протяжении веков на разных исторических этапах, роль творческого взаимодействия традиций и новаторства в указанном процессе, вклад мастеров архитектуры и градостроения в составление и наследование традиций, преобразования их на новации. Приведены сведения по истории создания городских комплексов, архитектурных ансамблей и отдельных сооружений. Описаны особенности эволюции градостроительной структуры Каменца-Подольского в XI - XVII ст. Освещены стилевые черты архитектуры и монументально-декоративного искусства украинского барокко. Рассмотрены вопросы о градостроительной трансформации г.Станислав (Ивано-Франковск) в XVII - ХІХ ст., градостроительные особенности локализации дворцово-парковых ансамблей Волыни во второй половине XVIII - первой половине ХІХ ст. Раскрыты методологические основы студиирования истории архитектуры Киева конца ХІХ - начала ХХ ст., исторические условия и периоды развития градостроения западного региона Украины, в частности в г.Ужгород в 1918 - 1939 гг.

Наведено історичні відомості про Оброшинський дендропарк, його топографічний, ландшафтний плани та план деревної рослинності. Відзначено, що цілісність палацово-паркового ансамблю порушено створенням на його території зоопарку.

Висвітлено історію заснування, будівництва, розвитку та збереження дендропарку “Софіївка“ за більше ніж 200-річний період. Ознайомитись з перлиною України запропоновано екскурсійним маршрутом, де за задумом архітектора Людвика Метиеля, парк є наочною ілюстрацією до окремих частин поем Гомера “Іліада“ та “Одіссея“, де кожна композиція чи мала архітектурна форма містить певний задум, виражає ідею міфу чи якоїсь події. Подано опис рослинності, садово-паркових композицій і ландшафтів, архітектурних і гідротехнічних споруд. В історії заснування, будівництва та розвитку “Софіївки” виділено шість окремих періодів. Зазначено, що дендрологічний парк “Софіївка” Національної академії наук України, який знаходиться в м. Умані Черкаської області, широко відомий далеко за межами України як одне з найвидатніших творінь світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII — першої половини XIX ст. і стоїть в одному ряду з такими шедеврами паркобудівництва Європи, як сад Бальбі у Флоренції (Італія), парк Сан-Сусі у Потсдамі (Німеччина) і палацовий парк у Версалі (Франція).

На підставі аналізу історіографічних матеріалів виявлено основні історичні й соціально-економічні передумови появи та розвитку садибних комплексів у XVIII - XIX ст. на Полтавщині, а також визначено основні чинники впливу та їх значимість у певні еволюційні періоди палацово-паркових ансамблів. Висвітлено закономірності стилістичної, функціональної, архітектурно-планувальної, композиційної побудов садибивних комплексів (будівель і паркових територій). Виявлено вплив російської архітектурної школи на їх формування. Розглянуто регіональні особливості палацових комплексів та принципи садибного паркобудування, притаманні Полтавському регіону.

Розкрито вплив соціального статусу власників на формування палацово-паркових ансамблів Полтавщини.

Раскрыто влияние социального статуса собственников на формирование дворцово-парковых ансамблей Полтавщины.

The article is dedicated to deployment of influencing of the social status of the proprietors on formation of manor-park ensembles of Poltavshina.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(2)273.112.92 + Т229(2)24

Рубрики:

Археологія

Епіграфіка

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше у значному обсязі зібрано творчу спадщину видатного вченого, митця та культурного діяча Г.К.Лукомського. Викладено низку мистецтвознавчих нарисів про садиби Харківщини, Батуринський та Вишневецький палаци, Луцький замок, архітектуру Галичини, а також мистецькі монографії про Київ, Петербург та Париж і багато інших досліджень.

Впервые в значительном объеме собрано творческое наследие известного ученого, художника и культурного деятеля Г.К.Лукомского. Изложен ряд искусствоведческих очерков об усадьбах Харьковщины, Батуринском и Вишневецком дворцах, Луцком замке, архитектуре Галиции, а также художественные монографии о Киеве, Петербурге и Париже и много других исследований.

Висвітлено діяльність книжкової виставки, що експонувалась у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В.Г.Заболотного під час святкування 300-річчя Санкт-Петербурга. Розглянуто унікальні книги, журнали, ілюстративні матеріали XVIII - XX ст., що розкривають історію заснування та розвитку міста, його архітектурних пам'яткок - палаців, музеїв, театрів, культових споруд, мостів.

Освещена деятельность книжной выставки, экспонировавшейся в Государственной научной архитектурно-строительной библиотеке имени В.Г.Заболотного во время празднования 300-летия со дня основания Санкт-Петербурга. Рассмотрены уникальные книги, журналы, иллюстрированные материалы XVIII - XX ст., раскрывающие историю основания и развития города, его архитектурных памятников - дворцов, музеев, культовых сооружений, мостов.

Досліджено стильові особливості палацових і садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII - першої половини XIX ст. Розглянуто 52 пам'ятки палацового та садибно-паркового будівництва. На підставі проведеного аналізу архітектурно-планувального та декоративного рішення ансамблів подано уточнену періодизацію архітектури класицизму в даному регіоні. Простежено шляхи поширення стилю класицизму в архітектурі краю. Проведено типологізацію об'єктів. Розглянуто основні принципи композиційної побудови ансамблів, їх монументально-декоративного оздоблення. Зауважено щодо значення результатів дослідження у проведенні реставрації та консервації об'єктів, а також для оцінки історико-культурного значення пам'яток з метою їх захисту та збереження.

In the article, project proposals of theatrical performances and exhibitions in rooms, yards and landscapes of Pidhorets'kyj palace are illuminated, and the conditions of investment in the cultural learning branch in Ukraine are analyzed.