Висвітлено сучасні уявлення щодо гнійно-запальних процесів, викликаних різними збудниками і методи боротьби з ними за допомогою нового вітчизняного пробіотика А-бактерина, а також сучасних хіміотерапевтичних засобів. Докладно розглянуто властивості аерококів і продуковані ними антагоністичні речовини, що забезпечують лікувальний ефект А-бактерина. Особливу увагу приділено етіології, патогенезу, клініці та лікуванню кандидозів.

Рассмотрены этио-патогенез, структура и варианты клинических состояний, имитирующих сопутствующее повреждение органов брюшной полости при черепно-мозговых травмах. Проанализированы основные прогностические критерии, диагностические затруднения и тактические ошибки при оказании медицинской помощи больным с абдоминальным синдромом в остром периоде черепно-мозговой травмы. Сделан вывод: внедрение современных принципов диагностики, дифференциальной хирургической тактики при подозрении на краниоабдоминальную травму дает возможность существенно улучшить результаты лечения сочетанных повреждений в отдельных случаях и при массовом поступлении пострадавших.

Травматичний токсикоз змодельовано експериментально шляхом тривалого розчавлювання м'яких тканин стегон щурів. Функціональний стан (ГГНС) визначено за рівнем кортикостерон-реалізуючого фактора, АКТГ, 11-ОКС у надниркових залозах та плазмі крові, а також кортикостерону, альдостерону і дезоксикортикостерону в тканинах печінки та нирок. У результаті дослідження встановлено важливу роль ендотоксемії в патогенезі розладнань ГГНС у явищах шоку. Показано, що ендогенна інтоксикація підсилює викид до крові нейромедіаторів та гормонів. Разом з тим вона пригнічує процеси їх біосинтезу. Під час шоку розвивається недостатність надниркових залоз. Зниження утилізації стероїдних гормонів тканинами обумовлює також позанадниркову недостатність. Остання відображає факт розвитку поліорганної недостатності. Блокування пускових факторів певним чином і підтримка (або протезування) органів, які втягнуто в поліорганну недостатність, мають важливе практичне значення для ефективного лікування постраждалих.

Всесторонне рассмотрены патогенез, клиника, диагностика и лечение детских урологических заболеваний. Обсуждены показания, особенности и преимущества современных неинвазивных методов диагностики: ультразвукового сканирования и компьютерной томографии. Приведены данные о современных неоперативных способах лечения, непосредственные и отдаленные результаты оперативной коррекции заболеваний мочевыделительной и половой системы у детей.

Рассмотрены новые данные о патогенезе, клинике, диагностике и лечении урогинекологических заболеваний. Обсуждены показания, особенности и преимущества современных неинвазивных методов диагностики: ультразвукового сканирования и компьютерной томографии. Освещены техника, непосредственные и отдаленные результаты восстановительных операций на органах урогенитального тракта. Проанализированы изменения функционального состояния мочевыделительной системы в зависимости от метода хирургической коррекции пролапса гениталий. Изучены малоинвазивные способы дренирования почек у беременных с калькулезным пиелонефритом, осложнившемся обструкцией мочевыводящих путей. Отдельные статьи посвящены актуальным проблемам урогинекологической патологии у девочек-подростков, страдающих сахарным диабетом, а также особенностям морфологических и иммуноморфологических изменений почек при позднем гестозе.

Викладено сучасні дані про етіологію, поширеність, патогенез, клініку, ускладнення, діагностику і терапевтичне лікування найбільш розповсюджених кишкових бактеріальних інфекцій (холера, сальмонельоз, шигельоз, ешерихіоз, стафілококові токсикоз та ентероколіт, кампілобактеріоз, кишковий ієрсиніоз, кишковий клостридіоз тощо). Значну увагу приділено їх диференціальній діагностиці з хірургічною та терапевтичною патологією, лікувальним заходам із використанням антибактеріальних, дезінтоксикаційних, дегідратаційних, імунокоригувальних засобів, а також інтенсивній терапії невідкладних станів (гіповолемічний та інфекційно-токсичний шок). Ця книга є першою клінічною монографією, в якій узагальнено багаточисленні відомості, що були опубліковані в періодичних виданнях, матеріалах наукових конференцій та інших, часто недоступних загальному колу фахівців, документах.

Висвітлено сучасні уявлення про особливості етіології, патогенезу, клініки, діагностики і лікування бронхіальної астми у підлітків. Узагальнено останні досягнення науки та практики і власний досвід автора у цій галузі. Розглянуто ризик розвитку важких форм захворювання у підлітків. Особливо детально висвітлено лікування з використанням сучасного ступінчастого підходу до терапії. Підсумовано досвід організації і роботи "астма - школи" й надано оцінку ефективності навчання в ній.

На основі порівняльного вивчення психічних розладів у структурі клімактеричного синдрому та інволюційних психозів у жінок виявлено зміни в системі перекисного окислення ліпідів - антиоксидантного захисту (ПОЛ - АОЗ) і обміні біогенних амінів (БА). Кореляційний аналіз показав залежність між активністю систем ПОЛ - АОЗ і обміном БА при інволюційних психозах у жінок. Отримані дані вказують на складний патогенез останніх і значну роль біохімічних порушень у їх виникненні.

Висвітлено проблеми щодо ВІЛ-інфекції у вагітних і дітей, а також загальні питання епідеміології, етіології, патогенезу, діагностики і профілактики захворювання. Наведено сучасні класифікації ВІЛ-інфекції, методики лікування дітей та характеристику антиретровірусних препаратів. Розглянуто клініку захворювання у вагітних і дітей, профілактику перинатальної трансмісії ВІЛ, основні принципи диспансерного спостереження у разі ВІЛ-інфекції.

На крысах со склонностью к потреблению этанола в условиях свободного выбора между его раствором и водой исследовали влияние перорального введения глицина на содержание катехоламинов (КА) - норадреналина (НА) и дофамина (ДА) - в разных структурах мозга (гипоталамусе, среднем мозгу и новой коре) и уровень адреналина (А), НА и ДА в крови, а также активность алкогольметаболизирующих ферментов - алкогольдегидрогеназы (АДГ) и альдегиддегидрогеназы (АЛДГ) - в сыворотке крови. Измерения проводили у животных, находящихся в состоянии острой алкогольной интоксикации (внутрибрюшинное введение 4 г/кг этанола) и хронической алкогольной зависимости (сохранение свободного доступа к раствору этанола в течение трех месяцев). Установлено, что после введения глицина (150 мг/кг) содержание НА и ДА (последнего - в меньшей степени) во всех исследованных структурах мозга увеличивалось. В этих случаях уровень НА в крови был повышенным, а уровень ДА - пониженным. В условиях острой алкогольной интоксикации и хронической алкогольной зависимости отношение активностей алкогольметаболизирующих ферментов (АЛДГ/АДГ) значительно смещалось. Направленность такого смещения свидетельствует о накоплении ацетальдегида (АцА) в тканях организма. При этом наблюдались заметные изменения содержания КА в структурах мозга и крови крыс; в частности, в мозгу значительно увеличивалось отношение [ДА]/[НА]. Введение глицина в условиях острой алкогольной интоксикаци способствовало нормализации отношения активностей АЛДГ/АДГ. Наблюдалась также отчетливая тенденция к нормализации уровней КА в структурах мозга животных как в острых, так и в хронических опытах.

В хроническом эксперименте у крыс с алкогольной зависимостью под влиянием курсового введения глицина снижалось среднесуточное потребление этанола. Сделан вывод о том, что глицин, связывая АцА и активно вмешиваясь в метаболизм катехоламиновых медиаторов, оказывает существенное корригирующее действие на патогенетические механизмы алкогольной зависимости. Полученные факты свидетельствуют о наличии точек соприкосновения между ацетальдегидной и катехоламиновой гипотезами патогенеза алкоголизма.

За допомогою радіоімунного методу встановлено різне співвідношення вмісту продуктів циклооксигеназної реакції і продуктів липоксигенази у досліджених рідинах здорових людей та хворих на пародонтит. Обговорюється роль ейкозаноїдів у патогенезі пародонтиту.

Викладено основи загальної профілактики і терапії внутрішніх хвороб тварин, етіології, патогенезу, симптоматики, діагностики, лікування і профілактики хвороб серцево-судинної (хвороби перикарда, міокарда, ендокарда, судин), дихальної і травної систем (хвороби верхніх дихальних шляхів, легень, плеври), печінки і жовчних шляхів (гепатит, цироз, амілоїдоз та дистрофія печінки), а також хвороби очеревини. Розкрито особливості етіотропної, патогенетичної, замінної та симптоматичної терапії. Детально розглянуто такі методи терапії: дієтотерапія, фармакотерапія, фізіотерапія (світлолікування, електротерапія, інгаляційна терапія, гідротерапія та ін.).

Висвітлено етіологію, патогенез, симптоми, діагностику, особливості лікування та профілактики хвороб підшлункової залози, нирок і сечових шляхів, системи крові, нервової та імунної систем, обміну речовин, ендокринних органів, шкіри молодняка, птиці та хутрових звірів. Досліджено випадки кормових отруєнь. Наведено класифікацію різних хвороб. Описано причини та механізми розвитку ендокринних хвороб. Викладено загальні принципи діагностики отруєнь токсинами кормів і кормових домішок.

Наведено сучасні відомості про етіологію, патогенез, клініку, лікування та профілактику захворювань внутрішніх органів, зокрема, алергічних, хвороб органів дихання, кровообігу, сполучної тканини, травлення, нирок, кровоносної, ендокринної систем і обміну речовин. Висвітлено біологічні основи захворювань та основні прояви хвороб.

Висвітлюється історія медицини в Україні, методологія діагностичного процесу і сучасні вимоги до формулювання клінічного діагнозу. Викладено сучасні відомості про етіологію, патогенез, клініку, лікування і профілактику більшості захворювань внутрішніх органів. Розглядаються біологічні основи захворювання, основні прояви хвороби, алергічні захворювання, хвороби органів дихання, кровообігу, сполучної тканини, травлення, нирок, кровоносної, ендокринної систем і обміну речовин. Наводяться дані лабораторних та інструментальних методів дослідження.

Подано інформацію про найпоширеніші внутрішні хвороби відповідно до алгоритму ведення хворого, у плані клінічного мислення лікаря - основи всіх навичок лікарської діяльності. Це - етіологія і патогенез захворювання, діагностичні критерії, складання плану лабораторно-інструментального дослідження, інтерпретація отриманих результатів, етіопатогенетичне обгрунтування діагнозу, призначеного лікування, заходи профілактики, прогноз.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.148.2в4

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В патогенезе токсического колита, индуцированного ацетатом свинца, важная роль принадлежит изменениям местного иммунного гомеостаза толстой кишки. Хронический токсический колит сопровождается существенным перераспределением количества плазмоцитов-продуцентов основных классов иммуноглобулинов в стенке толстой кишки в сторону преимущественного увеличения продуцентов IgA, нарушением соотношений между ними, напряжением и дестабилизацией местных иммунных реакций. Воздействие энтеросорбента СКНП-2 на патологический процесс в толстой кишке при хронической свинцовой интоксикации способствует улучшению местных иммунных реакций в исследуемом органе, снижению меры повреждения его функционально-структурных элементов, а также повышению их адаптационных возможностей.

На основании результатов клинико-рентгенологического обследования 306 больных (557 поперечно распластанных стоп) с использованием математических методов анализа установлено, что основное звено патогенеза указанной деформации составляет взаимосмещение дистального отдела I плюсневой и сесамовидних костей I плюснефалангового сустава ("гамака" головки). Его непосредственное следствие - вальгусное отклонение I пальца. Основной механизм патогенеза дополняет веероподобное расхождение дистальных отделов всех плюсневых костей. Полученные данные исключают сколько-нибудь заметную роль в процессе поперечного распластывания стопы вальгусного отклонения дистального отдела V плюсневой и отклонения аналогичного отдела I плюсневой кости в направлении тыла стопы, а II-IV - в сторону подошвы. Опровергнута также связь между процессами уплощения продольного свода (продольного плоскостопия) и деформацией переднего отдела стопы (поперечной распластанностью).

Наведено результати досліджень неврологічних та психіатричних хвороб, зокрема, розглянуто питання лікування хворих з травматичними енцефалопатіями, деякі аспекти ролі гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи у патогенезі гострих порушень мозкового кровообігу, сучасні погляди на патогенез ішемічного інсульту та застосування інстенону, фраксипаріну, німотопу тікліду у комплексній терапії і профілактиці захворювання. Проаналізовано роль раціональної фармакотерапії в практичній діяльності лікаря, розкрито клініко-фармакологічні властивості метаболітного препарату агапурину (пентоксифіліну), а також досліджено питання попередження ускладнень під час хіміотерапевтичного лікування злоякісних новоутворень. Значну увагу приділено проблемам лабораторної справи та функціональної діагностики, педагогічним та психологічним аспектам тощо.