Істотно поліпшено експериментальну методику, вперше запропоновану Ю. С. Ведулою, для вивчення розподілів адсорбату при вивченні поверхневої дифузії. В основу методики покладено вимірювання локальних значень контактної різниці потенціалів діодним методом (реєструються вольт-амперні характеристики в режимі затримуючого потенціалу). Поверхня зондується вузьким пучком термоелектронів з енергією біля 1 еВ, що практично виключає ефекти руйнування електронами. Електронний промінь сканує поверхню в результаті програмованої зміни напрямку магнітного поля. Автоматизована система забезпечує дискретність кроку сканування 0,13 мкм і просторову роздільну здатність близько 1 мкм. Контактна різниця потенціалів реєструється з чутливістю близько 0,0001 еВ , що дозволяє визначати покриття адсорбату з точністю 0,001 - 0,01 моношару.

Одержано аналітичні вирази для коефіцієнтів хімічної і стрибкової дифузії, а також для дифузії "мічених" атомів для випадку сильного відштовхування найближчих сусідніх адатомів, коли їх концентрація близька до половини моношару. Використовуючи важливу властивість саме такої системи, яка полягає в тому, що внесок у потік частинок дають тільки сильно скорельовані стрибки адатомів, ми змогли описати явища переносу в рамках кінетики майже ідеального газу дефектів. Пояснено природу глибокого мінімуму в концентраційній залежності коефіцієнта стрибкової дифузії, а також різні значення коефіцієнтів стрибкової дифузії і дифузії "мічених" атомів, які спостерігаються для покриттів більших, ніж половина моношару. Висновки нашої теорії порівнюються з результатами моделювання методом Монте-Карло на комп'ютері Cray T3E (LC672-128), причому алгоритм забезпечував повністю паралельний режим його роботи. Обидва підходи дають близькі результати, які істотно відрізняються від одержаних з використанням теорії, що нехтує кореляцією стрибків адатомів.

Одержано аналітичні вирази для коефіцієнтів хімічної і стрибкової дифузії, а також для дифузії "мічених" атомів у випадку, коли має місце сильне відштовхування найближчих сусідніх адатомів, а їх концентрація близька до половини моношару. Використовуючи важливу властивість саме такої системи, коли вклад в потік частинок дають тільки сильно скорельовані стрибки адатомів, ми змогли описати явища масопереносу в рамках кінетики розрідженого газу дефектів. Дано пояснення природи глибокого мінімуму в концентраційній залежності коефіцієнта стрибкової дифузії і дифузії "мічених" атомів, яка має місце при покриттях більших, ніж половина моношару. Досліджено вклад димірних конфігурацій в явища переносу адатомів. Димірний процес домінує при високих концентраціях адатомів. Теорія порівнюється з результатами моделювання методом Монте-Карло на комп'ютері Cray T3E (LC672-128), робота якого в повністю паралельному режимі забезпечувалась відповідним алгоритмом. Обидва підходи дають близькі результати, які в той же час істотно відрізняються від одержаних з використанням існуючої теорії, яка нехтує кореляцію стрибків адатомів.

Методом зворотного крутильного маятника виміряно внутрішнє тертя зразків заліза різної чистоти та сталі, підданих наступним поверхневим обробкам: механічному шліфуванню, наводненню та покриттю мастилом. Для всіх оброблених зразків у температурному режимі 100 - 400 К виявлено складний спектр внутрішнього тертя. Природу релаксаційних процесів у приповерхневому шарі оброблених зразків визначено, порівнюючи параметри отриманих піків внутрішнього тертя деформованого та наводненого заліза і сталі. Взаємодія атомів проникнення з рухомими дислокаціями та рух сходинок на гвинтових дислокаціях є можливою причиною утворення піків внутрішнього тертя в зразках, покритих мастилом.

Методом зворотного крутильного маятника проведено виміри внутрішнього тертя зразків заліза різної чистоти та сталі після шліфування, наводнювання та покриття. Для усіх оброблених зразків за температур 100 - 400 К виявлено складний спектр внутрішнього тертя. Природу релаксаційних процесів у приповерхневому шарі оброблених зразків визначено через порівняння параметрів піків внутрішнього тертя з літературними даними для деформованих і наводнених заліза та сталі. Взаємодія атомів втілення з рухомими дислокаціями та рух сходинок на гвинтових дислокаціях є, ймовірно, причиною утворення піків внутрішнього тертя в зразках, вкритих оливою.

Досліджено можливості використання технології розмелу в дезінтеграторах відхoдів чавуну, високолегованих сталей, кольорових сплавів (алюміній-мідь, цинк-алюміній та мідь-цинк), а також використаних твердосплавних (на основі карбіду вольфраму) деталей. Отримані порошки були використані для нанесення корозійно- та зносостійких покриттів. Їх властивості були порівнянними з властивостями аналогів із традиційних порошків.

Подано методики корозійного моніторингу на базі вимірювання електрохімічних шумів на поверхнях конструкційних сталей за різних експлуатаційних умов: напруження, наявності гальванопар, під захисними покриттями, розпилення розчинів солей різної концентрації, зміни температури. У ході спостереження таким способом можна розрізнити види корозії та механізм її поширення в процесі руйнування металевих поверхонь, а також підвищити чутливість визначення процесу до рівня наноамперів і скоротити тривалість випробування.

Вивчено структуру та деякі механічні властивості покриттів хрому на алюмінії. Встановлено, що зі зменшенням розміру зерна до наномасштабу значно зростає тріщиностійкість і проявляється пластичність. Дрібнозерниста структура сприяє значній адгезії покриття хрому з алюмінієвою підкладкою завдяки утворенню перехідного шару. Незначна кількість дисперсних часток сполук у структурі покриттів гальмує ріст зерен під час нагрівання.

Наведено перелік рослин, що спонтанно оселилися у межах чотирьох промислових міст Донбасу: Маріуполі, Донецьку, Луганську та Слов'янську. Він охоплює 1177 видів з 461 роду та 95 родин. Для кожного виду вказано походження (аборигенний, адвентивний, культигенний), а для двох останніх категорій - час занесення (археофіти, неофіти, еунеофіти), шлях занесення (аколютофіти, ергазіофіти, ксенофіти), ступінь натуралізації (агріофіти, епекофіти, ефемерофіти). Відповідно до авторської класифікації міських екотопів визначено тип екотопу для даного виду в будь-якому місці: ділянки природної рослинності (лісові, степові, лучні, солончакові, болотні), культурфітоценози (деревостани та газонні покриття), селітебні ділянки (одно- та багатоповерхові забудови й новобудови), а також техногенні ділянки (промислові майданчики та пустирі, автодороги, залізниці).

Показано можливість формалізації речень природної мови за допомогою ієрархічної системи логічних алгебр на прикладі російської мови. Вивчено вплив різноманітних показників на ефективність метрологічного обслуговування засобів вимірювальної техніки. Запропоновано використання узагальненої формули формування списків несправностей під час дедуктивного моделювання для випадку наведення таблиці переходів послідовнісного пристрою у вигляді кубічного покриття у двотактному алфавіті. Значну увагу приділено оптимальному проектуванню структури та складу обчислювальної мережі корпоративної інформаційної системи, топологічному трасуванню двошарових друкованих плат, числовому моделюванню дифузійних процесів на мікродисковому електроді.

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.42

Рубрики:

Покриття металів смолами та пластмасами

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання створення ефективних антикорозійних полімерних покриттів бар'єрного типу з використанням як наповнювача, що забезпечує бар'єрний ефект у покритті, активованої базальтової луски (АБЛ). Показано, що АБЛ відрізняється високою хімічною стійкістю в киплячих кислотах і лугах, що дає змогу використовувати АБЛ як пластинковий наповнювач у процесі розробки хімічно стійких полімерних покриттів. Наведено сфери застосування розроблених покриттів з використанням АБЛ.

Запропоновано модель і розрахункову схему для аналізу згасання крайових ефектів Сен-Венана у матеріалах шаруватої структури. Розглянуто питання про згасання крайового ефекту в композитному матеріалі нерегулярної структури, якому відповідає матриця з шаруватим покриттям, для випадку симетричного деформування матеріалу. Джерело крайового ефекту моделюється нормальним до шарів кусково-постійним періодичним поверхневим навантаженням. Для розрахункової області це навантаження є локальним і змінюється у межах ділянки границі, яка сумісна з характерним розміром неоднорідності структури матеріалу. Застосовано рівняння лінійної теорії пружності, модель кусково-однорідного середовища та кількісні критерії визначення крайового ефекту. У рамках концепції базових схем побудовано дискретну модель задачі та отримано її розв'язок. Виконано аналіз результатів щодо зони крайового ефекту та характеру його згасання для представленого елемента матеріалу.

Проаналізовано коефіцієнт заникання струму вздовж підземного трубопроводу в залежності від параметрів ізоляційного покриття й оточуючого грунту. Теоретичними оцінками та на основі результатів вимірювань показано, що для добре ізольованого трубопроводу відношення коефіцієнтів заникання струму і плоскої електромагнітної хвилі в грунті менше одиниці, а у разі пошкодження ізоляції заникання струму перевищує заникання ЕМ поля плоскої хвилі. Запропоновано використовувати останні як критерій експрес-оцінки якості ізоляції у неруйнівному контролі захисних покрить магістральних трубопроводів методом безконтактних вимірювань струмів.

Розглянуто особливості отримання та діелектричні властивості мідно-ртутно-барієво-боратного скла. Проаналізовано вплив мінеральних кислот на кінетику гелеутворення. Вивчено фізико-хімічні властивості скла та визначено його оптимальний склад, що забезпечує мінімальний тангенс кута діелектричних втрат. Для захисту персоналу, який обслуговує радіоелектронну апаратуру, запропоновано використання текстильних виробів зі скляним плівковим покриттям.

З використанням методу п'єзокварцевого зважування досліджено взаємодію біядерних комплексів нікелю та паладію з парами води. Встановлено, що дані сполуки можуть бути використані як активні покриття порогових пристроїв, які генерують аналітичний сигнал за невисоких значень відносної вологості середовища.

Розглянуто критерії руйнування елементів позацентрово-стиснених та елементів, що згинаються, з пружно-пластичного матеріалу з обмеженою деформованістю. Досліджено захисні властивості спеціальних бетонів та їх довготривалого вилуговування, а також вплив водневого фактора на міцність покриттів з використанням силікатів та азоціанату. Визначено анізотропію механічних властивостей пилувато-глинистих грунтів навколо фундаментів у пробитих свердловинах. Окремий розділ присвячено проектуванню, будівництву та експлуатації енергоресурсоощадних житлових і громадських будинків з горищами.

Викладено основні моменти бюджетної системи та бюджетного права України, роз'яснено суть доходів і видатків бюджету, механізм формування державних централізованих фондів, особливості фінансового контролю. Велику увагу приділено соціальному захисту населення, зокрема, ветеранів війни та праці, громадян похилого віку, а також окреслено порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу на члена сім'ї. Висвітлено шляхи подолання кризових явищ в економіці; проаналізовано теорії інвестицій та нагромадження; розвиток ринку цінних паперів як основи неемісійного покриття дефіциту бюджету, а також інформаційне забезпечення бюджетної діяльності.

С помощью рентгеновской дифрактометрии и сканирующей электронной микроскопии, а также в эксперименте на 16 животных (кроликах) изучены свойства и возможности остеоинтеграции имплантатов из титана без и с покрытиями из корундовой и гидроксилапатитной керамики (градиентным, двухслойным и из смеси этих керамик). Оказалось, что были выражены процессы остеогенеза и интеграции материала покрытия с костной тканью вокруг титановых имплантатов с керамическим покрытием, причем наилучшие показатели имели имплантаты с керамическим градиентным покрытием.

Методом ІЧ-спектроскопії досліджено структуру модифікованих малеїновим ангідридом нафтополімерних смол і процеси тверднення полімерної композиції на основі епоксидіанового олігомеру та модифікованої нафтополімерної смоли. Встановлено, що механізм взаємодії між епоксидним і нафтополімерним компонентами здійснюється згідно з реакцією затверднення епоксидних олігомерів ангідридами дикарбонових кислот. При співвідношені епоксидного та нафтополімерного компонентів, яке забезпечує максимальний вихід гель-фракції в композиції, відбувається повне перетворення ангідридних фрагментів модифікованих нафтополімерних смол, а в структурі утвореного епоксинафтополімерного співполімеру фіксуються залишкові епоксидні та гідроксильні групи.