Розглянуто особливості харчування та приготування різноманітних страв на Волині, що були тісно пов'язані з релігією, обрядами і найбільш виразно проявлялися в святковій та обрядовій їжі: на хрестинах, весіллях, похоронах, поминках, під час різдвяно-новорічного циклу та інших великих свят протягом року.

Рассмотрены особенности питания и приготовления разнообразных блюд на Волыни, которые были тесно связаны с религией, обрядами и наиболее выразительно проявлялись в праздничной и обрядовой пище: на крестинах, свадьбах, похоронах, поминках, во время рождественско-новогоднего цикла и других больших праздников на протяжении года.

Визначено специфіку внеску Джеймса Джойса у розвиток літератури XX ст.; досліджено характер його новацій та експериментування у контексті історичної своєрідності основних художніх напрямків англійської та європейської літератури XIX і XX ст. Виділено системні філософсько-естетичні риси європейського модернізму 1900 - 1930 рр., жанровий, стилістичний, семантичний "код" модерністського роману та новели (А.Жід, М.Пруст, Дж.Джойс, В.Вульф, Д.Г.Лоренс). Дослідження художньої трансформації роману та новели призвело до визначення характеру внеску Джойса у процес модернізації європейської літератури XX ст. Уточнено історико-літературні, теоретичні уявлення про поетологію та творчість Джойса як одного з її творців і класиків. Йдеться про об'єктивно-суб'єктивну поетику "Дублінців" і створення Джойсом жанру "роману-портрета", новаторський підхід до образу людини у триптиху про Стівена Дедала, про наслідування та водночас подолання романних канонів у міфологізованому і сучасному просторі "Улісса", про продовження новацій у художньому підході до образу людини в "Поминках за Фіннеганом".

Досліджено повсякденне життя давньоруських спільнот у таких специфічних його проявах, як хмільні учти та бенкетування. Мета статті - вивчення функцій кодексу застілля в культурі Русі та його ролі у соціальній практиці, осмислення пияцтва як суспільного феномену. Методологічну основу дослідження становить принцип історизму, зорієнтований на пізнання структур повсякденності, соціальної природи пияцтва як явища суспільно-політичного життя. Уперше в українській історіографії проведене комплексне соціально-антропологічне дослідження феномену пияцтва в Київській Русі. Зроблено спробу стратифікації кодексів застілля як форми соціального спілкування руських спільнот, виявлення змістового наповнення їх соціальних функцій. Висновки: споживання хмільних напоїв було важливим компонентом повсякденного життя Русі. Без цього не обходилися значущі сімейні події та громадські справи: як народження, так і укладення шлюбу чи поминки за померлими. Утім застілля мали не тільки утилітарно-споживацький характер, але й виконували важливу соціальну функцію. Вони були невід'ємною та дуже важливою складовою системи суспільної комунікації, одним із засобів соціального спілкування та знаряддям порозуміння. "Пири", що їх улаштовували князі з метою легітимізації й репрезентації своєї влади, набували інституціонального характеру. За посередництва спільного застілля стверджувалася та в наочній формі реалізовувалася соціально-психологічна єдність суспільних груп, громад і корпорацій. Такі бенкетування являли собою одну з найсуттєвіших форм соціального спілкування, просякнутого емоційними установками учасників спільної трапези. Хмільні учти в Русі були природним та органічним засобом людського спілкування, важливим елементом соціальних зв'язків. Порок побутового пияцтва, характерний для будь-якого суспільства, не став визначальною рисою повсякденного життя Київської держави.

Рассмотрено многоязычие в "Поминках по Финнегану" Джеймса Джойса в славянской ризоморфной среде. Выявлены способы рассеяния славянских словоформ-отклонений в упорядоченном хаосе "Поминок". Славянское корневище в "Поминках" проецируется в фазовый переход Стерна-Джойса, где словотворчество Джойса исследуется в ко-эволюции с Андреем Белым и Велимиром Хлебниковым.