Проведено детальний аналіз провідних напрямків французької філософії другої половини XX ст. Розкрито зміст поняття "постсучасність" і проаналізовано малодосліджені в класичній метафізиці аспекти суспільного буття. Визначено роль французької філософії другої половини XX ст. у формуванні нової онтологічної парадигми. Показано взаємозв'язок даної тенденції з іншими напрямами сучасної філософської науки.

Проведено детальное исследование основных направлений французской философии второй половины XX в. Раскрыта сущность понятия "постсовременность" и проанализированы малоисследованные в классической метафизике аспекты общественного бытия. Определена роль французской философии второй половини XX в. в формировании новой онтологической парадигмы. Показана взаимосвязь данной тенденции с другими направлениями современной философской науки.

Висвітлено православні духовні цінності в контексті підприємницької діяльності, а також проблеми праці та власності в католицькій моральній теології. Проаналізовано вплив протестантизму на розвиток економіки, розкрито політико-правові, економіко-соціальні аспекти екологічної проблематики. Визначено основні передумови актуалізації проблеми прав і свобод людини та громадянина в Україні, показано значення феномену страху в процесі формування духовної свободи особистості.

Освещены православные духовные ценности в контексте предпринимательской деятельности, а также проблемы труда и собственности в католической моральной теологии. Проанализировано влияние протестантизма на развитие экономики, раскрыты политико-правовые, экономико-социальные аспекты экологической проблематики. Определены основные предпосылки актуализации проблемы прав и свобод человека и гражданина в Украине, показано значение феномена страха при формировании духовной свободы личности.

Детально проаналізовано основні тенденції розвитку французької філософії другої половини XX ст. Проаналізовано маловивчені у теорії класичної метафізики аспекти буття, розкрито зміст поняття "постсучасність". Визначено місце французького філософського вчення другої половини XX ст. у формуванні нової онтологічної парадигми. Досліджено взаємозв'язки філософської теорії даного історичного періоду з різними напрямками сучасної філософії. Доведено, що головною ознакою філософії минулого століття є визначення онтологічних положень будь-якого філософського утворення. У французькій філософії XX ст. виявлено пріоритетність вивчення питання про буття та її поєднання з онтологічною теорією, яка контамінується з одноголоссям буття, що особливо проявляється у творчості Ж.-П.Сартра, Ж.Дельоза, Ж.Дерріда, А.Бадью. На підставі результатів історико-філософського аналізу доведено, що у XX ст. на базі філософії життя та феноменології виникає оновлена онтологія, яка спочатку набуває значення "онтології суб'єктивності", а потім, під впливом психоаналізу та структуралізму перетворюється на вчення про світ, в якому не залишилося місця для суб'єкта як фундаментального поняття. Показано значний внесок у формування оновленої онтології французьких мислителей, зокрема Ж.-П.Сартра та Ж.-Ф.Ліотара.

Досліджено проблему «педагогічного розуму» в контексті постсучасної освіти. Акцентовано увагу на необхідності формування інноваційного мислення для розуміння сутності педагогіки сьогодення. Зазначено, що перехід від національних моделей освіти та виховання до транснаціональних передбачає зміни у формах організації та технологіях. Узагальнено значення критичної саморефлексії педагогічного розуму, його саморепрезентацію в онтологічних конструктах і епістемологічних ситуаціях, а також вокативні розвідки, що сприяють кристалізації педагогічних ідей, здатних запобігати ризикам, і здійсненню гуманістичного призначення освіти.

Исследована проблема «педагогического ума» в контексте постсовременного образования. Акцентировано внимание на необходимости формирования инновационного мышления для понимания сущности педагогики настоящего. Отмечено, что переход от национальных моделей образования и воспитания к транснациональным предусматривает изменения в формах организации и технологиях. Обобщено значение критической саморефлексии педагогического ума, его саморепрезентацию в онтологических конструктах и эпистемологических ситуациях, а также вокативные разведки, что способствует кристаллизации педагогических идей, способных предотвращать риски и осуществлению гуманистического назначения образования.

The problem of "pedagogical mind" in the context of post modern education. Focused on the necessity of forming innovative thinking to understand the essence of the pedagogy .Noted that the transition from national models of education and training in multinational envisages changes in the forms of organization and technology. Overview of the critical self-reflection pedagogical mind, its representation in the same ontological and epistemological constructs situations , as well as intelligence vokativni promoting crystallization pedagogical ideas capable of preventing risks and contribute to the implementation of humanistic education destination .