У дисертації виявлена специфіка відображення інформації лексичними одиницями російської мови у порівнянні з фраземами. Доведено, що в семантиці більшості досліджуваних слів відображені окремі інтелектуальні ознаки, в семантиці більшості фразеологізмів - комплекс ознак. У значеннях прислів'їв відображено моральні або соціальні правила, що є нормою в суспільстві, і пов'язані зі сферою інтелектуальних якостей людини. Сформульовано принципи опису значень у комплексному ідеографічному словнику мовних одиниць та розроблено фрагмент такого словника.

Висвітлено такі питання, як історію загального та судового красномовства, зміст і процес підготовки та складові частини судової промови, промов державного обвинувача й адвоката. Розроблено методику проведення навчальних ігор з цієї проблематики: "Адвокати та прокурори", "Допитливі та кмітливі", "Процесуальний документ", "Судові дебати", "Судова промова". На конкретних прикладах наведено найдоцільніші засоби та методи конструювання окремих частин промови, відзначено помилки та вади, які зустрічаються в практиці, висловлено міркування та рекомендації, спрямовані на підвищення професійного рівня судових дебатів. Запропоновано кращі взірці судових промов відомих юристів, висловлювання мислителів стародавнього та сучасного світу про ораторське мистецтво, юридичні афоризми з римського права, українські прислів'я та приказки, які можна використати у промовах риторів.

Вміщено 35 тисяч перекладів російських слів, граматичних форм та ідіом. Вперше в історії української лексикографії наведено переклади російських дієприкметників, утворених від кожного наведеного у реєстрі дієслова. Це форми типу "воображающий", "посвящающий", "приобщающий", "опоясывающий", "смеющийся", "развивающийся", "стремящийся" - лексика, системно не перекладена в наявних нормативних словниках. Наведено відсутні у масових словниках переклади російських дієслів та інших граматичних форм, подано переклади фразеологічних зворотів, прислів'їв, крилатих виразів, цитат з літературних творів.

Досліджуються морфолого-семантичні особливості складних кольороназв, їх стилістичні функції, простежуються шляхи нейтралізації колірної ознаки в складі композитних іменників, аналізується семантика колірного компонента у дієслівних та прислівникових конструкціях. Детально характеризуються складні епітети в межах семантичного поля зі значенням "Україна", яке синтезує мікрополя топонімів та гідронімів, а також семантичні поля номінацій рослин, тварин, птахів, темпоральної лексики; простежуються тенденції семантики, художньої традиції і новизни.

Проаналізовано лексико-граматичні засоби відтворення звуків навколишнього середовища в англійській мові, а також розглянуто правомірність тлумачення таких слів в англійських словниках, як вигуків або іменників, дієслів, прикметників і прислівників.

Дано аналіз номінативних полів локативних і темпоральних прислівників сучасної англійської мови. Категорії простору та часу, що формують ці поля, розглядаються з позицій когнітивної лінгвістики. У роботі запропонована їх трактовка як прототипних сутностей, які представлені центральними та периферійними вербалізованими концептами, продемонстрований зв'язок периферійних концептів з іншими категоріями, що проявлені в частиномовній системі. Для категорій місця та часу реконструйовані первинні, базові концептуальні моделі та відстежені напрямки їх подальшого інформаційного розгалуження, яке приводить до формування концептуальних карт категорій. З увагою на співвіднесення лексичних одиниць з певними ділянками цих карт, запропоновано семантичну класифікацію локативних і темпоральних прислівників. В ономасіологічних моделях похідних прислівників виявлено характер узгодження категоріальних концептів, які виступають у ролі ономасіологічного базису та ономасіологічної ознаки.

Дисертація присвячена аналізу граматичної та лексичної сполучуваності прислівників часу в текстах трьох функціональних стилів - художньої прози, науки та публіцистики. Робота виконана в руслі лінгвостилістичних досліджень. Основними параметрами дослідження є частота, поширеність, сполучуваність. Розкрито закономірності функціонування темпоральних прислівників у кожному стилі, встановлено спільні та відмінні особливості функціонування. Доведено, що основним чинником, від якого залежить функціонування прислівників часу є функціонально-стильова приналежність тексту. Частота прислівників, частота моделей сполучуваності, особливості лексичної сполучуваності є статистичними параметрами стилів.

Розглянуто традиційні зразки українського фольклору, в яких образ хліба трактується як ідеал добробуту, моралі народу та альтернатива голоду. Наведено творені в різні часи, за різних соціально-побутових обставин, прислів'я, приказки, думи, родинно-побутові казки, легенди, перекази, оповідання, тобто основні народні поетичні та прозові твори, які складають одне з найцінніших надбань національної духовної культури та відображають історію, побут народу, його філософію, етику, життєвий досвід.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.2-221

Шифр НБУВ: РА307212 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Прийменниково-іменникові конструкції досить активно переходять у застиглі форми і набувають у подальшому статус прислівників. Базові моделі прислівникових еквівалентів слів у досліджуваному матеріалі представлені конструкціями з початковим компонентом, вираженим прийменником, прислівником, часткою, займенником, прикметником. Найпродуктивнішими з них є прийменникові моделі.

Досліджено історію нульсуфіксально-складних іменників, утворених поєднанням основ прислівника та дієслова через призму лексико-словотвірних типів на матеріалі писемних джерел ХІ - ХХ ст.

У дисертації досліджено лексико-семантичну сутність, фонетико-морфологічні особливості відзайменникових прислівників різних говіркових груп Західного Полісся в генетичному та лінгвогеографічному аспектах у взаємозв'язку із сучасною українською літературною мовою, іншими українськими говорами, а також суміжними слов'янськими мовами. На прикладі 1870 прислівників (включаючи і фонетико-морфологічні варіанти) простежено формування системи відзайменникових прислівників західнополіського говору, з'ясовано основні закономірності і тенденції розвитку цієї системи, продуктивність основних словотвірних моделей. Численний фактичний матеріал малює цілісну картину прислівників західнополіського говору.

Розглянуто основні підходи до конструювання моделей прислів'їв, визначено вимоги до них та принципи побудови. Виявлено частотні та продуктивні структурно-семантичні моделі прислів'їв, їх прагматичний потенціал.

Дисертацію присвячено дослідженню граматичного статусу і вживання мовних одиниць, що в англістиці (взагалі чи окремими граматистами та лексикографами) до неозначених займенників. Актуальність дослідження обумовлена відсутністю комплексного кількісно-якісного описання даних мовних одиниць. Суттєві формальні та змістовні ознаки, які б охоплювали всю систему даних одиниць, не визначено. У традиційній лінгвістиці стверджується: ці одиниці є займенниками-іменниками, займенниками-прислівниками і вони не мають свого особливого, властивого лише їм лексичного значення. Кількість "неозначених займенників" у різних англістів різна. В англістиці до "неозначених займенників" належать 47 мовних одиниць: all, another, any, anybody, anyone, any one, anything, both, certain, each other, either, enouth, every, everybody, everyone, every one, everything, few, fewer, a good/great deal, a good/great many, least, less, little, lot, many, more, most, much, neither, no, nobody, none, no one, nothing, one, one another, other, same, several, so, some, somebody, someone, something, such. У процесі дослідження необхідно вирішити ряд завдань: визначити синтаксичні і морфологічні характеристики кожної з 47 лексем, попередньо розглянути зміст поняття "форма", синтаксичні структури і проблему членування речення, узагальнити зміст категорії іменника, прикметника і прислівника, усунути несубстантивні характеристики досліджуваних лексем, протиставити мовленнєві зовнішньо-формальні характеристики лексем характеристики іменника на мовному рівні. Методологічною основою роботи є відповідні категорії і закони пізнання

Розглянуто проблеми суб'єктного синкретизму і функції домінант, стильові особливості повісті Б.Шведа "Поліщуки", питання синтезу в системі образотворення Л.Українки, конфлікту в історичній повісті В.Шевчука "Біс плоті". Охарактеризовано процес застосування поезії в прозі в українській літературі початку ХІХ ст., функціонування англійських прислів'їв у тексті, словесний символ як знак буття у творчості П.Загребельного.

Висвітлено такі питання, як історію загального та судового красномовства, зміст і процес підготовки та складові частини судової промови, промов державного обвинувача й адвоката. Розроблено методику проведення навчальних ігор з цієї проблематики. Запропоновано кращі взірці судових промов відомих юристів, висловлювання мислителів стародавнього та сучасного світу про ораторське мистецтво, юридичні афоризми з римського права, українські прислів'я та приказки, які можна використати у промовах риторів.

Розглянуто проблеми фонетики, лексикології, комунікативної лінгвістики, прагматики, філософії мови, міжособової та міжкультурної комунікації, системи мови, методів викладання іноземних мов та виховання. Проаналізовано питання функціонування конструкцій з пасивним значенням у реченнях різних типів, основні моделі утворення англійських економічних термінів-словосполучень, екстралінгвістичні детермінанти семантичних інновацій німецької лексики суспільно-політичного змісту, а також дискурсивні та прагматичні функції прислів'їв. Висвітлено основні фактори, що визначають вибір форми дієслівних синтаксичних конструкцій у творі А.Камю "Сторонній", стильолінгвістичний підхід до мовної комунікації тощо.

Розглядаються проблеми вживання в мові та перекладу з англійської мови на українську (російську) і навпаки прислівників, прийменників та інших одиниць просторового дейксису, які становлять шар лексики, що є одним з найскладніших для засвоєння і практичного використання. Наводяться способи експлікації понять "тут-там", топомнестичних вказівок на місце, а також лексико-семантичних груп "зліва-справа", "внизу-вгорі", "близько-далеко", "попереду-позаду".

Подано коротку характеристику прислів'їв та їх використання на заняттях з поглибленим вивченням англійської мови для розвитку діалогічного та монологічного мовлення. Запропоновані вправи носять тренувальний і комунікативний характер.

Систематизовано основні теоретичні відомості з морфології та синтаксису німецької мови, розглянуто функції іменника, прикметника, числівника, займенника, прийменника, прислівника, дієслова. Висвітлено складні часові форми, пасивний стан, особливості речень (простого та складного), місце головних і другорядних членів у реченні.