Розглянуто художню прозу англійських письменників ХХ ст. - Джойса і Честертона та використання єпіфанії як одиного з елементів поетики художнього твору. Показано, що єпіфанія є однією з складових частин католицької релігії, і вперше трактується як елемент поетики в прозі Джойса. Їі риси можна простежити також в оповіданнях іншого письменника, пов'язаного з католицизмом - Честертона. Підкреслено, що в художніх творах Джойса та Честертона єпіфанія є сюжетно-композиційним центром, яка поглиблює психологізм головних героїв та впливає на розвиток часу художнього твору.

Представлено статті філософсько-теологічного, філологічного і педагогічного напрямків. Розглядаються духовно-ціннісні та науково-раціональні координати людини, праукраїнські вірування в контексті української культури, функціонування загальнокультурних традицій в сучасній російській літературі. Зроблена структурно-семантична характеристика ад'єктивних речень у мові творів М.Стельмаха, визначено психологізм оповідання О.Кобилянської "Під голим небом". Показана мотивованість образного компонента у значенні відмінникових дієслів української мови. Наведені функціональні характеристики ораторського мистецтва. З'ясована роль методів соціального захисту в структурі педагогічної діяльності вчителя, запропонований творчий підхід до формування пізнавальної активності молодших школярів та ін.

Визначено народні джерела національної самобутності творчої спадщини П.Куліша. Значну увагу приділено концепції національного буття, проблемам психологізму, українського характеру, стилю письменника. Зроблено спробу описати кобзарів та ліриків як типових народних співців-музикантів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)5-4 + Ш400.194

Рубрики:

Література

Факт в теорії літератури

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Аналізується лексико-семантична структура індивідуально-авторської метафори (на матеріалі західноукраїнської прози початку ХХ ст.). Обгрунтовується тяжіння західноукраїнських прозаїків до асоціативно-ускладненої метафоризації. Психологізм, притаманний "новій генерації" українських письменників, знаходить вияв у складних метафоричних сполуках, що характеризуються звичною і незвичною сполучуваністю компонентів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4ГЕР=УК) + Ш5(УК=4НІМ)

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми внутрішньої свободи, діалектичної єдності, національно-патріотичного та загальнолюдського начал, морально-етичної наповненості творчості Т.Г.Шевченка. Розглянуто питання християнських традицій, психологізму повістей, внутрішнього конфлікту в ліриці поета, його майстерності як драматурга, жанрового мислення, зв'язків творчості поета з європейською літературою.

Освещены проблемы внутренней свободы, диалектического единства, национально-патриотического и общечеловеческого начал, морально-этического наполнения творчества Т.Г.Шевченко. Рассмотрены вопросы христианских традиций, психологизма рассказов, внутреннего конфликта в лирике поэта, его мастерства как драматурга, жанрового мышления, связей творчества поэта с европейскими литературами.

Охарактеризовано ліричний цикл українського поета М.Вороного "За брамою раю", який є відображенням його душевного дисбалансу, викликаного драматичними обставинами долі. Висвітлено характерні риси інтимної лірики поета: нероздільність свідомості та страждання, елегійність, психологізм, інтелектуалізм, звернення до підсвідомого, неземного. Зазначено, що М.Вороний розвиває сугестивну поетику лірики періоду раннього українського модернізму, спираючись на традиції романтичної поезії першої половини ХІХ ст.

Охарактеризован лирический цикл украинского поэта Н.Вороного "За брамою раю", который является отражением его душевного дисбаланса, вызванного драматическими обстоятельствами судьбы. Освещены характерные черты интимной лирики поэта: нераздельность сознания и страдания, элегийность, психологизм, интелектуализм, обращение к подсознательному, неземному. Указано, что Н.Вороной развивает суггестивную поэтику лирики периода раннего украинского модернизма, опираясь на традиции романтической поэзии первой половины ХІХ ст.

Вперше здійснено жанровий літературознавчий аналіз урбаністично-психологічного роману В.Підмогильного "Місто". Проведено дослідження образу міста у просторово-часових параметрах та як психологічної та морально-етичної категорії. Розглянуто характерні особливості використання засобів психологічного зображення у створенні образної системи твору. Вперше використано статтю В.Підмогильного "Іван Левицький-Нечуй (спроба психоаналізу творчості)", написану на засадах фрейдизму. Простежено витоки урбаністично-психологічного роману у зарубіжній та українській літературі, зокрема виділено його деякі характерні жанрові ознаки у творах П.Мирного "Повія", І.Нечуя-Левицького "Хмари".

Впервые осуществлен жанровый литературоведческий анализ урбанистично-психологического романа В.Подмогильного "Город". Проведено исследование образа города в пространственно-временных параметрах и как психологической и морально-этической категории. Рассмотрены характерные особенности использования средств психологического изображения в процессе формирования образной системы романа. Впервые проанализирована статья В.Подмогильного "Иван Левицкий-Нечуй (попытка психоанализа творчества)", написанной на основе фрейдизма. Исследованы источники формирования урбанистично-психологического романа в зарубежной и украинской литературе, в частности выделены его характерные жанровые признаки в произведениях П.Мирного "Гулящая" и И.Нечуя-Левицкого "Хмары".

З'ясовано провідні риси поетики твору В.Винниченка, його жанрово-стильову специфіку: патетичну героїку і гостру сатиру, пристрастну публіцистичність і витончений психологізм, яскраву театральність та історико-документальну достовірність, епічну панорамність і проникливий ліризм. Відзначено, що М.Жулинський у своїй публікації у часописі "Вітчизна" проаналізував історичні події та обставини особистого життя автора до виникнення твору, який став художнім виявом потрясіння, що пережив тоді Винниченко. Наведено висловлювання П. Кононенка щодо актуальності п'єси для нашого сьогодення.

Висвітлено основні етапи історії світового мовознавства від класичного до когнітивної лінгвістики та проблеми мовознавства Давнього Сходу, Стародовньої Греції, Давнього Риму, мовознавство епохи середньовіччя та Відродження; виникнення індоєвропеїстики; становлення германістики. Розглянуто питання про формування романських мов. Проаналізовано місце німецького мовознавця, літературознавця, філософа і державного діяча Вільгельма фон Гумбольдта (1767 - 1835 рр.) в історії світового мовознавства. Описано основні напрямки компаративістики ХІХ ст. і структуралізму. Акцентовано увагу на психологізмі, молодограматизмі, соціологізмі, лінгвістичному структуралізмі, празькому функціоналізмі, глосематиці, дескриптивній, структурній, математичній, генеративній, когнітивній, конструктивній, ареальній та функціональній лінгвістиках, психо-, етно-, мета- та соціолінгвістиці, лінгвістичній семіотиці.

Розглянуто замовляння як вид російської народної поезії, наведено його визначення у контексті психологізму. Проаналізовано відомості про первісну людину.

Рассмотрен заговор как вид русской народной поэзии, приведено его определение в контексте психологизма. Проанализированы сведения о первобытном человеке.

Проаналізовано творчість М.Стельмаха (1912 - 1983 рр.) - відомого українського письменника ХХ ст. Наведено огляд досліджень життя та діяльності, розкрито природу психології образів і мотивів у творчості письменника. Охарактеризовано драматизм і ліризм як критерії психологічного аналізу у його романі "Хліб і сіль". Уперше наведено спогади сина Я.Стельмаха "Про батька".

Проанализировано творчество М.Стельмаха (1912 - 1983 гг.) - известного украинского писателя ХХ ст. Приведен обзор стельмаховедческих исследований, раскрыта природа психологии образов и мотивов в творчестве писателя. Охарактеризованы драматизм и лиризм как критерии психологического анализа в его романе "Хлеб и соль". Впервые приведены воспоминания сына Я.Стельмаха "Об отце".

Висвітлено основні художньо-композиційні модифікації кримінального сюжету, способи його розбудови та типи конфліктів у прозі І.Франка. Проаналізовано світоглядну еволюцію письменника, описано специфіку його уявлень про генезу та мотиви злочинів, типологію персонажів-злочинців, різновиди їх психологічних портретів. Значну увагу приділено питанням поетики художнього психологізму І.Франка.

Освещены основные художественно-композиционные модификации криминального сюжета, способы его развития и типы конфликтов в прозе И.Франко. Проанализирована мировоззренческая эволюция писателя, описаны специфика его представлений о генезисе и мотивах преступлений, типология персонажей-преступников, их психологические портреты. Значительное внимание уделено вопросам поэтики художественного психологизма И.Франко.

Проаналізовано категорію "sacrum" у повісті П.Лагерквіста "Сівілла" як об'єкт своєрідного художнього дослідження. Розглянуто питання історії української поетичної шевченкіани ХІХ - ХХ ст., психологізму роману І.Франка "Перехресні стежки", історичної драматургії Л.Старицької-Черняхівської. Визначено козацький елемент як чинник національної свідомості в "Спогадах" Є.Чикаленка. Розкрито організаційну роль партійно-радянської преси в контексті сучасної епохи за матеріалами журнальної періодики УРСР 1950 - 1980 рр. Висвітлено проблеми медіа-культури у процесі розвитку масової комунікації та культури.

Проанализирована категория "sacrum" в повести П.Лагерквиста "Сивилла" как объект своеобразного художественного исследования. Рассмотрены вопросы истории украинской поэтической шевченкианы ХІХ - ХХ ст., психологизма романа И.Франко "Перехресні стежки", исторической драматургии Л.Старицкой-Черняховской. Определен казаческий элемент как фактор национального сознания в "Воспоминаниях" Е.Чикаленка. Раскрыта организационная роль партийно-советской прессы в контексте современной эпохи по материалам журнальной периодики УССР 1950 - 1980 гг. Освещены проблемы медиа-культуры в процессе развития массовой коммуникации и культуры.

Зазначено, що у народній прозі про голодомори домінує установка на насильницьку зміну суспільно-політичних, сімейно-побутових, господарських та інших порядків, що суперечило ментальності українського етносу, оскільки ним керували споконвічні прагнення до національної та державної незалежності. Конфлікт двох ідей - творення й руйнації, моральності й аморальності, носіями яких, відповідно, були український народ, з одного боку, а з другого - більшовицька система, призвів до національної катастрофи. Підкреслено, що завдяки психологізму, емоційності викладу подій у творах розкрито трагічну долю українського народу.

Указано, что в народной прозе о голодоморе доминирует установка на насильственное изменение общественно-политических, семейно-бытовых, хозяйственных и других порядков, что противоречило ментальности украинского этноса, поскольку им руководили извечные стремления к национальной и государственной независимости. Конфликт двух идей - созидания и разрушения, моральности и аморальности, носителями которых, соответственно, были украинский народ, с одной стороны, а с другой - большевистская система, привел к национальной катастрофе. Подчеркнуто, что благодаря психологизму, эмоциональности изложений событий в произведениях раскрыта трагическая судьба украинского народа.

Розкрито сутність, зміст і особливості художнього психологізму. Розглянуто його роль у художньому пізнанні людини. Висвітлено теоретичні засади художнього психологізму в історико-літературознавчих дослідженнях. Проаналізовано засоби творення характерів, художній інструментарій пізнання. Висвітлено психологізм Л. Первомайського на тлі художніх відкриттів української прози 1960 - 1970 рр.

Раскрыты сущность, содержание и особенности художественного психологизма. Рассмотрена его роль в художественном познании человека. Освещены теоретические основы художественного психологизма в историко-литературоведческих исследованиях. Проанализированы средства создания характеров, художественный инструментарий познания. Освещен психологизм Л. Первомайского на фоне художественных открытий украинской прозы 1960 - 1970 гг.

Проаналізовано повість І.Франка "Перехресні стежки" - останній великий новаторський твір письменника, який виразно ілюструє поступовий перехід письменника від зовнішньої панорамності зображення до посилення психологізму. Показано, як громадські мотиви у пізнього І.Франка поєднуються з внутрішнім ліризмом, публіцистична прямолінійність переростає у філософську багатовимірність. Запропоновано комунікативний, стилістичний, когнітивний і статистичний підходи до вивчення тексту даного твору. Увагу приділено частотному словнику твору: методиці, етапам і принципам укладання, частотному й алфавітному списку слів, словам з частотою 1 (hapax legomena).

Проанализирована повесть И.Франко "Перекресные пути" - последнее большое новаторское произведение писателя, которое выразительно иллюстрирует постепенный переход писателя от внешней панорамности изображения к усилению психологизма. Показано, как общественные мотивы у позднего И.Франко объединяются с внутренним лиризмом, публицистическая прямолинейность перерастает в философскую многомерность. Предложены коммуникативный, стилистический, когнитивный и статистический подходы к изучению текста данного произведения. Внимание уделено частотному словарю произведения: методике, этапам и принципам составления, частотному и алфавитному списку слов, словам с частотой 1 (hapax legomena).

Проаналізовано лінгвокультурологічну та етнопсихологічну специфіку ідіоматики, зміни в урбанонімії Закарпаття в післявоєнний період за матеріалами урбанонімів Мукачева. Наведено мовну характеристику франконської німецької говірки Закарпаття. Висвітлено семантичні особливості західнозакарпатських говірок, синтаксичні особливості наукової мови П.Куліша. Описано наративну структуру психологізму в новелістиці Г.Тютюнника, фольклоризм поетичної творчості Т.Осьмачки, образ Т.Шевченка в закарпатоукраїнській поезії 1920 - 1930 рр.

Проанализированы лингвокультурологическая и этнопсихологическая специфика идиоматики, изменения в урбанонимии Закарпатья в послевоенный период по материалам урбанонимов Мукачева. Приведена языковая характеристика франконского немецкого говора Закарпатья. Освещены семантические особенности западнозакарпатских говоров, синтаксические особенности научного языка П.Кулиша. Описаны нарративная структура психологизма в новелистике Г.Тютюнника, фольклоризм поэтического творчества Т.Осьмачки, образ Т.Шевченка в закарпатоукраинской поэзии 1920 - 1930 гг.

Описано засоби творення жіночого образу в романі П. Загребельного "Роксолана". Проаналізовано психологізм як засіб характеротворення образу Роксолани за романом О. Назарука "Роксоляна". Визначено художньо-зображальні функції мікротопонімів у романі Р. Федоріва "Єрусалим на горах". Розглянуто проблему жанрової сутності роману у віршах І. Багряного "Скелька". Розкрито специфіку жанру та стилю історичного роману у віршах "Маруся Чурай" Ліни Костенко. Висвітлено концепцію радянської ментальності в українській молодіжній прозі початку ХХІ ст.

Описаны средства создания женского образа в романе П. Загребельного "Роксолана". Проанализирован психологизм как средство характерообразования образа Роксоланы по роману О. Назарука "Роксоляна". Определены художественно-изобразительные функции микротопонимов в романе Р. Федорова "Иерусалим на горах". Рассмотрена проблема жанровой сущности романа в стихотворениях И. Багряного "Скалка". Раскрыта специфика жанра и стиля исторического романа в стихотворениях "Маруся Чурай" Лины Костенко. Освещена концепция советской ментальности в украинской молодежной прозе начала ХХІ ст.