Встановленно, що у композитному матеріалі, армованому випадково розташованими короткими волокнами, пошкодження у разі механічного навантаження виникають внаслідок дії різних елементарних механізмів, таких як мікророзтріскування матриці, висмикування волокон, руйнування міжфазової границі волокно - матриця, руйнування волокон. Ці пошкодження зумовлюють значний вплив на макроскопічні властивості композитного матеріалу. Щоб отримати прийнятні механічні характеристики композитного матеріалу, важливо оптимізувати концентрацію волокон, а також якість міжфазової границі волокно - матриця, які безпосередньо впливають на ці пошкодження. Головна мета роботи - визначення впливу структурних параметрів на еволюцію пошкодження двох типів склопластиків на базі поліпропілену. Одночасно з класичним підходом до механічної теорії пошкодження, що базується на випробуваннях на розтяг із періодичним розвантаженням, використання методу акустичної емісії дає змогу вивчати в реальному часі природу та значимість механізмів пошкоджень у процесі навантаження. Додатково до цього фрактографічний аналіз дозволяє підтвердити різні передумови і висновки даного дослідження.

З використанням термогравіметричного методу, вивчено умови синтезу тетраборату літію (ТБЛ) з вихідних речовин і запропоновано метод покрокового синтезу. Встановлено, що залежно від термічної передісторії можна отримати зразки ТБЛ у вигляді склоподібної, кристалічної та суміші кристалічної та склоподібної фаз. Застосовано рентгенофазовий аналіз і термогравіметричні методи, для вивчення впливу відхилень від стехіометрії ТБЛ на фазовий склад.

По результатам испытаний цилиндрических и плоских образцов на растяжение определена чувствительность рессорной стали к водородному охрупчиванию. Критериями служили момент начала генерации сигналов акустической эмиссии (АЭ) и сумма их амплитуд. Показано, что в процессе деформирования образцов ненаводороженной стали сигналы АЭ отличаются низким значением суммы амплитуд и суммарного счета импульсов, превышающих уровень дискриминации. Максимальные амплитуды, фиксируемые на выходе первичного преобразователя, для ненаводороженных образцов несколько выше при меньшем количестве событий, чем для образцов, подвергнутых наводороживанию. По нарушению эффекта Кайзера можно судить о склонности материала к водородной деградации. Дополнительную информацию о ней можно получить и по спектральным характеристикам сигналов АЭ.

Розглянуто зміни гідрогеологічних умов водорозділу річок Дністер і Жван після наповнення Дністровського водосховища. Наголошено, що у процесі експлуатації водосховища збільшилась обводненість схилів р.Жван, відбулась активізація усталених зсувів, що призводить до початку руйнування будівель, споруджених на ділянках зсувоутворення.

Розглянуто особливості отримання та діелектричні властивості мідно-ртутно-барієво-боратного скла. Проаналізовано вплив мінеральних кислот на кінетику гелеутворення. Вивчено фізико-хімічні властивості скла та визначено його оптимальний склад, що забезпечує мінімальний тангенс кута діелектричних втрат. Для захисту персоналу, який обслуговує радіоелектронну апаратуру, запропоновано використання текстильних виробів зі скляним плівковим покриттям.

Приведены особенности разработки свит угольных пластов на шахтах Донецкого бассейна. Описаны физические процессы в углепородном массиве при отработке угольных пластов в свитах. Представлены результаты экспериментальных исследований, подтверждающие влияние фактора времени на сохранение выбросоопасности в зонах повышенного горного давления (ПГД). Установлены особо опасные по газодинамическим явлениям участки по разработке свит угольных пластов. Описаны закономерности изменения опасности пластов в зонах ПГД в зависимости от удаленности источника ПГД от разрабатываемого пласта, вида створа, направления его прохода, размеров целика, глубины разработки и стадии метаморфизма угля. Приведены особенности защитного действия опережающей подработки зон ПГД, надработки и подработки пластов, опасных по обрушениям угля. Представлены способы оценки напряженного и газодинамического состояния угольных пластов в зонах ПГД в конкретных горно-геологических и горнотехнических условиях в зависимости от категории опасности. Разработаны основные положения по безопасной разработке угольных пластов в зонах ПГД на стадиях проектирования, текущего планирования и ведения горных работ.

Розглянуто загальний стан розробок і застосування біокерамік. Використані спочатку як альтернатива металевих виробів з метою підвищення біосумісності імплантатів, біокераміки перетворилися на різноманітний клас біоматеріалів, що в наш час включає в себе три основних різновиди: біоінертні високоміцні кераміки; різноманітні біоактивні кераміки, що утворюють безпосередні біохімічні зв'язки з кісткою або навіть із м'якими тканинами живого організму; різноманітні біорезорбовані кераміки, що активно включаються організмом у процес метаболізму з результатом, передбаченим розробником. Саме представники різних видів біокерамік визнано і найбільш біоінертними, і найбільш біосумісними з усіх відомих біоматеріалів. На основі літературних, а також деяких власних даних розглянуто склад, фізико-хімічні властивості та біологічну поведінку основних видів біокерамічних матеріалів, що включають у себе, крім класичних спечених керамік, також близькі за складом, властивостями й застосуванню склокристалічні матеріали та біоскло. Особливу увагу приділено структурному чиннику як основному фізичному параметру, що визначає не тільки властивість керамічних матеріалів, але й взаємодію кераміки з біосередовищем. Теперішній стан досліджень і застосування біокерамік охарактеризовано як початковий етап у розв'язку складних задач на стику матеріалознавства, біології та медицини шляхом синтезу "розумних матеріалів".

Розглянуто основні теоретичні уявлення про процеси структуроутворення та отримання будівельних матеріалів і виробів, а також характеристику їх властивостей, галузей застосування та основ технології виробництва з використанням прогресивних технологічних процесів, промислових відходів і техногенних продуктів. Наведено загальні відомості про основні види будівельних матеріалів: природні кам'яні, металеві, керамічні, скло і склокерамічні, мінеральні в'яжучі, бетони, бітумні, дьогтеві, теплоізоляційні, акустичні, лакофарбові, а також матеріали з деревини та на основі полімерів.

Изучены особенности таких психических расстройств, как вампиризм, ликантропия (оборотничество) и одержимость демонами, возникновение которых связывают с причинами оккультного либо сверхъестественного характера. Рассмотрены случаи каннибализма и вампиризма при параноидной шизофрении, клинического вампиризма, какодемономании и экзорцизма у детей, синдром одержимости в судебном разбирательстве. Отмечена ценность изучения индивидуальных случаев лиц с такими необычными психиатрическими синдромами, которая заключается в том, что они способствуют возрождению интереса к субъективному переживанию психиатрических расстройств, т.е. к тому, что психиатрия конца XX века склонна игнорировать.

Наведено методику визначення ступеня гартування скляних деталей підвісних високовольтних ізоляторів. Експериментально отримано криву залежності, за допомогою якої можна визначити ступінь гартування в склодеталях, виготовлених зі скла складу N 7 та близьких до нього. Подано результати визначення ступеня гартування скляних деталей високовольтних підвісних ізоляторів типу ПС-60Б, виготовлених у Львівському ізоляторному, Слов'янському та Південно-Уральському арматурно-ізоляторних заводах.

Методом математичного моделювання виявлено загальну залежність фізико-механічних властивостей змішаного в'яжучого з техногенних відходів від його складу. Область оптимальних значень міцності на стиск і згин відповідає складам в'яжучого з підвищеним вмістом гіпсу (50-70 ). При збільшенні вмісту домішки спостерігається закономірний спад міцності і водостійкості в'яжучого. Визначено оптимальний склад в'яжучого, який відповідає марці 150 і має підвищену водостійкість. На його основі розроблено довговічний скловолокнистий композиційний матеріал з використанням відходів виробництва алюмоборосилікатного скловолокна.

На крысах со склонностью к потреблению этанола в условиях свободного выбора между его раствором и водой исследовали влияние перорального введения глицина на содержание катехоламинов (КА) - норадреналина (НА) и дофамина (ДА) - в разных структурах мозга (гипоталамусе, среднем мозгу и новой коре) и уровень адреналина (А), НА и ДА в крови, а также активность алкогольметаболизирующих ферментов - алкогольдегидрогеназы (АДГ) и альдегиддегидрогеназы (АЛДГ) - в сыворотке крови. Измерения проводили у животных, находящихся в состоянии острой алкогольной интоксикации (внутрибрюшинное введение 4 г/кг этанола) и хронической алкогольной зависимости (сохранение свободного доступа к раствору этанола в течение трех месяцев). Установлено, что после введения глицина (150 мг/кг) содержание НА и ДА (последнего - в меньшей степени) во всех исследованных структурах мозга увеличивалось. В этих случаях уровень НА в крови был повышенным, а уровень ДА - пониженным. В условиях острой алкогольной интоксикации и хронической алкогольной зависимости отношение активностей алкогольметаболизирующих ферментов (АЛДГ/АДГ) значительно смещалось. Направленность такого смещения свидетельствует о накоплении ацетальдегида (АцА) в тканях организма. При этом наблюдались заметные изменения содержания КА в структурах мозга и крови крыс; в частности, в мозгу значительно увеличивалось отношение [ДА]/[НА]. Введение глицина в условиях острой алкогольной интоксикаци способствовало нормализации отношения активностей АЛДГ/АДГ. Наблюдалась также отчетливая тенденция к нормализации уровней КА в структурах мозга животных как в острых, так и в хронических опытах.

В хроническом эксперименте у крыс с алкогольной зависимостью под влиянием курсового введения глицина снижалось среднесуточное потребление этанола. Сделан вывод о том, что глицин, связывая АцА и активно вмешиваясь в метаболизм катехоламиновых медиаторов, оказывает существенное корригирующее действие на патогенетические механизмы алкогольной зависимости. Полученные факты свидетельствуют о наличии точек соприкосновения между ацетальдегидной и катехоламиновой гипотезами патогенеза алкоголизма.

Показано, що електрична міцність однонаправленого склопластика, який застосовується у високовольтних конструкціях, після впливу стискуючих і розтягуючих навантажень величиною більше 50% від руйнівної починає різко зменшуватись. Ця величина є найбільшою за критерієм недопустимого зменшення електричної міцності. Вимірювання електричної міцності після впливу стискуючих і розтягуючих навантажень є чутливим методом визначення початку структурних порушень у профільному склопластику під час його навантаження.

Анализ операционного биопсийного материала 58 больных раком полости рта показал, что при использовании глюкозы в качестве модификатора лекарственной резистентности опухоли, индуцированные химиопрепаратами некрозы более выражены, имеют склонность к слиянию и распространяются на всю глубину опухоли.

Исследовано влияние условий термопластической обработки и различных коррозионных сред испытания на склонность мартенситностареющих сталей к замедленному разрушению. Установлены оптимальные параметры обработки, обеспечивающие получение повышенного уровня конструктивной прочности исследованных сталей.

В приближении Буссинеска рассмотрены бароклинные топографические волны, захваченные плоским зональным склоном при наличии диссипации энергии волны в мелкомасштабную турбулентность придонного слоя. Определен декремент затухания волны. Из условия равенства потока энергии от волн в турбулентность и скорости диссипации энергии турбулентности получен коэффициент горизонтального турбулентного обмена.

Приведены результаты исследования механизма разрушения сталей 12ХН3А, 20, 20ХН3А, 40, 40Х после закалки и высокого отпуска, а также охрупчивающей обработки. Показано, что межзеренное разрушение сталей связано с неоднородностью процессов карбидообразования при отпуске, преимущественным выделением карбидов на границах зерен с повышенным уровнем энергии. Предложены режимы термической обработки, позволяющие снижать склонность к межзеренному разрушению улучшаемых сталей.

Досліджено вплив деяких акрилових мономерів та олігомерів на адгезію фотополімерних плівок у системі скло - адгезив - метал. Визначено концентраційні інтервали, у яких акрилові компоненти сприяють посиленню адгезії.

Освещается история изучения подводных газовыделений Черного моря, геодинамические условия северо-западного сектора Черного моря и района развития газовыделяющих объектов. Рассматриваются особенности геотектонического положения, локального геологического контроля, региональные факторы контроля очагов активного газовыделения. Описываются методы и технология морских геолого-физических исследований: гидроакустических (профилирование, эхолотирование, визуализация изображений газовых факелов) и сейсмоакустических. Представлен атлас газовых факелов на дне Черного моря. Отмечается, что выявленные поля газовых факелов (более 140) охватывают обширную площадь шельфа и перегибов континентального склона в западной и северо-западной частях Черного моря.

В рамках линейной теории длинных волн с учетом действия силы Кориолиса изучаются внутренние волны, генерируемые баротропным приливом в двухслойном океане переменной глубины. Баротропная волна набегает под произвольным углом на протяженную неровность дна, представляющую собой модель континентального склона и шельфа. Получены зависимости амплитуд генерируемых внутренних волн от угла набегания баротропного прилива, геометрии рельефа дна и стратификации.