Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР-4ТЕР)6-49 я1 + Ш5(4УКР)6-4°я1

Рубрики:

Історія

Література

Шифр НБУВ: ВА607075 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено творчі біографії українських педагогів, які жили та працювали у XX ст. Серед них є досить знані особистості (М.С.Грушевський, А.Ю.Кримський, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський) репресовані, а також представники еміграції. Творчі біографії подано як єдиний історико-педагогічний процес.

Освещены творческие биографии украинских педагогов, которые жили и работали в XX в. Среди них есть достаточно знатные личности (М.С.Грушевский, А.Ю.Кримский, А.С.Макаренко, В.А.Сухомлинский) и такие, которые были запрещены, репрессированы, а также представители эмиграции. Творческие биографии представлены как единый историко-педагогический процесс.

Висвітлено особливості репресій проти співробітників Народного комісаріату освіти, Українського науково-дослідного інституту педагогіки, професорів та викладачів, працівників народних відділів освіти, вчителів загальноосвітніх шкіл, зокрема національних меншин, на основі архівно-кримінальних справ репресованих педагогів, службових анкет, виявлених в українських та зарубіжних архівах, та періодичних видань 1930-х рр.

Освещены особенности репрессий против сотрудников Народного комиссариата образования, Украинского научно-исследовательского института педагогики, профессоров и преподавателей, работников народных отделов образования, учителей общеобразовательных школ, в том числе национальных меньшинств, на основе архивно-уголовных дел репрессированных педагогов и периодических изданий 1930-х гг., служебных анкет, выявленных в украинских и зарубежных архивах.

Викладено матеріали про політичні репресії на Житомирщині у радянську добу. Наведено відомості про необгрунтовані покарання, утиск прав і свобод уродженців і мешканців краю. Історичні факти підтверджено численними прикладами, оригінальними документами, спогадами репресованих і свідків трагічних подій минулого. Наведено біографічні нариси про долю видатних громадських діячів Житомирщини, які внесли значний вклад у культурне, політичне, економічне життя країни і були репресовані. Викладено майже 5 тис. коротких довідок на репресованих, прізвища яких починаються з літер А, Б, В.

Представлены материалы о политических репрессиях на Житомирщине во времена советского режима. Приведены сведения о необоснованных наказаниях, ущемлении прав и свобод уроженцев и жителей края. Исторические факты подтверждены многочисленными примерами, оригинальными документами, воспоминаниями репрессированных и свидетелей трагических событий прошлого. Приведены биографические очерки о судьбе выдающихся общественных деятелей Житомирщины, которые внесли значительный вклад в культурное, политическое, экономическое развитие страны и были репрессированы. Приведены около 5 тыс. кратких исторических справок на репрессированных, фамилии которых начинаются на буквы А, Б, В.

У контексті історичних подій на теренах України у XIX - XXI ст. висвітлено громадсько-політичну діяльність Б.М. Козубського (1886 - 1953), члена Української Центральної Ради, посла від Волині у 1924 - 1927 рр. в Українській парламентарній репрезентації польського сейму та сенату у Варшаві, члена Ради сеньойорів при українському уряді Я. Стецька, створеного у Львові 30 червня 1941 р., голови Кременецького повітового товариства "Просвіта". Наведено матеріали про політичну діяльність членів родини Б.М. Козубського, які були репресовані польською владою та більшовицьким режимом. Висвітлено суттєвий внесок родини Козубських у боротьбу за волю та незалежність України.

В контексте исторических событий на территории Украины в XIX - XXI ст. освещена общественно-политическая деятельность Б.Н. Козубского (1886 - 1953) - члена Украинской Центральной Рады, посла от Волыни в 1924 - 1927 гг. в Украинской парламентарной репрезентации польского сейма и сената в Варшаве, члена Совета сеньйоров при украинском правительстве Я. Стецко, созданного во Льове 30 июня 1941 г., главы Кременецкого уездного общества "Просвещение". Приведены материалы о политической деятельности членов семьи Б.М. Козубского, репресированных польской властью и большевистским режимом. Раскрыт существенный вклад семьи Козубских в дело борьбы за свободу и независимость Украины.

Наведено бібліографічні відмості про репресованих священно- та церковнослужителів Української Автокефальної Православної Церкви (з 1930 р. - Української Православної Церкви) в міжвоєнний період, серед них: І. М. Аврамов, А. П. Богданович, Н. Р. Вороненко, П. І. Гордовський, В. Г. Івко, М. М. Кривчун, С. У. Мостовий, І. Д. Рибалка, Я. В. Середа, А. М. Тарасюк, Т. Д. Ященко. Інформація грунтується на документах, які зберігаються у фондах Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Розглянуто питання стилістичного унормування української літературної мови у концепції відомого українського мовознавця, педагога О. Курило. Розкрито стилістичне значення паралельних форм в українській мові О. Курило. Висвітлено проблеми мовної норми в науковому доробку мовознавця. Проаналізовано особливості репрезентації діалектної експресивної лексики у "Словнику поліських говорів" П.С. Лисенка, підляську систему діалектних мікросистем у структурі поліської макросистеми.

Рассмотрены вопросы стилистического унормирования украинского литературного языка в концепции известного украинского языковеда, педагога Е. Курило. Раскрыто стилистическое значение параллельных форм в украинском языке Е. Курило. Освещены проблемы языковой нормы в научном наследии языковеда. Проанализированы особенности репрезентации диалектной экспрессивной лексики в "Словаре полесских говоров" П.С. Лысенко, подлясская система диалектных микросистем в структуре полесской макросистемы.

Наведено нариси про життя та діяльність працівників органів прокуратури України, репресованих у період правління більшовицької влади в республіці, зокрема, у зв'язку з убивством С.М. Кірова й у 1937 - 1938 рр. На підставі вивчення документів і архівних матеріалів спецслужб досліджено процес встановлення та масштаби більшовицького червоного терору в Україні. Наведено матеріали про порушення процесуальних норм кримінального законодавства, застосування методів морального та фізичного насильства у процесі розслідування. Розглянуто судові справи вищого керівництва прокуратури України, обласних і військових прокурорів, подано інформацію про репресії у Криму та Західній Україні, спеціальні комсомольсько-спортивні групи "вбивачів" і "бронебійників" і головних партійних організаторів масових політичних репресій, зокрема, М.В. Криленка, В.В. Ульріха.

Изложены очерки о жизни и деятельности работников органов прокуратуры Украины, репрессированных в период правления большевистской власти в республике, в частности, в связи с убийством С.М. Кирова и в 1937 - 1938 гг. На основе изучения документов и архивных материалов спецслужб исследованы процесс установления и масштабы большевистского красного террора в Украине. Даны материалы о нарушениях процессуальных норм криминального законодательства, применении методов морального и физического насилия в процессе расследывания. Рассмотрены судебные дела высшего руководства прокуратуры Украины, областных и военных прокуроров, дана информация о репрессиях в Крыму и Западной Украине, специальных комсомольско-спортивных группах "убийц" и "бронебойщиков", а также главных партийных организаторах массовых политических репрессий, в частности, Н.В. Криленко, В.В. Ульриха.

Подано інформацію про 1 170 лікарів - учасників національно-визвольної боротьби, активістів українського національного відродження, які, зокрема, у період Другої світової війни брали участь у боротьбі проти німецьких окупантів і більшовицьких репресивних органів, організовували або підтримували підпільний Український Червоний Хрест - Медичну службу УПА, а також про сучасних лікарів, які беруть активну участь в роботі українських організацій. Наведено бібліографічні описи їх наукових публікацій та списки літературних джерел про них.

Дана информация об 1 170-ти врачах - участниках национально-освободительной борьбы, активистах украинского национального возрождения, которые, в частности, в период Второй мировой войны принимали участие в борьбе против немецких оккупантов и большевистских репрессивных органов, организовывали или поддерживали подпольный Украинский Красный Крест - Медицинскую службу УПА, а также о современных врачах, принимающих активное участие в работе украинских организаций. Даны библиографические описания их научных публикаций и списки литературных источников о них.

Висвітлено особливості досліджень репресій освітян в Україні студентською молоддю на сучасному етапі. Наведено зразки використання методу усної історії серед мешканців Східного Поділля. Виділено основні періоди репресій щодо працівників освіти Черкащини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4УКР)

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Інтерфазний хроматин еукаріот характеризується ієрархічної просторовою структурою. Хромосоми ссавців розподілено на топологічно асоційовані домени (тади), взаємодії яких один з одним визначають наявність хроматинових компартментів двох типів, один з яких (A-компартмент) містить активні ділянки геному, а другий - репресовані райони і генні пустелі (B-компартмент). Внутрішня структура ТАДов представлена головним чином хроматиновими петлями між ділянками зв'язування білка CTCF і когезіна. Специфічна побутовій та іншій великомасштабна просторова організація хроматину відіграє важливу роль в регуляції роботи генома. Частина дистанційних взаємодій в хроматині визначається залученням різних районів геному до внутрішніх структур ядра. Ядерна ламина бере участь у встановленні та підтримці просторової структури хроматину. Взаємодії хроматину з ядерної Ламін є значною мірою динамічними, що зумовлює можливість перебудови тривимірної архітектури хроматину в ряді клітинних поколінь і у процесі диференціювання. У роботі сфокусовано увагу на ряді нещодавно одержаних експериментальних даних, що стосуються природи і динаміки взаємодій хроматину з ядерної Ламін.

Мінусники - це вербальний та соціальний витвір радянської держави, яка через репресії, дискримінацію й контроль створювала спільноти "своїх" і "чужих", тавруючи останніх каральними методами та формуючи специфічну мову для їх позначення. Розглянуто особливу категорію громадян "країни Рад", яких було визнано "соціально небезпечними" й покарано забороною селитися в низці місцевостей СРСР після примусового "видалення" з місць постійного проживання, а також відбуття покарання у системі ГУЛАГ. Репресовані в такий спосіб люди отримували припис, де заборонені для них території позначалися як "мінус 6", "мінус 12" (цифри означали кількість визначених місцевостей, а слово "мінус" увійшло в радянську новомову як коренева конструкція поняття, що позначало репресовану та дискриміновану в такий спосіб спільноту). Мета статті - оприявлення мінусників, тривалий час практично "невидимої" для дослідників категорії репресованих. Зумовлені метою дослідницькі завдання полягають в аналізі процесу конструювання більшовицької концепції географічної ізоляції "нелояльних", практичного запровадження цього виду покарання, визначення логіки творення радянського простору як простору заборон. Методологія дослідження поєднує інструментарій історико-правового аналізу, соціальної антропологи та концепції соціального творення простору. Наукова новизна полягає не лише у включенні до дослідницького тезаурусу нового поняття "мінусники", ай у розширенні загального уявлення про політичний терор і його наслідки. Режимність радянських територій проаналізовано не як прояв сталінської репресивної політики, а як органічна частина існування тоталітарного механізму, перші оберти якого відбулися одночасно із захопленням влади більшовиками. Надано соціальнополітичні портрети мінусників та причини набуття ними такого статусу. Простежено трансформація "карти заборонених просторів", з'ясовується логіка й парадигмальні зміни у творенні символічної радянської географії. Висновки: доведено, що в арсеналі тотального терору, окрім добре відомих форм репресування (фізичне знищення, позбавлення волі, заслання), широко використовувалося "очищення" суспільства цільовою географічною ізоляцією громадян, визнаних "соціально небезпечними", а також колишніх в'язнів системи ГУЛАГ. Вислання й заборона на проживання в окремих місцевостях ставали ефективним механізмом соціальної інженерії пролонуованої дії. Створення великого загону мінусників було складовою процесу атомізації суспільства, конструювання просторової ієрархії, соціального відчуження людей і територій.

Мінусники - це вербальний та соціальний витвір радянської держави, яка через репресії, дискримінацію й контроль створювала спільноти "своїх" і "чужих", тавруючи останніх каральними методами та формуючи специфічну мову для їх позначення. Розглянуто особливу категорію громадян "країни Рад", яких було визнано "соціально небезпечними" й покарано забороною селитися в низці місцевостей СРСР після примусового "видалення" з місць постійного проживання, а також відбуття покарання у системі ГУЛАГ. Репресовані в такий спосіб люди отримували припис, де заборонені для них території позначалися як "мінус 6", "мінус 12" (цифри означали кількість визначених місцевостей, а слово "мінус" увійшло в радянську новомову як коренева конструкція поняття, що позначало репресовану та дискриміновану в такий спосіб спільноту). Мета статті - оприявлення мінусників, тривалий час практично "невидимої" для дослідників категорії репресованих. Зумовлені метою дослідницькі завдання полягають в аналізі процесу конструювання більшовицької концепції географічної ізоляції "нелояльних", практичного запровадження цього виду покарання, визначення логіки творення радянського простору як простору заборон. Методологія дослідження поєднує інструментарій історико-правового аналізу, соціальної антропології та концепції соціального творення простору. Наукова новизна полягає не лише у включенні до дослідницького тезаурусу нового поняття "мінусники", а й у розширенні загального уявлення про політичний терор і його наслідки. Режимність радянських територій проаналізовано не як прояв сталінської репресивної політики, а як органічна частина існування тоталітарного механізму, перші оберти якого відбулися одночасно із захопленням влади більшовиками. Надано соціально-політичні портрети мінусників та причини набуття ними такого статусу. Простежено трансформація "карти заборонених просторів", з'ясовано логіку й парадигмальні зміни утворення символічної радянської географії. Висновки: доведено, що в арсеналі тотального терору, окрім добре відомих форм репресування (фізичне знищення, позбавлення волі, заслання), широко використовувалося "очищення" суспільства цільовою географічною ізоляцією громадян, визнаних "соціально небезпечними", а також колишніх в'язнів системи ГУЛАГ. Вислання й заборона на проживання в окремих місцевостях ставали ефективним механізмом соціальної інженерії пролонгованої дії. Створення великого загону мінусників було складовою процесу атомізації суспільства, конструювання просторової ієрархії, соціального відчуження людей і територій.

У шостій книзі викладено документальні матеріали, спомини, статті і нариси про репресії радянської влади в краї, а також біографічні довідки про невинно репресованих уродженців і мешканців області, що через певні причини не увійшли в попередні книги. Окремо поданий мартиролог вихідців з Тернопільщини, котрі у 1920—1930-ті роки проживали у колишньому Радянському Союзу і стали жертвами політичного терору тоталітарної держави. Матеріал надає змогу досліджень трагічного періоду в історії нашого народу, коли комуністичним режимом було розв’язано терор і були репресовані мільйони ні в чому невинних людей.

Подано анотації архівно-кримінальних справ 1919 - 1953 рр. провадження, що зберігаються в архівних підрозділах регіональних органів СБУ. Зазначено, що фігурантами анотованих справ є репресовані учасники антибільшовицького руху в Україні 1917 - 1925 рр. національно-визвольної, анархо-махновської, проросійської "білої" та пропольської орієнтацій, а також опозиційного руху національних меншин, партійної та релігійної опозицій.