Впереше показано, що фуростанолові (або бі- та тридесмозидні) форми стероїдних та тритерпенових глікозидів здатні регулювати активність поліфенолоксидази рослин, що підсилює таким чином дію іншої групи біологічно активних речовин - фенолкарбонових кислот.

Встановлено, що заміна оранки грунту на глибину 25-27 см обробітком культиватором КПЕ-3,8 на 12-14 см суттєво не вплинула на його агрофізичні властивості та біологічну активність, але призвела до більшої забур'яненості посівів. На полях з відносно високою родючістю грунту та низькою забур'яненістю є можливість заміни оранки мілким плоскорізним обробітком. Це веде до зменшення прямих затрат, витрат палива та енергії.

Досліджено вплив надлишку хрому в поживному середовищі на активність хлорофілази та пероксидне окислення ліпідів у листках декоративних квіткових рослин. Встановлено залежність цих показників від часу експозиції. Зниження активності хлорофілази корелює з посиленням пероксидного окиснення ліпідів.

У дослідах на котах у стані неспання вивчена активність 98 нервових клітин тім'яної асоціативної кори та 189 здогадно амінергічних нейронів стовбура (дофамінергічних - в компактній частині чорної субстанції, норадренергічних - в ділянці блакитної плями, серотонінергічних - в ядрах шва). Тварини були навчені виконувати не раніше визначеного часу довільний рух (натискування лапою на педаль). Більш половини досліджених одиниць змінювали активність до початку руху. Клітини тім'яної асоціативної ділянки реагували в період планування руху, а амінергічні нейрони - в період його запуску, що, певно, забезпечує посилення реакцій нейронів кори. Патерни реакцій були специфічними для кожної з нейронних популяцій.

Вивчено вплив тотального рентгенівського опромінення в дозі 0.155 Кл/кг на активність катепсину L (КФ 3.4.22.15) фракції легких мітохондрій та мікросомально-розчинної фракції сірої речовини великих півкуль головного мозку щура. Визначення проводили через 1, 24 і 48 год, а також через п'ять діб після радіаційної дії. Показано складний багатофазовий характер зміни активності катепсину L при гострій променевій патології.

Під час вирощування кукурудзи методом водної культури на 0,5 дози суміші Хогленда - Арнона (контроль) і варіюванні в ній вмісту азоту від 3,75 до 30 мМ встановлено, що у ході адаптації рослин до дворазового зниження і підвищення дози азоту спостерігається збільшення ацидофікуючої активності клітин коренів. Найбільш значне її зростання, що супроводжувалося більшими інтенсивністю поглинання азоту, нітратредуктазною активністю коренів і накопиченням в них Fe і Zn та наростанням маси надземних органів, відмічено у разі дворазового збільшення дози азоту. Подальше її підвищення, як і повне виключення азоту з поживної суміші, викликало пригнічення досліджуваних процесів. Виявлено, що дефіціт і надлишок азоту в поживній суміші негативно впливають на активність редокс-системи клітин коренів.

Вивчено акустичну емісію (АЕ) в аустенітних сталях 12Х18Н1ОТ і 03Х20Н16АГ6 в процесі деформування плоских зразків розтягуванням за кімнатної температури. Залежно від структурного стану, який досягається за допомогою різноманітних термообробок (закалки, старіння), суттєво змінюється активність АЕ. Спостережено її максимум після витримки в діапазоні температур 673 - 823 К, що обумовлено міграцією вуглецю до меж зерен. Наявність азоту в аустенітній сталі знижує активність АЕ. Це корелює з даними амплітудної залежності внутрішнього тертя в сталі 03Х20Н16АГ6.

Із застосуванням різних методів статистичного аналізу досліджено відведену позаклітинну імпульсну фонову активність (ФА) нейронних елементів блакитної плями (БП) щурів. У більшості нейронів імпульсні потоки ФА були стаціонарними з різним ступенем регулярності; нестаціонарну ФА спостережено у 17 % досліджених клітин. Статистичні параметри ФА нейронів БП відрізнялися великою різноманітністю. Розподіли міжімпульсних інтервалів (МП) більшості нейронів БП характеризувалися бі- або полімодальністю, вираженими певною мірою. За результатами серіального кореляційного аналізу тривалостей МП для стаціонарних і нестаціонарних імпульсних потоків виділено п'ять основних різновидів динаміки проходження МП у ФА нейронів БП.

Констатовано зниження рухового навантаження молодших школярів, пов'язане з особливостями навчання. Висвітлено роль позакласних форм фізичного виховання та заходів, спрямованих на вирішення зазначеної проблеми.

Проведено морфологічний аналіз еритроцитів, що перебували у фізіологічному розчині та плазмі, в присутності катіонних, аніонних, неіонних і цвітеріонних амфіфільних сполук. Незважаючи на те, що морфологічна відповідь клітин на введення в середовище амфіфільних сполук була різною, всі досліджені речовини виявляли високу антигемолітичну активність (60 - 90 %) за умов гіпертонічного стресу еритроцитів.

Досліджено антидотний вплив нових похідних N-(3-піридоїл)-S,S-діалкілсульфілімінів. За умов лабораторних і вегетаційних дослідів вивчено вплив іодиду S,S-діізопропіл-N-(1-метил-3-піридоїл) сульфіліміну на токсичність трефлану по відношенню до сої. Розглянуто особливості взаємозв'язку антидотної дії з впливом зазначених сполук на активність нітрогеназного комплексу та деградацію гербіцидів.

Викладено результати дослідження антиоксидантної активності біофлавоноїдів рослинного походження. Доведено, що поліфенольні сполуки виноградного насіння виявляють помірну антиоксидантну активність, яка залежить від їх концентрації.

Показано, що молочнокислі бактерії, ізольовані з різних природних джерел, поряд з молочною кислотою продукують бактеріоциногенні речовини. Штами - продуценти бактеріоцинів переважно виділяли із травного тракту людини і телят. Виявлення бактеріоциногенних властивостей частіше спостерігалось у лактобацил (7,8 %), ніж у кокових видів молочнокислих бактерій (4,5 %). У той же час активність бактеріоцинів була вищою у ентерококів і залежала як від штамової належності, так і від умов культивування. Бактеріоцин синтезується з перших годин логарифмічної фази росту культури і максимально нагромаджується на початку стаціонарної фази. Швидкість його нагромадження залежить від складу поживного середовища.

Розглянуто питання теоретичного обгрунтування фізичних вправ на засадах біомеханіки. Подано теоретичне обгрунтування рухової функції людини, як основи, на якій базується педагогіка спорту та фізичного виховання.

Викладено основи фізіологічної хімії, сучасні уявлення про структуру, фізіологію та біохімію скелетних м'язів, енергетичні джерела, що забезпечують їх скорочувальну активність. Проаналізовано особливості вуглеводневого, ліпідного та білкового обмінів під час м'язової діяльності; вплив тренування, спрямованого на розвиток витривалості, на метаболізм вуглеводів, ліпідів і білків у процесі фізичних навантажень. Наведено характеристику стану енергетичних систем, що забезпечують виконання фізичних вправ високої інтенсивності. Висвітлено вплив фізичних навантажень на зміну метаболізму в м'язових волокнах, фізіологічні адаптаційні процеси під час тренування.

Викладено основи загальної біохімії та біохімії м'язової діяльності організму людини, описано хімічну будову і процеси метаболізму найважливіших речовин організму, а також розкрито їх роль у забезпеченні м'язової діяльності. Висвітлено біохімічні аспекти процесів м'язових скорочень та механізмів енергоутворення у м'язах, закономірності розвитку рухових якостей, процесів утомлення, відновлення, адаптації, а також раціонального харчування та діагностики функціонального стану спортсменів.

Вивчався вплив різних концентрацій свинцю (0,1, 0,2, і 0,3 мг/л) на вміст нуклеїнових кислот та білків в печінці, м'язах і крові у двохрічок коропа. Після 14 діб аклімації відмічено незначне зменшення вмісту РНК в печінці і м'язах, а ДНК - в печінці і крові при всіх досліджуваних концентраціях металу. Вміст загального білку при цьому зростав в печінці, а білку РНК - в м'язах. В результаті дії йонів свинцю змінювалась і метаболічна активність досліджуваних тканин.

Вивчено вплив різних режимів бігових тренувань на аеробну продуктивність організму, а також на показники ЕКГ і артеріальний тиск. Встановлено, що позитивні зміни біоелектричної активності серця відбуваються лише за умови суттєвого зростання аеробної продуктивності. Робота в аеробному й аеробно-анаеробному режимі енергозабезпечення не викликала кумулятивних змін артеріального тиску в стані спокою. Стійке зниження діастолічного тиску спостережено за навантажень анаеробного спрямування - в анаеробно-аеробному режимі.

Досліджено вплив амніотичної рідини на активність біологічного окиснення в ендометрії корів за умов статевого циклу, тільності та функціональної патології яєчника. Детально розглянуто репродуктивні якості свиноматок асканійського типу української м'ясної породи за різних методів підбору. Значну увагу приділено особливостям росту внутрішніх органів ярок різних адаптаційних типів, імунотерапії стафілококових захворювань шкіри собак, застосуванню деяких антиоксидантів та ентеросорбентів з метою зниження рівня нітратів і нітритів у тканинах організму курей, профілактиці диспепсії у новонароджених телят. Наведено токсикологічну характеристику гідрохімічного режиму Тілігульського лиману.

Дослідження щодо вивчення біохімічних змін у бульбах картоплі, уражених стебловою нематодою, показали, що в них зменшується вміст крохмалю на 1,1 - 3,5 %, кількість редукуючих цукрів збільшується в 1,3 - 2,6 рази, активність поліфенолоксидази зростає в 1,2 - 1,7 рази. Це явище доцільно враховувати для оцінки сортів і гібридів картоплі на стійкість до цього паразита.