Подано інформацію про закони, за якими жила болгарська громада в Україні, а також про законотворчість у давній Болгарії та її вплив на Устав Я.Мудрого й церковні суди. Розкрито спільність історичної долі українського та болгарського народів у етногенезі, релігії, мові, культурі. Визначено роль українців у Болгарії на прикладі творчості видатного громадського діяча, емігранта, професора історії Софійського університету - М.П.Драгоманова. Відображено звичаї, обряди, святкування весіль за народними традиціями тощо.

Запропоновано зразки традиційної святково-обрядової культури українців. Висвітлено процеси трансформації народних звичаїв святкування та спонтанного відродження окремих елементів свят наприкінці ХХ ст., а також тенденції до втрати дуже важливих для життєдіяльності етносу компонентів етнокультури.

Висвітлено календарно-обрядову поезію та народні свята зимового, літнього, осіннього циклів. Розглянуто колядки як жанр величальних різдвяних пісень, петрівочні пісні як виняткову форму розваг під час посту. Проаналізовано особливості святкування Зелених свят, а також художньо-стилістичні особливості календарної поезії веснянного циклу. Розкрито зміст понять звичаїв, обрядів. Запропоновано перелік і характеристики основних річних народних свят (за старим стилем), а також звичаїв і обрядів, що їх супроводжують.

Освещены календарно-обрядовая поэзия и народные праздники зимнего, летнего, осеннего циклов. Рассмотрены колядки как жанр величальных рождественских песен, петровочные песни как исключительную форму развлечений во время поста. Проанализированы особенности празднования Зеленых праздников, а также художественно-стилистические особенности календарной поэзии весеннего цикла. Раскрыто содержание понятий обычаев, обрядов. Предложен перечень и характеристики основных народных праздников (по старому стилю), а также обычаев и обрядов, сопровождающих их.

Розглянуто особливості весняної обрядовості. Зазначено, що сучасній західно-подільській молоді найбільше імпонують традиції святкування Великодня. На підставі результатів анкетування визначено тенденції активного функціонування гаївкової традиції. Зроблено висновок щодо збереження традиційних шляхів розвитку обрядовості.

Наведено відомості про Вересаєве свято, яке відбулося в Сокиринцях Чернігівської області в червні 2003 р. на честь народного співця, сліпого кобзаря О.Вересая.

Приведены сведения о празднике Вересая, который отмечался в Сокиринцах Черниговской области в июне 2003 г. в честь народного певца, слепого кобзаря О.Вересая.

Висвітлено обряд святкування запорозькими козаками Нового року, під час якого відбувався поділ землі та вибір військової старшини.

Освещён обряд празднования запорожскими казаками Нового Года, во время которого происходило деление земли и выбор войсковой старшини.

Розглянуто низку драматичних елементів, що існували в давнину у народній творчості (піснях, казках, коротких фольклорних жанрах, дитячому фольклорі, звичаях), а також драматичні ігри з елементами фольклорного театру: дією, місцем і часом розвитку дії, образами, текстом, масками, сценографією, костюмами, сценарієм, режисером, публікою та підготовкою. Зазначено, що останнім часом у Республіці Македонія відновлюються деякі давні форми святкування, певні звичаї, що містять велику кількість драматичних елементів.

Рассмотрены ряд драматических элементов, существовавших в древности в народном творчестве (песнях, сказках, кратких фольклорных жанрах, детском фольклоре, обычаях), а также драматические игры с элементами фольклорного театра: действием, местом и временем развития действия, образами, текстом, масками, сценографией, костюмами, сценарием, режиссером, публикой и подготовкой. Указано, что в последнее время в Республике Македония возобновляются некоторые древние формы празднования, определенные обычаи, имеющие большое количество драматических элементов.

Висвітлено матеріали комплексного (теоретичного й експедиційного) дослідження та перевірки даних "Скіфського логосу" Геродота з його "Історій" (IV, 17, 52, 81) з метою локалізації річки Екзампей і місцевості Екзампай для виявлення розташування та призначення головного сакрального центру Великої Скіфії. Наведено докази реальності факту виготовлення та встановлення царем Аріантом в Екзампаї постійної сакральної пам'ятки - великого Священного казана, подано розрахунки його розмірів і кількості населення Великої Скіфії. Обгрунтовано версію про щорічне спорудження храму та жертовника Богу війни Арею в загальноскіфському святилищі Екзампаї, відтворено їх реальний вигляд і розміри. За осетинським нартівським епосом відновлено фрагменти ритуалу святкування скіфами Новрузу - весняного Нового року.

Приведены материалы комплексного (теоретического и экспедиционного) исследования и проверки данных "Скифского логоса" Геродота из его "Историй" (IV, 17, 52, 81) с целью локализации реки Экзампей и местности Экзампай для выявления размещения и предназначения главного сакрального центра Великой Скифии. Приведены доказательства реальности факта изготовления и установления царем Ариантом в Экзампае постоянной сакральной памятки - великого Священного казана, даны расчеты его размеров и количества населения Великой Скифии. Обоснована версия о ежегодном сооружении храма и жертвенника Богу войны Арею в общескифском святилище Экзампае, воссозданы их реальных вид и размеры. На основе осетинского нартовского эпоса восстановлены фрагменты ритуала празднования скифами Новруза - весеннего Нового года.

Висвітлено історію, соціально-економічний і культурний розвиток верховинського села Келечин, в якому народився і провів дитинство президент Карпатської України А.Волошин. Наведено легенди, перекази, бувальщини та спогади жителів села Келечин. Досліджено традиційну народну культуру келечинців, зокрема пісенну творчість. Розглянуто особливості святкування календарних і родинних обрядів у селі Келечин. Простежено розвиток келечинської сільської громади з часів заснування села (1457 р.) до сьогодення.

Освещена история, социально-экономическое и культурное развитие верховинского села Келечин, в котором родился и вырос президент Карпатской Украины А.Волошин. Приведены легенды, сказания и воспоминания жителей села Келечин. Исследована традиционная народная культура келечинцев, в частности песенное творчество. Рассмотрены особенности проведения календарных и семейных обрядов в селе Келечин. Прослежено развитие келечинской сельской общины со времен основания села (1457 г.) до современного периода.

Розглянуто історію гуцульського музею в Жаб'єму. Наведено характеристику способів комплектування фондів Харківського художнього музею. Описано стародруки у збірці Івано-Франківського обласного художнього музею. Розглянуто дерев'яні хрести - "фігури" Прикарпаття як різновид придорожніх хрестів, музейні колекції як джерела вивчення історії дзвонів, експедиції як один з способів поповнення музейних колекцій. Проаналізовано творчість О.Рачинського у контексті малярства пізнього романтизму. Висвітлено життєвий і творчий шлях В.Свєнціцької - видатної вченої, дослідниці стародавнього українського мистецтва.

Рассмотрена история гуцульского музея в Жабьем. Приведена характеристика способов комплектования фондов Харьковского художественного музея. Описаны древние книги в собрании Ивано-Франковского областного художественного музея. Рассмотрены деревянные кресты - "фигуры" Прикарпатья как разновидность придорожных крестов, музейные коллекции как источники изучения истории колоколов, экспедиции как один из способов пополнения музейных коллекций. Проанализировано творчество А.Рачинского в контексте изобразительного искусства позднего романтизма. Освещен жизненный и творческий путь В.Свенцицкой - известной ученой, исследовательницы древнего украинского искусства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т597.6/9 + Т52(23=УКР3А/Я)-7

Рубрики:

Етнографія - Релігія. Вірування

Етнографія сучасних народів

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено особливості святкування фестивалю "Сьомого травня" у Гіресун-Аксу, який набув офіційного статусу в 1970 р. і тепер є відомим у всьому світі. Розглянуто традиційні обряди, що були раніше складовою народного свята, а також міфи і легенди, пов'язані з ним.

Освещены особенности празднования фестиваля "Седьмое мая" в Гиресун-Аксу, который приобрел официальный статус в 1970 г. и теперь является известным во всем мире. Рассмотрены традиционные обряды, что были раньше составной народного праздника, а также мифы и легенды, связанные с ним.

Висвітлено історію села Моринці - батьківщини Т. Шевченка, 200-річчя з дня народження якого буде відзначати Україна 2014 р. Наведено літопис поселення з початку його заснування до середини XIX ст., а також матеріали про вшанування Кобзаря у XIX - XX ст. та перевидання деяких книг з історії встановлення пам'ятників національному пророку України. Розглянуто мистецьку та літературну спадщину Т. Шевченка, наведено висловлювання відомих українських письменників про його творчість. Викладено відомості про святкування 100-річного ювілею народження Т. Шевченка в Галичині, на Прикарпатті, Вінничині у 1914 р. Висвітлено діяльність Національного державного музею Т. Шевченка у Києві.

Освещена история села Моринцы - родины Т. Шевченка, 200-летие со дня рождения которого будет отмечать Украина в 2014 г. Приведены летопись поселения с начала его основания до середины XIX ст. и материалы о почтении памяти Кобзаря в XIX - XX ст. и переиздании некоторых книг по истории установления памятников национальному пророку Украины. Рассмотрено художественное и литературное наследие Т. Шевченка, изложены высказывания известных украинских писателей о его творчестве. Приведены сведения о праздновании 100-летнего юбилия со дня рождения Т. Шевченка в Галиции, на Прикарпатье, в Винницкой области в 1914 г. Освещена деятельность Национального государственного музея Т. Шевченка в Киеве.

Наведено матеріали (тексти промов і привітань), які висвітлюють найважливіші моменти 90-річної історії Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка, його сучасного становища, ставлення до закладу очільників держави, наукової та науково-педагогічної громадськості, освітян, зарубіжних партнерів.

Приведены материалы (тексты выступлений и приветствий), освещающие наиболее важные моменты 90-летней истории Камянец-Подольского национального университета им. И. Огиенко, его современного положения, отношения к университету руководителей государства, научной и научно-педагогической общественности, работников образования, зарубежных партнеров.

На основі дослідження архівних документів, матеріалів періодичної преси, мемуарної та наукової літератури проаналізовано громадсько-освітній рух за українізацію вищої освіти та проблеми заснування Кам'янець-Подільського державного українського університету. Наведено матеріали, які розкривають процес підготовки до свята та реалізацію сценарію урочистостей 22 жовтня 1918 р., присвяченого відкриттю даного університету, звіти жуналістів про перебіг святкування, а також тексти вітальних промов і телеграм від установ, громадських організацій, громадян.

На основе исследования архивных документов, материалов периодической прессы, мемуарной и научной литературы проанализированы общественно-просветительское движение за украинизацию высшего образования и проблемы основания Камянец-Подольского государственного украинского университета. Приведены материалы, раскрывающие процесс подготовки к празднику и реализацию сценария торжества 22 октября 1918 г., посвященного открытию данного университета, отчеты журналистов о ходе празднования, а также тексты поздравительных речей и телеграмм от учреждений, общественных организаций, граждан.

Статтю присвячено заходам, пов'язаним зі святкуванням в Україні 100-річчя від дня народження академіка АН УРСР М. М. Гришка. засновника та першого директора Національного ботанічного саду НАН України.

У попередньому номері опубліковано підсумковий документ Міжнародного симпозіуму, приуроченого до святкування 200-річчя кафедри політичної економії Московського державного університету, яка бере свій початок з уведення курсу політичної економії 1804 року. В Харківському університеті, який 2004 року відзначає своє 200-річчя, курс політекономії читався з часу заснування університету, і економічна теорія має, як і в Московському державному університеті, 200-річну історію, хоча МГУ на 50 років старший. Представлено історію розвитку економічної теорії в Харківському університеті.

Досліджено весняну обрядовість Західного Поділля як одного з етнографічних регіонів України, в якому збереглася календарна ритуалістика до нашого часу. Визначено етнографічні кордони західноподільського регіону, виявлено основні ідеї святкування весняних свят у контексті річної обрядовості. Розглянуто етимологію терміна "гаївка" та його синонімічних відмін. Зроблено детальний аналіз основних композиційних елементів гаївкового обряду, а також висвітлено питання щодо участі у ньому західноподільської молоді. Вивчено тематику гаївок, історію становлення та розвитку їх ритмічних і народномузичних форм, силабомелодичних моделей, ладозвукорядних парадигм. Здійснено типологізацію рухових малюнків у гаївках дослідженого регіону.

Вперше досліджено процеси трансформації етнокультури українців приміської зони Києва. На підставі вивчення архівних джерел, зокрема, фондів Центрального державного архіву вищих органів влади й управління України, а також матеріалів Державного архіву Київської області та наукової літератури проаналізовано практичні заходи радянської влади щодо поширення радянських свят та обрядів серед населення України шляхом використання спеціально розроблених сценаріїв, основна мета яких - витіснення кращих народних традицій, уніфікація культури етносу. Показано вплив міста на зміну форм дозвілля та побуту селян передмістя, розглянуто позитивні здобутки та негативні наслідки даного процесу. Вперше досліджено активні зміни у культурі передмістя Києва. Висвітлено питання міграцій, що мали місце у даному регіоні в 1960-х рр. Розглянуто процес поширення у приміській зоні форм міського дозвілля, святкування, виявлено прагнення населення до участі у видовищних заходах, наслідування у способі вираження думки на міському жаргоні та більшого використання суржику. Досліджено вплив політики впровадження нової радянської обрядовості на традиційну культуру українців. Висвітлено питання мовної поведінки селян, які, вживаючи російську мову, прагнуть ідентифікувати себе з міськими жителями.

Досліджено вплив суспільно-політичних процесів, які відбуваються після проголошення незалежності України, на відродження традиційної основи обрядовості та появу нових форм в етнокультурі українців передмістя під дією посиленої глобалізації. Проаналізовано сучасну календарну обрядовість молоді приміських сіл, виявлено тенденцію до відродження та стійкості традицій, пов'язаних з головними подіями в житті людини. З'ясовано, що сільські мешканці надають великого значення таким святам, як Новий Рік, Різдво, Великдень, Трійця, Маковея, Спас. Акцентовано увагу на необхідності формування державної програми щодо збереження народних традицій, морально-етичних норм поведінки в суспільстві, зацікавлення шкільної молоді у здоровому способі життя, глибшого пізнання національної української культури.

Здійснено комплексне, теоретичне й експедиційне дослідження, а також перевірку даних "Скіфського логосу" (IV, 52;81) Геродота з його "Історій" з метою локалізації річки Екзампей та виявлення географічного розташування і призначення Екзампаю - головного культурного центру Великої Скіфії. З'ясовано, що цим географічним місцем була вершина вододілу річок Чорний Ташлик і Мертвовод, позначена курганом з географічною міткою (висота 269 м) біля с.Вільні Луки Новоукраїнського р-ну Кіровоградської області - найвищої точки у правобережних степах. Власне р. Екзампеєм є р. Мертвовод з її верхньою притокою р. Кам'яно-Костуватою. Зазначено, що гіркота їх води наростає за течією внаслідок мінералізації. Наведено докази реальності факту виготовлення та встановлення царем Аріантом в Екзампаї постійної сакральної пам'ятки - великого Священого казана, а також розрахунки його розмірів та кількості населення Великої Скіфії. Обгрунтовано версію про щорічне спорудження саме у святилищі Екзампаї храму та жертовника Богу війни Арею, відтворено його реальний вигляд і розміри з використанням матеріалів: українських, давньоіранських і частково римської етнографії. За нартівським епосом відновлено фрагменти ритуалу святкування скіфами Новрузу - весняного Нового року. Відзначено близькість географічних центрів Великої Скіфії та сучасної України, що свідчить про територіальну сталість геополітичного праобразу країни, незважаючи на великий хронологічний розрив.