Розглянуто питання економіки та фінансів, менеджменту і маркетингу, інформаційних технологій, математики і статистики, філософії, етики і естетики. Висвітлено проблеми і напрямки розвитку фінансової системи України, визначено шляхи її поліпшення, перспективи розвитку сфери малого підприємництва в країні. Проаналізовано вплив системної реструктуризації банківського сектору на макроекономічний розвиток, організацію обліку розрахунків з оплати праці на підприємствах. Значну увагу приділено питанням статистичного моделювання банківської діяльності, історії розвитку вітчизняної банківської системи за роки незалежності України. Розкрито світоглядні засади філософії на рубежі тисячоліть, альтернативні засади пізнавального процесу сенсуалізму та раціоналізму.

Рассмотрены вопросы экономики и финансов, менеджмента и маркетинга, информационных технологий, математики и статистики, философии, этики и эстетики. Освещены проблемы и направления развития финансовой системы Украины, определены пути её улучшения, перспективы развития сферы малого предпринимательства в стране. Проанализированы влияние системной реструктуризации банковского сектора на макроэкономическое развитие, организация учёта расчётов по оплате труда на предприятиях. Значительное внимание уделено вопросам статистического моделирования банковской деятельности, истории развития отечественной банковской системы за годы независимости Украины. Раскрыты мировоззренческие основы философии на рубеже тысячелетий, альтернативные основы познавательного процесса сенсуализма и рационализма.

Наведено результати фундаментального дослідження "природи" людини та розуміння об'єктивних законів у період становлення класичного природознавства. Розглянуто методологію емпіризму та раціоналізму у новоєвропейській філософії, метод Галілея та закон, учення про людину й індуктивізм Ф. Бекона. Розкрито сутність принципу "когіто" як підстави для вирішення антропологічних і природничих проблем у раціоналізмі Р. Декарта. Проаналізовано номіналізм, емпіризм і чуттєвий досвід за Т. Гоббсом, а також проблему людини та навколишньої природи в пантеїстичній системі Б. Спінози. Висвітлено основні положення вчення Дж. Локка про людину та природу, розглянуто сенсуалізм Дж. Берклі, скептицизм Д. Юма та "монадну" парадигму філософії Г.В. Лейбніца. Розкрито сутність класичної механіки як вчення, основне завдання якого - "конструювання" законів.

Изложены результаты фундаментального исследования "природы" человека и понимания объективных законов в период становления классического природоведения. Рассмотрена методология эмпиризма и рационализма в новоевропейской философии, метод Галилея и закон, учение о человеке и индуктивизм Ф. Бекона. Раскрыта сущность принципа "когито" как основания для решения антропологических и природоведческих проблем в рационализме Р. Декарта. Проанализированы номинализм, эмпиризм и чувственный опыт по Т. Гоббсу, а также проблема человека и окружающей природы в пантеистичекой системе Б. Спинозы. Освещены основные положение учения Дж. Локка о человеке и природе, рассмотрены сенсуализм Дж. Беркли, скептицизм Д. Юма и "монадная" парадигма философии Г.В. Лейбница. Раскрыта сущность классической механики как учения, основная задача которого - "конструирование" законов.

Проаналізовано феномен філософських систем Дж. Локка і Д. Юма та їх вплив на сучасний стан філософського та історико-філософського знання. Здійснено виокремлення історико-філософської основи у досліджені філософії Дж. Локка і Д. Юма. Досліджено смислове значення поняття досвіду в розумінні людини Дж. Локком та oхарактеризовано поняття враження в системі філософії людини Д. Юма. З'ясовано, що поняття "досвід" Дж. Локка і поняття "безпосередність враження" Д. Юма є такими, що можуть бути зіставленими та співвіднесеними.

Здійснено соціально-філософську реконструкцію рецепції суспільної правосвідомості в епоху Нового часу.