На підставі комплексного аналізу писемних джерел, археологічного, нумізматичного матеріалів розглянуто історичний розвиток давньоруського (давньоукраїнського) населення межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра (Українська Буковина) в XI - першій половині XIII ст. Описано основні види господарської діяльності місцевого населення, наведено напрямки торговельно-економічних зв'язків, проаналізовано розвиток суспільно-політичних і культурних відносин.

На основе комплексного анализа письменных источников, археологического, нумизматического материалов рассмотрено историческое развитие древнерусского (древнеукраинского) населения междуречья Верхнего Прута и Среднего Днестра (Украинская Буковина) в ХІ - первой половине ХІІІ вв. Описаны основные виды хозяйственной деятельности местного населения, приведены направления торгово-экономических связей, проанализировано развитие общественно-политических и культурных отношений.

Досліджено процес накопичення знань про військову справу та середньовічне озброєння у світлі археологічних досліджень пам'яток Галицько-Волинської держави. Надано характеристику найважливіших проблем військової історії, більшість з яких ще недостатньо вивчено.

Досліджено особливості середньовічного військово-стратегічного комплексу південно-волинського міста Перемиля. На тлі військово-політичної історії та стратегічного розташування міста у світлі археологічних досліджень проаналізовано середньовічне озброєння його гарнізону. Надано характеристику найважливіших пам'яток його військової історії, більшість з яких ще належить поглиблено вивчати.

Досліджено особливості середньовічного військово-стратегічного комплексу стольного міста Волині Володимира. На тлі військово-політичної історії та стратегічного розташування міста у світлі археологічних досліджень проаналізовано середньовічне озброєння його гарнізону. Надано характеристику найважливіших пам'яток його військової історії, більшість з яких ще належить поглиблено вивчати.

Досліджено основоположні принципи філософії історії Августина Блаженного в контексті світової історико-філософської традиції. Проаналізовано античне та середньовічне тлумачення історичного процесу. Розглянуто основні історіософські концепти Отця Церкви. Проаналізовано положення августинівської концепції "Царства Божого" та "царства земного". У контексті августинівської історіософської рефлексії вивчено особливості вирішення мислителем проблеми часу. Доведено, що найбільш суттєвим принципом філософії історії Августина Блаженного є утвердження єдності людської історії.

Вивчено механізм формування фортифікаційних структур з короткочасним циклом розвитку, для чого як базисну модель використано кріпосний ансамбль Фуни. Встановлено, що хронологічні рамки існування даної фортеці охоплюють період 1423 - 1475 рр., який можна поділити на три підперіоди, кожний з яких позначився кардинальними змінами в об'ємно-планувальній та фортифікаційній структурах. Відповідно тричі змінювалась оборонна концепція, що отримала своє втілення у воєнно-інженерному вирішенні ансамблю та архітектоніці його споруд. Визначено, що формування подібних структур цілковито залежало від воєнно-політичної ситуації, геофізичного фактора та будівельних традицій регіону. Апробовано метод використання конструктивних особливостей будівель для розробки хронології укріплень, а також запропоновано нову дату ялтинського землетрусу XV ст.: жовтень - листопад 1423 р. Дослідження дають змогу створити базу для подальшого вивчення Фуни - на сьогодні однієї з найбільш інформативних і репрезентативних сердньовічних пам'яток Криму.

Досліджено процес історичного розвитку давньоруського населення на території межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра в XI - першій половині XIII ст. Охарактеризовано етнічну ситуацію в регіоні у другій половині I тисячоліття н.е. Висвітлено процес включення цієї території до складу Київської держави. Доведено, що у цей період на зазначеній території мешкало давньоруське населення. Проаналізовано основні компоненти його матеріальної культури. На території регіону відзначено літописні населені пункти, а саме: Василів, Онут, Кучелмін, Плав, Прут. Визначено їх соціально-економічний статус. Вивчено розвиток землеробства, скотарства, ремесел, промислів і торгівельних зв'язків у місцевих мешканців, визначено їх спільні риси й особливості у порівнянні з іншими територіями давньої Русі - України. Досліджено питання щодо християнізації місцевого населення. Охарактеризовано поховальний обряд і встановлено походження окремих ритуалів. Наведено характеристику християнських культових споруд. Значну увагу приділено християнській культовій символіці, відзначено існування язичницьких амулетів та оберегів. Охарактеризовано поширення писемності й освіченості у населення регіону. Відзначено, що середньовічне населення зазначених земель мало слов'янське походження, а матеріальне й духовна культура має аналогії серед давньоруських (давньоукраїнських) старожитностей земель Русі - України.

Наведено результати досліджень з актуальних проблем педагогіки, психології, філософії, соціальної роботи та фізичної культури. Розглянуто середньовічне тлумачення свободи волі та морального вибору в контексті світогляду сучасної молоді. Проаналізовано теоретичні засади інтерактивних методів навчання, особливості розвитку уяви дітей дошкільного віку, подружні конфлікти та способи їх подолання. Розкрито можливості використання апітерапії в реабілітації спортсменів. Охарактеризовано біологічну дію лазерного випромінювання. Увагу приділено психологічним аспектам професійного контакту тренера зі спортсменами, ролі біоритмів у життєдіяльності людини, проблемам розвитку дитячо-юнацького туризму в Україні.

Приведены результаты исследований по актуальным проблемам педагогики, психологии, философии, социальной работы и физической культуры. Рассмотрено средневековое толкование свободы воли и морального выбора в контексте мировоззрения современной молодежи. Проанализированы теоретические основы интерактивных методов обучения, особенности развития воображения детей дошкольного возраста, супружеские конфликты и способы их преодоления. Раскрыты возможности использования апитерапии в реабилитации спортсменов. Охарактеризовано биологическое действие лазерного излучения. Уделено внимание психологическим аспектам профессионального контакта тренера со спортсменами, роли биоритмов в жизнедеятельности человека, проблемам развития детско-юношеского туризма в Украине.

Досліджено особливості середньовічного військово-стратегічного комплексу одного з центральних князівств Волині - Пересопницького. На тлі військово-політичної історії та стратегічного розташування князівства у світлі археологічних досліджень проаналізовано середньовічне озброєння крайового ополчення. Надано характеристику найважливіших пам'яток його військової історії, більшість з яких ще належить поглиблено вивчати.

Досліджено особливості середньовічного військово-стратегічного комплексу одного з центральних князівств Волині - Пересопницького у період його найбільшого розвитку. На тлі військово-політичної історії та стратегічного розташування князівства у світлі археологічних досліджень проаналізовано середньовічне озброєння крайового ополчення. Надано характеристику найважливіших пам'яток його військової історії, більшість з яких ще належить поглиблено вивчати.

Розглянуто приклади цитування біблійних книг Восьмикнижжя в давньоруських літописах - такі вирази, як "мужі мудрі та смислені", "Руси есть веселие пити" та ін. Дослідники давньоруської доби під час вивчення біблійного впливу на середньовічне історієписання часто покладаються на пізні версії давньослов'янської Біблії, що призводить до не цілком коректних висновків. Тим часом точна текстуальна форма біблійних цитат важлива для розуміння імплікацій хроністів та самого смислу історичних повідомлень. Відповідно, запропоновано залучати ранні біблійні тексти - більш-менш подібні тим, що були доступними в ХI - ХIII ст. Під цим кутом зору порівняно та проаналізовано фрагменти ранніх літописів і слов'янського Восьмикнижжя.

Визначено основні методологічні засади вивчення тем, зв'язаних з історією формування та розвитку держави на території України зазначеного періоду. Аргументовано, що сучасний цивілізаційний підхід науковців є більш досконалим для дослідження державно-політичних процесів, ніж марксистський, оскільки дозволяє розглядати ці процеси з точки зору соціальної цілісності, а не лише з класових позицій. З'ясовано, що з періоду раннього середньовіччя переважна частина населення України постійно перебувала в сфері державного розвитку, оскільки на це населення поширювався вплив або власного, або іншого державного механізму. Підсумовано, що в силу специфіки розвитку середньовічне суспільство було мілітарним, оскільки його провідною частиною стали люди, життя яких постійно було пов'язано із війною. Зрозуміло, що такою ж за характером була і держава доби раннього нового часу.

Определены основные методологические основы изучения тем, связанных с историей формирования и развития государства на территории Украины указанного периода. Аргументировано, что современный цивилизационный подход ученых является более совершенным для исследования государственно-политических процессов, чем марксистский, поскольку позволяет рассматривать эти процессы с точки зрения социальной целостности, а не только с классовых позиций. Выяснено, что с периода раннего средневековья подавляющая часть населения Украины постоянно находилась в сфере государственного развития, поскольку на это население распространялось влияние или собственного или другого государственного механизма. Подытожено, что в силу специфики развития средневековое общество было милитаристским, поскольку ведущей частью стали люди, жизнь которых всегда была связана с войной. Понятно, что таким же по характеру было и государство эпохи раннего нового времени.

Досліджено феномен авторитету керівництва в органах державної влади України в контексті архетипного підходу. Проаналізовано теоретико-методологічні засади архетипіки у дослідженні феномену авторитету. Доведено доцільність застосування саме архетипної методології. Визначено концептуальні основи авторитету як системоутворювального чинника влади, зокрема проаналізовано поняття "авторитет" в етимологічному, семантичному та міждисциплінарному дискурсах. Визначено співвідношення понять "легітимність влади" й "авторитет керівника" та компаративізм дефініції "авторитет". Досліджено генезис авторитету керівника (правителя) в контексті аналітико-синтетичної моделі "універсального епохального циклу" західних суспільств відповідно до циклів: антична Греція - античний Рим; середньовічне Відродження - Просвітництво; Модерн - Постмодерн. Визначено особливості авторитету (правителя) в Україні відповідно до трьох циклів: Київська Русь, Українське відродження - просвітництво та Український модерн - постмодерн. Встановлено, що конструювання авторитету керівника українського демократичного суспільства можливе завдяки розвитку етосу сучасного керівництва, творенню соціального капіталу, дотриманню імперативів і максим легітимності авторитету, упровадженню традиції наставництва.

Індекс рубрикатора НБУВ: С73(0)-25 + С73(4РОС)-25

Рубрики:

Народонаселення світу

Шифр НБУВ: Ж20611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі комплексного аналізу законодавчих, документальних та наративних джерел розглянуто суспільно-політичне становище міст та характер відносин між ними й королівською адміністрацією Англії доби розвинутого середньовіччя. Відзначено, що дії держави не були спрямовані на придушення міського самоврядування чи здійснення надзвичайного податкового тиску. Королівська влада визначила пріоритетною свою політику щодо міст як центрів адміністративного поділу країни. Урбанізовані центри були важливими центрами торгівлі, економіки Англії, вони наділяються правом карбувати монети держави, з них же починається врегулювання мір в країні того часу. Число міст, яким були надані права самоврядування, ведення власного судочинства надзвичайно збільшилося за період XI - XIII ст. Зрештою "Велика хартія вольностей" закріплює право всіх бургів, міст та портів мати такі ж свободи, як Лондон. Королівська адміністрація вкладає кошти в розбудову великих міст як культурно-релігійних центрів. Також міські центри грали важливу військову роль.

Висвітлено теоретико-методологічні засади аналізу канонічного права як нормативно-регулятивної системи східнохристиянської церкви (СХЦ). Визначено теоретичну та правничу специфіку джерел канонічного права СХЦ як однієї з релігійних правових систем. Акцентовано увагу на розкритті поняття джерела канонічного права як зовнішніх форм закріплення нормотворчої волі самостійного релігійного об'єднання. Проаналізовано специфіку джерел канонічного права відносно джерел світського права та інших релігійних правових систем. Розглянуто різні види джерел канонічного права - матеріальні, формальні та юридична доктрина. Розглянуто особливості функціонування канонічного права в середньовічну добу. Середньовічне канонічне право залишається не тільки головним джерелом релігійного права; нині багато життєво важливих світських правничих систем, особливо в громадянському праві, продовжують зазнавати його впливу. З'ясовано особливості систематизації джерел канонічного права та його функціонування в сучасному соціокультурному просторі. Розкрито специфіку канонічного права у зв'язку з модифікаціями східного християнства та розгортанням демократичних процесів. Сучасне християнське канонічне право проаналізовано як автономна надкорпоративна правнича система, яка входить до корпусу релігійного права.

Проаналізовано діяльність Луцького Трибуналу як апеляційної судової інстанції Волинського воєводства в період 1578 - 1589 рр. Факт створення і функціонування Луцького трибуналу, який виступав найвищою апеляційною інстанцією для міських судів, а також позовів шляхти свідчить про факт збереження значної долі самостійності та відокремленості місцевої громади, яка не піддавалась полонізації після Люблінської унії 1569 р. Юрисдикція цієї апеляційної інстанції поширювалась на Волинське, Брацлавське, Київське воєводства і в своїй судовій діяльності використовувала не польські закони, а Литовські статути, в першу чергу Волинський 1566 р. та Новий Литовський Статут 1588 р. Важливим є також факт ведення судового діловодства староруською мовою, що підтверджує вище викладену тезу про автономію правової системи українських воєводств у складі Речі Посполитої після Люблінської унії. Луцький Трибунал припинив своє існування в 1589 році, коли апеляційною інстанцією для Волинського, Брацлавського і Київського воєводств став Головний Люблінський Трибунал.

Висвітлено історію виникнення та поширення в інтер'єрах храмів Галицького князівства ХII - ХIII ст. керамічних полив'яних плиток. Плитки, покриті червоно-коричневою, жовтою і зеленою поливою, були особливою рисою пам'яток церковної архітектури краю. Описано геометричні форми оздоблення підлоги в церквах: квадрат, трикутник, рідше прямокутник, а також складні фігурні композиції. Підкреслено досягнення галицьких митців у формуванні центральної композиції підлоги храму - омфалія. Унікальною рисою, що характеризує тільки галицьке середньовічне зодчество, було використання рельєфних полив'яних плиток. Встановлено, що у формуванні композицій підлог з полив'яних плиток важливе значення відігравали смаки, традиції і художні особливості архітектурних шкіл домонгольської Русі.

Христианство предусматривало не только следование определенным канонам и исполнение определенных обрядов, но и поклонение религиозным святыням, к которым относились и места, связанные с земной жизнью Спасителя. Источники отражают посещение религиозных центров Ближнего Востока лицами практически всех сословий, а материальным свидетельством странствий жителей Руси выступают энколпионы и перламутровые крестики. Мастерская по производству этих религиозных инсигний исследована в замке крестоносцев Атлит вблизи Хайфы, а сами вещи на селищах юга Руси выявлены в Автуничах и Ходосовке-Рославском. Преобладают кресты с сужающимися к краю, подпрямоугольными в сечении лучами, рельефно отделенными утолщениями на концах и изображением косого креста в средокрестии. Встречаются также плоские; с короткими широкими лучами; "латинские", процветшие, представляющие дальнейшее развитие начальной формы. Предметы, отличающиеся от атлитских, как и находка из Ходосовки, могли производиться в неизвестных пунктах, на что указывает изготовление последней из моллюска, распространенного в северных реках, поэтому отнесение всех находок к реликвиям паломников в Святую землю кажется преждевременным. Помимо перламутрового креста, в Ходосовке обнаружен свойственный западноевропейскому пилигримажу нашивной металлический с Распятием Volto Santo (Святой Лик). Аналогия ему вместе с крестиком из перламутра происходит из Латвии и может отражать посещения Палестины ливонцем, поклонившимся распятию Volto Santo. С ходосовской находкой сложнее: северное происхождение крестика из перламутра не позволяет рассматривать путешествие жителя селища в Палестину вокруг Средиземного моря, поэтому пути и причины попадания реликвий остаются невыясненными.

Визначено організаційні та правові засади охорони суспільного порядку у самоврядованих європейських містах у XII - XIV ст. Проаналізовано досвід італійських, німецьких, фламандських, українських міст. Встановлено моделі організації охорони суспільного порядку, що існували в самоврядованих середньовічних європейських містах. В польських, литовських, білоруських та українських містах діяло запозичене німецьке міське право. Однак в українських магдебургіях не відбувалося копіювання німецьких моделей організації охорони суспільного порядку, а під впливом політичних, правових і соціальних чинників складались власні організаційні принципи і традиції.