Наведено перелік рослин, що спонтанно оселилися у межах чотирьох промислових міст Донбасу: Маріуполі, Донецьку, Луганську та Слов'янську. Він охоплює 1177 видів з 461 роду та 95 родин. Для кожного виду вказано походження (аборигенний, адвентивний, культигенний), а для двох останніх категорій - час занесення (археофіти, неофіти, еунеофіти), шлях занесення (аколютофіти, ергазіофіти, ксенофіти), ступінь натуралізації (агріофіти, епекофіти, ефемерофіти). Відповідно до авторської класифікації міських екотопів визначено тип екотопу для даного виду в будь-якому місці: ділянки природної рослинності (лісові, степові, лучні, солончакові, болотні), культурфітоценози (деревостани та газонні покриття), селітебні ділянки (одно- та багатоповерхові забудови й новобудови), а також техногенні ділянки (промислові майданчики та пустирі, автодороги, залізниці).

Узагальнено практику та досягнення науки в рибогосподарському використанні біологічних ресурсів внутрішніх прісноводних і солоноватоводних водойм України, визначено основні напрямки використання водойм для нарощування виробництва риби та рибної продукції, підвищення економічної ефективності рибництва і рибальства. Розглядаються особливості селекції цінних видів риб, режими рибогосподарського використання водосховищ дніпровського каскаду, індустріальна аквакультура, рибництво в умовах радіоактивного забруднення водойм, наводяться шляхи запобігання забрудненню рибогосподарських водойм та ін.

Висвітлено сучасний стан і перспективні напрямки вивчення конкретних грунтів України, зокрема, проблеми генезису, географії, еволюції, класифікації, окультурення, меліорації та раціонального використання. Детально розглянуто грунтотвірний процес формування профілю та властивостей грунту, у т.ч. підзолистого, болотного, буроземного, гумусово-акумулятивного (дернового), солонцюватого.

Наведено технологію застосування системи підтримки прийняття рішень "Солон-1", яка складається з кількох етапів. Детально описано кроки кожного етапу. Викладення проілюстровано прикладом застосування системи під час планування важливої соціальної програми, що підтримується Міжнародним фондом "Відродження".

Предпринята первая попытка исторического обзора развития почвенно-мелиоративной науки в Украине за длительный период времени (более 100 лет). Исследовано состояние засоленных и солонцовых почв, развивающихся в естественных и богарных условиях, а также в условиях широкомасштабного орошения при активном воздействии антропогенных факторов на почвы, грунты и общую экологическую обстановку. Определены этапы развития науки о засоленных и солонцовых почвах, в частности, зарождение учения, становление и углубление науки об образовании солонцовых почв, организация всестороннего изучения таких почв в Украине, разработка методов их мелиорации в условиях неорошаемого земледелия. Проанализировано дальнейшее развитие науки о засоленных и солонцовых почвах в связи с началом широкой ирригации земель Украины, воздействием орошения на почвы, разработкой мер предупреждения и борьбы с неблагоприятными экологическими последствиями водных мелиораций.

В Григорьевском лимане в течение последних десятилетий наблюдается антропогенная сукцессия фитобентоса: стабильное состояние в 60-е гг. (выявлены 53 вида макрофитов); резкая деградация в 70-е гг. (29 видов) в связи со строительством и функционированием порта и химического завода; демутационные процессы в 90-е гг. (36 видов). В настоящее время в составе макрофитобентоса лимана преобладают зеленые водоросли - 17 видов, красные водоросли - 9 видов, бурые - 4; морские травы насчитывают 6 видов. Такая структура растительности лимана характерна для эвтрофных с пониженной соленостью вод водоемов. В Дофиновском лимане макрофитобентос функционирует в экстремальном режиме солености и представлен лишь 10 видами (6 видами зеленых водорослей и 4 видами морских трав).

Розглянуто агротехнічні засоби меліорації вторинно (іригаційно) осолонцьованих чорноземів південних. Визначено, що ярусна оранка та внесення високих доз гною (50-100 т/га), а також сівба багаторічних трав забезпечують відтворення гумусу та підвищують ефективність родючості грунту.

Розглянуто технологічні, економічні, екологічні та енергетичні аспекти проблеми одержання питної води мембранними методами з морської, солоних, солонуватих підземних і поверхневих (озерних і річкових) вод. Досліджено сорбцію фенолу простими та модифікованими 2,3-епоксипропілметакрилат-вінілпіролідон сополімерами. Встановлено можливість одержання біфункціональних мембран з біокаталітичними властивостями та використання їх у процесах доочистки стічних вод від синтетичних барвників. Визначено оптимальні умови введення цілих клітин мікроорганізмів у полімерну матрицю. Проаналізовано вплив попередньої обробки яблучного соку протеолітичним ферментом і комплексом ферментів (пектолітичної, амілолітичної та протеолітичної дії) на процес ультрафільтрації та його якісні показники. Охарактеризовано деякі аспекти симетрії фулеренів.

Розглянуто проблему радіолокаційного визначення поверхневої дощової вологості грунту за даними супутникового моніторингу. Запропоновано методику, яка дозволяє визначити за даними радіолокатора бокового огляду штучного супутника Землі "Січ-1" поверхневу вологість і солоність грунту. Отримані значення вологості для одного із районів Запорізької області добре узгоджуються з даними контактних вимірювань.

Узагальнено результати вітчизняних досліджень в галузі освоєння солоного вугілля Донбасу. Розкрито технологічні та екологічні аспекти проблеми солоного вугілля, а також подано огляд світового досвіду їх переробки. Викладено основні дані щодо сировинної бази солоного вугілля України. Описано процеси і методи переробки цього вугілля, включаючи елементи теорії та результати промислових випробувань.

Розглянуто єдність природи Світового океану та її ознаки. Висвітлено питання започаткування, походження і еволюції земної кори та рельєфу океанічного дна, проаналізовано науково-пізнавальні погляди на походження дна Океану. З різним ступенем обгрунтування викладено науково-теоретичні підгрунтя про дві провідні гіпотези - геосинклинальну ("фіксістську") і формування тектоніки літосферних пліт ("мобілістську"), їх значення у формуванні поглядів на основні структури дна Океану та головних і другорядних форм рельєфу океанічного дна. Особливу увагу приділено проблемі походження води взагалі, походженню та еволюції води в океані. Наведено основні результати дослідження походження солоних морських вод на фоні формування земної кори і уголовиння Океану, проаналізовано процеси та ймовірні причини відносної гідрохімічної рівноваги цієї води. Розглянуто найважливіші складові частини загального масообміну, процеси солеобміну, обміну мулля ("завислого органічного і мінерального матеріалу") та обміну газів в мегашарі морської води.

Рассмотрены последствия проявления на некоторых нефтяных и нефтегазовых месторождениях северо-востока Украины техногенного засоления почв, вызванного утечками минерализованных пластовых вод. Изучены морфология и геохимия ореолов засоления, описаны наиболее распространенные в их пределах разности засоленных и солонцеватых почв. Выявлена геохимическая зональность ореолов. Предлагаются варианты прогнозирования техногенного галогенеза на строящихся и расширяющихся нефтепромыслах в рамках ОВОС, а также мероприятия по предотвращению выбросов минерализованных вод и сокращению их негативного воздействия.

Подано деякі математичні моделі хвильової гідродинаміки прибережної зони шельфу і чисельні розв'язки, що демонструють нові ефекти взаємодії хвиль на воді з донним рельєфом. На підставі точної двовимірної постановки, що включає рівняння Лапласа для потенціалу швидкостей, нелінійні умови на вільній поверхні й умови на донній поверхні, одержано нелінійно-дисперсійні асимптотичні апроксимації, які описують поширення хвиль над донним рельєфом. За даних умов введено припущення, що параметр дисперсії та градієнт поверхні дна малі, тоді як параметр нелінійності є довільним на відміну від широко поширених традиційних наближених теорій. Запропоновано нелінійну модель для дослідження переміщення солоної морської води, а також переформування дна під дією хвиль, що поширюються над нерівним дном. Відповідну початково-крайову задачу розв'язано методом скінченних різниць для заданих багаторазових хвильових імпульсів типу півсинусоїди, що генеруються на вході. Крім цього, аналогічну задачу розглянуто на основі рівняння КдВ за умови задання на вході солітону. Наведено результати чисельних розрахунків та їх аналіз.

Відображено систему класифікації солонцевих грунтів України, розкрито зональні закономірності та особливості генезису солонців, подано їх характеристику. Особливу увагу приділено методам хімічної меліорації солонців, агротехнічним засобам і технологічним вимогам до проведення даного виду меліорації.

Проаналізовано поведінку спектрів флуктуацій показника заломлення в турбулентному водному середовищі у випадку, коли флуктуації показника заломлення n визначаються флуктуаціями температури та солоності. Для локально однорідної та ізотропної турбулентності знайдено вираз для спектра, що залежить від швидкостей дисипації (вирівнювання) флуктуацій температури та солоності, які разом зі швидкістю дисипації турбулентної енергії визначають статистичний режим флуктуацій оптичного показника заломлення. Параметризацію вказаних швидкостей дисипації проведено з використанням градієнтної гіпотези. Доведено, що в спектрі показника заломлення, відповідно до внесків флуктуацій температури та солоності в флуктуації оптичного показника заломлення, можна спостерігати області аномальної поведінки, тобто можуть виникати локальні екстремуми.

Висвітлено фізико-хімічні основи технологічних процесів водопідготовки й очищення стічних вод хімічної та інших галузей промисловості. Наведено характеристику забруднень, класифікацію стічних вод і вимоги до якості очищеної води. Розглянуто теоретичні основи водопідготовки та очищення стічних вод від завислих, колоїдно-дисперсних, молекулярно та іонорозчинних речовин. Описано фізикохімію процесів освітлення, знебарвлення, дегазації, зм'якшення, опріснювання та дезактивації води, загальні принципи та фізикохімію процесів комплексної переробки солоних і стічних вод різних галузей промисловості з одночасною утилізацією продуктів водоочищення й організацією замкнених циклів промислового водоспоживання. Висвітлено фізикохімію таких процесів, як коагуляція, флокуляція, іонний обмін, адсорбція, екстракція, хімічне осадження, електродіаліз, зворотний осмос, ультрафільтрування, дистиляція і ректифікація, виморожування та кристалізація, окиснення домішок, біологічне очищення тощо, які широко застосовуються у сучасній передовій практиці водопідготовки та очищення стічних вод.

Розглядаються шляхи підвищення ефективності використання органічних добрив, ресурсозберігаючі прийоми меліорації кислих і солонцюватих грунтів. Висвітлюються головні технологічні заходи щодо використання місцевих ресурсів: дози, строки і способи, місце внесення в сівозміні, окупність приростом урожаю в тісному зв'язку з біологічними особливостями сільськогосподарських культур та грунтовими умовами.

Висвітлено питання виникнення та суті держави і права в стародавніх країнах Сходу: Вавилоні, Єгипті, Індії та Китаї. Досліджено їх суспільний лад, державний устрій, джерела та характерні риси права (основні його галузі, інститути, кодифікації). Охарактеризовано державність античних країн - стародавніх Греції та Риму. Проаналізовано особливості виникнення цих держав, реформи, які узаконили їх утворення (Тезея, Солона і Клісфена в Греції, Сервія Туллія в Римі), суспільний лад та державний механізм античних країн (Афін, Спарти, Риму), джерела й основні галузі права. Розкрито історичне значення досвіду зазначених держав для сучасної Європи та світу.

Розглянуто розвиток науки, техніки, екології, економіки та освіти як історичний процес, спрямований на піднесення рівня цивілізації. Розкрито значення науково-технічного прогресу для економічного, соціального та культурного розвитку суспільства. Детально проаналізовано діяльність визначних науковців: Архімеда, Декарта, М.М.Бекетова, С.П.Тимошенка, П.Л.Капиці, А.М.Туполєва; екологів: М.І.Вавілова, М.Г.Холодного, К.І.Максимовича; економістів: Лікурга, Солона, Пісістрата, В.Стаффорда, Д.Стюарта, У.Петті, Є.Слуцького; педагогів: К.Д.Ушинського, Х.Д.Алчевської, С.Ф.Русової, А.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського та ін.

Ключ. слова: Hymenoptera, Sphecidae, Oxybelus, Казахстан, новый вид
Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158.264*221.5(5Каз)

Рубрики:

Hymenoptera Перетинчастокрилі

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ