Висвітлюється роль Маркіяна Шашкевича, талановитого поета-романтика, в національно-культурному відродженні Західної України. Розглядається структура ліричного героя, своєрідність жанру елегій та елегійні мотиви в творчому доробку митця. На цій основі виявляється характер естетичних шукань М.Шашкевича, внутрішня структура його ліричних поезій. Аналіз творів класика української лірики (поезії "Згадка", "Споминайте, браття милі", "Вірна", "Над Бугом" та багато інших) здійснюється в широкому європейському історико-літературному контексті, розкривається їх ідейно-естетична вагомість і неперехідна цінність.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)61,013

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлюються різні аспекти діяльності Івана Пулюя. Подано сконденсований творчий портрет І.Пулюя як високоталановитої людини у своїй багатогранності. Найбільше уваги приділено його фізичним дослідженням, які стосуються трьох напрямків молекулярної фізики, катодного проміння та Х-променів. Окремі питання присвячені електротехнічній діяльності науковця, його науково-популярним працям. Описано громадсько-політичну, перекладацьку та публіцистичну активність І.Пулюя. Подаються відомості про те, як поширювалося знання про нього серед кіл української (а частково і міжнародної наукової) громадськості. В додатках вміщено основні дати життя і діяльності, бібліографію праць І.Пулюя, список доступних публікацій про нього, а також передрук першої публікації молодого Пулюя "Споминка о Тернополі".

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4РОС)5-4 + Ш5(4УКР)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено життєвий шлях К.Широцького та В.Січинського - відомих дослідників Подільського краю. Наведено рукописну працю українського історика та краєзнавця Є.Й.Сіцінського "Праці К.В.Широцького по історії українського мистецтва", а також працю відомого мистецтвознавця В.Січинського "Кость Широцький. (Спомини з нагоди шостих роковин смерти)".

Освещен жизненный путь К.Широцкого и В.Сечинского - известных исследователей Подольского края. Приведены рукописный труд украиского историка и краеведа Е.Й.Сицинского "Труды К.В.Широцкого по истории украинского искусства", а также труд известного искусствоведа В.Сечинского "Кость Широцкий" (Воспоминания по случаю шестых годовщин смерти)".

Висвітлено життєвий та творчий шлях М.Костомарова - видатного вченого, історика, фольклориста, етнографа, педагога, письменника, літературознавця, журналіста, організатора та активного члена Кирило-Мефодіївського братства, який у 1844 - 1845 рр. працював учителем Рівненської гімназі та розгортав наукові студії з вивчення народної пам'яті про Б.Хмельницького періоду національно-визвольної боротьби українського народу. Наведено автобіографічні спомини М.Костомарова про перебування на Волині, а також його літературні твори та записи волинського фольклору.

Освещены жизненный и творческий путь Н.Костомарова - известного ученого, историка, фольклориста, этнографа, педагога, писателя, литературоведа, журналиста, организатора и активного члена Кирилло-Мефодиевского братства, который в 1844 - 1845 гг. работал учителем Ровенской гимназии и разворачивал научные студии по изучению народной памяти о Б.Хмельницком периода национально-освободительной борьбы украинского народа. Приведены автобиографические воспоминания Н.Костомарова о пребывании на Волыни, а также его литературные произведения и записи волынского фольклора.

Наведено статті, розвідки, повідомлення та документальні матеріали, які у новому контексті висвітлюють рух декабристів, дозволяють виявити його регіональні особливості, змінити оцінки життя та діяльності активних учасників руху. Висвітлено революційну концепцію декабризму та статут Союзу порятунку. Наведено відомості стосовно революційної діяльності С.І.Муравьйова-Апостола та його релігійних поглядів. Розглянуто питання щодо місця християнського світогляду в ідеалах декабристів. Вивчено життєвий шлях українського декабристознавця В.М.Базилевича. Досліджено мемуарну творчість Ф.Н.Глінки 1860-х рр. (з використанням матеріалу споминів письменника про Н.М.Карамзіна, К.Ф.Рилєєва, А.С.Пушкіна).

Приведены статьи, разведки, уведомления и документальные материалы, которые в новом контексте освещают движение декабристов, позволяют виявить его региональные особенности, изменить оценки жизни и деятельности активных участников движения. Освещена революционная концепция декабризма и статут Союза спасения. Приведены сведения, касающиеся революционной деятельности С.И.Муравьева-Апостола и его религиозных взглядов. Рассмотрен вопрос о месте христианского мировоззрения в идеалах декабристов. Изучен жизненный путь украинского декабристоведа В.М.Базилевича. Исследовано мемуарное творчество Ф.Н.Глинки 1860-х гг. (с использованием материала воспоминаний писателя о Н.М.Карамзине, К.Ф.Рилееве, А.С.Пушкине).

Розглянуто наукову та викладацьку діяльність Дмитра Чижевського під час його перебування у Німеччині у містах Галле та Марбург; проаналізовано його творчі здобутки впродовж цього періоду. На базі численних архівних матеріалів та споминів колег та учнів Д. Чижевського відтворено творчий шлях ученого.

Проаналізовано поетичний доробок Ю.Тарнавського з метою виявлення художньої моделі світу в його поезіях, співвіднесення модифікацій моделі світу й характеру мовленнєвих опозицій як мисленнєвого підгрунтя. Відзначено, що на сучасному етапі пріоритетності формування гуманітарного світогляду, гуманітарного пізнання й гуманітарного мислення важливим є осмислення моделі світу митця як цілісного уявлення про світ. Досліджено поетичні твори Ю.Тарнавського: цикли "Життя в місті", "Пополудні в Покіпсі", "Спомини", "Без Еспанії", "Пісні Є-Є", "Поезії про ніщо", "Нулі й одиниці", "Зео півонії", "Фотографії, це квіти", "Ось, як я видужую", "Ідеальна жінка", "Врослі вірші", "Дорослі вірші", поеми "Оперене серце", "Місто київ та ям", "У ра на". На підставі порівняння з творами українських (Лесі Українки, І.Драча, Т.Мельничука, Ю.Клена, Є.Маланюка, О.Ольжича), західноєвропейських авторів (Х.Л.Борхеса, Р.-Гріє, Т.Еліота, П.Неруди, Дж.Лондона, Т.Драйзера, С.Льюїса, Р.Райта, Д.Болдуїна) та представників української діаспори (П.Килини, В.Вовк, Б.Бойчука, Е.Андієвської), з використанням елементів алгоритмічного аналізу та структуралістської термінології здійснено чітке диференціювання художньої моделі світу за типами, наявними у творах Ю.Тарнавського.

  Скачати повний текст

Праналізовано жанр мемуаристики в історичному та теоретичному аспектах. Розглянуто внесок І.Кравецького, О.Назарука у справу вивчення мемуарів. Досліджено ідейно-тематичне багатство спогадів у Галичині кінця ХІХ - початку ХХ ст. та їх художню цінність. Значну увагу приділено культурно-побутовим полотнам, листам, щоденникам, еміграційним спогадам. Докладно висвітлено мемуарну спадщину Б.Лепкого, О.Назарука, невідомі спогади сучасників про О.Кобилянську. Вивчено багатство мови споминів, а також використання описів. Доведено високий художньо-естетичний та інформаційно-документальний рівень мемуаристики в Галичині кінця ХІХ - початку ХХ ст., обгрунтовано її пізнавальне та естетичне значення.

На тлі аналізу наслідків геополітичних змін кінця XVIII ст. на Сході Європи, ходу самоорганізації Новоєвропейської цивілізації досліджено політичні, соціально-економічні процеси, що мали місце на українських землях впродовж XIX ст. і які обумовили приєднання українців до західноєвропейського націотворчого процесу. На основі вивчення інтелектуальної спадщини - оригінальних праць, споминів, щоденників, автобіографій, партійних програм, конституційних проектів, епістолярію - як добре відомих, так і менш знаних, а то й зовсім невідомих представників української політичної думки - виділено етапи розвитку політичного мислення інтелектуальних кіл українських земель як у складі Російської, так і Австро-Угорської імперій. Показано, що на зламах XIX-XX ст., в період найвищої політизації українського національно-визвольного руху, провідною ідеєю політичної думки стала ідея створення Української держави. В дисертації проаналізовано особливості взаємовпливу напрямів політичної думки (соціалізму, лібералізму, націоналізму) на ідейно-теоретичному рівні. За допомогою системного підходу з'ясовано структуру та зміст ідеї державності, витвореної представниками цих напрямків.

Висвітлено історичні тенденції, жанрову специфіку, поетику мемуарної літератури першої половини XX ст. Розкрито теоретичні аспекти жанру, напрями розвитку європейської мемуаристики, політематичність і публіцистичний (дискусійний) характер західноукраїнських споминів. Розглянуто мемуарний портрет як форму відображення людини та її дійсності. Проаналізовано літературо- та мистецтвознавчий дискурси в спогадах, спомини письменників. Висвітлено синкретичність мемуарного мислення та стилю. Увагу приділено історизму, історіософічності та історіографічності споминів, саморуху спогадового дискурсу. Визначено жанрові особливості мемуарів військово-політичного та дипломатичного характеру, табірної прози та "споминів утікачів". Розглянуто композиційно- й емоційно-смисловий рівень тогочасних щоденників, а також жанрово-стильові домінанти та поетику західноукраїнських подорожніх описів.

Досліджено процеси колективізації та розкуркулення одноосібних селянських господарств на території Поділля та Південно-Східної Волині у вказаний період з залученням архівних джерел, періодичних видань, споминів, свідотцтв очевидців тих подій. Встановлено, що цілковита колективізація та масове розкуркулення на даних територіях пройшли три етапи. Перший - початковий, який тривав з листопада 1929 р. до березня 1930 р., другий - з весни 1930 р. до літа 1932 р., третій - завершальний, який співпав з голодомором (грудень 1932 р. - середина 1930-х рр.). Зазаначено, що протягом даного часу відбувся радикальний відхід від принципів непу і фактично були ліквідовані економічно стійкі індивідуальні трудові селянські господарства. У ході насильницької колективізації органами влади був застосований безпрецедентний терор у відношенні до селян.

Вперше в українському музикознавстві здійснено комплексне текстологічне вивчення рукописної спадщини М. Леонтовича, яка зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Проаналізовано особливості авторського тексту рукописної спадщини композитора, що відкрило нові перспективи для розширення уявлень про життя та творчість майстра. Використання методу текстологічного аналізу в його комплексній інтерпретації дозволило прослідкувати поетапність формування та реалізації художнього задуму композитора стосовно того чи іншого твору, становлення його творчого методу, індивідуально-стильової еволюції у творчості митця. Вперше в українському музикознавстві введено до музикознавчого обігу мелодекламації "Все я знаю, все забула" (сл. Г. Чупринки) та "Спомини" (сл. М. Вороного), а також всі наявні версії опери М. Леонтовича "На русалчин Великдень" та лібрето опери, складене Н. Танашевич. Вперше здійснено порівняльний аналіз авторських редакцій опери М. Вериківського та М. Скорика.

На широкій базі недосліджених раніше архівних матеріалів, мемуарів, споминів, опитувань очевидців вперше у вітчизняній історіографії висвітлено історію Запорізької області в роки Другої світової війни. Викладення матеріалу грунтується на суто героїзованій версії, яка домінує в місцевих публікаціях останніх десятиліть. Акцентовано увагу не лише на військових діях, а й на трагічній долі простої людини в складних обставинах воєнного лихоліття. Всебічно відтворено справжню картину окупації, повсякденне життя за її умов, грунтовно проаналізовано "новий порядок", ставлення до нього різних категорій населення.

Висвітлено на матеріалах споминів вихованок Київського інституту шляхетних дівчат (Наталени Корольової та Віри Миколаївни Ващенко-Захарченко) специфіку внутрішнього життя привілейованого середнього жіночого закритого навчального закладу другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

На материалах воспоминаний воспитательниц Киевского института благородных девиц (Наталены Королевой и Веры Николаевны Ващенко-Захарченко) освещена специфика внутренней жизни привилегированного среднего женского закрытого учебного заведения второй половины ХІХ – в начале ХХ в.

Розглянуто основні тенденції розвитку мемуаристики Галичини в кінці XIX - першій третині XX ст. як культурно-історичного явища. Зазначено, що вона розвивалася у двох площинах: теоретичній і практичній і була представлена такими жанрами, як автобіографії, спогади, які в Галичині часто називалися "спомини", щоденники, подорожні нотатки (часто носили форму "Листів з ..."). Показано, що мемуари Галичини були частиною культурно-гуманітарного та літературного простору всієї України.

Вперше після появи нової хвилі перевидань споминів ветеранів Другої світової війни проаналізовано мемуарну літературу, присвячену подіям 1944 p., та проведено її співставлення з залученими до наукового обігу архівними документами та друкованими джерелами. Визначено особливості морально-психологічного стану учасників подій протиборчих сторін за даними споминів. Виокремлено ставлення мемуаристів до Верховного Головнокомандування на третьому році війни. Досліджено специфіку висвітлення образів противника та союзників на сторінках мемуарів. Вдосконалено комплексно простежену історію публікації споминів, виявлено й охарактеризовано особливості періодів видання мемуарної літератури, у яких висвітлено події 1944 p. Розширено джерелознавчу й історіографічну базу дослідження завершального етапу звільнення СРСР. Набуло подальшого розвитку визначення підходів і протиріч у розгляді ходу та наслідків операцій зимово-весняної та літньо-осінньої кампанії у мемуарах.

Автор спогадів - професор Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка Анатолій Олексійович Климов - майже 35 років був знайомий з відомим українським сходознавцем-арабістом Вольфом Мендельовичем Бейлісом, який працював у цьому університеті в 1964 - 2001 рр. У споминах ідеться, що автор уперше зустрівся з ученим у 1966 р., ще студентом на осінніх сільськогосподарських роботах, у яких тоді брали участь студенти під керівництвом викладачів. Автор ділиться своїми враженнями від викладання Вольфом Мендельовичем курсів історії стародавнього світу і середніх віків, розповідає про особливості його взаємин зі студентами. У спогадах міститься матеріал про найбільш цікаві моменти спілкування з ученим, коли автор почав працювати викладачем вишу, про його уважне ставлення до молодих викладачів, скромність, наукову компетентність, високий професіоналізм, підтримку демократичних перетворень, що здійснювалися в навчальному закладі наприкінці 80-х - на початку 90-х рр. минулого століття. Наведено також деякі подробиці особистого життя Вольфа Мендельовича, зокрема, про його участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу, про останню зустріч з ученим незадовго до його смерті у 2001 р.