Висвітлено результати досліджень нещодавно відкритих і вже добре відомих пам'яток, аналізу окремих категорій старожитностей, що зберігаються у наукових фондах Інституту археології НАН України. Подано детальну інформацію про антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка, керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.), кераміку VI - V ст. до н.е. з розкопок римського преторію в Ольвії. Проаналізовано кочівницькі поховання біля с. Ходорів, ходосівське городище зарубинецького часу, неолітичні матеріали поселення Бузьки у лісостеповому Подніпров'ї. Викладено історію дослідження кургану Чмирева Могила, наведено опис Вишгорода у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936 - 1937, 1947 рр.).

Надано характеристику знайденої експедицією Л. М. Славіна скульптури Артеміди в одному із приміщень будинку Є-10, стислий опис якого наведено. Невелика мармурова статуетка Артеміди Мисливиці є видатним твором елліністичного мистецтва та ще одним доказом шанування цієї богині у Нижньому Побужжі. Вона датується III - початком II ст. до н. е. та має аналогії серед малоазійської скульптури, зокрема пергамської школи.

Рассмотрена каменная антропоморфная статуэтка, найденная на поселении Рудь IX (Республика Молдова) кукутень-трипольской культуры. Она представляет особый интерес, поскольку это первая находка такого типа на территории Республики Молдова. Анализ других каменных кукутень-трипольских фигурок (14 экземпляров из 11 поселений) показывает их технологическую и стилистическую разнообразность: большинство статуэток не находят прямых аналогий среди глиняной скульптуры. Хронологическое и географическое распределение фигурок показывает, что большинство из них следует датировать этапом Кукутень А - Триполье B I, образуя особое скопление в контактной зоне между общностями Кукутень-Триполья и Болград-Алдени (Гумельница). Иконографические особенности некоторых каменных фигурок напоминают статуэтки типа en violon, известные на многочисленных памятниках Юго-Восточной Европы и Анатолии.

Рассмотрены статуэтки с изображением воина в римской военной амуниции, найденные в Ольвии и ее округе (Козырское городище), Тире и Никонии. Особенность конструкции статуэток (подвесные ноги) указывает на их использование в культовой практике. Исследователи связывают их с культом Митры. Подтверждением этому служат изображения на щитах воинов, аналогии которым известны среди материалов митреумов. На основании типологического сходства статуэток из Северо-Западного Причерноморья и Малой Азии делается предположение о заимствовании иконографической схемы из Малой Азии.

Рассмотрены 24 лепные антропоморфные статуэтки из Тиры, Никония и городища Надлиманское. Комплексы и слои, в которых они были найдены, датируются IV в. до н. э. - IV в. н. э. Эти изделия разделены на 2 группы. К первой группе относятся терракоты, изготовленные в стиле античного искусства. Статуэтки второй группы аналогичны изделиям, найденным на памятниках гетской культуры. Несколько подобных статуэток известны также на позднескифских поселениях первых веков н. э. Находки этих терракот, наряду с другими материалами, свидетельствуют о проживании варваров в городах Нижнего Поднестровья. Вероятно, эти изделия использовались в ритуалах, связанных с культом плодородия.

Не претендуючи на вирішення питання про сенс і призначення кікладських статуеток (КС) канонічного типу (FAF) у контексті культури, що створила їх, осмислено феномен цих древніх зображень та їхній вплив на сучасну людину з позиції теорії колективного несвідомого та архетипів Карла Густава Юнга. Первинне призначення та сенс КС є неоднозначними та незбагненними. Не можна зрозуміти ці фігурки в контексті їхньої оригінальної культури. Але ми здатні відтворити власні смисли: "незавершені" зображення генерують можливість обминути раціональні бар'єри нашої свідомості та звернутися безпосередньо до несвідомого. КС можуть резонувати з жіночими архетипами в чоловічій і жіночій психіці, а також символізувати онтологічну первинність творчого єднання протилежностей, цілісність свідомості та несвідомого. Окреслено можливі несвідомі змісти та значення, породжені КС, для сучасної людини. Кікладські фігурки актуалізують архетипи колективного несвідомого, такі як Велика Матір, Аніма, Самість. Ці давні зображення можна використовувати в самоаналізі, арт-терапії, активній уяві, медитації, майндфулнес. Результати дослідження демонструють, що КС справили надзвичайний вплив на творчість митців XX ст. і продовжують справляти його на наших сучасників завдяки тому емоційному відгуку, який вони викликають у нашому несвідомому, що приховує у собі первісні риси, характерні для древнього розуму. Лаконічні стародавні зображення надають неосяжного простору людській фантазії. Архетипні образи можуть проявлятися в будь-якому вигляді - від піднесеного та прекрасного до жахливого, але вони створюють єдиний простір, сповнений тремтіння та священної краси. Взаємодіючи з архетипами та розкриваючи їхні приховані послання, встановлюється зв'язок між свідомістю та несвідомим, між індивідуальним і колективним несвідомим для глибокого самопізнання та внутрішнього зростання.

Роботу присвячено знахідкам виробів, реконструйованих як глиняні дзвіночки. Артефакти знайдено на ранньонеолітичних поселеннях Брунн 3 у Нижній Австрії (культура лінійно-стрічкової кераміки, 5340 - 5265 рр. до н. е.) та Гелленхаза в Західній Угорщині (старчевська культура, 5800 - 5500 рр. до н. е.). Ці керамічні вироби мають пірамідальну форму, висоту близько 6,5 см і отвір у верхній частині. Автор розкопок Гелленхази вважає ці предмети тягарцями, однак в археологічних об'єктах їх зафіксовано разом із глиняними флейтами, що надає змогу запропонувати іншу інтерпретацію. Глиняні моделі дзвіночків, виготовлені за зразками з обох поселень, уможливили вивчення їх звучання. Воно було доволі глухим. Це, мабуть, і зумовило той факт, що вироби розбили й викинули. На поселеннях культури лінійно-стрічкової кераміки Брунн 2 та Брунн 3 досліджено будинки, де в ямах концентрувалися неординарні предмети: дзвіночки, флейти, статуетки, амулети, амфори, імпортний посуд. Усі статуетки було умисно розбито, очевидно, під час церемоній, які, ймовірно, були пов'язані зі спорудженням будинків. Такі обряди могли супроводжуватися споживанням напоїв із амфор, які у побуті практично не використовувалися, зважаючи на рідкість відповідних знахідок. Про музичний супровід церемоній свідчать і залишки флейт і дзвонів. Саме у будинках із незвичайними предметами й зосереджено уламки імпортних посудин, ідентичних кераміці з угорських неолітичних стоянок культури Старчево та угорського варіанта культури ранньої лінійно-стрічкової кераміки. Імовірно, для участі у певних церемоніях запрошували сусідні дружні групи населення, передовсім неолітичних мешканців Західної Угорщини.

Монографія є першим спеціальним дослідженням і повним каталогом давньоєгипетських статуеток ушебті в зібранні Одеського археологічного музею НАН України. Ця група пам'яток становить понад шосту частину з усього числа єгипетських артефактів у музеї (115 одиниць). Ушебті одеського зібрання датуються часом від XVII династії до Пізнього періоду, а за матеріалом виготовлення представлені витворами з каменю, дерева, фаянсу та глини. Частина ушебті зберегла написи з іменами та титулами їхніх господарів, а на сімох ушебті також написано текст 6-ї глави Мертвих. Монографія включає музейні дані, параметри, опис, фотографії, ієрогліфічну транскрипцію, транслітерацію та коментований переклад написів, наявних на ушебті.