Досліджено суспільні відносини, що виникають і реалізуються в процесі цілеспрямованого впливу держави в особі її органів на використання об'єктів промислової власності. Основну увагу приділено проблемам державного управління у сфері промислової власності. Питання державного регулювання і проблеми формування державної системи захисту у цій сфері розглянуто для того, щоб більш глибоко і комплексно показати державне управління крізь призму специфіки суспільних відносин, що виникають. Зроблено аналіз законодавства України у сфері промислової власності та міжнародних конвенцій, що засновують міждержавні союзи, членом яких є Україна. Крім міжнародно-правових актів у сферу дослідження включено законодавчі акти інших країн світу (Франції, Австрії, Японії, КНР, США, Німеччини), які викликають найбільший інтерес щодо створення в Україні відповідної системи правового регулювання та більш глибокої детальної розробки окремих його механізмів. Викладено практичні пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення структури і функцій державних органів управління та регулювання у сфері промислової власності, удосконалення інституту юридичної відповідальності, створення в Україні державної патентної системи.

Висвітлюється політична культура і суспільні зміни на латиноамериканському континенті, особливості європейського курсу Великої Британії. Повідомляється про єврорегіональне співробітництво етносів, характеризується бразильська криза.

Розкрито зміст процесу еволюції політичного ідеалу від античності до нашого часу. Запропоновано періодизацію його розвитку, розглянуто внутрішню суперечливість та вплив на суспільну політику. Проаналізовано плюралізм політичних ідеалів, вироблених історією, діалектику меж їх існування в суспільній свідомості, духовні основи плюралізму в умовах НТП. Узагальнено еволюційно-усталені елементи і принципи політичного ідеалу, виявлено його сутнісні і структурно-функціональні характеристики, форми і типи, шляхи еволюції. Висвітлено філософсько-антропологічні принципи в основі синтезу плюралізму політичних ідеалів.

Розглянуто предмет, функції та роль релігії в етнічних процесах. Проаналізовано етнічне та релігійне в реаліях і думці Київської Русі, релігійні основи національного єднання українського народу, церкву як національний феномен. Особливу увагу приділено етнорелігійним проблемам в українській суспільній думці. Охарактеризовано діяльність у даному контексті відомих українських діячів - П.Могили, А.Шептицького, Й.Сліпого, І.Огієнка, М.Драгоманова, О.Потебні, І.Франка.

Подано нормативно-правові акти - джерела конституційного права України, що регулюють основоположні суспільні відносини у сферах правового статусу Автономної Республіки Крим (Конституція Автономної Республіки Крим), взаємовідносини інститутів громадянського суспільства та держави, забезпечення основних прав та свобод людини і громадянина, вдосконалення державно-правового механізму тощо.

Розглянуто стилістику монодіалогу в камерній симфонії 1990-х рр., особливості жанру камерної симфонії в сучасній українській музиці, українське партесне багатоголосся як перехід від модальної до функціональної гармонії. Проаналізовано суспільні функції музики, принципи художньо-стильової еволюції, зв'язки мистецтва готики і схоластики. Особливу увагу приділено теорії музики та проблемам музичного виконавства.

Викладено теоретичну основу для глобального відкритого суспільства. Розкрито суть природженої недосконалості, рефлективності відкритого суспільства. Проаналізовано суспільні науки взагалі й економіку, зокрема, розглянуто фінансові ринки з точки зору концепції рефлективності. Показано, як концептуальна основа може бути застосована до поточного моменту історії. Проаналізовано протиріччя між всесвітньою економікою та політичною та соціальною організаціями світу, які лишаються, в основному, національними за своїми масштабами. Досліджено нерівноправність зв'язків між центром і периферією та неоднакове ставлення до різних дебіторів і кредиторів. Особливу увагу приділено розгляду нездорового явища заміщення загальнолюдських цінностей цінностями монетарними. Розкрито основні риси світової капіталістичної системи, зроблено спробу спрогнозувати її майбутнє з урахуванням розвитку за моделлю "піднесення - спад", поданоя пропозиції щодо запобігання фінансової дезінтеграції системи тощо.

Визначено місце правових норм, які регулюють суспільні відносини щодо охорони і використання лісів, у загальній системі права. Наведено характеристику базових понять лісового права. Розглянуто взаємний вплив та зв'язок правових норм різних галузей права у процесі регулювання суспільних відносин щодо охорони, використання та відтворення лісів. Розкрито суть механізму управління охороною і використанням лісових ресурсів, окремих його складових, їх функцій та взаємодії. Проаналізовано правове регулювання використання корисних властивостей лісів та лісових ресурсів, акцентовано увагу на суворому дотриманні принципу неперервності і невиснажливості як невід'ємної передумови використання природних ресурсів і першорядної мети правового регулювання. Висвітлено питання юридичної відповідальності за порушення вимог законодавства щодо охорони та раціонального використання лісів, а також питання правового регулювання мисливського господарства.

Розповідається про життя та творчість Олени Пчілки - матері Лесі Українки, письменниці, етнографа, перекладача, редактора, просвітительки, справжньої берегині українського слова. Показано витоки творчості письменниці, формування її суспільно-політичних поглядів, детально характеризується оточення О.Пчілки, вплив на неї корифеїв української літератури М.Драгоманова, І.Франка, М.Старицького, М.Лисенка, М.Комарова, вплив сім'ї та її чоловіка П.А.Косача - друга і соратника, а також духовну та поетичну спорідненість О.Пчілки та її доньки - Лесі Українки.

Зроблено поглиблений аналіз сучасних економічних моделей, з'ясовано основні макроекономічні показники - валовий внутрішній продукт, індекс споживчих цін, рівень безробіття. Розглянуто основну класичну модель національного доходу, наведено класичний аналіз економічної динаміки з використанням моделі Солоу, що дає змогу простежити розвиток економіки в часі. Досліджено різні причини безробіття, пошуки роботи, законодавство про мінімальну заробітну плату, роль трудових спілок у встановленні рівня зарплати, наведено окремі важливі факти щодо структури безробіття. Викладено основні питання теорії грошей: кількісну теорію грошей, інфляційний податок, ефект Фішера, суспільні втрати від інфляції, причини і наслідки гіперінфляції. Охарактеризовано різні аспекти економічної політики: залежність між дефіцитом бюджету і дефіцитом торговельного балансу, макроекономічні наслідки політики протекціонізму, вплив монетарної політики на вартість національної грошової одиниці на валютних ринках. Значну увагу приділено розгляду економіки за короткостроковий період, мікроекономічних основ макроекономіки, зокрема, принципів кейнсіанської та класичної економічних теорій.

Переосмислюються взаємини між демократією та засобами масової інформації. Розглядаються питання походження сучасних ідеалів республіканської демократії та "свободи друку", висвітлюються нові форми державної цензури, транснаціональні медіа-корпорації, розвиток електронних мас-медіа. Характеризуються нові цифрові технології, супутникове мовлення та телекомунікації. Запропоновано принципово нову модель "громадянського мовлення" - модель, яка б допомогла викривати "невидимі" владні структури, приховані суспільні ризики та забезпечувала б справжню співдружність різних способів життя, смаків і поглядів.

Розглядається роль християнства в розвитку Київської Русі, становлення соціал-демократичної партії Буковини в кінці ХІХ ст., столипінська аграрна реформа в Україні. Окреслено основні напрямки зовнішньої політики Росії кінця ХVII ст., показано шляхи формування національної ідеології в українській суспільній думці на початку ХХ ст. Особливу увагу приділено питанням економічного характеру, зокрема, проблемам і перспективам створення вільних економічних зон в Україні, напрямкам вдосконалення податкової системи. Обгрунтована необхідність застосування маркетингу в умовах формування ринкових відносин, показано шляхи створення сприятливого інвестиційного середовища в Україні на основі використання досвіду інших країн (США, Великобританії). Висвітлено питання удосконалення економічного механізму розвитку екологічно безпечного бізнесу тощо.

Розглянуто модель, для визначення ефективності перевірок підприємств, що забруднюють довкілля, з боку контролюючих державних органів. Описано критерії та припущення, за допомогою яких кількість або частоту перевірок можна оптимізувати за критеріями мінімальних витрат та максимального ефекту.

Відмічено, що трансформація українського суспільства відбувається на шляху переходу від моральних цінностей, багато в чому абстрактних та ідеологізованих політико-партійною ідеологією, до правових законів, диференційованих у відповідності до специфічних особливостей особи і народу в цілому. Підкреслено, що правова нормотворчість може бути швидкою і ефективною, життєдайною тоді, коли повною мірою використовує об'єктивний дух народу як історично суб'єктивний, а не такий, який лише знає, але не діє. Проголошено, що домінантні риси духовності українців - життєлюбність і життєрадісність, розвинена суб'єктивність і вольовий настрій душі дають впевненість у близьких перспективах цивілізаційно-правових зрушень в індивідуальній та суспільній свідомості.

На основі архівних документів та праць вітчизняних істориків представлений фактичний матеріал про заснування, господарювання, культурне життя та побут населення Пухівки, Рожівки, Димерки, Зазім'я та інших сіл деснянського краю в минулому. Описується виникнення поселень у басейні нижньої течії Десни, суспільні та майнові відносини, наведено назви місцевостей і поселень, а також висвітлено особливості характеру людей та найпоширеніші прізвища.

Досліджується своєрідність художнього світобачення Т.Г.Шевченка - його джерела, механізм, визначальні складники, провідні ідеї. В окремому розділі автор виділяє та характеризує основні суспільні стереотипи сприймання постаті й доробку митця.

Розглянуто особливості неоязичництва другої половини ХХ ст., його основні постулати, ознаки відмінності від язичництва. Зазначено, що сьогодні неоязичництво є актуальним існуючим рухом у філософії, суспільній думці, релігії, мистецтві, а також інтегральним типом між капіталістичним і комуністичним способами життя, містить більшість традиційних позитивних суспільних цінностей.

Висвітлено основні поняття загальної теорії права, зважаючи на істотні зміни у суспільній ідеології та практиці. Наведено підходи до визначення основних правових категорій з позицій загальнолюдських цінностей та входження української держави у світове співтовариство.

Викладені переконання П.Ліницького в необхідності реформування суспільства, удосконалення його через слідування принципу справедливості, де мислитель передбачав появу ряду негативних тенденцій, таких як популізм, прислужництво, спроби видати свої інтереси народним уповноваженим за суспільні, пророкував постійність непродуманих переворотів політичного життя в Росії на початку ХХ століття.

Розглянуто коло питань: чи можна сьогоднішню Україну охарактеризувати як постмодерне суспільство; в яких сферах суспільного життя проявляються риси постмодерну; яким є "постмодерний нігілізм" в Україні; чому основною відмінністю українського варіанта постмодернізації є не переосмислення, а відмова від цінностей.