Збірник присвячено актуальним проблемам лексики, словотвору, фразеології, фонетики, діалектології, ономастики, морфології, синтаксису, стилістики та лінгводидактики. Розглянуто семантику та структуру української етнографічної термінології. Окремі статті присвячено специфіці предикативного зв'язку дієприслівника, особливостям наголосу складних прикметників, текстовому оформленню топонімів у староукраїнських грамотах XIV ст., а також стилістичному використанню старослов'янізмів у творчості українських письменників: Т.Шевченка, І.Нечуя-Левицького, П.Тичини та І.Котляревського.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Розглянуто актуальні проблеми сучасної української мови, історії мови, текстотвірного потенціалу морфологічних і синтаксичних одиниць. Висвітлено особливості синтаксичного зв'язку компонентів у конструкціях з послідовною підрядністю та речень у складному синтаксичному цілому, авторські неологізми як спеціальний засіб художньої виразності та як одиницю поетичного тексту, комунікативний потенціал таксономічних речень. Проаналізовано параметри опису системності лексики у говірці, деякі проблеми діалектології регіональних варіантів англійської мови, інтернаціональні елементи у мові фольклору.

Здійснено поглиблений аналіз творчості видатного українського поета В.Сосюри з позицій сучасної методології, зокрема, розглянуто особливості його епічного стилю, пейзажну лірику 1920-х рр. Розглянуто проблеми розвитку шевченківської традиції, вияви дієслівної темпоральної транспозиції, мовні засоби поетичного сприйняття, лексико-стилістичну характеристику епітетів, діалектні риси художнього мовлення, функціонування сурядних конструкцій у поезіях митця тощо.

На основі власних експедиційних досліджень простежено особливості функціонування окремих архаїчних та інноваційних діалектних одиниць в ареальному аспекті. Визначено роль лінгвокартографування в з'ясуванні проблеми взаємодії старих і нових мовних явищ. Розглянуто окремі випадки розширення номінативного поля застарілих слів.

Розглянуто актуальні питання археології, антропології, стародавньої та середньовічної історії. Висвітлено проблеми історії матеріальної та духовної культури населення Східної Європи від найдавніших часів до середньовіччя. Проаналізовано хронологію та періодизацію старожитностей райковецької культури, сакральні функції східнослов'янського житла, стаціонарні археологічні артефакти виробництва шкіри.

Розглянуто внутрішню форму слова в українській та російській мовах як явище, для якого характерна діалектична єдність синхронічного та діахронічного. Висловлено тезу про те, що між творенням лексико-семантичних варіантів та появою гомогенних омонімів немає чіткої межі, бо це одне і те саме мовне явище на різних рівнях свого існування.

На основі дослідження всесвітніх тенденцій переходу від індустріального суспільства до інформаційного, оцінки ситуації, що склалася в економіці України, висвітлено його проблеми і напрямки. Розкрито діалектичну єдність організаційно-економічних і правових питань у теоретичному, методичному і практичному аспектах.

З сучасних наукових позицій аналізуються ключові моменти української історії, що визначили драматизм історичної долі українців та їхньої держави. До них належать своєрідність геополітичної позиції України на карті Євразії, проблеми походження українського народу та його східнослов'янських сусідів, історичної спадщини Київської Русі, устрою імперій взагалі та Російської зокрема. Особливу увагу приділено фатальним наслідкам перебування України у складі останньої, сучасним проблемам будівництва незалежної України, її майбутній долі та місцю у світовій історії.

Складний діалектичний зв'язок етнічної основи і культурної маніфестації генези народу має специфічні особливості на кожному рівні цивілізаційного процесу. Становлення культури та її теоретичне осягнення зазнає потужного впливу ідеологічних чинників, котрі можуть змінюватись під тиском політичної кон'юнктури. Тому плекання прадавніх етнічних джерел і вшанування їх у сучасній національній символіці (зокрема, у зовнішньому оформленні українських грошей - гривні, де зображені видатні діячі історії та культури як втілення народних ідеалів) - це вияв непорушної духовної традиції, де зберігається душа народу.

Висвітлено проблеми філософії математики та феноменології у діалектичній системі Гегеля, онтології свободи (М.Бердяєва) та символічного світу (Г.Сковороди). Проаналізовано внесок Г.Кордюмова та М.Кащенка у становлення та розвиток металофізики та патологічної ембріології, розглянуто порівняльно-анатомічну наукову програму І.Шмальгаузена. Всебічно досліджено оптичний резонанс Й.Й.Косоногова та Р.Вуда.

Розглянуто вплив ідей діячів культури східнослов'янських країн на формування історичних поглядів кирило-мефодіївців, культурно-освітні та релігійні товариства як гарант добросусідства між Україною та Польщею, політичну структуру Київської держави. Визначено національні моменти у формуванні компартійно-радянського апарату в УРСР на початку 1930-х рр., історичні аспекти становлення федералістських концепцій європейської інтеграції, нові контури північноатлантичного альянсу, ставлення США до європейської інтеграції у другій половині 40-х - 80-х рр. тощо.

Дається комплексний опис географічного положення країни, її територій та кордонів. Розкриваються природні умови і ресурси Іспанії, характеризуються рельєф, клімат, рослинний і тваринний світ. Наводяться дані про населення, мови і діалекти, адміністративне ділення країни, освіту і культуру сучасної Іспанії. Розкриваються найважливіші періоди в історії Іспанії: грецька і фінікійська колонізації, завоювання Піренейського півострова Римом, реконкіста, утворення північних піренейських королівств, об'єднання Іспанії, періоди буржуазних революцій, карлістські війни, епоха першої, другої і третьої загальної кризи капіталізму, від авторитарної диктатури до буржуазно-демократичного ладу. Висвітлюється тема про систему освіти Іспанії, останні реформи в цій галузі, умови навчання і життя іспанського суспільства.

Висвітлено широке коло питань, що стосуються ролі й місця Глухова та Глухівщини у національному відродженні України, зокрема, ролі Марковичів як політичних діячів і літописців історії українського народу та його державності. Серед опублікованих статей - праці П.С.Соханя "Сумщина в історіографічній та джерельній спадщині Гетьманщини ХVIII ст.", М.А.Деркача "Глухів у національній історії України", М.Й.Заремського "Погляди Я.П.Козельського у контексті філософської думки в Україні XVIII ст.", С.З.Заремби "З історії українського пам'яткознавства", Н.В.Артикуца "Перший кодекс українського права та його роль у формуванні юридичної термінології східнослов'янських мов", а також праці Я.М.Марковича, О.І.Маркевича та О.М.Лазаревського про Марковичів тощо.

Подано нариси про словозміну, синтаксис, лексику та семантику говірок Чорнобильської зони та суміжних ареалів. У роботі використано різні прийоми репрезентації говірок Чорнобильської зони, а саме: фіксація явищ за структурними рівнями окремої говірки як самодостатньої системи безвідносно до інших говірок; опис явищ у ряді говірок, які творять ареальну цілість за певними ознаками; аналіз явищ середньополіських говірок на тлі територіально суміжних і віддалених систем, а також опис суміжних діалектів як спосіб вияву міждіалектної взаємодії, продовження просторової континуації середньополіських явищ в інших ареалах. Кожен із прийомів відтворення об'єкта вивчення має свої особливості, переваги та межі доцільності у використанні. Поєднання різних підходів до об'єкта вивчення сприятиме створенню у майбутньому вичерпного мовного кадастру говірок Чорнобильської зони. Матеріали поданих описів не лише становлять конкретний щодо часу інформаційний зріз про ці говірки, а водночас є спонукою до здійснення відповідних обстежень тих чорнобильських говірок, які ще не охоплено дослідженнями. Нариси розширюють відому дотепер інформацію про поліські діалекти, що належать до архаїчних діалектних типів Славії та сприяють формуванню чорнобильського мовно-інформаційного фонду.

Розглянуто питання лексико-семантичної деривації. Проаналізовано особливості творення лексико-семантичних варіантів багатозначного слова. З'ясовано способи лексико-семантичної деривації. Досліджено парадигми лексико-семантичних варіантів і різновиди зв'язку між ними. Виділено типи моделей творення багатозначного слова.

Досліджено окремі тематичні групи лексики, пов'язаної з архаїчними, життєво важливими галузями діяльності східних слов'ян. Висвітлено старожитні північні (поліські) говори, які у стратиграфічному плані консолідують просторово-часові співвідношення практично всіх періодів мовної історії слов'ян. Відображено проблему регіонального поділу поліського діалектного ландшафту.

Розглянуто погляди відомого мовознавця О.О.Потебні щодо походження прикметника як окремої лексико-граматичної категорії та формування категорії ступенів порівняння. Зроблено порівняльний аналіз висвітлення зазначених питань у працях інших дослідників. Проведено дослідження використання частки "май" у системі аналітичного ступенювання діалектичної градуації.

Здійснено спробу інтерпретації південної межі північного (поліського) наріччя української мови на базі діалектного матеріалу. На основі вивченого лексичного матеріалу зроблено висновки стосовно життєво важливих галузей діяльності східних слов'ян.

Процес розбудови культурного життя сучасної України базується на двох принципах: відвертості менталітету українського народу та міжнародних норм-стандартів світового співтовариства.