Наведено результати дослідження впливу тимектомії мишей лінії CBA/Ca у різні вікові періоди (3, 20 та 45 діб), а також трансплантації тимусів від 5-ти добових (молоді) та 24-х місячних (старих) донорів тваринам, яким видалено тимус у віці 3-х діб, на проліферативний потенціал стромальних, гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку та щільність стегнової кістки. Показано, що через 3,5 місяці тільки за умов тимектомії у віці 3-х діб, у тварин обох статей відбувається зниження щільності стегнової кістки, підвищення відносної й абсолютної кількості колонієтвірних клітин фібробластів (КУК-Ф) і остеокластів (КУК-ГМ), а також зменшення співвідношення КУК-Ф і КУК-ГМ. Встановлено, що у даних тварин знижується маса тіла, матки, тестикул, рівень статевих гормонів, кількість і співвідношення CD4+, CD8+ Т-лімфоцитів у кістковому мозку, збільшується маса наднирників. Виявлено, що у колонієтвірних клітинах остеобластів (КУК-ОБ) знижується рівень експресії гену остеокальцину та цитохімічна активність лужної фосфатази (ЛФ). З'ясовано, що цитохімічна активність кислої фосфатази (КФ) у колонієтвірних клітинах остеокластів (КУК-ОК) збільшується. Показано, що трансплантація тимуса від донорів різного віку призводить до нормалізації показників у мишей, що зазнали видалення тимусу у віці 3-х діб. Встановлено, що відновлювальна здатність тимусу зменшується з віком донора. Доведено, що на ранніх етапах розвитку тимус відіграє важливу роль у формуванні кісткової тканини у зрілому віці.

Дисертацію присвячено вивченню стану кістяка та кісткового мозку корів на підставі застосування методу трепанобіопсії. Розроблені чотири основні конструкції трепанів. Проведено гістологічне, гістохімічне, атомно-абсорбційне дослідження кісткових зразків. Визначено вміст в них остеотропних макро-і мікроелементів як в нормі, так і при остеодистрофії. Запропоновано хімічні методи виявлення в трепанобіоптатах Сa та P. Розроблено метод визначення в кістковому зразку щільностей: нативної кістки, сухої кістки, органічного матриксу, мінеральних речовин та індексу мінералізації. Вивчено стан кістяка при остеодистрофії корів і молодняка, вплив на скелет тривіта. Встановлена ведуча роль остеодистрофії у виникненні остеотендиніта та патології копитець. Встановлені особливості радіаційної остеодистрофії корів в другій та третій зоні радіаційного забруднення. Визначені гістологічні критерії нормальних станів кісткового мозку та його патологічних змін.

Індекс рубрикатора НБУВ: П682-24 + П862-451.2

Рубрики:

Курівництво

Ветеринарна терапія

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е072

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*551.7*715.7

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*723.43

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л326-3

Рубрики:

Багатосторонні (складні) добрива

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У результаті високошвидкісної обробки тканин зуба, зубних імплантів, ортопедичних протезів, ортодонтичних апаратів тощо відбувається утворення диспергаційних аерозолів, які чинять несприятливий вплив на здоров'я працівників стоматологічної служби. Мета дослідження - розробити заходи запобігання утворенню та шкідливому впливу на працівників стоматологічної служби диспергаційних аерозолів. Проведено дослідження концентрації металів (Ag, Al, As, Ca, Cd, Cr, Fe, Mg, Mn, Ni, Pl, Si, Ti, Zn) в аерозолях повітря робочої зони лікарів-стоматологів і зубних техніків. Досліджено концентрації металів у контрольних та використаних впродовж однієї зміни засобах індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) - у масках медичних "Trident N203" і протиаерозольних фільтруючих респіраторах з клапаном видиху "Респфарм М-300 П-1К FFP-1D", оцінено коефіцієнти токсичної небезпеки середовища та коефіцієнти захисту ЗІЗОД. Вивчено часову динаміку нано- (d = 1 - 100 нм) та дрібнодисперсних (101 - 200 нм) диспергаційних аерозолів у повітрі робочої зони через 2 год після початку роботи й одразу після закінчення проведення досліджуваних санітарних заходів (наскрізне провітрювання, вологе прибирання виробничих приміщень). Встановлено, що працівники стоматологічної служби на робочих місцях зазнають небезпеки шкідливого впливу аерозолів металів - As, Cr, Zn, Сa, а також наноаерозолів - Ni, As, Cr, Si, Сa, Al, Mg, Ti, Fe. Використання маски медичної "Trident N3" не надає змогу забезпечити безпечні концентрації у підмасковому просторі аерозолів металів - Ni, As, Cr, Mn, Zn, Ca, Al. Використання протиаерозольних фільтруючих респіраторів з клапаном видиху "Респфарм М-300 П-1К FFP-1D" надає змогу забезпечити безпечні концентрації у підмасковому просторі для всіх аерозолів металів. У повітрі робочої зони виробничих приміщень стоматологічної служби переважають диспергаційні аерозолі з нанорозмірними частинками (1 - 100 нм) (85,5 %), з максимальною концентрацією частинок діаметром 10 - 25 нм, концентрація яких у повітрі значно збільшується через 90 - 120 хв після початку робіт, які ведуть до утворення аерозолів. Використання санітарних заходів (наскрізного провітрювання, вологоприбирання виробничих приміщень) надає змогу значно знизити вихідну концентрацію диспергаційних нано- та дрібнодисперсних аерозолів у повітрі робочої зони (від 1,8 до 3,8 разу). Висновки: для зниження небезпеки впливу на працівників стоматологічної служби диспергаційних нано- та дрібнодисперсних аерозолів рекомендовано використання протиаерозольних фільтруючих респіраторів не нижче ніж I і II ступенів захисту (Р3 і Р2 за європейською класифікацією), у поєднанні з іншими заходами санітарно-гігієнічного контролю на робочих місцях (періодичним наскрізним провітрюванням та вологим прибиранням виробничих приміщень, використанням примусової витяжної системи вентиляції), а також широкого впровадження технологій зниження пилоутворення (волога система обробки тканин зуба, пломбувальних матеріалів, ортопедичних та ортодонтичних конструкцій тощо).

Висвітлені результати маркетингового аналізу діуретиків, які рекомендовано для терапії хворих на ускладнення цирозів печінки. Із 01.01.2017 р. по 31.12.2018 р. був проведений щомісячний моніторинг показників їх фізичної та соціально-економічної доступності для вітчизняних пацієнтів із асцитом. Мета роботи - інтерпретація динаміки даних маркетингового аналізу лікарських препаратів, рекомендованих для терапії хворих на цироз печінки та його найбільш поширеного ускладнення - асциту. Методи дослідження - маркетинговий аналіз, проведений методом щомісячного моніторингу асортименту, середніх оптово-відпускних цін, показників соціально-економічної доступності (коефіцієнтів ліквідності ціни (Cliq), адекватності платоспроможності населення (Сa.s), доступності (D)) ЛЗ за даними ресурсу "Програмний комплекс "Аптека" (http://pharmbase.com.ua/) за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2018 р. Установлено, що лікарські препарати (ЛП) груп спіронолактону (C03DA01) та фуросеміду (С03СА01) достатньо представлені на вітчизняному фармацевтичному ринку, соціально-економічна доступність яких показала позитивну динаміку. Серед препаратів спіронолактону найнижчою оптово-відпускна ціна була на "Спіронолактон-Дарниця", ПрАТ "ФФ "Дарниця", а найвищою - на "Верошпірон", Gedeon Richter; серед ЛП фуросеміду - на "Фуросемід", ТзОВ "ДЗ "ГНЦЛС" і "Лазикс", "Санофі Індія Лімітед" відповідно. Різке зниження цін на деякі ЛП пояснюється включенням діючих речовин в урядову програму "Доступні ліки", а період спаду вартості співпав із часом внесення їх до Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню. Щодо коливань цін, то вони зумовлені коливанням курсу гривні відносно долара упродовж 2017 - 2018 рр. Висновки: оцінка соціально-економічної доступності сечогінних засобів груп спіронолактону і фуросеміду за моніторингом коефіцієнтів ліквідності (Cliq), адекватності платоспроможності населення (Сa.s), доступності (D) ЛП дозволяє вважати їх фінансово доступними для середньостатичного співвітчизника, хворого на асцит, зумовлений цирозом печінки. Виявлено ринкове вікно для майбутнього вітчизняного ЛП на основі комбінації спіронолактону та фуросеміду (100 мг + 40 мг відповідно), який, як очікується, матиме цінову перевагу перед імпортним аналогом.

Дисертація присвячена вивченню патогенетичних механізмів репаративної остеорегенерації при травматичному кістковому дефекті великогомілкової кістки у щурів за умови корекції наночастинками хітозану з ловастатином шляхом внутрішньом'язового введення у ділянці перелому з перорапьним прийомом суміші наноаквахелатів металів Сa, Fe, Сu, Со, Zn, Mg. Встановлено, що поєднання наночастинок хітозану з ловастатином (0,1 мг/кг/добу) та наноаквахелатів металів Са, Fe, Сu, Со, Zn, Mg (0,02 г кожного металу) супроводжується нормалізацією біохімічних показників сполучної тканини на 7-му добу та інтенсивнішою остеорегенерацією (за даними вмісту кальцію, фосфору, активності кислої та лужної фосфатаз, зростанням індексу мінералізації) на 14-ту добу досліду. Проаналізувавши динаміку рентгенологічних даних щурів цієї групи, констатовано часткове відновлення кісткового дефекту на 14-ту добу експерименту та повне його закриття на 28-му добу досліду при найвищих показниках рентгенологічної щільності серед експериментальних тварин. При вивченні гістологічної картини репаративного остеогенезу за умови корекції запропонованою комбінацією наноматеріалів відзначено реорганізацію грануляційної тканини на грубоволокнисту кісткову тканину, яка до 28-ї доби експерименту мала ознаки губчастої кістки.