Стартстопові приймачі, які забезпечують роботу систем на основі розрядно-цифрових кодів, автоматично з визначеною вірогідністю за рахунок змінного числа значущих моментів модуляції входять у фазу за декілька циклів. Сигнальні конструкції, реалізовані на базі багатопозиційних часових сигналів, мають постійне число моментів модуляції, що не дозволяє автоматичне фазування приймача. Запропоновано алгоритм оцінки фазового стану приймача в першому циклі і примусового фазування у другому.

Уперше запропоновано активне середовище для лазера на самообмеженому переході 451,1 нм атома індію - імпульсно-періодичний розряд у парі йодиду індію. Вивчено спектри випромінювання розряду та поглинання у спектральному інтервалі 220 - 500 нм. Доведено перспективність вказаної системи для створення ефективного лазера в синій області спектра.

Експериментально досліджено фізичні особливості плазми електричної дуги, що вільно горить в парах міді, із застосуванням швидкісних засобів вимірювання та методик. Встановлено, що плазма електричної дуги, що вільно горить в парах міді, в приелектродних областях та на периферії розряду, на відміну від відомих стабілізованих стінками дуг, виявляє нерівноважні властивості. Порушення рівноваги в плазмі визначається наявністю різких градієнтів її параметрів та відповідно просторовою неоднорідністю її випромінювальних та поглинальних характеристик. Механізмом, що відповідає за порушення рівноваги, є перенесення резонансного випромінювання, внаслідок чого реалізується часткова локальна термодинамічна рівновага. В досліджених режимах існування плазми електричної дуги, що вільно горить в парах міді, уточнено значення параметрів штарківського уширення спектральних ліній атома міді Cul - 515,3 та 510,5 нм.

Плазмове азотування, також відоме як іонне азотування або азотування плазмою жевріючого розряду, є методом поверхневого зміцнення. Гази типу аргону, водню і т. ін. можуть використовуватися як каталізатор (поряд з азотом), що допомогає утворенню прошарку нітриду. Товщина, таким чином сформованого прошарку нітриду, може бути приблизно 0,01 - 0,1 мкм. Оскільки товщина прошарку нітриду збільшується, поверхню матеріалу можна зробити твердішою. Твердість поверхні матеріалу можна виміряти різноманітними методами. У цій роботі виміряно твердість з використанням дюрометра.

Наведено точний вираз для інтеграла непружних зіткнень іонізації в кінетичному рівнянні для електронів, що використовує напівемпіричний вираз для диференціального перерізу іонізації атомів газу електронним ударом. Запропоновано ефективний алгоритм розв'язку одновимірного кінетичного рівняння для електронів у зоні катодного падіння аномального жевріючого розряду. Наведено результати числових розрахунків еволюції енергетичного розподілу густини струму електронів і просторового розподілу інтенсивності іонізації в зоні катодного падіння потенціалу в гелії. Одержані результати дають уточнену картину утворення пучковоподібних електронних розподілів, а також свідчать про наявність гострої локалізації інтенсивності іонізації поблизу катода в кіловольтних розрядах.

Розроблено та виготовлено спектрометр для атомно-емісійного спектрального аналізу на основі високовольтного іскрового розряду з використанням багатоелементного фотоприймача і персонального комп'ютера. Можливості спектрометра показано на прикладах одержання за допомогою еталонних зразків градуювальних графіків для визначення концентрації ряду елементів у різних марках сталей.

Розроблено оригінальну систему автоматичного регулювання процесу електрошлакового переплаву, що використовує в ролі параметра контролю високочастотний сигнал. Показано, що високочастотний сигнал, одержуваний від мікродугових розрядів, що утворюються при переплаві електрода, у великій мірі залежить від діаметра переплавлюваного електрода.

Розглянуто проблеми використання диференційованих тарифів оплати за електроенергію для тягових споживачів та стаціонарної енергетики. Наведено блок-схему підсистеми імітаційної моделі, що дозволило провести оцінку застосування різноманітних тарифів оплати за електроенергію для поїздопотоків із заданими характеристиками. Досліджено задачу оптимізації за добовими тарифними зонами електрообігріву будинків лінійних підприємств господарства електропостачання.

Розглянуто процесори сімейства х86, а саме - їх 32-розрядні нащадки (від 80386). Наведено опис їх програмної моделі, режими роботи, системи команд, відмінності.

Описані особливості конструкції, улаштування, ремонту та утримання безстикової колії з "довгими" рейковими плітями. Викладені основи інженерних розрахунків безстикової колії на стійкість і міцність з визначенням температурних умов її укладання та експлуатації. Розглянуті способи відновлення цілісності рейкових плітей і їх подовження, розрядки температурних напружень і їх регулювання.

Запропоновано використовувати багаторазове повторення багатопозиційних часових кодів у системах без зворотного зв'язку. Статистично обгрунтовано обраний iнтервал і кратність повторення кодового слова. Проведено оцінку ефективності даного методу в порівнянні з односторонньою системою передачі, що використовує кодові конструкції розрядно-цифрового коду.

Предложено использовать многократное повторение многопозиционных временных кодов в системах без обратной связи. Статистически обоснованы выбранный интервал и кратность повторения кодового слова. Произведена оценка эффективности данного метода в сравнении с односторонней системой передачи, использующей кодовые конструкции разрядно-цифрового кода.

It is offered to use a multiple recurrence of multipositional time codes (МTC) in the systems without a feedback. The selected recurrence interval and the code word recurrence multiplicity is statistically justified. The efficiency estmation of the given method is performed when compared to one-way transmission system using digital code structures.

Досліджено низку ефектів, пов'язаних із взаємодією потоків електронів та іонів із газами, зокрема, нерівноважні явища у коронному розряді та процеси розділення потоків іонізованих газів у постійних електричних і магнітних полях. Виявлено сильні залежності амплітуди струму коливної корони у потоці аргону від концентрації домішок за умов атмосферного тиску. Запропоновано спрощену аналітичну модель розвитку коливної корони у різко неоднорідному електричному полі. Отримано залежності сумарної напруженості внутрішнього та зовнішнього електричних полів і кількості електронів від часу та відстані, коронуючого вістря під час переміщення лавини. Досліджено інжекцію низькоенергетичних електронів у повітрі з використанням коронного розряду в потоках аргону й азоту. Вивчено вплив потенціалів іонізації та енергії спорідненості до електронів на інтенсивність розділення компонент у газових потоках. Виміряно часові розділення іонних пакетів, утворених у коливній короні у сумішах газів за умов атмосферного тиску. Зроблено теоретичну модель закручення іонізованої газової суміші у перехресних магнітному й електричному полях і розділення різномасових молекулярних і аерозольних частинок.

Продемонстровано, що у щурів із симптомами тактильної алодінії після перев'язки сідничного нерва збільшувалася частота фонової і викликаної небольовою стимуляцією активності конвергентних нейронів дорсального рога спинного мозку. У таких тварин стимуляція спинного мозку (ССМ) пригнічувала викликані відповіді значної частини нейронів. Приблизно у третини нейронів частота фонових розрядів під дією ССМ знижувалася. Тривалість ефектів ССМ дорівнювала в середньому 10 хв. Зроблено висновок, що модеруюча дія ССМ є результатом активації різних за локалізацією механізмів: сегментарного і транссупрасегментарного, які доповнюють один одного. Перший механізм у тварин із симптомами тактильної алодінії є найбільш важливим.

На щурах досліджено зміни імпульсної фонової активності (ФА) нейронів блакитної плями (БП) після короткочасного та тривалого іммобілізаційного стресу. Оцінено розподіли нейронів БП за ступенем регулярності ФА, характером динаміки імпульсних потоків і формою гістограм міжімпульсних інтервалів (MII). Розраховано середні значення основних статистичних показників ФА. Як короткочасна, так і тривала іммобілізації призводили до майже дворазового зменшення середньої частоти фонових розрядів нейронів БП. Двогодинна іммобілізація викликала статистично вірогідні зміни в розподілі нейронів БП за ступенем регулярності; після більш тривалої (15-годинної) іммобілізації даний розподіл наближався до вихідного. Короткочасна іммобілізація істотно не впливала на динамічні характеристики нейронів БП; статистично вірогідні зміни формувалися лише після тривалого стресу. Після 15-годинної іммобілізації спостережено також значне збільшення кількості нейронів з полімодальним розподілом MII. Таким чином, стресорна дія призводить до помітних змін часових параметрів ФА нейронів БП; характеристики ФА цих нейронів є нейронними корелятами стану стресу.

Показано, що можливе змінення коефіцієнта активності адатомів у гальваностатичному процесі електрокристалізації металів впливає на результати розрахунку кінетичних параметрів. У разі осадження міді з сірчанокислого розчину такий вплив більшою мірою відбивається на струмі обміну стадії кристалізації, ніж стадії розряду. У даному випадку повного зняття гальмування стадії кристалізації не відбувається.

Методом радіоактивних ізотопів досліджено кінетику накопичення інертного газу та закономірності міграції атомів інертних газів у плазмі жевріючого розряду. Показано, що процес накопичення газу в твердому розчині приповерхневого шару металу визначається швидкостями дифузії вглиб матеріалу та розпиленням опроміненої поверхні. Встановлено вплив параметрів розряду (енергії іонів, тривалості іонного бомбардування) та характеристик металів (типу кристалічних грат, енергії дефектів пакування, наявності домішок, температури плавлення) на процеси проникнення атомів і утворення фаз. Виявлено нерівномірний розподіл криптону на опроміненій поверхні та встановлено, що рухливість атомів є різною в об'ємі металу та приповерхневих шарах, де ефективний коефіцієнт дифузії слабко залежить від енергії іонів і зменшується зі зростанням тривалості обробки. Проаналізовано причини, якими може бути зумовлене прискорене проникнення на значну глибину атомів інертних газів.

Розглянуто особливості впливу водню на дифузійні процеси при хіміко-термічній обробці металів і сплавів з використанням концентрованих потоків енергії (іонні пучки, дугові розряди, лазерне випромінювання тощо), а також традиційних (пічних) методів. Висвітлено аспекти природи водневостимульованої дифузії, перспективи її використання в технологічних процесах.

Досліджено електророзрядний HCN-лазер прокачного типу з розрядом на змінному струмі 50 Гц, електроди якого виконані у вигляді двох ідентичних стаканів з танталу. Виявлено вплив на генераційні характеристики взаємного напрямку прокачки та полярності розряду.

Розглянуто виникнення технічних наук механічного, технологічного, електротехнічного, електронного та інформаційно-кібернетичного циклів, їх розвиток і перспективи за умов обмеженості матеріально-технічних ресурсів, а також негативного впливу технічної діяльності людства на біосферу. Наведено геометричні і енергетичні характеристики позитивного стовпа жевріючого розряду постійного та змінного струму. Детально висвітлено проблеми моделювання й управління в робототехніці. Надано розрахунок температурного поля рекуперативного теплообмінного апарата з урахуванням структурних потоків.

Розглянуто результати експериментального дослідження часу деіонізації в електронних газорозрядних гарматах із порожнистим анодом після проходження імпульсного високовольтного жевріючого розряду в гелії для діапазону тиску 13,3 symbol Ш 1330 Па, прискорюючої напруги 20 кВ, тривалості імпульсу напруги 10 мкс. Час деіонізації знаходився в діапазоні 34000 symbol Ш 340 мкс відповідно до тиску. Для зниження цього часу запропоновано додавати до гелію 5 % водню. Завдяки запропонованому методу був знижений час деіонізації в електронній гарматі майже на один порядок.