На основі аналізу робіт, присвячених проблемі рафінування тугоплавких металів від елементів проникнення, запропоновано спосіб їх обробки та вивчено вплив технологічних параметрів на глибину виведення із Mo і W цих домішок.

Досліджено вплив домішки, що містить вуглець, і попередньої обробки у водні та азоті технічного порошку нітриду алюмінію на хімічний склад, структуру, а також деякі фізико-механічні властивості гарячепресованої кераміки на його основі. Показано, що процес гарячого прeсування протікає, головним чином, у твердій фазі. За цих умов механізм руйнування гарячепресованої кераміки змінюється від інтеркристалітного (у разі використання необробленого порошку AlN) до переважно транскристалітного, зменшується розмір зерна основної фази; зростають теплопровідність і характеристики міцності.

Досліджено вплив термічної обробки на електрофізичні та механічні властивості кремнієвих пластин. Наведено результати термообробок, запропоновано режим обробки, який покращує службові характеристики пластин кремнію, що застосовуються у виробництві напівпровідникових приладів.

Показано вплив термообробки на структуру, механічні властивості і зносостійкість нової перспективної високоміцної сталі ДИ74-Ш.

Досліджено основні механічні властивості міцності та модуля пружності неперервних і грубих волокон, виготовлених з гірських порід різних родовищ України. Показано, що існує залежність міцності волокон від діаметра, температури та часу термообробки. Вивчено вплив на міцність волокон часу гомогенізації розплавів та умов формування з них волокон. Відзначено, що найбільшу міцність мають волокна, одержані за умов максимального часу гомогенізації та примусового охолодження зони формування волокон. Встановлено, що незалежно від методу визначення на модуль пружності волокон помітно впливає їх склад; незначний вплив на модуль пружності має їх діаметр.

Запропоновано термомеханічний агрегат з обертовим термосифоном (ОТС) для термообробки харчових неньютонівських рідин. Аналітично досліджено внутрішню задачу кризи теплопередачі в ОТС. Наведено експериментальні дані з теплообміну в системі ОТС - продукт. Узагальнення експериментальних досліджень отримано у вигляді критеріальних рівнянь. Наведено результати використання термомеханічних агрегатів з ОТС для сушіння кавового шламу, термообробки фруктових пюре, в'язких рідин. Доведено високу ефективність використання агрегатів з ОТС для термообробки неньютонівських рідин.

Експериментально досліджено кінетику створення міжчастинкових контактів під час рідкофазного спікання різнорідних матеріалів під дією лазерного випромінювання. Спікали трійки частинок, які були розташовані в ряд за такими схемами: скло-полімер-скло, метал-полімер-метал, метал-скло-метал. Вивчено закономірності стягування твердих частинок та формування рідкофазних містків між ними. Розглянуто можливі варіанти отримання порошкових виробів із полімерним або скляним в'яжучим шляхом селективного лазерного спікання з наступною термообробкою.

Наведено результати досліджень з розробки марочного сортаменту та складу, технологічних основ виробництва нових малокремнистих сталей напівспокійного та спокійного типів для зварюваного арматурного прокату підвищеної міцності. Обгрунтовано технологічні параметри виплавляння, легування, мікролегування, розкиснення, розливання, прокатування та термообробки металу. Надано відомості про якість, хімічну неоднорідність, фізико-механічні та експлуатаційні властивості металопродукції з нових сталей. Показано техніко-економічну ефективність виробництва арматурного прокату з малокремнистих сталей замість стандартних кремнемарганцевистих сталей.

Вперше у світовій практиці розроблено і випробувано за промислових умов меткомбінату "Азовсталь" спосіб і технологію комбінованої термообробки рейок із заевтектоїдної сталі (0,82-0,98 % С), яка складається із циклічного сфероїдизуючого відпалу всіх елементів рейок (головка, шийка, підошва) і наступного поверхневого гартування головки з використанням індукційного нагрівання СВЧ. Технологія забезпечує високий комплекс фізико-механічних властивостей і параметрів конструкційної міцності, диференційно розподілених за перерізом профілю рейок.

Наведено результати дослідження демпфіруючих властивостей титанових сплавів ВТ3-1 і ВТ8 у вихідному стані, а також після термообробки за серійною технологією та додаткового відпалювання за різних температур і витримок. Показано, що завдяки додатковому відпаленню розходження у величинах декременту коливань зразків у межах однієї і тієї ж партії зменшилося.

Використання термообробки дає змогу регулювати оптичні властивості каоліну та покриттів на його основі, зменшити вміст білих пігментів у складі лакофарбових матеріалів без погіршення їх білості.

На основі використання комплексної діаграми граничних напружень циклу визначено неушкоджуючі режими віброобробки зварних з'єднань сталі 20, що забезпечують зниження залишкових напружень до 0,5 від границі текучості матеріалу. Проведено порівняльні випробування на втому зразків із високими залишковими напруженнями після вібро- і термообробки і проаналізовано їх результати.

Наведено загальні властивості полімерів, основні методи їх переробки та конструктивні схеми екструдерів. Подано загальну математичну модель процесів переробки, на основі якої розроблені математичні моделі, алгоритми і програми розрахунку процесів подачі, плавлення та гомогенізації в робочих органах екструдерів. Містяться алгоритми і програми розрахунку черв'ячних, черв'ячно-дискових та дискових екструдерів, а також формуючих головок. Описані загальні принципи розрахунку процесів термообробки виробів із полімерів, а їх застосування показано на прикладі розрахунку процесів калібрування та охолодження полімерних труб. Розглянуто загальні принципи розрахунку екструзійних ліній.

Досліджено вплив режиму попередньої термообробки (ПТО) волокон гідрату целюлози, які просочені тетраборатом амонію, на склад та структуру продуктів їх азотування. Знайдено умови ПТО, що забезпечують у разі подальшого азотування одержання волокон С - BN з покриттям із нітриду бору, а також порожнистих та суцільних волокон нітриду бору.

З позицій сучасних фізичних уявлень викладено розуміння природи ефективного впливу на структуру та механічні властивості вуглецевих сталей тих методів зміцнення, які засновані на використанні технології швидкісної електротермічної обробки (ШЕТО). Показано, що позитивний вплив ШЕТО на механічні властивості сталі при її зміцнюванні пов'язаний з формуванням специфічного структурного комплексу сталі, подібного тому, що за умов звичайної традиційної пічної термообробки можна досягти лише за допомогою ефективного легування, що не завжди економічно доцільно для сталей масового застосування.

Вивчено вплив модифікації ванадієм і різних видів термообробки на міцність і фізичні властивості мартенситно-старіючих сталей системи Fe - Ni - Co - Mo (типу Н12К15М10 і Н15К10М5Т2Ю) з метою виплавки таких сталей з використанням відходів Ni - Mo (79НМ, 50Н) і Co - V (49КФ) сплавів.

Вивчено умови синтезу цирконоліту з шихти сумісноосаджених гідроксокарбонатів з ізоморфними домішками Sr, Ce та Th. Виявлено, що мінеральний склад матричного матеріалу, складеного на основі цирконоліту, залежить від умов термообробки та хімічного складу вихідної шихти. Це необхідно ураховувати у разі іммобілізації високорадіоактивних відходів.

Експериментально досліджено вплив режимів спікання на структуру та властивості композиційного матеріалу алюмінієва бронза - свинець. Виявлено, що для отримання матеріалу з рівномірним розподіленням свинцю і високими механічними властивостями необхідно проводити спікання протягом не більше 5 хв. Триваліша термообробка призводить до перерозподілу свинцю з утворенням крупнозернистої структури та падіння механічних властивостей композиційного матеріалу.

Наведено результати багаторічних наукових досліджень щодо розробки високоефективних ресурсозберігаючих технологій бетонних і залізобетонних виробів з попереднім електророзігрівом суміші у безперервному потоці та їх впровадження на підприємствах будівельної індустрії. Досліджено специфічні особливості, властивість і реологічні характеристики розігрітих бетонних сумішей та бетонів на їх основі, розглянуто вплив пластифікуючих домішок на зручність укладання розігрітих сумішей. Описано сполуки бетонних сумішей і вимоги до них, обладнання для електророзігріву бетонної суміші та методику їх розрахунку, а також термообробку бетонних сумішей та бетонів з них.

Вивчено вплив умов синтезу на процес феритоутворення під час термообробки системи гідроксидів заліза, нікелю та цинку. Визначено, що осадження системи гідроксидів Ni та Zn на гідроксид заліза (III) дозволяє отримувати дрібнодисперсні, що не утворюють стійких агрегатів, та активні до спікання феритові порошки, без стадії розмелювання. Відзначено активізуючий вплив заліза (II) на спікання феритової шихти та властивості готових виробів.