Подано історичний нарис вивчення гравітаційного поля океанічного регіону в XX ст. радянськими, японськими й американськими дослідниками. Охарактеризовано виміри сили тяжіння на підводних човнах і надводних суднах, а також досвід побудови карт гравітаційних аномалій. Наведено результати морських полігонних робіт Інституту морської геології і геофізики (ІМГіГ) Далекосхідного відділення (ДСВ) РАН в Охотському і Беринговому морях, у прилеглих акваторіях і Північно-Західній котловині Тихого океану. За матеріалами експедицій ІМГіГ ДСВ РАН, доповненими матеріалами попередників та інших організацій, побудовані карти аномального гравітаційного поля регіону в масштабі 1:10 000 000. Описано аномальне поле в редукціях Фая і Буге, осереднене за одноградусними трапеціями. Побудовано схематичну карту ізоглибин до підошви земної кори. Розраховано і побудовано карти ізостатичних аномалій. Карти локальних і регіональних ізостатичних аномалій інтерпретовано вертикальним і латеральним розподілом густинних неоднорідностей до глибин підастеносфери (300 - 400 км).

Наявність заднього вітреошизису (ЗВ) може значно ускладнити видалення фіброваскулярних діабетичних мембран при виконанні вітректомії. Мета роботи - висвітлити результати й ускладнення вітректомії 25G з використанням розробленої оригінальної бімануальної техніки видалення фіброваскулярних мембран у разі заднього вітреошизису у пацієнтів на діабетичну проліферативну ретинопатію (ДПР). Виконано 130 операцій (вітректомія 25G) у 126 пацієнтів з тракційним відшаруванням сітківки з використанням бімануальної техніки 25G видалення заднього вітреошизису. Задній вітреошизис частіше зустрічався у групі пацієнтів з тракційним відшаруванням сітківки по типу "трапеція" (79 % пацієнтів). Після первинного оперативного втручання на 118 очах (90,8 %) досягнуто задовільний анатомічний результат. Після додаткового втручання цей показник зріс до 93,8 % (122 ока). Основні інтраопераційні ускладнення: ятрогенні розриви сітківки - 14,6 %, преретинальні крововиливи - 65,3 %. Через 6 міс після операції 98 очей (75,3 %) покращили гостроту зору, на 19 очах (14,7 %) відмічався стабільний зір та на 13 (10 %) очах гострота зору знизилась. Висновки: використання розробленої бімануальної техніки дисекції заднього вітреошизису (25G) надає змогу хірургу ефективно та безпечно видалити фіброваскулярні мембрани у пацієнтів на ДПР.

У тестах за участю 4-х добровольців вивчено прояви гістерезису ЕМГ-активності 8-ми м'язів плечового пояса і плеча у разі розвитку рукою ізометричних зусиль 8-ми різних напрямків у горизонтальній площині операційного простору; силові траєкторії відповідали подвійним трапеціям. Усього було розглянуто 256 реалізацій, для яких аналізували співвідношення рівнів випрямленої та інтегрованої ЕМГ і амплітуд зусилля за умов розвитку зусиль і повернення до вихідного стану. Вірогідні прояви гістерезису було зареєстровано у 118-ти випадках (46 %). Гістерезис, петля якого для співвідношення рівень ЕМГ-зусилля орієнтувалася за рухом годинникової стрілки, спостерігався в 107-ми випадках (або 91 %);. в 11-ти випадках (9 %) відмічалася петля, орієнтована проти руху годинникової стрілки. Висловлено припущення, що прояви гістерезису ЕМГ-активності за умов описаних тестів пов'язані з розбіжностями процесів рекрутування/дерекрутування рухових одиниць у перебігу природної активації м'язів. ЦНС, очевидно, виявляє високу гнучкість у визначенні типу нелінійної активації м'язів у перебігу генерації "двосуглобових" ізометричних зусиль, створених рукою.

Досліджено математичне моделювання та чисельний аналіз на основі методів R-функцій, методу Гальоркіна та послідовних наближень нестаціонарних течій в’язкої нестисливої теплопровідної рідини у однозв’язних областях з кусково-гладкою межею. На основі структурного методу R-функцій та методу Гальоркіна для нестаціонарних задач запропоновано методи чисельного аналізу лінійної задачі відносно функції течії (лінеаризація Стокса), а також лінійної задачі відносно функції течії та температури. Доведено збіжність гальоркінських наближень до єдиних узагальнених розв’язків відповідних задач та одержано умови застосовності запропонованих методів. Удосконалено ітераційні методи розв’язання нелінійного рівняння відносно функції течії і системи нелінійних рівнянь відносно функції течії та температури на основі методів R-функцій, Гальоркіна та послідовних наближень в частині застосування до розв’язання нестаціонарних задач. Одержано умови й оцінки швидкості збіжності ітераційного процесу до узагальнених розв’язків відповідних задач. Ефективність розроблених методів проілюстрована багатьма обчислювальними експериментами для тестових областей (прямокутник, параболічний сегмент і трапеція), порівнянням з відомими точними розв’язками, а також з чисельними розв’язками, одержаними іншими авторами.

Мета роботи - дослідження вимог щодо точності обчислення характеристик гравітаційного поля Землі (ГПЗ) (висот квазігеоїда та складових відхилень прямовисних ліній) на підставі аналізу методів і чинних вимог до визначення цих характеристик. На основі наведених даних щодо точності визначення характеристик ГПЗ зроблено такі висновки. Гравіметричні аномалії, які використовують для врахування впливу поля близьких і далеких зон, повинні бути визначені з точністю 0,2 - 0,5 мГал. Для забезпечення цього необхідно використовувати гравіметричні карти масштабу 1:50 000 - 1:200 000. Гравіметричні складові відхилень прямовисних ліній із точністю 0,05 - 0,1 сек обчислюють з урахуванням в основному впливу близьких зон, з використанням цифрових гравіметричних карт аномалій у вільному повітрі масштабу 1:50 000, а для врахування впливу далеких зон - дані гравіметричного знімання масштабу 1:200 000. Висоти квазігеоїда необхідно визначити з точністю до 0,1 м. Для цього поле аномалій близьких зон повинне бути представлене цифровими гравіметричними картами масштабу 1:50 000 або трапеціями розміру 5' x 7,5'. Поле аномалій далеких зон можна подати сучасними моделями ГПЗ з точністю визначення аномалій прискорення вільного падіння 1 - 5 мГал. Із відомих методів визначення характеристик ГПЗ надано перевагу комбінованому методу, оскільки ним можна досягти максимальної точності обчислень.

Розроблено метод автоматизованого простування деталей жіночих сумок. Розглянуто та вирішено технологічні та конструкторські завдання, що пов'язані з автоматизованим проектуванням таких сумок. Вперше розроблено класифікацію деталей жіночих сумок за представленням їх у вигляді комбінації простих геометричних фігур (трикутник, прямокутник, трапеція, шестикутник, еліпс і напівсліпе). Це дозволило виділити основи 17 видів форми зовнішнього контуру деталі. Для кожного виду форми зовнішнього контуру деталі виділено параметри, які однозначно визначають цей контур і створено параметричну модель. Вперше зроблено класифікацію декоративних елементів цих сумок. Виділено три основних типи декоративних елементів: як окремі деталі жіночих сумок; у вигляді зубців різної форми для оздоблення їх контурів деталей; декоративні елементи, що мають комбінацію фігурних отворів на деталях таких виробів. Для кожного із типів декоративних елементів виділено основні параметри, що однозначно визначають цей декоративний елемент і створено параметричну модель. Розроблено параметричні моделі деталей та декоративних елементів жіночих сумок, що реалізовані в програмне забезпечення для автоматизованого проектування деталей та їх декоративних елементів. На основі запропонованих параметричних моделей розроблено програмне забезпечення для автоматизованого проектування деталей та декоративних елементів жіночих сумок, на які одержані свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № 61870 та № 61871.

У разі аварії ракети-носія(РН)/ракети космічного призначення (РКП) на старті або на початковій ділянці польоту на найбільшу небезпеку наражаються об'єкти і системи стартового комплексу (СК). Для підвищення збереження таких об'єктів використовують різноманітні заходи, що забезпечують підвищення їх стійкості до уражальних факторів аварійної РН і, насамперед, вибухової ударної хвилі. Одним із способів такого підвищення стійкості є обвалування об'єкта з однієї або кількох сторін або використання спеціальних захисних перешкод. Цим знижується рівень тиску у фронті вибухової ударної хвилі, що надходить на захищену сторону об'єкта. Розроблено математичні моделі оцінювання ризику (ймовірності ураження) об'єкта СК з урахуванням обвалування його елементів. При цьому зона об'єкта зображається у вигляді опуклого багатокутника. На прикладі фронтальної по відношенню до точки старту РН сторони об'єкта розглянуто два типи обвалування в залежності від його довжини і запропоновано відповідні геометричні моделі зображення зони ураження такого об'єкта. У першому випадку, коли довжина обвалування значно перевищує довжину сторони об'єкта, для оцінювання ризику зона ураження поділяється на дві частини: багатокутник (враховує початкову захищеність об'єкта) та прямокутник, що відповідає обвалованій стороні, який враховує зниження дії ударної хвилі завдяки обвалуванню. У другому випадку, коли безпосередньо обвалована сторона об'єкта, зону ураження запропоновано ділити на кілька окремих фігур: багатокутник зони об'єкта і трапеції, що побудовані на сторонах об'єкта. Трапеція, яка відповідає обвалованій фронтальній стороні, враховує зниження дії ударної хвилі за рахунок обвалування. Виходячи із запропонованого подання зони ураження обвалованого об'єкта, побудовано розрахункові співвідношення для оцінювання ризиків. В якості прикладу проведено оцінювання ймовірності ураження для двох об'єктів СК ракетно-космічного комплексу "Циклон-4М": обладнання майданчику системи заправки рідким киснем та споруди системи термостатування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д212 + Д214

Рубрики:

Гравіметрія

Електрика і магнетизм Землі

Шифр НБУВ: Ж72536 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Початок голоцену був пов'язаний із серією міграцій населення Закавказзя на територію Східної Європи. Відзначено чотири масштабних міграції: носіїв кобулетської, триалетської, даркветської та едзанської культур. Походження кобулетської культури пов'язано із Середнім Сходом. Кам'яна індустрія характеризується наявністю техніки ручного відтиску, заснованої на використанні конічних та олівцеподібних нуклеусів, а також застосуванням пластинок із притупленими краями. Культура сформувалася на початку пребореалу. Розселення носіїв кобулетської культури призвело до появи кукрецької й донецької культур на території Гірського Криму та степової зони Північно-Західного Причорномор'я. Триалетська культура походить зі Східної Анатолії та Південного Прикаспію. Культура характеризується використанням технології ударного розщеплення й розщеплення за допомогою посередника. Мікролітичні комплекси характеризуються наявністю асиметричних трикутників і сегментів. Міграція на територію Гірського Криму та порогів Дніпра почалася на межі плейстоцену-голоцену й призвела до появи шпанкобинської культури, що існувала до кінця бореалу. Не виключено, що мурзак-кобинська культура Криму з'явилася внаслідок розвитку триалетських традицій шпан-кобинської культури. Даркветська культура є автохтонною культурою Закавказзя. Кам'яна індустрія характеризується використанням ручного відтиску й наявністю сплощених нуклеусів. Мікролітичні комплекси представлені в основному трапеціями, які виготовлялися з відтискних пластин. Переселення носіїв даркветської культури в середині бореалу призвело до появи матвієвокурганської, гребениківської та буго-дністерської культур Північно-Західного Причорномор'я і Приазов'я. Поява едзанської культури пов'язана з фінальним плейстоценом, а її формування - з епіпалеолітичними культурами Близького Сходу. Розщеплення нуклеусів здійснювалося з застосуванням ударного методу. Мікролітичні комплекси характеризує наявність сегментів із гелуанською ретушшю, низьких трапецій, асиметричних трикутників. Міграція носіїв культури почалася на межі бореалу-атлантикуму та призвела до появи платовоставської та сіроглазівської культур на Нижньому Дону та в Північному Прикаспії. Міграції закавказького населення в ранньому голоцені стали передумовою подальшої неолітизації Східної Європи.

У навчальному посібнику вперше у вітчизняному циркознавстві систематизовано методологію викладання питань з повітряних жанрів циркової гімнастики за професійним реквізитом: корд-де-парель, китайський пілон, повітряна рамка, полотна, кільце, ремені, бамбук, трапеція враховуючи вітчизняні надбання та досвід викладачів з повітряної гімнастики кафедри циркових жанрів КМАЕЦМ.