Розглянуто питання варіативності словозмінних форм англійського дієслова, реінтерпретації синтаксичних одиниць, контекстуальну зумовленість аргументативних оцінних висловлювань в англомовному дискурсі. Проаналізовано образ автора та його реалізацію в драмі модернізму і постодернізму, роль фонічної структури слова у створенні поетичного образу, фонемне варіювання у структурі лексики американського варіанта англійської мови. Висвітлено структурно-семантичні та комунікативно-прагматичні особливості вставних речень у сучасній французькій пресі тощо.

Розглянуто вплив семантичних чинників на становлення аналітичної форми майбутнього часу в дієслівних парадигмах української та російської мов, особливості референціювання якісно-оцінної координати людського буття прислівниковими еквівалентами, номінативні властивості фразеологічних одиниць сучасної німецької мови. Висвітлено комунікативно-прагматичний аспект номінації-звертання в англомовному драматичному творі, мовні засоби втілення стильових рис текстів іспаномовних законодавчих документів, особливості реалізації образу автора в англомовній постмодерністській літературі.

Досліджуються проблеми фонетики, лексикології, граматики та прагматики германських мов, а також питання літературознавства та теорії перекладу. Наводиться об'єднана індуктивно-дедуктивна мовно-психологічна класифікація прикметників у "мовній картині світу". Повідомляється про особливості роботи над термінологічним словником, про підвищення ефективності дистанційного навчання за допомогою комп'ютерів, а також про функцію слухових сенсоризмів у створенні образів чуттєвого сприйняття та ін.

Розглянуто проблеми морфологічної та синтаксичної семантики германських мов, зокрема, деякі шляхи розв'язання проблеми частин мови у сучасній лінгвістиці, семантичні особливості авторського стилю (на матеріалі німецької прози), компресію як актуалізацію принципу мовленнєвої економії у сучасній англійській мові. Особливу увагу приділено питанням літературознавства та теорії перекладу, у т.ч. проблемі міжлітературних зв'язків, відносин і "впливів" у контексті розвитку сучасного порівняльного літературознавства, співвідношенню між системами мови і мовлення в текстах оригіналу та перекладу тощо.

Розглянуто екстралінгвістичні та лінгвістичні особливості формування американської літературної норми, внутрішні та зовнішні ознаки мовних одиниць, основні механізми транспозиції значення топонімів у процесі створення фразеологічних одиниць. Проаналізовано питання дефініції семантичного поля, деякі особливості розповсюдження слів мови фермерів і критерії розподілу німецькомовного простору. Визначено текстотвірні функції фразеологічних модифікацій у газетному тексті, семантико-когнітивні аспекти текстів з проблематики європейської інтеграції.

Рассмотрены некоторые особенности лингво-культурологической информативности терминологических образований в русском и украинском языках, роль экстралингвистических факторов в формировании структуры современного официально-делового стиля восточнославянских языков, инновации общественно-политического характера в аспекте культуры речи. Охарактеризованы некоторые типологические черты текстов малых форм фольклора с комическими элементами, социально-культурный аспект языка рекламных текстов. Проанализированы языковые особенности сатирической модели мира, рекламные объявления в периодической печати как отражение уровня культуры в Украине.

У даному випуску Наукових записок ДДПІ вміщені статті з актуальних проблем гуманітарного пізнання за розділами: Філософія. Психологія. Історія. Філологія.

Рассмотрены значение поэтического текста в вокально-исполнительной деятельности как вида художественного творчества, современный драматургический персонаж в речевом исполнении, дефиниция глагола в специальной литературе. Освещены структурно-семантические и функциональные особенности словосочетаний со значением обвинения в современном английском языке, кельтские архетипы в ономастике и топонимике, идеи и образы Нового Завета в мировой литературе. Охарактеризованы поэтическое слово А.С.Пушкина и Т.Г.Шевченко в интерпретации Л.А.Булаховского, рецепция идей О.Шпенглера в творчестве А.Платонова, духовный мир русского крестьянства в русской литературе ХІХ в., особенности структурной организации романа У.Фолкнера "Деревушка", искусство комического слова в повестях М.А.Булгакова.

Рассмотрена содержательность художественного текста как одно из оснований для его типологизации, роль сигналов эмотивности в интерпретации художественного текста. Проанализированы проблемы эволюции женских образов в литературе и живописи 1730 - 50-х гг., развитие театрального конструктивизма, импликации и экспликации в художественном тексте. Охарактеризована православная церковная обрядность как явление культурного фона в художественном мире С.Есенина, синкретизм литературного и скульптурного символизма в скульптуре "Лазарь" А.Архипенко, визуализация вербальных концептов в творчестве современных американских композиторов, тема света и покоя у М.Булгакова в контексте русской и украинской культуры.

Рассмотрены языковые средства диалогичности в балладах немецких классиков, традиция знака и значения как отражение ценностной и нормативной функций языка. Охарактеризован орнамент как основа космологической системы в поэме Н.Клюева, освещена роль поэтики испанской романтической драмы в стилевой и жанровой эволюции итальянской оперы, изучены элементы авангардной эстетики и поэтики в прозе позднего И.Бунина, психологический подтекст картины В.Э.Борисова-Мусатова "Изумрудное ожерелье", функционирование дейктических слов в лирике поэтов "серебряного века".

Рассмотрены художественность литературного текста как параметр оценки его качества и одно из оснований для его типологизации, влияние национально-психологического аспекта личности на формирование деловых контактов в условиях международного менеджмента, культура межнационального общения и языковые контакты в условиях двуязычия, критерии лексической и семантической сочетаемости слова. Проанализированы многовариантность немецкого языка в интернациональном контексте, историческая эволюция форм обращения в романских языках, тенденции изменения стилистической нормы словоупотребления, правовая основа культурной политики, специальная лексика военного дела.

Рассмотрены некоторые особенности языка и стиля современной деловой и рекламно-информационной прессы Украины, сочетаемостные и лексико-семантические аспекты терминологизированных глаголов в научном стиле речи, семантическая типология текстовых фрагментов с точки зрения модального значения. Освещены особенности выражения оценки в словосочетании, ономастической лексики в древнерусской литературе ХІ - XIV вв. как отражения процесса взаимодействия дохристианской и христианской культур. Проанализированы национально-культурная семантика слов и фразеологизмов в курсе современного русского языка, лексическая база обучения неродному языку и современное состояние его словарного состава на материале русского и украинского языков. Особое внимание уделено вопросам использования различных методик в процессе изучения отечественного и иностранных языков с целью продуктивного усвоения материала.

Розглянуто деякі закономірності суфіксального творення оцінних слів, семантичні особливості фразеологічних словосполучень з нумеральним компонентом в англійській мові, лінгвокогнітивні та структурно-семіотичні засади моделювання обрядової лексики. Окреслено сучасний стан російської (діаспорної) фольклорної традиції на південному сході України, нове та усталене в теорії перекладу, питання актуалізації значення стійких фраз.

Розглянуто питання цільового самовдосконалення професійної майстерності педагогічних кадрів, основи гуманізації системи навчання іноземних мов у середньому загальноосвітньому учбовому закладі. Висвітлено шляхи активізації творчого потенціалу студентів-філологів засобами англійської мови, проблеми формування риторичних якостей студентів. Викладено методику організації матеріалу в комунікативній системі навчання української мови як іноземної, засвоєння лінгвокраїнознавчої та соціокультурної інформації у процесі читання текстів учнями старших класів у школі.

Збірник вміщує статті, присвячені розгляду проблем лексичної та частково лексико-граматичної семантики сучасної англійської мови, і статті, де аналізуються лінгвістичні та літературознавчі аспекти семантики англомовних текстів різних функціональних стилів.

Розглянуто проблеми сучасної зарубіжної літератури, зокрема, екзистенціальні мотиви у романі Г.Відала "Месія", концепцію уяви в поетичній системі Р.Уїлбера, трансформацію образу літературного героя в контексті розвитку детективного жанру, особливості естетики та поетики Р.Фроста. Особливу увагу приділено актуальним питанням сучасної лінгвістики, у т.ч. контрастивному аналізу фразеологізмів з географічними назвами в англійській та українській мовах, тенденціям денумеративного творення, способам визначення семантичного навантаження неозначено-особового займенника "on" у французькій мові.

Випуск складається з двох частин - літературознавчої і мовознавчої. Літературознавча частина присвячена маловивченим сторінкам літературного процесу на Буковині, трансформації міфологічних і біблійних сюжетів та образів у художній літературі. У мовознавчій частині вміщено наукові статті з лексикології, фразеології, словотвору, граматики, стилістики української та російської мов. Висвітлюються проблеми полісемії, метафоричних та експресивних перетворень у семантичній структурі слова. Розкриваються питання типології лексичних словотвірних та синтаксичних одиниць, аспекти словотворчості у художній мові.

Наведено результати досліджень з питань літературознавства та мовознавства. Розглянуто особливості функціонування дієслів майбутнього часу української та російської мов на рівні мікроструктури художнього тексту, а також мовні засоби комічного у творах Л.Мартовича. Детально висвітлено проблеми синтаксичної модальності, фразеологізації, прескриптивної лінгвістики та структури художнього тексту. Основну увагу приділено сучасним аспектам викладання української мови у вищих навчальних закладах.

Проаналізовано мовну ситуацію у Західній Україні в першій половині ХХ ст., відображену у творах Ірини Вільде. Охарактеризовано лексику гуцульських та буковинських говірок у записах І.Вагилевича та Я.Головацького. Висвітлено південно-західні та північні діалектні особливості у морфологічній структурі староукраїнських пам'яток. Визначено типи наддністрянсько-буковинських ізолекс. Досліджено проблеми опису семантики сакральних лексем з погляду комунікативної лінгвістики. Проаналізовано особливості передачі чужомовних власних назв у художніх перекладах на основі правописної кодифікації української мови. Розкрито словотвірний аспект лімнонімії Буковини. Описано фольклоризми в поезії Ю.Федьковича.

Розглядається концепція мистецтва Д.М.Овсянико-Куликовського і її призначення, розвиток сучасної української мови в естетичному напрямі, спостереження та експеримент концепції психології художньої творчості. Висвітлюються особливості книжки Д.Овсянико-Куликовського про М.Гоголя в контексті українсько-російських літературних взаємин, суспільно-психологічні типи соціалістів у романах В.Винниченка 1911-1917 років. Характеризується лінгвофілософська категорія оцінки в системі поглядів Д.М.Овсянико-Куликовського, аналізуються проблеми визначення статусу архаїзму в сучасній мові, повідомляється про застосування методів порівняльного мовознавства при дослідженні графіки та орфографії галицько-волинського літопису та ін.