В огляді розглянуто шляхи біотрансформації циклофосфаміду (ЦФ) та іфосфаміду (ІФ), роль цитохрому P450 та інших ферментів в активації та токсифікації цих алкілювальних цитостатиків. Окреслено шляхи цілеспрямованої регуляції їх метаболізму для підвищення терапевтичної ефективності ЦФ та ІФ.

Ключ. слова: фармакокінетика, фармакодинаміка, пароксизмальна активність, ГАМКA-медіаторна система, математичні моделі
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*733.362,3Cas*739.177.52*02в641

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Порівняно фармакокінетику нових біологічно активних речовин (БАР) - координаційних сполук германію з нікотиновою кислотою (МІГУ-1) і германію з нікотинамідом (МІГУ-2). Виявлено, що обидві сполуки швидко проникають у системний кровообіг і внутрішні органи. Розподіл сполук закінчується в неоднакові проміжки часу. Найвищий вміст германію у нирках, а найнижчий - у плазмі крові. Після введення МІГУ-1 найшвидше германій виводиться з печінки, після введення МІГУ-2 - з плазми крові.

  Скачати повний текст

У значної кількості дітей та підлітків з такими психічними захворюваннями, як загальні порушення розвитку, дитяча шизофренія, хронічні тикозні розлади, поведінкові розлади мають місце проблеми зі зниженням якості життя та соціального функціонування. В Україні такі діти часто одержують як конвенційні нейролептики, так і атипові антипсихотики. Вперше в дитячій практиці з атипових антипсихотиків застосовано клозапін. Останнім часом впроваджено оланзапін, кветіапін, рісперідон, зіпразідон. Проведено порівняльний аналіз дієвості, побічних ефектів, показань та протипоказань для застосування атипових антипсихотиків у дитячій психіатричній практиці.

Вперше розроблено високочутливий метод визначення германію у тканинах тварин, за допомогою якого вивчено процеси абсорбції, розподілу та елімінації комплексних сполук германію з біолігандами. На підставі результатів експериментальних досліджень вперше доведено, що кінетика кожної із сполук має свої особливості. Встановлено, що процеси абсорбції, у разі введення германію з янтарною кислотою (МИГУ-3), протікають швидше, у порівнянні з нікотиновою кислотою та нікотинамідом (МИГУ-1 і 2). Вперше описано фармакокінетичні схеми розподілу даних біологічно активних речовин (БАР). На підставі результатів дослідження доведено, що МИГУ-1, 2 і 3 в організмі розподіляються нерівномірно. Виявлено, що найбільший вміст германію, після введення сполук, визначається у печінці та нирках, а найнижчий - у головному мозку. Доведено, що дані БАР нерівномірно розподіляються між плазмою та формульними елементами крові. На підставі експериментальних даних встановлено, що лінійний зв'язок між вмістом германію у плазмі та тканинах, після введення зазначених БАР не завжди спостерігається. Запропоновано математичні моделі, доведено правомірність розрахунків фармакокінетичних параметрів даних сполук у межах одно- та двокамерних моделей з усмоктуванням та без, розраховано фармакокінетичні параметри. Виявлено, що процеси абсорбції сполук протікають значно швидше, ніж процеси елімінації, а найвища швидкість елімінації БАР - з головного мозку.

В експериментах на кроликах вивчено фармакокінетику лікарських форм троксерутину "Троксерутин - КМП", капсули, 300 мг; "Троксевазин", капсули, 300 мг, і "Венозид", гель 2 %; "Троксевазин", гель 2 %. Показано, що під час одноразового внутрішньошлункового введення троксерутину у формі капсул відбувається його поступове всмоктування до системного кровотоку з подальшим добрим розподілом у тканини організму й елімінацією протягом 1д. Капсули "Троксевазин" характеризуються більш повною біодоступністю у порівнянні з капсулами "Троксерутин - КМП". У разі нашкірного нанесення у формі гелів троксерутин відносно повільно проникає крізь шкірний бар'єр, що забезпечує його тривалу циркуляцію у крові, лікарський засіб у значному ступені розподіляється та накопичується у тканинах. Гелі "Венозид" та "Троксевазин" є фармакокінетично еквівалентними препаратами місцевої дії. Фармакокінетика троксерутину залежить від лікарської форми та способу введення. Рівень концентрації троксерутину у крові у випадку внутрішньошлункового введення у формі капсул на порядок вищий, ніж у разі нашкірного нанесення у формі гелю, що забезпечує більш високу системну біодоступність троксерутину у випадку перорального застосування.

Зазначено, що перспективним напрямком пошуку нових фармакологічно активних та безпечних лікарських засобів є синтез біологічно активних речовин - майбутніх лікарських засобів на основі германію. Зроблено аналіз фармакодинаміки та фармакокінетики сполук германію за даними літератури та авторських досліджень. Обгрунтовано створення координаційних сполук германію та принципи добору біолігандів, проведено аналіз їх фармакологічних властивостей. Досліджено фармакологічні властивості та вивчено фармакокінетику координаційних сполук германію з біолігандами (нікотиновою та бурштиновою кислотами - МІГУ-1 та 2, нікотинамідом - МІГУ-3), які мають гепатопротекторні властивості, виявляють нейротропну активність депримуючої дії. Ще один компонент - оксиетилідендифосфонова кислота (ОЕДФ), на основі якої створені координаційні сполуки з нікотиновою кислотою МІГУ-4, нікотинамідом - МІГУ-5 та магнієм - МІГУ-6. Ці сполуки мають мембранопротекторну дію і є перспективними гепато- і кардіотропними засобами. Таким чином, германій і його сполуки мають виражену фармакологічну активність і унікальні фармакокінетичні властивості, які дозволяють надалі використовувати їх у медичній практиці та створювати нові біологічно-активні речовини (БАР) - майбутні лікарські засоби.

Аналіз численних клінічних досліджень свідчить про те, що сучасна інтенсивна інсулінотерапія, яка забезпечує як кращий глікемічний контроль (менший рівень HbA1c, менш виражені інтер- та інтраіндивідуальні коливання глюкози в крові, менша частота гіпоглікемій зі збереженням їх відчуття і контррегуляторних реакцій), так і більш вільний спосіб життя, повинна включати використання аналогів швидкодійного прандіального інсуліну (ліспро, аспарт, глюлізин) за умови оптимального заміщення базального інсуліну. Останнє досягається постійною підшкірною інфузією інсуліну за допомогою мінінасосу ("золотий стандарт"), багаторазовими ін'єкціями НПХ інсуліну або одноразовим (раз на добу) введенням безпікового довгодіючого аналога інсуліну гларгін (Лантус). Інсулін гларгін відтворює дуже близьку до "золотого стандарту" фармакокінетіку і фармакодинаміку і є економічно доступнішим і безпечнішим засобом для заміщення базального інсуліну.

Описано клініко-фармакологічні властивості препаратів заліза: всмоктування в кишечнику, депонування в тканинах, швидкість виділення, показання і протипоказання до застосування, побічні ефекти. Описано фактори, які впливають на всмоктування заліза: наявність у шлунку соляної, аскорбінової, бурштинової, піровиноградної кислот, солей міді, марганцю, фруктози, а також пригнічують всмоктування заліза - солі кальцію, фосфору, оксалати, танін. Сульфатні солі і комплекси заліза з амінокислотами створюють оптимальні умови для максимального всмоктування заліза. Найбільш виражений стимулювальний вплив на ефективність препаратів заліза проявляє амінокислота серин. Стан мікрофлори кишечнику впливає на всмоктування і фармакологічну активність препаратів заліза. Препарати заліза призначають, у першу чергу, для лікування залізодефіцитних анемій, гіпотрофічних станів. Описано характерний для препаратів заліза "дозозалежний парадокс", який має значення для проведення ефективного лікування цими препаратами.

Описаны клинико-фармакологические свойства препаратов железа: всасывание в кишечнике, депонирование в тканях, скорость выделения, показания и противопоказания к применению, побочные эффекты. Описаны факторы, которые влияют на всасывание железа: наличие в желудке соляной, аскорбиновой, янтарной, пировиноградной кислот, солей меди, марганца, фруктозы, а также угнетают всасывание железа - соли кальция, фосфора, оксалаты, танин. Сульфатные соли и комплексы железа с аминокислотами создают оптимальные условия для максимального всасывания железа. Наиболее выраженное стимулирующее влияние на эффективность препаратов железа оказывает аминокислота серин. Состояние микрофлоры кишечника влияет на всасывание и фармакологическую активность препаратов железа. Препараты железа применяют для лечения железодефицитных анемий, гипотрофических состояний у детей и взрослых. Также описан характерный для препаратов железа "дозозависимый парадокс", который имеет значение для проведения правильного лечения этими медикаментами.

The literature data and own investigations of the author in pharmacokinetics and pharmacodynamics of drugs with iron have been given. The clinical and pharmacological properties of the drugs with iron, i.e. the intestinal absorption, deposition in tissues, the elimination rate, indications and contraindications to their application and side effects have been described. The factors affecting the iron absorption such as the presence of hydrochloric, ascorbic, succinic, pyroracemic acids, fructose, salts of copper, manganese in the stomach, as well as the factors inhibiting the iron absorption such as salts of calcium, phosphor, oxalates, tannin have been described. Ferrous sulphates and complexes of iron with amino acids create the optimal conditions for the maximum absorption of iron. The amino acid serin has the most marked stimulating influence on drugs with iron. The intestine microflora state affects the absorption and pharmacology activity of drugs with iron. The drugs with iron are used for treating iron deficiency anemias and hypotrophic states in children and adults. The phenomenon of drugs with iron, the so-called "dose-dependence paradox", which is important for the right treatment with these drugs has been described.

  Скачати повний текст

Ключ. слова: Система високоефективного капілярного електрофорезу, рифампіцин, кількісне визначення, біоеквівалентність, фармакокінетика, валідація
Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9-29

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Репрезентотивными клиническими исследованиями (DCCT, UKPDS, Kumamoto Study) установлено, что долгосрочное обеспечение близкой к нормальному уровню гликемии предупреждает начало и/или задерживает прогрессирование микроангиопатий у больных сахарным диабетом I и II типа. В связи с этим стратегии инсулинотерапии, направленные на длительное поддержание максимально приближенной к норме гликемии, являются ключевыми в введении инсулиндефицитных больных сахарным диабетом. Достижение вышеуказанной цели возможно при физиологическом типе инсулинзаместительной терапии, т. е. при имитировании прандиальной секреции инсулина, контролирующей колебания уровня глюкозы в крови, связанные с приемом пищи, и постоянного беспикового его выделения между приемами пищи и в течение ночи (базальная секреция). Анализ многочисленных клинических исследований в данном обзоре свидетельствует о том, что современная интенсивная инсулинотерапия, обеспечивающая как лучший гликемический контроль (меньший уровень HbA1c, менее выраженные интер- и интраиндивидуальные колебания глюкозы в крови, меньшая частота гипогликемий при сохранении их ощущения и контррегуляторных реакций), так и более свободный образ жизни, должна включать использование аналогов быстродействующего прандиального инсулина (лиспро, аспарт) при условии оптимального замещения базального инсулина. Последнее достигается постоянной подкожной инфузией инсулина с помощью мини-насоса ("золотой стандарт"), многократными инъекциями НПХ инсулина или однократным (раз в сутки) введением беспикового длительнодействующего аналога инсулина Лантус (инсулин гларгин). Инсулин гларгин

воспроизводит очень близкую к "золотому стандарту" фармакокинетику и фармакодинамику и заслуживает в связи с этим преимущественного внимания в качестве экономически более доступного и безопасного способа для замещения базального инсулина.

Ключ. слова: Інтермітуюче введення, фармакокінетика, 3Н-аміксин
Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9-29

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В експериментах на кроликах вивчено фармакокінетику оригінального препарату гіпоазотемічної та діуретичної дії - гіфларин, що містить як діючу речовину флавоноїд гіперозид. Показано, що фармакокінетика гіперозиду характеризується швидким падінням його рівня у крові, невеликими значеннями часу напіввиведення та утримування у крові, що зумовлено швидким розподілом гіперозиду по тканинах та одночасним його метаболізмом. Динаміка зміни концентрації гіперозиду є двофазовою, що характерно для речовин флавоноїдної природи.

  Скачати повний текст

Досліджено фармакокінетику (всмоктування, розподіл, метаболізм та елімінацію) циназепаму, що має снодійну, протисудомну та анксіолітичну дію. Розроблено систему методів, яка забезпечує кількісну оцінку процесів метаболізму, розподілу в організмі введеної різними шляхами відповідної дози циназепаму й елімінації сполуки та її метаболітів. Вперше за умови об'єднання методів радіохроматографічного та ферментативного аналізу з'ясовано будову метаболітів, що утворюються в організмі експериментальних тварин біохімічним (гідролітичним) способом. Визначено внесок ферментів органів (мозок, печінка) та плазми крові в загальний об'єм перетворення циназепаму до норциназепаму. На підставі використання методу Мангельсдорфа розраховано константи швидкості утворення норциназепаму в гомогенатах органів і тканин мишей. Проведено їх порівняння з кінетичними параметрами процесів всмоктування, метаболізму (біотрансформації) й елімінації циназепаму. З'ясовано взаємозв'язок вмісту циназепаму та норциназепаму у головному мозку з динамікою швидкооборотних фармакологічних ефектів (протисудомних) після їх введення мишам. Доведено, що норциназепам відіграє визначальну роль у протисудомній дії циназепаму.

Изучены основные закономерности фармакокинетики координационного соединения германия с никотинамидом. Установлено, что в условиях острой пероральной динитроортокрезол-интоксикации фармакокинетика МИГУ-2 изменяется в сторону ускорения его всасывания в центральную камеру кинетической модели и распределения в периферические камеры, а также ускоряется его элиминация из системного кровотока, что способствует реализации одной из сторон протекторного действия МИГУ-2 при изучаемой патологии химической этиологии.

Наведено сучасні дані з фармакології адаптогенів (класифікація, фармакокінетика, фармакодинаміка, механізм дії, побічні ефекти тощо), дано конкретні рекомендації для їх застосування у спортивній медицині та у практиці підготовки спортсменів високої кваліфікації.

Приведены современные данные из фармакологии адаптогенов (классификация, фармакокинетика, фармакодинамика, механизм действия, побочные эффекты и другое), даны конкретные рекомендации для их применения в спортивной медицине и в практике подготовки спортсменов высокой квалификации.

Contemporary data concerning pharmacology of adaptogenes (classification, pharmacokinetics, pharmacodynamics, mechanism of action, side effects, etc.) have been presented. Recommendations concerning their usage in sports medicine as well as in practice of elite athletes' preparation are made.