Наведено статті аспірантів та студентів з проблем вітчизняної та всесвітньої історії, які, здебільшого, репрезентують тематику доповідей конференції молодих вчених, присвяченої 55-й річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників.

Розглянуто деякі аспекти суспільно-політичної діяльності М.І.Костомарова в оцінці вітчизняної історіографії кінця ХІХ - початку ХХ ст., українські військові формування Директорії УНР на Півдні України у грудні 1918 р., становище наукової інтелігенції у державі 1917 - 1927 рр. Проаналізовано процес українізації закладів професійної освіти Миколаївщини у 20 - 30-ті рр., запровадження фашистського "нового аграрного порядку" в Україні. Значну увагу приділено політичним, правовим та екологічним аспектам розвитку України, зокрема, особливостям формування політичної культури, питанням національної безпеки держави з точки зору етнополітичних досліджень, традиціям місцевого самоврядування, ролі політичних партій у політичній системі суспільства тощо.

Висвітлено найважливіші події, явища та тенденції історичного процесу у ХХ ст. в країнах Європи та Північної Америки у міжвоєнний період і роки Другої світової війни. Розкрито особливості суспільної свідомості та духовного життя західного суспільства в міжнародний період. Охарактеризовано суспільно-політичні рухи: профспілковий, жіночий, молодіжний, робітничий, соціалістичний, комуністичний та фашистський.

На підставі використання широкого кола архівних джерел висвітлено комплекс питань, пов'язаних з проявами окупаційної політики фашистської Німеччини на території України в економічній сфері. Досліджено конкретні особливості економічної експансії третього рейху в промисловості України періоду Другої світової війни. Розкрито проблему значення української промисловості для Німеччини у процесі планування та реалізації нацистських планів про світове панування.

Наводяться відомості різноманітного характеру про такі країни світу, як США, Канада, Об'єднане королівство Великобританії та Північної Ірландії, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Італійська Республіка, Японія та Королівство Швеція. Розглядаються географічні дані, відомості про населення, його структуру, національний склад, найбільші міста, адміністративно-територіальний устрій, взаємовідносини між територіальними одиницями та центральними органами влади. Представлено відомості про політичні системи, організацію влади і провідні політичні партії та організації. Значне місце займають відомості історичного характеру: процес творення держав, основні етапи їх розвитку, найбільш значні події в житті держав у XX столітті. Висвітлюється сучасне соціально-економічне становище і стан системи освіти.

Висвітлено діяльність бібліотеки, що охоплює період Української революції 1917 - 1920 рр., перші два десятиліття будівництва соціалістичного ладу, коли книгозбірня послідовно пройшла шлях від міської публічної до Київської державної обласної бібліотеки ім. ВКП(б), та час окупації Києва німецько-фашистськими загарбниками. Наведено основні показники діяльності бібліотеки. Викладено визначальні чинники її діяльності. Запропоновано іменний покажчик.

Розглянуто питання практичного використання фондів державних архівів, історію держави в документальних і друкованих джерелах Держархіву Сумської області (ДАСО). Проаналізовано матеріали літературної організації "Плуг", документи про роботу шкіл, культурно-освітніх закладів, релігійних організацій у період окупації Сумщини німецько-фашистськими загарбниками, з історії кредитної кооперації у фондах ДАСО. Висвітлено роль архівної спадщини у формуванні національної самосвідомості.

Розглянуто деякі проблеми входження молодого покоління письменників у австрійську літературу у перші повоєнні роки, коли відкрилися кордони і молодь отримала можливість надолужити прогаяне під час фашистської диктатури. Проаналізовано також причини деяких прорахунків засвоєння надбання письменників старшого покоління.

На основі вивчення різноманітних історичних джерел розглядається моральний стан Червоної Армії на початку війни з гітлерівцями.

Досліджено історію конфлікту між Німеччиною та Данією стосовно прикордонних областей - Шлезвігу та Гольштайну, а також шляхи його розв'язання. Зазначено, що способи вирішення проблем меншин у Шлезвігу можуть стати прикладом для врегулювання національного питання в інших країнах.

Розглянуто широке коло питань, пов'язаних з духовною і видавничою працею у середовищі українських військовополонених, переміщених осіб і біженців, а також національної еміграції у європейських країнах після завершення Другої світової війни, зокрема, в Італії, Великобританії, Німеччині й Австрії у 1945 - 1950 рр. Висвітлено типологічні особливості українських видань, мистецькі надбання періодики, європейські виміри духовно-національного життя.

Проаналізовано хід, результати та наслідки виборчої кампанії у Бундестаг 1998 р., а також причини поразки на виборах блоку ХДС/ХСС та перемоги СДПН. Оцінено роль канцлера ФРН Г.Коля в німецькій історії.

У праці на підставі публікацій європейської преси розглядаються питання української історії та культури. Доводиться, що зростання інтересу до проблем України зв'язане із загальним посиленням уваги Європи до слов'янських народів. Інтерес до вивчення України посилювався ще й тими обставинами, що Франція вбачала в українському народі потенційного союзника в боротьбі проти Російської імперії, а Німеччина бачила в ній ще й свої економічні інтереси. Згодом до західноєвропейських країн, які займалися українознавством, приєднались Данія, Італія, а європейські університети відкривали кафедри слов'янської філології.

У праці зроблено спробу привідкрити завісу невідомого над однією з замовчуваних у радянський час та дотепер недосліджуваних проблем історії нацистського окупаційного режиму в Україні. Автор вперше у вітчизняній історіографії звертається до характеристики причин, які спонукали нацистів до відновлення в Україні мережі професійних навчальних закладів. Досліджено особливості організації і функціонування початкових, середніх та вищих навчальних закладів в умовах "нового порядку". Зроблено спробу оцінити міру ефективності кроків, здійснених нацистами у напрямку часткового відновлення мережі фахового навчання та професійної підготовки української молоді у 1941-1944 рр.

Проведено патентно-інформаційні дослідження біоімплантаційних покриттів в ендопротезуванні з метою оцінки рівня, темпів та визначення тенденцій розвитку проблеми. На підставі аналізу 198 охоронних документів (за період з 1985 до 1996 року) та 96 інформаційних джерел виділені провідні країни, які займаються розробкою даної проблеми (США, Японія та Німеччина), та установлено зростання числа документів, які опубліковані у 1993, 1995 та 1996 роках. Обгрунтовані переваги імплантатів з покриттям в зниженні металоалергії, запобіганні післяопераційної болі, підвищенні інтенсивності врощення кісткової тканини в імплантат. Результати оцінки найбільш розповсюджених покриттів дозволили визначити перехід від біоінертних та біосумісних матеріалів до біоактивних та таких, що біодеградують. Інформаційні відомості та технічні рішення дозволяють виділити пріоритети кальційфосфатних матеріалів, завдяки їх відповідності натуральній кістковій тканині. Викладені механізми як біодеградації, так і сполучення покриттів з кісткою реципієнта. Відмічені окремі недоліки усіх видів покриттів та намічені шляхи нових підходів у розвитку проблеми ендопротезування.

Висвітлюється процес утворення і практичної діяльності всіх учасників українського руху Опору на Дніпропетровщині, встановлення і розвиток фашистського окупаційного режиму на території області, розмах фашистських репресій та їх ідеологічне підгрунтя, наводиться статистика про людські й економічні втрати області в період німецької окупації. Особлива увага приділяється Павлоградському повстанню 1943 р., розглядаються програмні документи і рекомендації бандерівського керівництва своїм осередкам та ін.

Висвітлюються питання участі західноукраїнського селянства в національно-визвольній боротьбі українського народу, соціально-політичного становища, збройної боротьби ОУН-УПА проти німецько-фашистських окупантів, радянської влади, ненасильницьких форм опору тоталітарному режимові, репресій радянської влади щодо селянства періоду 1944-1950 рр.

Аналізується досвід існуючих басейнових систем управління екологічним станом великих річок у таких країних, як Франція, Велика Британія, Німеччина, Російська Федерація. Зроблено оцінку стану управління охороною вод в Україні та запропоновано концепцію і план впровадження басейнової системи управління в Україні (басейн Дніпра) як складової частини реалізації Національної програми екологічного оздоровлення річки Дніпро та поліпшення якості питної води.

Досліджено проблеми привабливості та залучення іноземних інвестицій в Україну. Висвітлено позитивні тенденції у грошово-кредитній політиці Львівщини. Викладено регіональні чинники інвестиційної політики в Україні. Розглянуто інтеграційні процеси у діяльності європейської банківської системи в економіках країн Центральної та Східної Європи. Охарактеризовано вплив персоналу фінансових служб на діяльність промислово-фінансових груп, причини відсутності промислово-фінансових груп в Україні. Вивчено проблеми інтеграції банківської системи України з європейськими фінансовими інституціями. Визначено особливості інтеграції регіональних підрозділів банків з іноземним капіталом у інвестиційні процеси в Україні, завдання банківської системи України у перехідний період. Розглянуто деякі аспекти зниження податкового тиску на структури малого бізнесу. Накреслено перспективи зовнішньоекономічних зв'язків між Німеччиною та Україною. Проаналізовано проблеми економічної інтеграції України у Європейський Союз.

Проаналізовано розвиток соціально-побутової інфраструктури українського села радянської доби (житло, транспорт, охорону здоров'я, торговельне та побутове обслуговування, а також функціонування закладів освіти та культури). Основну увагу приділено руйнації соціально-побутової сфери у роки Вітчизняної війни та початку її відновлення у районах, звільнених від фашистських окупантів. Висвітлено побутові проблеми сільського способу життя та їх негативний вплив на соціально-економічний розвиток села (друга половина 1980-х - початок 90-х рр.).