Обгрунтовано новий імовірнісний підхід до стійкості ліофільних золей (нафтопродуктів), що виділяються в процесі швидкої коагуляции іонами металу за механізмами багато- та моношарової адсорбцій.

Виявлено причини високих механічних втрат міді та їх зростаючої розчинності у відвальних шлаках. Показано, що у процесі ф'юмінгування шлаків від виплавлення свинцю утворюється бідний на мідь штейн без відновлювально-сульфідувальної обробки шлаків. Утворення даного штейну гарантується більш високою розчинністю сірки у вихідному шлаку, ніж у шлаку після ф'юмінгування. Скорочуються втрати міді, срібла та золота зі шлаком за допомогою штейну, що утворюється, або флотаційного вилучення сульфідів зі шлаку до мідного концентрату. Флотація дозволяє глибше збіднити шлак від цінних металів. Хвости флотації можуть використовуватись як залізистий додаток до цементної шихти.

Дисертацію присвячено питанням розробки способу одержання і застосування біотехнології нейстонних біопрепаратів. Основою таких біопрепаратів є клітини з підвищеною гідрофобністю поверхні. Ця властивість дозволяє клітинам концентруватися в поверхневому шарі води та інтенсифікувати її очищення. Розроблено новий флотаційний метод селекції клітин бактерій з підвищеними гідрофобними властивостями. Флотація дозволяє відбирати фракції клітин, які відрізняються за своїми морфологічними та біохімічними властивостями. Запропоновано використання нейстонного препарату на основі Bacillus spp. з широким спектром антимікробної активності для обеззараження поверхневого шару води. Нейстонну форму Bacillus megaterium 1БД доцільно використовувати для очищення води від нафтових забруднень. Застосування такого біопрепарату в природних умовах показало значне збільшення біоочищення води від забруднення нафтопродуктами і дозволило зменшити суму збитку, завданого навколишньому середовищу, в 40 разів.

Розглянуто підвищення ефективності хірургічного лікування деформації перегородки носа шляхом профілактики післяопераційної флотації та її ускладнень. Протягом 2005 - 2011-х рр. обстежено і прооперовано 331 хворий з деформацією перегородки носа. На основі загальноклінічних і спеціальних методів дослідження встановлено, що післяопераційна флотація перегородки носа й її клінічні прояви залежать від площі резекції остову та від її локалізації та форми, актів вдиху та видиху. Доведено зв'язок виникнення післяопераційної флотації перегородки носа з типом деформації перегородки носа та методом її хірургічної корекції. Встановлено, що під час післяопераційної флотації перегородки носа в її тканинах виникають та розвиваються 4 стадії патоморфологічних змін. Досліджено їх клініку, динаміку та значення в розвитку перфорації. Доведено, що на основі цих стадій формуються три ступені післяопераційної флотації перегородки носа, визначено їх еволюцію, клінічний прояв в найближчому та віддаленому післяопераційному періодах. Розроблено хірургічну техніку пластики післяопераційного дефекту остову перегородки носа новим пластичним матеріалом - пористим політетрафторетиленом з метою профілактики післяопераційної флотації перегородки носа й її ускладнень. Доведено високу ефективність таких операцій. Введено в практику діагностики патології перегородки носа комп'ютерна томографія перегородки носа в сагітальній проекції, вивчено її можливості та переваги перед традиційною томографією носа та біляносових пазух в фронтальній і аксіальній проекціях.

Досліджено колоїдно-хімічні закономірності вилучення екстрагентів різних класів з водних середовищ методами флотації, адсорбції, мікрофлотоекстракції, адсорбційної та флокулярної флотації. Вперше вивчено вплив основних технологічних параметрів флотації (pH середовища, тривалості (часу) флотації, температури, добавок реагентів (поверхнево-активних речовин (ПАР), флокулянтів, коагулянтів) на ефективність вилучення первинних аліфатичних спиртів (ПАС), трибутилфосфату (ТБФ), жирних і нафтенових кислот, технічних амінів, бутилацетату. Експериментально показано можливість інтенсифікації флотаційного вилучення жирних кислот шляхом поєднання флотації з екстракцією (мікрофлотоекстракція), адсорбцією (адсорбційна флотація) та флокуляцією (флокулярна флотація). Знайдено оптимальні умови перебігу цих процесів (pH середовища, витрата реагентів, тривалість флотації). Визначено умови, необхідні для інтенсифікації флотаційного вилучення тонкоемульгованого ТБФ за допомогою аніонних ПАР (алкілкарбоксилатів калію). Показано можливість використання теорії стійкості гідрофобних колоїдів (теорії ДЛФО) для пояснення механізму впливу pH середовища та природи ПАР (флотаційних збирачів) на ступінь флотаційного вилучення емульгованих екстрагентів. Проведено системні дослідження, спрямовані на вивчення механізму та термодинаміки адсорбції екстрагентів з їх водних розчинів на каоліні, калієвій слюді (мусковіт), силікагелі (ТБФ) та хітозані (ПАС). Визначено умови десорбції ТБФ з поверхні адсорбентів для подальшого вилучення його з водних розчинів методом флотації та повернення у виробництво.

Ретроспективно вивчено дані історій хвороби пацієнтів відділення політравми за 2006 - 2010 рр. Впродовж 5-ти років в клініку госпіталізовано 7 528 пацієнтів з поєднаною травмою. Гетерогенність пацієнтів з поєднаною травмою ускладнює проведення контрольованих досліджень, тому деформація грудної клітки, яка потребує корекції, визначається, передусім, емпірично. Об'єктивна клінічна оцінка власне флотації є складною, зважаючи на малу різнорідну дослідну групу.

Досліджено процес кавітаційного оброблення водного середовища за різних конструктивних параметрів кавітувальних елементів. На підставі аналізу графічної інтерпретації побудованої 4-факторної мультиплікативної математичної моделі визначено оптимальні умови для здійснення кавітаційного оброблення. Встановлено вплив введення у водне середовище незначних кількостей повітря (0,5 - 3 % по відношенню до об'єму оброблюваного середовища) на інтенсивність розвитку кавітаційних явищ і супутнього їм ефекту флотації.

Наведено результати енергетичного аналізу роботи гідродинамічного струменевого кавітатора. Встановлено залежність величини енергії, що виділяється внаслідок кавітації, від конструктивних параметрів сопел та їх просторової конфігурації. Виконано регресивний аналіз, який надає змогу оцінити вплив кожного з факторів (діаметра сопел і кута атаки струменів) на результативну величину теплової енергії у випадку використання різної кількості сопел. Показано, що найефективніше оброблення водного середовища досягається у разі використання трьох сопел діаметром 1,6 мм за кута атаки струменів близько 50 градусів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.363.101.1-43 + Р569.133.1-43 + Р712.1-43

Рубрики:

Мастит

Пухлини молочних (грудних) залоз

Фізіологія і патофізіологія молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: РА414071 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто комп'ютерну модель для моделювання кінетики взаємодії фаз під час збагачення. В ході проведення імітаційного експерименту було поставлено завдання визначення параметрів взаємодії частинок і бульбашок за утворення флотаційного комплексу. Проведено перевірку працездатності чисельної моделі і настройки її параметрів, одержані дані продемонстрували прийнятну поведінку комп'ютерної моделі під час моделювання окремих стадій процесу взаємодії фаз за збагачення флотації і доведено її ефективність.

Проведено обгрунтування використання гуанідинових флокулянтів для підвищення ефективності очищення шахтних вод. Доочищення шахтної води (шахта Краснолиманська) проводили за допомогою флотаційного методу, суть якого полягає у використанні властивостей поверхнево-активної речовини полігексамети-ленгуанідин гідрохлориду, що є діючою речовиною реагента фкватон-10, адсорбуватися разом із речовинами і забруднювачами води на поверхні пухирців повітря (бульбашково-плівкова екстракція).

Розглянуто необхідність залучення у переробку окислених руд у зв'язку з їх великою розповсюдженістю. Це пов'язано з достатньо великим попитом на продукцію металургійних підприємств у всьому світі та зберігається тенденція збільшення виробництва залізорудних концентратів. Розглянуті існуючі методи збагачення окислених залізистих кварцитів, що використовуються на підприємствах України, США та Бразилії, а саме випалмагнітний, флотаційний та магнітний метод з високою інтенсивністю магнітного поля. В теперішній час випалмагнітний метод збагачення окислених залізистих кварцитів не знайшов широкого розповсюдження через високу вартість енергоресурсів. Тому основними методами збагачення залишаються флотація та високоградієнтна магнітна сепарація. При збагаченні окислених залізистих кварцитів в процесі рудопідготовки утворюється велика кількість шламів, які в свою чергу негативно впливають на наступні процеси магнітного збагачення та супроводжується частковою втратою рудних мінералів у відходах виробництва. Показано один з напрямків підвищення ефективності збагачення окислених руд, який базується на виділенні шламової частини подрібненої руди у відвал і дозбагаченні знешламленого продукту за рахунок застосування магнітних сепараторів з сильним магнітним полем. Наведено дослідження з магнітного збагачення окислених залізистих кварцитів Кривбасу із попереднім знешламленням подрібненого матеріалу у гідроциклонах із кутом конусності 5 градусів, що дасть змогу отримувати конкурентоспроможний концентрат. Знешламлення подрібненої руди перед збагаченням значно підвищує якість магнітного продукту, та дозволяє зменшити втрати заліза загального в немагнітному продукті. Дана технологія дозволить отримати залізорудний концентрат з масовою часткою заліза 65,1 %.

Розглянуто питання підвищення ступеня очищення стічних вод ремонтно-механічних підприємств за рахунок застосування технологічної схеми знезараження та регенерації відпрацьованих миючих розчинів. Запропоновано вдосконалену технологічну схему очищення стічних вод, яка надає можливість проводити очищення великого спектра забруднень, що утворюються на ремонтних підприємствах. Технологією передбачено очищення в декількох технологічних режимах, оптимальний з яких визначається під час налагодження обладнання.

Проведено клініко-епідеміологічне дослідження 64 клінічних випадків закритої поєднаної травми з розвитком феномена флотації грудної клітки (ФГК). Вивченню підлягали основні аспекти внутрішньогрупового розподілу та міжгрупових гендерних і вікових співвідношень із показниками виживаності та летальності. Встановлено, що травми з розвитком феномена ФГК спостерігаються переважно в чоловіків (79,7 %) соціально-продуктивного віку (40 - 59 років, 51,6 %) внаслідок транспортних травм із пішоходами (28,1 %) та водіями (21,9 %). Дорожньо-транспортний травматизм є домінуючим видом травм у постраждалих із ФГК та становить 62,5 % від усіх випадків, при цьому флотація грудної клітки зустрічається в 4 рази частіше в чоловіків, ніж у жінок. На результуючі наслідки травм із ФГК мають суттєвий вплив гендерні і вікові фактори, що тісно пов'язані між собою.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л523.094

Рубрики:

Перероблення стічних вод коксохімічних заводів

Шифр НБУВ: Ж69121 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.506с + П846

Рубрики:

Ветеринарна паразитологія, у тому числі й тропічна

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета статті - удосконалити спосіб копроскопічної зажиттєвої діагностики трихостронгільозу гусей. Використано методи зажиттєвої копроскопічної діагностики із застосуванням флотаційних розчинів: загальновідомі (Фюллеборна, Котельникова-Хренова, Маллорі, Мельничука) та удосконалений способи. Проведено визначення показників інтенсивності інвазії у процесі діагностики трихостронгільозу гусей. Встановлено, що удосконалений спосіб із використанням комбінованої флотаційної рідини виявився найбільш ефективним за трихостронгільозу гусей, ніж методи з використанням насиченого розчину цукру (до 54,99 %), з насиченим розчином нітрату амонію (до 51,30 %), з карбамідом (до 23,11 %). Причому час, витрачений на дослідження однієї проби посліду, становить 17 хвилин. Проведено удосконалення та випробування нового методу флотації, який має високі показники діагностичної ефективності за трихостронгільозу гусей. Одержані результати дозволяють рекомендувати удосконалений метод для впровадження у виробництво з метою своєчасного та ефективного діагностування трихостронгільозу у птахівництві.

Діагностичні дослідження є важливим компонентом у комплексі заходів, що спрямовані на досягнення епізоотичного благополуччя з паразитарних захворювань тварин. На сьогодні у світі розроблено значну кількість способів та методів діагностики, які поділяють на посмертні та зажиттєві. Серед останніх - якісні та кількісні. Необхідно зазначити, що кількісні способи діагностики інвазійних захворювань тварин надають змогу об'єктивно оцінити рівень ураженості організму конкретним збудником. Тому розробка ефективних та ергономічних способів кількісної копроовоскопічної діагностики залишається актуальним питанням. У зв'язку з вищенаведеним мета проведених досліджень полягала у визначенні ефективності загальновідомих та удосконаленого способів копроовоскопічної діагностики нематодозів травного каналу овець. Роботу виконана в умовах лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавської державної аграрної академії. Експериментальним шляхом встановлено, що удосконалений спосіб кількісної копроовоскопічної діагностики нематодозів травного каналу овець виявився ефективнішим порівняно зі способом прототипу. За числом позитивних проб на 14,3 % та за кількістю виявлених яєць нематод у досліджуваній пробі на 18,5 %. Високі показники діагностичної ефективності підтверджувалися в умовах виробничих випробувань при порівнянні удосконаленого способу зі способами аналогами та прототипу (Столла, 1959; Трача, 1992; Ляшенко й ін., 2012 та Taylor et al., 2015). За показниками кількості позитивних проб спосіб був ефективнішим на 8,0 - 44,0 %. За мінімальними та максимальними показниками кількості виявлених яєць нематод у 1 г фекалій на 14,3 - 80,9 та 4,4 - 90,5 % відповідно. За показником середньої кількості яєць нематод у пробі порівняно зі способами аналогами: Ляшенко й ін. - на 86,9 %, Трача - на 37,9 %, Столла - на 27,7 % та способом прототипу - на 5,9 %. Аналізуючи процес мікроскопії препаратів, виготовлених різними способами, встановлено, що найбільш зручними для дослідження виявилися зразки, виготовлені за удосконаленим способом. У полі зору мікроскопа виявляли найменшу кількість сторонніх решток та пухирців повітря, які не заважали процесу мікроскопії та проведенню підрахунку інвазійних елементів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.626-931-6

Рубрики:

Нематоди та нематодози тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проблема погіршення екологічної ситуації стає все більш актуальною. Тому пріоритетним напрямком є розробка ефективних методів очищення води від йонів важких металів. Нині наявні методи вилучення йонів важких металів із водних розчинів придатні переважно для очищення промислових стічних вод і мало ефективні для очищення природних вод, які містять у високих концентраціях йони кальцію і магнію, які суттєво знижують ємність іонітів по йонах важких металів. Розглянуто останні публікації у відкритому доступі, включаючи літературу про основні методи очищення та доочищення води від йонів важких металів. Інформація про ефективність очищення природних вод, які містять у високих концентраціях йони кальцію і магнію. Вивчення ефективності видалення йонів міді та свинцю із розведених водних розчинів при використанні фероціаніду калію та флокулянтів при відстоюванні, фільтруванні на фільтрі "синя стрічка", на нанофільтраційній мембрані ОПМН-П та методом флотації. Досліджено процеси очищення води від важких металів при їх висадженні фероціанідом калію. Показано, що при очищенні води від йонів міді та свинцю шляхом комплексоутворення з ціанофератом калію при використанні нанофільтрування після відстоювання та механічного фільтрування ефективність вилучення йонів важких металів зростає. Вивчено ефективність зв'язування ціаноферату калію та йонів міді при взаємодії з полікатіонними флокулянтами. Висновки: наведено результати досліджень з вилучення йонів важких металів (на прикладі міді та свинцю), одержані при переведенні важких металів у нерозчинний стан зв'язуванням у фероціанідні комплекси їх відстоюванням та доочищенням методами фільтрування та нанофільтрування. Показано, що застосування нанофільтрування дозволяє підвищити на 4 - 15 % ступінь очищення води від йонів міді та свинцю. Високу ефективність очищення води від важких металів забезпечив метод флотації.