Вивчено творчий доробок фотохудожників Харкова у широкому контексті художньої культури сучасної доби. Зазначено, що на межі 1960 - 1970 рр. місто було центром авангардного фотомистецтва України. У цей час була створена група "Время" (А.Макієнко, О.Мальований, Б.Михайлов, Є.Павлов, Ю.Рупін, О.Ситниченко, О.Супрун, Г.Тубалєв), наприкінці 1980-х рр. з'явилася група "Госпром" (С.Братков, І.Манко, Г.Маслов, М.Педан, В.Старко). Дослідження проведено на матеріалі пейзажу з урахуванням факту, що цей жанр є репрезентацією загальної картини світу, яка містить розмаїті культуротвірні чинники. Розглянуто широку галузь фотографії, головною ознакою якої є тема природи як важливий засіб змістоутворення. Вона стає у харківській фотографії однією зі значущих складових метафоричної мови. До наукового обігу введено нові імена фотомитців, художників та їх твори. Визначено місце фотомистецтва у сучасній художній культурі України.

Розглянуто культурно-мистецьку спадщину Поділля у художніх фотографіях М. Грейма (дуга половина XIX - початок XX ст.). Досліджено генезу та розвиток мистецтва фотографії, зокрема в Україні, визначено найвидатніших майстрів художнього світлопису. Проаналізовано фотографічний доробок М. Грейма у контексті становлення і розвитку фотомистецтва на Поділлі. Висвітлено типологічні та художньо-композиційні особливості творчих композицій як унікальне іконографічне джерело, доведено науково-практичну цінність доробку митця для історико-архітектурної науки, краєзнавства, реставрації та охорони пам'яток архітектури на теренах Поділля.

Висвітлено історію становлення та розвитку мистецтва фотографії в світі й Україні. Подано інформацію про таких видатних майстрів художнього світлопису, як С. Юрковський, О. Аншюц, Е. Майбрідж, О. Рейландер, Г. Робінсон. Увагу приділено аналізу фотографічного доробку М. Грейма в контексті становлення та розвитку фотомистецтва на Поділлі. Охарактеризовано типологічні та художньо-композиційні особливості його творчих композицій як унікальне іконографічне джерело. Розкрито науково-практичне значення доробку митця для історико-архітектурної науки, краєзнавства, реставрації й охорони пам'яток архітектури в Україні.

Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження регіональної культурної практики, історичне підгрунтя культурних процесів. Розглянуто культурно-мистецький потенціал сучасної Рівненщини, стан і роль спеціальної освіти в становленні та подальшому розвитку мистецької діяльності. Акцентовано на питаннях охорони музейної та замкової мережі в програмах діяльності місцевих органів влади. Проаналізовано потенціал обласного архіву, мистецьку палітру краю (вокально-хорове, інструментальне, кіно-фотомистецтво, альтернативну музику, теотральну творчість, фестивальний рух), а також потенціал "зеленого" туризму. Виявлено провідні тенденції в культурній діяльності даного регіону, подано творчі портети окремих діячів культури та мистецтва краю.

Акцентовано увагу на тому, що курс фотокомпозиції - головний етап оволодіння мистецтва рекламної фотографії. Наголошено, що майбутньому фотографові-рекламістові необхідно враховувати психологію глядача та чітко уявляти його реакцію на свій твір. Проаналізовано лінії, тон і колорит як чинники художнього зображення. Зроблено висновок, що навчання майбутніх дизайнерів фотомистецтва має свої характерні особливості, пов'язані з психологією сприйняття, що необхідно враховувати під час складання програми навчання.

Акцентировано внимание на том, что курс фотокомпозиции - главный этап овладения искусством рекламной фотографии. Подчеркнуто, что будущему фотографу-рекламисту необходимо учитывать психологию зрителя и четко представлять его реакцию на свое произведение. Проанализированы линии, тон и колорит как факторы художественного изображения. Сделан вывод, что обучение будущих дизайнеров фотоискусству имеет свои характерные особенности, связанные с психологией восприятия, что необходимо учитывать при составление программ обучения.

Розглянуто підходи до визначення поняття «дискурс» та перспективи його змістового і функціонального дослідження. Відзначено різноманітні, деколи протилежні підходи до розуміння цього поняття. Проаналізовано розвиток поглядів на терміндискурс, дискурсивний аналіз, дискурсивну психологію особистості та історичного поколінння. Охарактеризовано взаємозв’язок та взаємовплив мистецтва та особистості. Зауважено, що не існує систематизованого, узагальненого та загально визнаного знання про механізми взаємовпливу та взаємообумовлення особистості та мистецтва з позицій психології дискурсу. Висвітлено підходи до психологічних досліджень фото- та кіномистецтва. Констатовано, що психолого-дискурсивний аналіз зразків фото- та кіномистецтва дозволить виокремити провідні тенденції відображення об’єктивної реальності у мистецтві, здійснювані особистістю або історичним поколінням.

З'ясовано особливості впливу та характерні засоби творення візуальних образів у літературі та зображальних видах мистецтва, а також здійснено аналіз окремих аспектів дискурсу синтезування різних видів мистецтва. Розглянуто когнітивні відмінності, пов'язані з різними типами темпоральності творення й рецепції образів у живописі, фотомистецтві та літературі.

Проаналізовано творчі особливості контенту журналу "National Geographic Magazine". Зокрема, розглянуто візуальний чинник контенту. Увагу звернуто на творчість німецького фотографа Г. Гільденбранда, тематичну спрямованість його фотографій і майстерність візуалізації текстового матеріалу. Вказано, що редакція "National Geographic Magazine" надавала винятково важливого значення фотографії як важливому компоненту контенту журналу. Поширення технології фотографування створило технічні передумови для широкого застосування візуального супроводу наукових статей ілюстраціями, що сприяло поступовій трансформації суто наукового журналу в науково-популярний. Використання традиційних і впровадження нових технологій ілюстрування текстового матеріалу, зокрема фотографування, було відмінною рисою журналу. Залучення до співпраці новаторів - кращих авторів, журналістів, фотографів національного та світового рівня, зокрема, німецького фотографа Г. Гільденбранда, - зумовило формування журналу як міжнародного мегавидання. Г. Гільденбранд був європейцем за своїм походженням і за сферою творчих інтересів. Знімаючи старовинний і сучасний світ європейських народів, він виявив себе носієм гуманістичних цінностей, політичної культури поваги й збереження надбань людської цивілізації.

Досліджено виникнення та розвиток фотографічного мислення в XIX - XX ст., а також відображення цього мислення в літературі. Проаналізовано стилетвірні принципи фотомистецтва у створенні образів та психологічних картин у художніх творах. Аналіз втілення фотографічного мислення в літературі проведено на матеріалі творчості Ф. Достоєвського.

Висвітлено творчу діяльність Леся Курбаса і його внесок у розвиток українського театру та кіно. Розглянуто проблеми сучасної української кінематографії. Досліджено вплив українських телепроектів соціальної тематики на формування світогляду глядача. Показано переваги та недоліки при роботі з аналоговою фотографією в умовах сучасного розвитку фотомистецтва. Визначено етичні норми політичної реклами та їх особливості в ЗМІ. Проаналізовано особливості жанрово-стильової та світоглядної систем експресіонізму та його вплив на світове кіно.

Вміщено наукові праці, присвячені Міхалу Грейму, знаному фотографу, нумізмату, колекціонеру, краєзнавцю, науковцю та громадському діячу. Зазначено, що історія Поділля яскраво акцентована науковою діяльністю, творчістю й особистісної харизмою М. Грейма. Розглянуто питання генези фотомистецтва, фотографії як важливого для реставраційної практики іконографічного джерела, фотозображень Кам'янця-Подільського на поштових листівках. Комплексно досліджено подільські старожитності, хронологічно висвітлено унікальність багатогранної особистості М. Грейма. Встановлено вагомість діяльності та наукових здобутків М. Грейма для сучасного краєзнавства, мистецтвознавства, реставраційної справи, туристичної галузі тощо.

Розглянуто поняття новинної журналістики у контексті впливу американських медіа, сучасні тенденції ролі ведучого у парному веденні телевізійних ток-шоу, малу балетну форму як феномен європейської хореографічної культури у творчості українських балетмейстерів. Висвітлено історію розвитку звуку в аудіовізуальному мистецтві, основні характеристики та типологію новин, конкурентні стратегії вітчизняних медіа компаній на ринку ЄС. Викладено проблеми соціалізації дітей з обмеженими можливостями здоров'я в умовах інклюзивної освіти, специфіку формату ранкових програм, розкрито вплив європейських цінностей на тенденції в фотомистецтві, аксіологічний аспект в аналітичній філософії освіти P.C. Пітерса. Розглянуто інтерв'ю як жанр в сучасному медійному дискурсі, витоки жанру комедія та її вплив на подальший розвиток американських комічних кінострічок.

На прикладі організаційно-культурної й художньої діяльності аналізується практика проведення ювілейних художніх експонувань регіональних митців Олександра Харвата (фотомистецтво) та першого Голови (1991 - 1998 рр.) обласного відділення Національної Спілки художників України Костянтина Литвина (образотворче мистецтво, графіка); розглянуто специфіку їх творчого досвіду, вплив на культурне середовище. Виявлено найбільш яскраві сторінки творчих біографій кожного з них та вплив виставкової діяльності на художнє середовище краю. Наголошується на важливості продовження збереження культурної спадщини регіональних митців для позиціонування України у культурному просторі світу.

Розглянуто організаційно-культурну діяльність одного з помітних у регіональному просторі Західного Полісся фотомитця - Олександра Купчинського, а саме виставковий її вектор, втілений в презентації артефактів світового фотомистецтва; видавничий, розглянутий у контексті друку різноманітних фотоальбомів із творів експонентів, організація творчих зустрічей художньої інтелігенції міста з питань обговорення актуальних питань культурного розвитку, заснування фотоклубу тощо. Доводиться, що втрата зв'язку з Батьківщиною, у якій би формі це не відбувалося, не дозволяє митцю творчосамореалізуватися повною мірою.

Наведено опис комплекту журналу "Нова генерація" за 1927 - 1930 роки. Зазначено, що у покажчику збережено структуру видання, публікації описано за роками, номерами. Вміщено бібліографічний опис 1 670 публікацій журналу "Нова генерація" з художньої літератури (поезія, серійні вірші, поеми; проза; гумор; драматургія; репортажі), літературознавства, архітектури, образотворчого мистецтва, скульптури, музики, кіно, фотомистецтва, листування з редакцією, а також ілюстративного матеріалу. Науково-довідковий апарат до покажчика складається з іменного покажчика, покажчика географічних назв, словника псевдонімів та криптонімів.

Автори пропонують цілісне уявлення про місто, його культуру і мистецтво; формують і обґрунтовують теоретичне бачення певної проблеми.Системні ознаки освітньої структури музичної культури Харкова Культурний центр міста Будинок як історичне обличчя міста 34 Діалоги 46 Просторова візія в художньо-документальній прозі (на прикладі тексту «Між часом і морем. Колекція невигаданих історій» Григорія Гусейнова) Архітектура як об'єкт фотомистецтва Діалоги ^ 67 Естетизація архітектурних об’єктів засобами мурал-арту Notre Dame de Paris • • 82 як художній образ y мистецтві Діалоги Сакральна архітектура України Діалоги 6 93 Естетика коранічних текстів в ісламській культовій архітектурі: філософська інтерпретація Архітектура як проекція людської свідомості на зовнішній простір Діалоги ^ Архітектура як модус міського життя в європейській культурі Архітектура художнього музею XXI століття 129 137 Діалоги 149 Міський культурний простір у дослідницьких практиках 1^0 Діалоги

Зазначено, що в сучасних періодичних виданнях фотографії дедалі частіше виконують роль не лише візуального супроводу інформаційного, аналітичного чи публіцистичного тексту, а й є самостійними елементами рекламного бізнесу. Рекламні фотографії стають важливим візуальним орієнтиром для привернення уваги споживачів певних видів товарів чи послуг. Такий підхід збільшує вимоги до якості ілюстративного матеріалу в сучасній періодиці, адже від цього напряму залежить кількість фінансової винагороди від рекламодавців і добробут редакцій періодичних видань. Здійснено стислий огляд джерельної бази з проблематики дослідження. Розглянуто основні визначення та характерні особливості рекламної фотографії як одного з важливих елементів верстки сучасних періодичних видань. Акцентовано увагу на ролі, призначенні та особливостях рекламної фотографії як одного з підвидів сучасного фотомистецтва. Виокремлено значення рекламних фотографій в системі жанрів фотомистецтва. Проаналізовано специфічні риси сучасної рекламної фотографії, наведено характеристики її функцій у сучасній споживацькій культурі. Вказано на те, що однією з особливостей такого виду фотомистецтва є психологічний вплив на рецептори глядачів і закріплення у їхній підсвідомості бажання придбати рекламований товар чи послугу. Наведено погляди теоретиків фотожурналістики на сучасний стан рекламної фотографії та надано рекомендації фотографів-практиків щодо основних вимог до створення світлин у рекламному бізнесі. Наголошено на професійних аспектах і майстерності фотографів, які працюють у царині рекламної фотографії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ163(0) л61(4УКР-4РІВ-2Р)

Рубрики:

Історія художньої фотографії

Шифр НБУВ: ВА867950 Пошук видання у каталогах НБУВ