Ключ. слова: скрининг, alpha-N-ацетилгалактозаминидаза, alpha-галактозидаза, биоконверсия эритроцитов
Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*73

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати наукових досліджень в галузі геохімії техногенних радіонуклідів та важких металів. Висвітлено геологічні та геохімічні аспекти безпечного поводження з радіоактивними і токсичними відходами. Розглянуто питання фракціювання природних ізотопів, трансформації озонового шару над територією України, проблеми формування техногенних родовищ гірничо-добувного комплексу.

Приведены результаты научных исследований в области геохимии техногенных радионуклидов и тяжелых металлов. Освещены геологические и геохимические аспекты безопасного обращения с радиоактивными и токсическими отходами. Рассмотрены вопросы фракционирования природных изотопов, трансформации озонового слоя над территорией Украины, проблемы формирования техногенных месторождений горно-добывающего комплекса.

При применении морфометрии рака молочной железы показано преимущество использования неоадъювантной лучевой терапии в режиме большого фракционирования дозы в сравнении с малым фракционированием дозы облучения.

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.2,022

Рубрики:

Фізика напівпровідників

Шифр НБУВ: РА332839 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.222,022 + В379.226,022

Рубрики:

Дефекти напівпровідників

Тонкі шари напівпровідників

Шифр НБУВ: РА333740 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.226 + В379.271

Рубрики:

Тонкі шари напівпровідників

Електричні властивості

Шифр НБУВ: РА319733 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено технологію одержання біологічно активних домішок з антилінолітичною дією. Охарактеризовано інгібітори ліпази з насіння ріпаку, а саме: визначено й одержано компоненти з інгібіторною активністю стосовно панкреатичної ліпази, визначено кінетичні параметри реакції інгібування ліпази фенольними та фосфоліпідними сполуками, тип взаємодії ферменту з інгібітором фенольної природи й інгібітора з біополімерною матрицею в результаті іммобілізації. Доведено доцільність використання фенольних сполук насіння ріпаку як ефективного інгібітора ліпази у складі біологічно активної домішки (БАД) і функціональних продуктів харчування. Виділено фенольний комплекс зі знежиреного насіння ріпаку за методом екстракції 95 %-м етанолом за м'яких умов. З метою визначення складу інгібітора й антиліполітичної активності окремих компонентів проведено фракціювання фенольного комплексу за допомогою колонкової та тонкошарової хроматографії. Визначено, що активними відносно панкреатичної ліпази є синапова кислота, синапін і поліфенольні сполуки. Розроблено технологію одержання БАД - інгібітора ліпази, що економічно обгрунтована і передбачає певні етапи, а саме: виділення фенольного комплексу з сировини, іммобілізацію фенольних сполук на біополімерній матриці, сушку БАД. Доцільність застосування технології підтверджено за результатами промислової апробації на біотехнологічному підприємстві. Розроблено нормативну документацію щодо одержання БАД-1 - інгібітора ліпази. Показано можливість використання БАД-1 у складі функціональних продуктів харчування на основі молочної сировини.

  Скачати повний текст

Наведено аналіз електричних схем-аналогів для визначення кінетичних параметрів поверхонь міжфазних меж та об'єму тонких плівок у межах двошарової моделі Петріца. Досліджено електричні властивості приповерхневих шарів для свіжовирощених, відпалених у вакуумі та атмосфері кисню, а також за тривалої витримки на повітрі тонких плівок халькогенідів свинцю. Одержані результати пояснено на базі фізико-хімічних процесів, пов'язаних із фракціюванням наважки, ревипаровуванням халькогену та акцепторним впливом кисню.

Розглянуто теоретичні основи та промислові способи гідрогенізування, хімічного та ферментного переетерифікування, фракціювання та купажування олій і жирів. Висвітлено основи технології стабілізації модифікованих жирів за допомогою жиророзчинних екстрактів декількох рослин і способи підвищення термінів зберігання жировмістних продуктів. Розглянуто методи дослідження та контролювання модифікованих жирів.

Розглянуто фракціювання пальмової олії кристалізацією з розчину в етиловому спирті за співвідношення пальмова олія - етанол 1:0 - 1:3. Досліджено вплив кількості етанолу на вихід і температуру плавлення фракцій пальмової олії, порівняно одержані фракції з пальмовим стеарином і суперолеіном. Встановлено кількість етанолу, що є необхідною для проведення сольвентного фракціювання пальмової олії.

Розглянуто теоретичні основи та промислові способи гідрування, хімічного та ферментного переетифікування, фракціювання та купажування олій і жирів. Викладено основи технології стабілізації модифікованих жирів за допомогою жиророзчинних екстрактів декількох рослин і способи підвищення термінів зберігання жировмістивних продуктів. Розглянуто методи дослідження та контролювання модифікованих жирів.

Визначено раціональні умови фракціювання соняшникової олії пальмітинового типу з розплаву. Визначено основні закономірності фракційної кристалізації олії насиченого типу та одержано математичні описи залежності виходу цільової фракції та її температури плавлення від основних параметрів процесу, а саме: темпу охолодження та тривалості кристалізації.

Досліджено закономірності фракціювання соняшникової олії пальмітинового типу у випадку використання допоміжних речовин. Одержано дані щодо умов проведення фракційної кристалізації олії насиченого типу з допоміжними речовинами, а саме: етиловими ефірами насичених жирних кислот, монопальмітатом цукрози та дистильованими моноацилгліцеринами. Кінетику процесу фракціювання соняшникової олії пальмітинового типу оцінено за зміною фізичних показників фракцій.

Визначено раціональні умови фракціювання соняшникової олії пальмітинового типу з розчину. Наведено обгрунтування вибору розчинника для процесу фракційної кристалізації. Одержано дані щодо виходу цільової фракції та її температури плавлення залежно від основних параметрів процесу, а саме: темпу охолодження та концентрації олії в розчиннику.

Науково обгрунтовано та розроблено технології одержання спеціальних жирів із соняшникової олії насиченого типу з використанням нехімічних методів модифікації. Визначено фізико-хімічні характеристики насіння та склад ацилгліцеринів олії нових ліній соняшнику. Розроблено математичні моделі процесу одержання цільової фракції соняшникової олії пальмітинового типу в залежності від основних параметрів процесу фракційної кристалізації. Встановлено раціональні умови фракційної кристалізації із розплаву та можливість інтенсифікації процесу фракційної кристалізації соняшникової олії насиченого типу методом обробки в електромагнітному полі та застосуванням ініціатору кристалізації. Встановлено можливість застосування бутилового спирту як розчинника для розділення продуктів фракційної кристалізації. Науково обгрунтовано та розроблено технологію одержання спеціального хлібопекарського жиру із соняшникової олії насиченого типу. Виявлено можливість застосування фракцій соняшникової олії пальмітинового типу в хлібобулочних виробах. Проведено економічні розрахунки собівартості спеціального жиру, одержаного за різними способами фракціювання. Розроблено проект нормативно-технічної документації на новий вид продукту - пальмітин соняшниковий.

Наведено відомості про проблеми типізації гранітоїдних утворень та їх можливого металогенічного навантаження. Серед існуючих принципів класифікації найбільш прийнятною з погляду металогенії залишається міжнародна типізація гранітів з виділенням I- та S-типів, що була запропонована австралійськими вченими B.W. Chappell, A. J. R. White [Chappell, White, 2001]. Вона певним чином відповідає принципам регіональної класифікації, що була запропонована І. Б. Щербаковим [Щербаков, 2005] для типізації гранітоїдів Українського щита з виділенням апобазитової та апопелітової серій гранітів. Згідно з класифікацією B. W. Chappell, A. J. R. White, орогенні граніти можуть бути розподілені на підставі складу протоліту на продукти плавлення переважно вивержених (I-тип) або осадових (S-тип) материнських порід. До гранітоїдів I-типу відносяться відміни, які змінюються за складом від тоналітів (кварц-діоритів) до гранодіоритів і характеризуються присутністю біотиту, сфену, амфіболу, клінопіроксену як залізисто-магнезіальні мінерали та магнетит. Гранітоїдні утворення S-типу відповідають за складом різновидам від адамелітів (кварц-монцонітів) до гранітів і характеризуються присутністю мусковіту і червоно-коричневого (багатого на Ti) біотиту та зазвичай гранату, кордієриту. Акцесорні фази представлені монацитом, уранінітом та ільменітом. Серед найважливіших параметрів, які можуть впливати на металогенічну спеціалізацію гранітоїдних комплексів, визначаються: тип гранітного протоліту; можливий тренд еволюції складу; ступінь фракціювання; стан окиснення.

Одержано нові наукові дані щодо вилучення вільних жирних кислот із жирної коріандрової олії методом селективної екстракційної рафінації етиловим спиртом, включаючи показники складу і якості. Одержані дані дозволили в порівнянні з лужною рафінацією олій розробити нову ресурсоощадну технологію екстракційної рафінації та розробити технологію фракціювання одержаної рафінованої олії. Вперше встановлено, що екстракційна рафінація жирної коріандрової олії з використанням етилового спирту як екстрагента забезпечує вилучення вільних жирних кислот і не впливає на вміст природного хлорофілу у рафінованій олії. Визначено, що застосування етилового спирту під час екстракційної рафінації жирної коріандрової олії забезпечує зниження вмісту пероксидних сполук. Набуло подальшого розвитку застосування методу ферментативної етерифікації вільних жирних кислот у складі олії етиловим спиртом, що зумовлює підвищення фізіологічної цінності олії за рахунок утворення етилових ефірів жирних кислот. Зазначено, що використання аніоніту у процесі рафінації жирної коріандрової олії підвищує ефективність вилучення вільних жирних кислот. Вперше одержано фракцію напівтвердого жиру з жирної коріандрової олії, що містить 96,7 % ненасичених жирних кислот і не містить транс-ізомерів. Експериментально та за допомогою апроксимаційного моделювання визначено ефективні технологічні параметри (швидкість охолодження, тривалість кристалізації) одержання напівтвердої фракції жирної коріандрової олії петрозелінового типу.

Мета досліджень - оцінка можливості застосування у схемах переробки пінного продукту флотації магнетиту гідравлічного грохоту на підставі вивчення гранулометричного складу продуктів та закономірностей розподілу мінералів за фракціями. Методи дослідження. Дослідження гранулометричного та мінералогічного складу продуктів у лабораторних умовах з використанням устаткування для магнітного, вібраційного та флотаційного збагачення. Наукова новизна. Наукова новизна результатів дослідження полягає у визначенні необхідності у подальших дослідженнях формування оптимальним умов сегрегації частинок пінного продукту флотації магнетиту за рахунок дефлокуляції і гетерокоагуляції мінералів пінного продукту на підставі вивчення особливостей адсорбції реагентів на його поверхні і взаємодії частинок з бульбашками повітря, а також визначення закономірності селективного руйнування мінеральних флокул та комплексів за рахунок змінення направленості сил поверхневого натягу. Практичне значення. Практична значущість отриманих результатів може бути отримана внаслідок визначення основних показників розділення пінного продукту. Результати. Встановлено, що у пінному продукті флотації магнетиту у фракції більше 0,05 мм сконцентровано зростки кварцу і силікатів, рідше кварцу і магнетиту. Матеріал фракцій -0,05 + 0,044 мм та -0,044 + 0,02 мм має близький мінеральний склад, але вміст магнетиту в ньому трохи вище в порівнянні з матеріалом фракції + 0,05 мм. Матеріал фракції -0,02 + 0 мм являє собою суміш розкритих частинок магнетиту (64 %) з домішкою розкритих уламків кварцу і силікатів (26 %). Визначено, що фракціювання гранулометричного складу пінного продукту дозволяє спрогнозувати можливість застосування у схемі збагачення пінного продукту гідравлічного грохочення за граничним зерном 0,02 мм та подальшим послідовним подрібненням і збагачення підрешітного і надрешітного продуктів грохоту.