Розглянуто ключові проблеми неориторики та функціональної семантики. Охарактеризовано вплив естетичної культури на прагматичну еквівалентність перекладу тексту. Проаналізовано особливості відтворення українських реалій у сучасній французькій мові. Значну увагу приділено національній термінології у контексті культурного діалогу дистантноконтактуючих спеціальних мов, ролі складнопідрядних речень із кореляційним зв'язком частин у побудові тексту-розповіді, мемуаристиці російських письменників у паризьких емігрантських періодичних виданнях 1920 - 30 рр., а також тенденціям розвитку російської літератури доби постмодернізму.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Наведено результати досліджень стратегії участі комерційних банків у інвестиційних процесах, форми та методи їх участі в інвестуванні економіки, а також вплив законодавчо-правових умов на розширення інвестиційної діяльності банків. Сформульовано вимоги до законодавчо-правової бази як головного чинника, що впливає на посилення ролі комерційних банків у інвестуванні економіки. Висвітлено основні напрями банківського інвестування. Розкрито економічні передумови залучення капіталу. Зроблено висновок щодо концепції капіталу - закономірної необхідності банківського інвестування. У межах групування зроблено оцінку індивідуальних поглядів найвизначніших учених-фінансистів та практиків банківської сфери. Обгрунтовано теоретичні підходи до висвітлення категоріального інструментарію банківського інвестування. Аргументовано дуалістичну необхідність та закономірність концентрації капіталу в банківському інвестуванні. Відзначено, що інтеграційна сутність інвестиційного процесу є наслідком активізації усуспільнення капіталу та його глобалізації. Обгрунтовано пропозиції щодо запозичення окремих положень в управлінні інвестиційним процесом у банківську сферу України.

Розглянуто деякі аспекти історії заснування і діяльності Всесвітнього банку. Визначено мету створення та організаційну структуру Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), проаналізовано його капітал (акціонерний, прибуток, управління портфелем ліквідності, запозичення на світовому ринку капіталів), кредити та інші фінансові продукти МБРР. Подано стислу характеристику діяльності установ Всесвітнього банку - Міжнародної асоціації розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Багатосторонньої агенції гарантування інвестицій та Міжнародного центру регулювання інвестиційних конфліктів.

Розглянуто питання варіативності словозмінних форм англійського дієслова, реінтерпретації синтаксичних одиниць, контекстуальну зумовленість аргументативних оцінних висловлювань в англомовному дискурсі. Проаналізовано образ автора та його реалізацію в драмі модернізму і постодернізму, роль фонічної структури слова у створенні поетичного образу, фонемне варіювання у структурі лексики американського варіанта англійської мови. Висвітлено структурно-семантичні та комунікативно-прагматичні особливості вставних речень у сучасній французькій пресі тощо.

Збірник присвячено актуальним проблемам мовознавства, стилістики, лінгвістики тексту, семантики, а також літературознавства. Детально проаналізовано роль фонетичного фактора у процесі формування фразеологічних одиниць. Значну увагу приділено змісту та функціонуванню омонімічних форм дієприкметників і прикметників у сучасній іспанській мові, семантико-дериваційній віртуальності англійських запозичень у спортивній терміносистемі французької мови, поетиці висвітлення подій у французькій літературі XVII ст.

Наростання державного боргу спричинює виникнення ряду важливих макроекономічних проблем: уповільнення інвестиційного процесу, негативного сальдо платіжного балансу, посилення нерівномірності розподілу прибутків, надмірного оподаткування, стримування економічного зростання, трансфертів ресурсів у міжнародному масштабі. Зроблено спробу знайти відповіді на важливі питання щодо методів макроекономічного регулювання, які потрібно впровадити у стратегію довгострокового розвитку для того, щоб нівелювати негативні впливи наростання внутрішнього запозичення і зберегти авторитет держави перед власним народом.

Розкрито причини критичної ситуації з державною заборгованістю України. Обгрунтовано економічні наслідки державного запозичення, подано оцінку політики залучення державних позик, що проводилась в Україні. Запропоновано конкретні шляхи розв'язання боргової проблеми України.

Досліджено теоретичні проблеми державної підтримки підприємств у сучасний період, визначено загальний рівень податкових вилучень в Україні та його міжгалузеві відмінності за умов чинного податкового законодавства. Розкрито механізми впливу державного запозичення на основні складові фінансово-кредитної системи та реального сектора. Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності державних видатків, надано практичні рекомендації щодо проведення податкової політики в контексті створення умов з метою економічного зростання та оптимізації політики державного запозичення.

Висвітлено лінгвістичну сутність категорії предикативної настанови іменника, формально-понятійні ознаки якої виникають у процесі мовлення в контексті теорії мовного знака. Розкрито змістову структуру категорії у плані діахронії та синхронії. З'ясовано семіологічні закономірності мовленнєвої реалізації її значень. Виявлено й охарактеризовано формальні засоби їх вираження в французькій мові.

Розкриваються основні особливості функціонування євроринку в контексті активізації емісії облігацій країн з перехідною економікою. Здійснено аналіз основних передумов, що спричиняють вихід країн трансформаційної економіки на євроринки із запозиченням ресурсів у зовнішньому секторі. Розглянуто також особливості функціонування внутрішніх ринків державних цінних паперів та визначено явища об'єктивного характеру, що детермінують їхній кризовий стан. Окреслено основні напрями менеджменту державного боргу, що стосуються євроринку.

Досліджуються лексичні інновації різних типів: словотвірні та семантичні деривати, запозичення; мовні та мовленнєві явища (узуальні і оказіональні). Корпус досліджуваних одиниць складає близько 4-х тисяч одиниць. Аналізується динаміка, закономірності, шляхи і способи формування новітньої болгарської лексики у 80-ті роки. Зазначено, що у колі лексичних інновацій усіх видів найбільш репрезентативну групу склали іменники, а найбільш продуктивним способом творення слів була композиція. Підкреслюється, що найбільший вплив на інноваційні зміни в лексиці болгарської мови справили англійська та російська мови. Повідомляється про деякі закономірності застосування тих чи інших способів поповнення вокабуляра іззовні залежно від ряду факторів як лінгвістичної, так і не лінгвістичної природи. Міститься словник аналізованих неолексем.

Вивчається актуальна проблема сучасного мовознавства - роль іншомовних елементів в українській мові. Робиться спроба систематизації французьких запозичень в українській мові як у таксономічному, так і у структурно-семантичному плані: французькі запозичення характеризуються у зв'язку з їх місцем в українській мовній картині світу (МКС), виявляються найбільш і найменш прониклі для французьких елементів зони в МКС, зокрема, у лексичній системі української мови; проводиться аналіз французьких запозичень, зокрема, назв осіб, розкривається їх семантична організація, лексико-семантичні зв'язки з суто українськими та запозиченими з інших мов словами.

Досліджено структурно-семантичні та функціональні особливості лексичних, фразеологічних, морфологічних і синтаксичних одиниць в українській, російській, англійській, французькій та німецькій мовах. Значну увагу приділено питанням прагматики та комунікативної лінгвістики.

Вперше зроблено системні узагальнення теоретичного та практичного характеру стосовно забезпечення розвитку за умов нестабільності. Розглянуто сукупність таких складових, як зовнішні запозичення, макро- та мікроекономічні підходи до реструктуризації підприємств, політика розширення внутрішнього ринку, соціогуманізовані перетворення в економіці та суспільстві, інноваційна політика, інструменти грошово-кредитної політики, що впливають на економічне зростання за умов нестабільності. Доведено, що нестабільність - це іманентна властивість економічного розвитку.

Розглядаються та порівнюються процеси, які мали місце в лексиці російської мови 20-30-х та 80-90-х років XX ст. В центрі уваги основні лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори змін словникового складу, морфологічні та лексико-семантичні способи словотвору, запозичення й перейменування. Ілюстраційний матеріал дозволяє зробити певні висновки щодо деяких інтегральних та диференційних рис в процесі оновлення лексики обох періодів.

Розглянуто питання антропонімії, ойконімії, фразеології, словотворення, морфеміки, валентності стилістики в українській, російській, французькій та німецькій мовах. Висвітлено місце словотвірної парадигми в українському словотворі. На основі історико-лінгвістичного аспекту досліджено проблему синкретизму в складнопідрядному реченні. Проаналізовано семантичну еволюцію термінів у мові сучасної української фантастики. Відображено метонімію як засіб створення семантичного образу в українських народних загадках. Описано семантичні різновиди присубстантивних атрибутивних підрядних частин.

Розглядаються теоретичні аспекти вилучення старожитньої гідронімії слов'ян, подається фрагмент реконструкції праслов'янського гідронімного фонду. Описується реконструкція понад 600 прагідронімів, здійснена на основі лінгвістичних критеріїв. Особлива увага відводиться "біографії" окремо взятої назви, дослідженню її історії в межах генетичного гнізда. Чимало проінтерпретовано так званих "темних" гідронімів або таких, які в свій час тлумачилися різними дослідниками як запозичення з іншомовних джерел. Відновлено також ряд дохристиянських особових власних імен. Підкреслюється ефективність методики відновлення праслов'янських гідронімних гнізд.

Досліджено проблеми лексичної, мовленнєвої та текстової семантики, пов'язані з особливостями функціонування слова, словосполучення, речення та тексту. Розглянуто функціональні чинники аксіологічної еволюції американізмів, взаємозалежність між семантичною продуктивністю та морфолого-синтаксичними характеристиками англійських термінів маркетингу, операційні одиниці для дослідження системи формотворення, семантичні синонімічні відношення. Висвітлено фактори розвитку складнопідрядного речення в іспанській мові, проблему аномальності сучасної англомовної інноваційної прози, засоби вираження експресивності звертання в діалогічному мовленні, специфічні аспекти лінгвістики та науки в цілому. Охарактеризовано мовні та соціальні особливості утворення прикметникових словотворчих конструкцій у сучасній німецькій мові, фонографічні відтворення українських онімів у французькій мові.

Розглянуто проблеми сучасної зарубіжної літератури, зокрема, екзистенціальні мотиви у романі Г.Відала "Месія", концепцію уяви в поетичній системі Р.Уїлбера, трансформацію образу літературного героя в контексті розвитку детективного жанру, особливості естетики та поетики Р.Фроста. Особливу увагу приділено актуальним питанням сучасної лінгвістики, у т.ч. контрастивному аналізу фразеологізмів з географічними назвами в англійській та українській мовах, тенденціям денумеративного творення, способам визначення семантичного навантаження неозначено-особового займенника "on" у французькій мові.