Розкрито проблеми української прадавнини, етнічної історії та розселення в світі українців. Висвітлено науковий внесок визначних діячів української культури, а саме: П.П.Чубинського, М.П.Драгоманова, М.Лисенка, П.Мирного, М.Шашкевича, В.Гнатюка та ін. Детально розглянуто галузі господарства, зокрема, хліборобство, бджільництво, рибальство та мисливство, тваринництво й пасівництво, а також ремесла і промисли: прядіння і ткацтво, скловиробництво, ковальство, чумацтво, гончарство, золотарство та допоміжні промисли. Окремі розділи присвячено традиціям колективної трудової взаємодопомоги, центрам громадського життя, корпоративному побуту та звичаям городян середньовіччя, весільній обрядовості, родинному життю тощо.

Наведено відомості про формування та розвиток української нації, етнічну територію та етнографічне районування. Висвітлено багатовіковий досвід та традиції духовної та матеріальної культури українського народу. Розглянуто світоглядні уявлення та вірування українців, викладено матеріали про їх релігійне життя, звичаї та обряди, народні знання, шлюб, історичні типи та форми сім'ї, сімейний і громадський побут, традиційне хліборобство, тваринництво, допоміжні заняття та промисли, ремесла, традиційний транспорт, сільські поселення, селянський двір, народну архітектуру та національне вбрання. Охарактеризовано структуру та жанровий склад українського фольклору, проаналізовано побутування та розвиток народної творчості у сучасний період. Представлено матеріали про українську національну кухню, зокрема щоденну їжу та святкові страви.

Приведены сведения о формировании и развитии украинской нации, этнической территории и этнографическом районировании. Освещен многовековой опыт и традиции духовной и материальной культуры украинского народа. Раскрыты мировоззренческие представления и верования украинцев, изложены материалы об их религии, традициях и обрядах, народных знаниях, браке, исторических типах семей, семейном и общественном быте, традиционном хлеборобстве, животноводстве, вспомогательных занятиях и промыслах, ремеслах, традиционном траспорте, сельских поселениях, крестьянском подворье, народной архитектуре и национальном убранстве. Охарактеризованы структура и жанровой состав украинского фольклора, проанализировано развитие народного творчества в современный период. Представлены материалы об украинской народной кухне, в частности об ежедневных и праздничных блюдах.

Робота присвячена дослідженню сільської округи Феодосії від виникнення перших поселень на початку V ст. до н.е. і до припинення життя на укріплених поселеннях, фортецях та городищі наприкінці II ст. до н.е. Визначено межі сільської округи поліса, типологію та хронологію пам'яток античного часу у Південно-Східному Криму. На підставі аналізу археологічних, писемних, нумізматичних та епіграфічних джерел охарактеризовано матеріальну культуру населення, його господарську діяльність, етносоціальний склад, найхарактерніші риси духовної культури. Встановлено, що матеріальна культура як неукріплених поселень, так і укріплених пам'яток, однакова за складом і носить загалом варварський характер. Основою господарської діяльності населення було хліборобство, з переважним вирощуванням пшениці. За етнічним складом населення ранніх поселень було скіфо-кизил-кобинським, з IV ст. до н.е. воно стає скіфським. Очевидно, разом з варварами на поселеннях мешкала невелика кількість греків. Релігійні вірування населення носили змішаний греко-варварський характер і були пов'язані переважно з культами родючості та домашнього вогнища. Одержані результати дозволили запропонувати новий варіант реконструкції історії сільської округи Феодосії у V-II ст. до н.е.

Наведено класичні праці видатного українського етнографа й антрополога Ф. К. Вовка в новій українській редакції. Розкрито антропологічні особливості українського народу, зокрема описано пігментацію, зріст, профіль носа, довжину верхньої та нижньої кінцівки. Подано інформацію про етнографічні особливості українського народу: мисливство, рибальство, скотарство, хліборобство, способи пересування, їжу, будівлі, одяг, вірування тощо. Окремо розглянуто шлюбний ритуал та обряди, а також висвітлено специфіку використання саней у похоронному ритуалі на території України.

Досліджено становище правобережного селянства наприкінці XVIII - на початку XX ст. Відображено динаміку чисельності, рівень освіченості, соціально-економічне становище, суспільну активність селянства Уманського повіту. Визначено, що однією з головних причин зубожіння найчисельнішої верстви населення було малоземелля, яке в пореформені роки ще більше зростало. Зазначено, що хліборобство було основним способом забезпечення селянина, проте успішне ведення сільського господарства, попри родючість ґрунтів, залежало ще й від забезпеченості тягловою силою. Встановлено, що посилення кріпосницької експлуатації селянства манського повіту призвело до загострення протестних настроїв основної маси населення та поширення селянських заворушень, а проведення селянської реформи 1861 р. не вирішило очікуваного селянами питання про наділення землею. Визначено, що найбільш масовим селянський рух другої половини XIX - початку XX ст. був саме на Правобережжі.