Висвітлюється комплекс питань виникнення, упорядкування та збереження військових цвинтарів і поховань воїнів, які загинули в Першу світову війну 1914-1918 рр. Автори склали своєрідний звіт перед громадськістю про гуманну діяльність як свою, так і своїх численних колег і помічників, спрямовану на вивчення, виявлення і впорядкування солдатських могил незалежно від національності та громадянства загиблих. Відображено досвід співпраці громадського гуманітарного товариства "Буковинський Чорний Хрест" з органами державної влади і місцевого самоврядування та окремими громадянами, які взяли активну участь у відновленні занедбаних поховань загиблих воїнів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш163.12-8*03 + Т223.5

Рубрики:

Турецька ( османська ) мова

Східна палеографія

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано сучасний стан лісовідновлення та визначено можливі шляхи раціонального збереження біорізноманіття як необхідної умови формування стійкості біоти. Запропоновано основні заходи щодо покращання екологічної ситуації шляхом розширення площ захисних лісових насаджень. Розглянуто особливості насіннєношення, морфометричні параметри шишок і насіння сосни звичайної за умов хронічного радіаційного опромінення. Наведено результати досліджень впливу викидів Рівненського ВО "Азот" на просторову структуру сосняків. Установлено, що внаслідок пригнічення росту дерев зменшуються потужність горизонту фотосинтезу, розміри крон дерев, змінюється їх форма, що свідчить про передчасне старіння дерев. Розглянуто підходи щодо створення нових ландшафтних композицій, а також реконструкції та відновлення існуючих парків, які потребують просторового розвитку протягом певного часу. Розроблено нову життєву стратегію планування парків та кущових насаджень. Охарактеризовано лісові медоноси за складом, життєвими формами, місцем зростання, періодом цвітіння на території українського Розточчя. Досліджено динаміку запасів продуктивної вологи. Установлено наявність вологи в основних типах грунтів впродовж вегетаційного періоду. Описано рослинність Личаківського цвинтаря. Наведено методику визначення потенціалу вологопровідності деревини в процесі її сушіння. Розглянуто особливості гідродинаміки та кінетики під час фільтраційного сушіння дисперсної кавової сировини.

Розглянуто особливості львівського Личаківського цвинтаря - унікальної за своїми мистецькими якостями експозиції скульптурних творів під відкритим небом. Охарактеризовано роботи провідних львівських скульпторів, випускників Віденської Академії мистецтв Г.Вітвера, родини Шімзерів та П.Евтельє, які в кінці XVIII - першій половині ХІХ ст. створювали пам'ятники для Личаківського некрополя.

Рассмотрены особенности львовского Лычаковского кладбища - уникальной по своим художественным качествам экспозиции скульптурных произведений под открытым небом. Охарактеризованы работы ведущих львовских скульпторов, выпускников Венской Академии искусств Г.Витвера, семейства Шимзеров и П.Эвтелье, которые в конце XVIII - первой половине ХІХ ст. создавали памятники для Лычаковского некрополя.

Розглянуто питання формотворення корпусних меблів на основі класичної геометрії. Проаналізовано роль і становище сучасного помаранчевого дизайну в українському суспільстві. Висвітлено проблеми збереження унікальних пам'яток оборонних споруд Закарпаття: замків, фортець, монастирів, костелів, оборонних палаців, розкрито їх історичне значення. Наведено результати дослідження біноклеподібних предметів у контексті композиційних структур кераміки культури Трипілля. Вивчено особливості розвитку ведути в образотворчому мистецтві Галичини в першій половині ХІХ ст. Описано типологію та визначено стилістичні особливості скульптури Личаківського цвинтаря другої половини ХІХ ст., архітектурні елементи об'ємно-просторової композиції екстер'єру сільського житла Волинського Полісся ХІХ - ХХ ст.

Рассмотрены вопросы формообразования корпусной мебели на основе классической геометрии. Проанализированы роль и положение современного оранжевого дизайна в украинском обществе. Освещены проблемы сохранения уникальных памяток защитных сооружений Закарпатья: замков, крепостей, монастырей, костелов, защитных дворцов, раскрыто их историческое значение. Приведены результаты исследования биноклеобразных предметов в контексте композиционных структур керамики культуры Триполья. Изучены особенности развития ведуты в изобразительном искусстве Галиции в первой половине ХІХ ст. Представлены описания типологии и определены стилистические особенности скульптуры Лычаковского кладбища второй половины ХІХ ст., архитектурные элементы объемно-пространственной композиции экстерьера сельского жилья Волынского Полесья ХІХ - ХХ ст.

Вперше представлено повну історію Кирилівської обителі протягом XII - XVIII ст. Запропоновано нові гіпотези щодо часу та обставин заснування храму, його посвяти Св.Кирилу Алексадрійському, архітектурних особливостей та системи фрескового розпису. На підставі віднайдених архівних документів детально описано духовне та побутове життя монастиря - його ігуменів, братії, прочан, а також систему господарювання та боротьбу за землі і рухоме майно, принципи та обставини прийняття послушників і монахів, зв'язки обителі з козацтвом та Січчю. Показано роль меценатів монастиря в його розвитку - кн. К.К.Острозького, Є.Гулевичівни, Б.Хмельницького, І.Мазепи. Детально вітворено історію відкриття давніх кирилівських фресок на початку 80-х років XIX ст. А.Праховим та М.Врубелем. Проаналізовано врубелівські стінописи та ікони, висвітлено духовні засади творчості художника та здійснено реконструкцію Кирилівського некрополя в самому храмі, на монастирському подвір'ї та окремому Кирилівському цвинтарі.

Впервые представлена полная история Кириловской обители на протяжении XII - XVIII ст. Обоснованы новые гипотезы относительно времени и обстоятельств основания храма, его посвящения Св.Кирилу Александрийскому, архитектурных особенностей и системы фресковой росписи. На основе изучения вновь найденых архивных документов детально описана духовная и бытовая жизнь монастыря - его игуменов, братии, прочан, а также система хозяйствования и борьба за землю и движимое имущество, принципы и обстоятельства принятия послушников и монахов, связи обители с казачеством и Сечью. Показана роль меценатов монастыря в его развитии - кн. К.К.Острожского, Е.Гулевичевны, Б.Хмельницкого, М.Харенка, И.Мазепы. Детально восстановлена история открытия давних кириловских фресок в начале 80-х гг. XIX ст. А.Праховым и М.Врубелем. Проанализированы врубелевские стенные росписи и иконы, освещены духовные основы творчества художника и осуществлена реконструкция Кириловского некрополя в самом храме, на монастырском подворье и отдельном Кириловском кладбище.

Висвітлено результати дослідення міжетнічних стосунків українців, євреїв, поляків м. Бережани. Наведено матеріали про діяльність громадських об'єднань місцевого єврейского населення у міжвоєнний період. Розглянуто архітектурно-містобудівне та меморіальне середовище єврейської громади Бережан. Наведено відомості про Голокост у Підгайцях, вміщено фоторепортаж Ходи скорботи на цвинтар, де 12 червня 1943 р. німецькі окупанти розстріляли численну групу євреїв. Розглянуто життя єврейського населення Бережан повоєнного періоду.

Освещены результаты исследования межэтнических отношений украинцев, евреев, поляков г. Бережаны. Приведены материалы о деятельности общественных объединенний местного еврейского населения в межвоенный период. Рассмотрена архитектурно-градостроительная и мемориальная среда еврейской общины Бережан. Изложены сведения о Голокосте в Подгацах, вмещен фоторепортаж Движения скорби на погост, где 12 июня 1943 г. немецкие окуппанты расстреляли численную группу евреев. Расмотрена жизнь еврейского населения бережан послевоенного периода.

Розглянуто архітектурні форми у надгробках першої половини ХIХ ст. на Личаківському цвинтарі у Львові, їх вплив на формування образу пам'ятника та його символічного змісту.

Дослідено проблему історичного поховання - цвинтаря на Знесінні у м. Львів, датованому сер. ХIХ ст., - об'єкта культурної спадщини Західного регіону України.

Досліджено історію, культуру й архітектуру давніх єврейських цвинтарів і синагог м. Львів XIV - XIX ст. як об'єктів культурної й архітектурної спадщини.

Зазначено, що на територіях країн післявоєнної Європи залишились історичні цвинтарі, які належать іншим народам. Особливо це стосується спадщини німців, поляків, українців. До початку ринкових перетворень у Східній Європі історичні цвинтарі виселених народів залишались занедбаними та зазнавали природної руйнації. В останні десятиліття реконструкція міст і культурного ландшафту окремих країн загрожує пам'яткоохоронній діяльності, натомість зросла свідомість населення та зацікавлення спадщиною інших народів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.16

Рубрики:

Mollusca Молюски. Малакологія

Шифр НБУВ: РА312777 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано системний аналіз художніх втілень смерті у поезії першої половини ХІХ ст. Виділено особливості романтичної свідомості, які вплинули на формування образу смерті. Розкрито причини підвищеного інтересу романтичної літератури до смерті як до явища та як до персони. З'ясовано, що російська романтична поезія уявляє смерть божеством найвищого рівня (позитивні та негативні антропоморфні типи), в пушкінському варіанті смерть зображено божеством другого рівня. Розглянуто варіанти інтерпретації поетами добового та річного календарних циклів, що асоціюються з загробним життям. Вперше визначено символи смерті, які є знаковими у творчості Пушкіна і Жуковського. Особливу увагу приділено втіленню ідеї смерті у пейзажній ліриці К.М.Батюшкова: елементи мистецтва (живопису, скульптури, театрального дійства) проникають у лірику. Містична віра в можливість спілкування живих з душами померлих зробила цвинтар зосередженням культу мертвих: явлення душі на цвинтарі - улюблена тема романтичної поезії. Уперше виявлено основні риси ідеального з точки зору російської романтичної поезії поховання.

Висвітлено історію формування й розвитку християнського похоронного обряду й традиції пізньоантичного - ранньовізантійського Херсонеса - Херсона. Охарактеризовано пізньоантичні та ранньосередньовічні поховання за межами міста та на його території. Наведено морфологію та типологію поховальних споруд Херсонеса - Херсона IV - X ст. На підставі аналізу трунних комплексів заміських та внутрішньоміських цвинтарів, археологічних знахідок та письмових джерел реконструйовано ранньохристиянський поховальний обряд і пов'язані з ним традиції.

Описано поховання знатних діячів українського походження, які знайшли свій останній спочинок у колишній столиці Російської Імперії - Санкт-Петербурзі. Зазначено, що на цвинтарях "Північної Пальміри" є багато надгробків видатних українців, яких доля навіки пов'язала з Петербургом.

Описано захоронение знатных деятелей украинского происхождения, которые нашли свое последнее пристанище в прежней столице Русской Империи - Санкт-Петербурге. Отмечено, что на кладбищах "Северной Пальмиры" есть много надгробий выдающихся украинцев, которых судьба навеки связала с Петербургом.

Викладено результати комплексного дослідження флори судинних рослин Північного Причорномор'я, яка налічує 2 025 видів та 59 підвидів, що належать до 697 родів 143 родин і 5 відділів. Проаналізовано історію ботанічних досліджень Північного Причорномор'я. Здійснено систематичний, географічний, біоморфологічний, екологічний й еколого-ценотичний аналіз флори, на основі якого встановлено її особливості. З'ясовано трансформацію структури флори на сучасному етапі в результаті синантропізації. Проведено територіальну диференціацію флори шляхом дослідження особливостей структури та синантропізації флори видів ландшафтів. Досліджено синантропну фракцію флори. Здійснено її аналіз, вивчено рівень та особливості синантропізації. Розкрито історію синантропізації флори та визначено її сучасні тенденції. Визначено раритетний компонент флори. Показано роль в охороні рослинного покриву археологічних пам'яток, цвинтарів, доріг, лісосмуг, каналів. Розроблено схему регіональної екомережі. Запропоновано шляхи екологізації території в контексті збереження фіторізноманіття.

Наведено понад 570-ти термінів з найважливіших театральних систем світу - від античного до пострадянського театру. Висвітлено сутність таких понять, як театр абетки, театр буденості, театр на цвинтарі, театр однієї волі, надвірний театр, театр радіофонічний, акціонізм, театр семінарійний, театр Яро-Кабукі, театр для себе та театр для театру. Увагу приділено особливостям історичного розвитку аматорських, вуличних, дитячих театрів.

Наведено основні поняття сценічного мистецтва другої половини XX ст., доби Другої реформи театра, другої хвилі авангарду (неоавангарду). Виклад головних ідей і винаходів нового театру здійснено на базі невідомих або маловідомих українському читачеві джерел. Терміни подано у хронологічній послідовності, що визначає спосіб організації матеріалу та специфічний жанр видання - хронолексикон. Висвітлено сутність таких понять, як театр авангардовий, театр абсурду, антитеатр, театр акцій, акціонізм, новітня драма, паратаксис, драма пейзажна (ландшафтна), театр панічний, театр на цвинтарі, театр нудистський, антропологія театральна, театр флешмоб.

Розглянуто умови й етапи становлення В.Стуса як особистості. Проаналізовано творчість поета 1960-х рр. і табірного п'ятнадцятиріччя. Особливу увагу приділено вивченню мотивів поезій збірок "Зимові дерева", "Веселий цвинтар" і "Палімпсести". Розкрито цілісність особистості В.Стуса, якій була притаманна постійна боротьба з самим собою, самонез'ясованість, що надавала його світогляду та світопочуванню дивовижної глибини. Висвітлено драматичну історію видань творів В.Стуса та літературознавчі матеріали про нього. Охарактеризовано повне зібрання творів митця у VI томах, що дає можливість читачам побачити весь діапазон творчості та розглянути складні й суперечливі моменти його еволюції, продовжити вивчення творчого феномену поета.

Розглянуто категорії еросу і танатосу та конструктивні елементи їх концептосфери у творчості В. Шевчука, Я. Івашкевича й М. Хороманського, що дозволяє простежити типологічні збіги та відмінності. Виділено дві основні моделі еросу - афродитичну та деметричну, зважаючи на двоїсту природу самої категорії, та окреслено особливості кожного із танатологічних модусів - "духовної" та фізичної смерті. Виокремлено структурні риси кладовищенської топіки в контексті порівняння сільського та міського цвинтарів, оскільки кладовище для людей - це узагальнений варіант бачення смерті, спосіб відобразити інший вимір існування та постійне нагадування про те, що танатос залишається незмінною частиною нашого життя. З'ясовано специфіку взаємодії еротичного й танатологічного концептів на прикладі чоловічих персонажів, рушійною силою для якої є порушення онтологічного балансу між категоріями духовного й тілесного, а також жінка як носій "поглинальної смерті".