Висвітлено сутність, основні складові та різні рівні інформаційної безпеки. Розкрито можливості застосування об'єктно-орієнтованого підходу до розгляду систем, що захищаються. Наведено інформацію про найпоширеніші загрози доступності та конфіденційності інформації, шкідливе програмне забезпечення, програми безпеки, парольну аутентифікацію, шифрування, цифрові сертифікати, класифікацію міжмережевих екранів.

Освещены сущность, основные составляющие и разные уровни информационной безопасности. Раскрыты возможности применения объектно-ориентированного подхода к рассмотрению защищающихся систем. Приведена информация о наиболее распространенных угрозах доступности и конфиденциальности информации, вредном программном обеспечении, парольной аутентификации, шифровании, цифровых сертификатах, классификации межсетевых экранов.

Проведено комплексне дослідження теоретичних і практичних проблем щодо визначення та розуміння шкоди, заподіяної злочином. Проаналізовано критерії криміналізації та декриміналізації діянь, суспільну небезпеку злочину та його наслідків. З'ясовано взаємозв'язок заподіяної шкоди з ознаками та елементами складу злочину. Розглянуто особливості класифікації злочинної діяльності та індивідуалізації покарання. На підставі одержаних даних запропоновано розглядати шкідливі наслідки злочину як самостійне поняття кримінального права, обгрунтовано його зміст та ознаки. Проаналізовано поняття "соціально шкідливе діяння" та "суспільно небезпечне діяння". Запропоновано нові підходи щодо визначення критеріїв криміналізації діянь й обгрунтовано відмінне від чинного законодавства поняття малозначності діяння. Розглянуто особливості термінологічного розмежування юридичних понять, пов'язаних зі "шкодою, заподіяною злочином". Наведено пропозиції щодо зміни деяких традиційних юридичних концепцій та підвищення ефективності кримінального законодавства.

Дисертацію присвячено вивченню загальних закономірностей циркадіанних перебудов функції нирок і системи гемостазу при інтоксикаціях малими дозами хлоридів кадмію, свинцю і талію. Встановлено, що малі дози солей важких металів при субхронічній експозиції викликають десинхроноз фільтраційно-реабсорбційних процесів з порушенням механізмів реалізації клубочково-канальцевого балансу і тубуло-гломерулярного зворотного зв'язку. При металотоксикозах порушується циркадіанна узгодженість між системами коагуляційного, тромбоцитарно-судинного гемостазу, протизсідаючої та фібринолітичної систем, що призводить до латентної форми внутрішньосудинної гемокоагуляції. Експериментально підтверджено, що ранніми проявами хроноритмологічних перебудов при моноінтоксикаціях хлоридами кадмію, свинцю і талію є збільшення амплітуди коливального процесу і зміщення фазової структури ритму за стабільного мезору, які відображають компенсаторну реакцію гомеостатичних механізмів організму на екологічно-шкідливе навантаження. Комбінований вплив хлоридів важких металів призводить до циркадіанної ареактивності з боку хроноритмів основних показників функціонального стану нирок і параметрів системи регуляції агрегатного стану крові. В роботі продемонстровано ефективність комплексного застосування пилку квіткового та ентеросгелю щодо корекції патологічного десинхронозу екскреторної, іонорегулюючої і кислотовидільної функції нирок та системи регуляції агрегатного стану крові, що може бути використано як протекторний засіб для попередження токсичних ефектів важких металів.

Проаналізовано уявлення про екологічну свідомість (ЕС) в контексті сучасного наукового дискурсу. ЕС визначено як сферу суспільної та індивідуальної свідомості, пов'язану з віддзеркаленням природи як частини буття. Охарактеризовано специфіку екологічної свідомості. Антропоцентричному типу ЕС протиставлено екоцентричний тип ЕС, у якій вищою цінністю є не людина, а гармонійний розвиток людини і природи, коли природне, навіть шкідливе для людини, має право на існування "просто так", а етичні правила поширюються як на взаємодію між людьми, так і на взаємодію з природою, коли правильним і дозволеним є лише те, що не порушує екологічної рівноваги, природа і все природне є повноправним суб'єктом взаємодії із людиною. Розглянуто класифікацію різних типів ЕС, структуру індивідуальної та суспільної ЕС.

Проанализированы представления об экологическом сознании (ЭС) в контексте современного научного дискурса. ЭС определена как сфера общественного и индивидуального сознания, связанная с отражением природы как части бытия. Охарактеризована специфика экологического сознания. Антропоцентрическому типу ЭС противопоставлен экоцентрический тип ЭС, в котором высшей ценностью является не человек, а гармоничное развитие человека и природы, когда естественное, даже вредное для человека, имеет право на существование "просто так", а этические правила распространяются как на взаимодействие между людьми, так и на взаимодействие с природой, когда правильным и разрешенным является лишь то, что не нарушает экологического равновесия, природа и все естественное является полноправным субъектом взаимодействия с человеком. Рассмотрена классификация различных типов ЭС, структура индивидуального и общественного ЭС.

In the field of contemporary philosophical discourse which is being analyzed in the article, ea a part of general consciousness.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р123.027 + Р716.11

Рубрики:

Bітаміни в харчуванні людини

Вагітність

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За умов зростання обсягів та видів шкідливого програмного забезпечення (ПЗ), яке узагальнено називають вірусами, актуальною задачею є моделювання його розповсюдження для прийняття запобіжних заходів. Існують моделі розповсюдження комп'ютерних вірусів у вигляді звичайних диференціальних рівнянь, але вони не приділяють належної уваги їх просторовому розповсюдженню та логічним особливостям, зосереджуючись на кількісних показниках. Розглянуто підхід до моделювання вірусів на основі клітинкового автомату, запропоновано нову модель розповсюдження вірусів, яка відрізняється можливістю враховувати деякі риси самовідтворення шкідливого ПЗ, бере до уваги дію антивірусного захисту та його вплив на розповсюдження зараження. Модель застосовано до ряду практичних прикладів, в результаті моделювання одержано інформацію щодо розподілу зараження мережею. Запропонована модель може бути адаптована до різних видів шкідливого ПЗ.

Запропоновано проводити аналіз впливу шкідливого програмного забезпечення не тільки на комп'ютери, а й на комутаційні пристрої в інформаційних системах. Розроблено модель знаходження математичного очікування кількості заражених комутувальних пристроїв на основі ланцюга Маркова. Запропоновано математичну модель розповсюдження шкідливого програмного забезпечення на комутувальних пристроях інформаційних систем.

Досліджено методи ідентифікації аномального стану комп'ютерних системах. Мета статті - розробка методу ідентифікації аномального стану комп'ютерної системи на основі методу нечіткої логіки. Досліджено існуючі методи ідентифікації аномального стану комп'ютерних систем; з метою вибору вхідних даних проаналізувати РЕ-структуру шкідливого та безпечного програмного забезпечення та виділити ознаки; оцінити ознаки за допомогою апарату лінійного програмування для подальшого аналізу; розробити метод ідентифікації стану комп'ютерної системи на основі нечіткої логіки, дослідити та обгрунтувати вибір типу функції приналежності, виконати мінімізацію кількості правил, провести тестування. Використовуваними методами є: апарат лінійного програмування та апарат нечіткої логіки. Розроблено метод ідентифікації стану комп'ютерної системи на основі нечіткої логіки. Для цього вибрано ознаки шкідливого та безпечного програмного забезпечення та оцінено їх за допомогою апарату лінійного програмування, обгрунтовано вибір типу функції приналежності, виконано мінімізацію кількості правил. Проведено тестування запропонованого методу. Висновки: наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: розроблено метод ідентифікації стану комп'ютерної системи на основі нечіткої логіки Мамдані, обгрунтовано вибір типу функції приналежності, виконано мінімізацію кількості правил методом часткового опису за рахунок попарного врахування нечітких множин вхідних змінних, що дозволило збільшити швидкодію методу ідентифікації в 5 разів.

Найбільшу небезпеку для інформації останнім часом несуть відкриті Wi-Fi мережі, адже кожен має змогу підключитись до них та виконувати певні зловмисні дії. Небезпечними можна вважати також і умовно захищені мережі у публічних місцях чи організаціях, до яких можна підключитись дізнавшись, наприклад, пароль у працівника. Однією з причин кібернетичних атак на ресурси таких мереж є нестійкі до підбору паролі. Їх застосування надає змогу зловмисникам підключатися до зазначених мереж та одержувати доступ до всіх підключених до мереж пристроїв. Крім того, якщо нестійкий або стандартний пароль використовується для панелі налаштувань, то всі пристрої піддаються ризику кібернетичної атаки, яка може здійснюватися віддалено. Використання зловмисниками комплексного підходу для спроб несанкціонованого доступу до систем бездротового зв'язку (шляхом об'єднання соціальної інженерії та перехоплення даних з використанням зловмисного програмного забезпечення), а також нових видів кібератак, що надають змогу приховано встановлювати шкідливе програмне забезпечення на мобільні пристрої, може сприяти зниженню ефективності існуючих методів та засобів захисту бездротових мереж. З метою уникнення таких і подібних ним проблем запропоновано спосіб підвищення захисту бездротових мереж від перехоплення інформації та впливу на неї, шляхом створення паролю, стійкого до підбору зі змінним правилом ускладнення. Даний спосіб може бути використано під час створення програмно-апаратних засобів захисту, а також для підвищення захисту облікових записів користувачів та інших систем захисту, де необхідне використання надійного паролю. Враховуючи статистику та проведені в роботі розрахунки, можна стверджувати, що впровадження способу генерування ускладнених паролів надасть змогу суттєво підвищити рівень захищеності бездротових мереж.

Ключовий для організму тварин і людини мінерал фосфор у зерні злаків і бобових культур на дві третини (~ 65 - 85 %) загального вмісту зв'язаний у формі фітинової кислоти (фітатів) і недоступний для засвоєння. Незасвоєний органічний фосфор у формі фітатів, що виводиться з організму з фекаліями, створює екологічну проблему, передусім погіршує якість питної води. Наведено літературні дані щодо створення генотипів основних зернових культур і, зокрема, ячменю із генетично контрольованим низьким вмістом у зерні цієї речовини. На культурі ячменю наразі відомо понад 20 мутантів із низьким вмістом у зерні фітатів, які репрезентують щонайменше 6 різних 1pa-локусів, кожен з яких по-різному впливає на вміст у зерні органічного та мінерального фосфору. Показано, що селекція 1pa-сортів цієї культури потребує неодмінного використання спеціальних лабораторних методів контролю 1pa-мутацій та оцінювання їх ефектів у селекційних популяціях. Одержані дані підтвердили, що 1pa-мутантні лінії навіть без попереднього селекційного добору суттєво не поступаються лініям з алелями дикого типу. Продемонстровано, що створення зернових злаків з низьким вмістом у зерні фітатів відкриває принципово інші можливості виробництва високоякісного м'яса разом зі зниженням забруднення навколишнього середовища фосфатами. На підставі аналізу літературних джерел, в яких викладено результати досліджень із годівлі тварин різних видів раціонами кормів з низькофітатним і звичайним ячменем, встановлено, що ефективність утилізації фосфору низькофітатного ячменю у порівнянні зі звичайним значно вища. Крім того, згодовування тваринам низькофітатного ячменю сприяє зниженню викидів у навколишнє середовище неутилізованих фосфатів із фекаліями, поліпшує утилізацію мультивалентних катіонів у кормах. Показано, що створення сортів низькофітатного ячменю на основі 1pa-мутацій надає змогу суттєво поліпшити ефективність засвоєння (біодоступність) фосфору із зерна ячменю людиною і тваринами та знизити шкідливе навантаження навколишнього середовища фосфатами.

Дослідження спрямоване на модернізацію елементів гальмової важільної передачі візків вантажних вагонів. Виконано теоретичні та експлуатаційні дослідження, які стосуються конструктивних обмежень появи ненормативного зносу на гальмових колодках важільних передач вантажних вагонів. Використано аналітичній підхід до обгрунтування технічного й технологічного способу вдосконалення наявної конструкції гальмової важільної передачі. Наведено рекомендації щодо модернізації розпірок тріангелів вантажних вагонів. Установлено недостатню ефективність роботи наявних гальмових важільних передач, що пов'язано з нахилом і притискуванням верхніх окрайок колодок до поверхонь кочення коліс під час руху поїздів без гальмування. Шкідливе тертя з утворенням подвійного фрикційного зносу робочого тіла призводить до стану, коли за рахунок ексцентричної дії динамічних навантажень до 95 % загальної кількості колодок знаходяться у пошкодженому стані. Запропоновані рішення, щодо відновлення наявних конструкцій тріангелів. Вибрана простота способу ремонтних робіт полягає в тому, що місце розташування технологічного отвору в розпірках тріангелів переносять у раціональне місце. Запропонований у роботі спосіб модернізації зводиться до того, що за спеціальними розрахунками в наявній розпірці тріангеля під час її відновлення виконують мінімальну кількість ремонтних операцій. Теоретично доведено, що в тріангелі утворюється шкідливий крутний момент від динамічних сил, який є причиною ненормативного зносу гальмових колодок. Розрахунковим силовим аналізом з урахуванням зазначених факторів виявлено вказаний головний недолік і визначено можливість його ліквідації. Уперше розроблено модель зменшення ненормативного зносу гальмових колодок за рахунок раціонального способу модернізації розпірки тріангеля. Адаптовано математичні розрахунки до формулювання силових навантажень елементів гальмових важільних передач, що нахиляють тріангель до впирання верхніми окрайками колодок у поверхні кочення коліс. Результати проведених досліджень апробовано на рухомому складі. Сформульовано практичні рекомендації, які доцільно використовувати під час проектування, модернізації й експлуатації гальмових систем як експлуатаційного парку, так і трьохелементних візків нового покоління.

Однією з найперспективніших складових відновлюваної енергетики України є біоенергетика. Вона основана на використанні біомаси, яка слугує вихідною сировиною для виготовлення палива у твердому, рідкому та газоподібному станах. До біомаси зараховують відходи та залишки сільського господарства, відходи деревини у лісовому господарстві, деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості, енергетичні культури, органічну частину промислових і побутових відходів. Україна володіє великими площами земельних ресурсів, має сприятливі грунтово-кліматологічні умови та розвинене сільське господарство, тому може успішно розвивати біоенергетику, основану на рослинній біомасі. Найдоцільніше відходи рослинництва переробляти на біогаз, який надасть змогу сільськогосподарським підприємствам отримати додаткове джерело енергії та забезпечить виробництво високоякісних органічних добрив. Крім того, виробництво біогазу не шкідливе для навколишнього середовища, оскільки не спричиняє додаткову ремісію парникового вуглекислого газу та зменшує кількість органічних відходів. Біогаз є зручним у використанні для енергетичних потреб, знаходить застосування на децентралізованих блочних теплоцентралях для електро- та теплопостачання, може подаватися в газотранспортну мережу та використовуватися як моторне паливо для автомобілів. Запропоновано методику визначення кількості біогазу та проведено аналітичні дослідження метаноутворення у побутовій біогазовій установці з відходів рослинництва (це, зокрема, кукурудзяні стебла, трава, листя винограду, листя цукрових буряків, солома зернових культур, сіно червоної конюшини, солома жита). На підставі результатів аналітичних досліджень встановлено, що з запропонованих видів біомаси найбільше біогазу утворюється з трави, соломи зернових і кукурудзи.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, пандемія визначається як "поширення нової хвороби у всьому світі". З точки зору кібербезпеки це означає - катастрофа. Під час катастроф кількість кіберзлочинців зростає щодня. По мірі того як все більше висококваліфікованих фахівців з кібербезпеки долучається до блакитної команди, щодня запускається все більше шкідливих аплікацій, приблизно 230000 нових зразків шкідливих програм на день, згідно з інформацією дослідників з PandaLabs. Пандемію можна розглядати як подію, яка може призвести до виконання планів безперервності бізнесу або реалізації заходів з аварійного відновлення. Протягом цього часу слід аналізувати зростаючу кількість загроз кібербезпеки та визначати застосовні заходи безпеки. Існує також багато проблем з адміністративною інформаційною безпекою, які також слід враховувати. Розкрито основні питання щодо моніторингу інфраструктури, а також забезпечення високого рівня управління вразливостями та реагування на інциденти. Наведено заходи управління, які необхідно використовувати у SOC центрах, а також представлено поглиблений аналіз векторів атак та заходів безпеки, які можна застосувати для їх запобігання. Визначено, що віддалений моніторинг безпеки повинен бути зосереджений на аналізі подій з кінцевих точок за допомогою хост-систем виявлення вторгнень, рішень для виявлення і реагування на кінцеві точки, а також програмного забезпечення для забезпечення безпеки кінцевих точок, яке дозволяє дистанційно керувати і агрегувати події в центральній консолі.

Бурхливий розвиток інформаційних технологій в умовах сьогодення дає можливість виконувати контроль та автоматизацію процесів на підприємствах і в установах для забезпечення коректної й ефективної роботи різних енергетичних систем. Математичний апарат, який використовується у програмному забезпеченні для таких об'єктів і систем, дає можливість виконувати керування їх станами у різних штатних умовах. Іноді виникають непередбачувані фактори у роботі об'єктів енергетики, які можуть призвести до глобальних катастроф не лише окремого регіону, а і всього людства. Одним із таких факторів є навмисне пошкодження логіки роботи програмного забезпечення, що керує усіма процесами енергосистеми, з метою терору або інших зловмисних цілей. Подібні фактори вимагають побудови моделей, за допомогою яких можна спрогнозувати ризики та масштаби збитків, а також отримати загальну оцінку затрат для захисту програмного забезпечення енергосистем від подібних зловмисних дій. Результатом роботи є оптимізаційна математична модель та відповідний опис реалізації комплексного програмного засобу моделювання поширення шкідливого програмного забезпечення в сучасних енергетичних об'єктах і системах. Розроблена оптимізаційна математична модель базується на використанні методів оптимізації функцій та функціоналів з обмеженнями у вигляді систем звичайних диференціальних рівнянь з заданими відповідними початковими умовами. Для розроблення модулів програмного забезпечення моделювання процесів на базі математичної моделі PSIDR були використані стохастичні популяційні методи, моделі та алгоритми для визначення параметра керування на кожному кроці за часом. Використання таких оптимізаційних методів й алгоритмів дає можливість розв'язувати більш складні завдання, які вимагають процедури прогнозування поширення процесів різного походження загалом. Розроблена математична модель полягає у мінімізації затрат на закупівлю антивірусних засобів для захисту відповідних систем у енергетичних об'єктах і системах.

Ключовий для організму тварин - людини мінерал фосфор у зерні злаків та бобових культур на дві третини (65 - 85 %) загального вмісту зв'язаний у формі фітинової кислоти (mio-inositol-1,2,3,4,5,6-hexa-kisphosphate) і є недоступним для засвоєння організмом людини і нежуйних тварин. Незасвоєний органічний фосфор у формі фітатів виводиться назовні з фекаліями й спричиняє екологічну шкоду у вигляді "цвітіння" водойм і погіршення якості питної води (евтрофікація водних шляхів). Створення сортів низькофітатного голозерного ячменю на основі lpa-мутацій надає змогу суттєво поліпшити ефективність засвоєння (біодоступність) фосфору зерна ячменю людиною і тваринами й знизити шкідливе навантаження органічними фосфатами на навколишнє середовище. Серію оригінальних lpa-мутацій було використано у спеціальній селекційній програмі, спрямованій на створення сортів низькофітатного голозерного ячменю з підвищеним вмістом у зерні мінерального фосфору в комбінації з чорним перикарпом зернівки (від колекційного зразка Abyssinian 1105), як маркером підвищеного вмісту у зерні пігментів антоціанінів з високою антиоксидантною активністю. Як реципієнт lpa-мутацій використано комерційний сорт ярого голозерного ячменю Ахіллес. У результаті схрещування створено кілька популяцій, з яких дібрано перспективні генотипи голозерного ячменю з підвищеним вмістом у зерні мінерального фосфору та чорним перикарпом. Опрацьовано лабораторну процедуру ідентифікації в селекційних популяціях lpa-мутацій з метою їх подальшого застосування у селекційному процесі. Лабораторна процедура надає змогу детектувати ефекти lpa-мутацій з використанням для аналізу мінімум матеріалу, індивідуальні зернівки або їх частини.

З розвитком технологій і ростом обсягів даних все більше постає проблема, як ці дані класифікувати та організувати їх безпечне зберігання. Мета даної статі - ознайомлення з аналізом та потребами безпечного зберігання даних за наступними критеріями: обсяг даних, термін зберігання, доступність та швидкодія, безпека та конфіденційність. Технологічні прогрес а також економічні чинники змінюють сучасні тенденції зберігання даних у напрямку хмарних рішень, а особливо у розподіленні між різними гравцями збереження даних із використанням хмарних рішень для пониження ризиків втрати. Проаналізовані джерела загроз для великих даних, а саме кіберзлочини, соціальний інжиніринг, фізичні та внутрішні загрози, віруси та шкідливе програмне забезпечення. Проаналізовані основні принципи конфіденційності та безпечного зберігання великих обсягів даних.