Висвітлено проблеми сучасного камерно-вокального виконавства в Україні. Проаналізовано роль гендерної проблематики в проекції на творчість львівських композиторок наприкінці ХХ - початку ХХІ ст., взаємодію джазу й академічної музики як феномен стильової конвергенції. Розглянуто питання експресії електроакустичного сонору в "Ескізі до дитячого голосу" І. Небесного у контексті звукової парадигми композиторської творчості на межі тисячоліть, відображення головних особливостей оркестрового стилю М. Римського-Корсакова у його підручнику "Основи оркестровки" та оркестровій сюїті "Шахерезада". Розкрито релігійно-філософські ідеї в опері Ф. Шрекера "Христофорус".

Освещены проблемы современного камерно-вокального исполнительства в Украине. Проанализированы роль гендерной проблематики в проекции на творчество львовских композиторов конца ХХ - начала ХХІ ст., взаимодействие джаза и академической музыки как феномен стилевой конвергенции. Рассмотрены вопросы экспрессии электроакустического сонора в "Эскизе к детскому голосу" И. Небесного в контексте звуковой парадигмы композиторского творчества на границе тысячелетий, отражения главных особенностей оркестрового стиля М. Римского-Корсакова в его учебнике "Основы оркестровки" и оркестровой сюите "Шахерезада". Раскрыты религиозно-философские идеи в опере Ф. Шрекера "Христофорус".

Досліджено питання духовної зумовленості витоків оперної вокальності та самого змісту оперних творів. Зазначено, що сучасні відомості про притаманність візантійській традиції Вселенської церкви щодо використання співу кастратів, установлення у сучасному творчому обігу посилань на літургійну драму - християнську містерію, яка історично передувала саме оперному театру та сприймається як оновлена оперна концепція (опери-містерії Б. Бріттена, О. Мессіана, К. Шокхаузена), та інші чинники дають змогу стверджувати щодо християнсько-містеріальних джерел оперності, на базі яких традиційне, раціоналістично вибудоване музикознавство абстрагувалося, відстоюючи художньо-самодостатні засади музики. Запропонована думка щодо світської природи опери в логічній послідовності спрямована на відсторонення від містики музичного єства, що є невід'ємною стороною художнього вираження в цілому та потребує спеціального розгляду й узагальнення відповідних спостережень. Розкрито причетність оперної вистави та композиції до духовно-церковних витоків з посиланням на ознаки містеріальності, що відзначили історичний початок оперного шляху в римській школі у безпосередньому продовженні концепції літургійної драми та містерії-гри християнської візантійської традиції. Розглянуто опери XVII - XX ст., в яких ознаки містеріального дійства достатньо виражені (твори С. Ладі, А. Скарлатті, М. Глінки, Р. Вагнера, М. Римського-Корсакова, Ф. Шрекера, О. Мессіана), а також оперні твори, в яких містеріальність є драматургічною складовою.

Розглянуто особливості індивідуального композиторського стилю Ф. Шрекера на прикладі опер "Далекий дзвін", "Іграшка", "Христофорус, або Видіння опери". Центральною проблемою дослідження є проблема цілісності багатоскладового стилю композитора. Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю перегляду усталених і часто неповних характеристик та оцінок творчості Ф. Шрекера. Проаналізовано вербальний та музично-інтонаційний ряди даних опер. Детальний аналіз лібрето різних за жанром опер дозволив розкрити своєрідність художнього методу Шрекера-лібретиста та виявити втілені у даних творах літературні та філософсько-естетичні тенденції на межі ХІХ - ХХ ст. Охарактеризовано особливості музичної мови та драматургії даних опер, проведено їх стильовий аналіз і зроблено висновок щодо природи індивідуального музичного стилю композитора.

Розглянуто взаємодію транспортних засобів на автомобільній міжміській дорозі. Модель керування автомобілями є тут ідеалізованою, близькою до автоматизованої інтелектуальної транспортної системи 4-го покоління. Кожен автомобіль має бажану програму руху, незалежну від мотивів водія, яка обгрунтована за мінімальними витратами ресурсів і дотриманням бажаного розкладу. Різноманітність програм впливає на їх небажану зміну. Мета роботи - виявити залежність дійсної швидкості автомобіля від параметрів транспортного потоку; виявити прямий параметр для зміни програми руху. Обгрунтовано використання імітаційних моделей на базі кліткових автоматів. Розроблено новий клітковий автомат, який є ковзним вікном із початком відліку, яким є автомобіль-спостерігач. Кількість об'єктів у полі поповнюється періодично і є сталою. Всі клітинки зліва та справа початку відліку автомата утворюють інформаційне поле, або загальну довжину автомата. Висота автомата залежить від виду магістралі, яка моделюється. Правила переміщення об'єктів у сітці автомата на кожній ітерації є скінченними, сталими та подібними до автомата Шрекенберга, за виключенням рандомізації, яка в цій моделі зводиться до мінімуму. Такий автомат відображає відносні швидкості автомобілів потоку відносно спостерігача, а також має можливість відтворювати прискорення. На кожній ітерації обчислюється зміна швидкостей автомобілів потоку. Алгоритм імітації запрограмовано на Делфі. Виконано приклад моделювання руху автомобіля на трасі міжнародного значення Е-471. На відрізку цієї траси довжиною 20 км було змодельовано транспортні потоки з різною густиною та різним розподілом швидкостей. Виявлено квадратичні кореляційні залежності вимушеної зміни бажаної швидкості автомобіля-спостерігача від середньої зміни швидкостей автомобілів потоку. Ступінь узгодження теоретичної залежності з емпіричними даними є дуже високим. На підставі отриманих залежностей обгрунтовано вибір прямого діагностичного параметра транспортного потоку.

Розглянуто взаємодію транспортних засобів на автомобільній міжміській дорозі. Модель керування автомобілями є тут ідеалізованою, близькою до автоматизованої інтелектуальної транспортної системи 4-го покоління. Кожен автомобіль має бажану програму руху, незалежну від мотивів водія, яка обгрунтована за мінімальними витратами ресурсів і дотриманням бажаного розкладу. Різноманітність програм впливає на їх небажану зміну. Мета роботи - виявити залежність дійсної швидкості автомобіля від параметрів транспортного потоку; виявити прямий параметр для зміни програми руху. Обгрунтовано використання імітаційних моделей на базі кліткових автоматів. Розроблено новий клітковий автомат, який є ковзним вікном із початком відліку, яким є автомобіль-спостерігач. Кількість об'єктів у полі поповнюється періодично і є сталою. Всі клітинки зліва та справа початку відліку автомата утворюють інформаційне поле, або загальну довжину автомата. Висота автомата залежить від виду магістралі, яка моделюється. Правила переміщення об'єктів у сітці автомата на кожній ітерації є скінченними, сталими та подібними до автомата Шрекенберга, за виключенням рандомізації, яка в цій моделі зводиться до мінімуму. Такий автомат відображає відносні швидкості автомобілів потоку відносно спостерігача, а також має можливість відтворювати прискорення. На кожній ітерації обчислюється зміна швидкостей автомобілів потоку. Алгоритм імітації запрограмовано на Делфі. Виконано приклад моделювання руху автомобіля на трасі міжнародного значення Е-471. На відрізку цієї траси довжиною 20 км було змодельовано транспортні потоки з різною густиною та різним розподілом швидкостей. Виявлено квадратичні кореляційні залежності вимушеної зміни бажаної швидкості автомобіля-спостерігача від середньої зміни швидкостей автомобілів потоку. Ступінь узгодження теоретичної залежності з емпіричними даними є дуже високим. На підставі отриманих залежностей обгрунтовано вибір прямого діагностичного параметра транспортного потоку.