Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Фра)-4Марсель,Г. + Ю3(4Фра)6-663.3

Рубрики:

Література

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Фра)-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4ФРА)6 + Ю6*328.933*31-725 + Э23

Рубрики:

Історія філософії

Соціальна філософія

Загальна історія релігії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализирована философия Н.А. Бердяева в аспекте ее переосмысления в современном культурном контексте. Раскрыты проблемы развития киевской духовной традиции. Уделено внимание приоритетной проблеме личности, опирающейся на дух и свободу, а самореализующейся в творчестве и любви. Рассмотрены созвучные бердяевскому персонализму концепции западноевропейского экзистенциализма М. Хайдеггера, П. Сартра, Г. Марселя, особенности художественной трактовки личности в русскоязычной прозе В.В. Набокова, философские аспекты творчества Ф.М. Достоевского и Ю.В. Трифонова, а также ментальные предпосылки современного украинского парадокса.

На рівні сучасного філософського мислення з урахуванням засад світоглядного плюралізму й ідеологічної толерантності проаналізовано основні напрямки сучасної європейської й американської філософської думки. Досліджено історію формування та розвитку феноменології, екзистенціалізму, філософської герменевтики, структуралізму та поструктуралізму (постмодернізму). Висвітлено погляди, ідеї та концепції їх провідних представників, зокрема, З. Фрейда, А. Адлера, К.Г. Юнга, В. Райха, Е. Фромма, К. Ясперса, М. Гайдеггера, Ж.-П. Сартра, Г. Марселя, А. Камю, Г.-Г. Гадамера, П. Рікьора, К. Леві-Стросса, Р. Барта, Ж. Лакана, Л. Альтюссера, Ж. Дерріда, Ж.-Ф. Ліотара, М. Фуко, Ж. Дельоза, Ф. Гваттарі, Ж. Бодрійара, Д. Ваттімо.

На уровне современного философского мышления с учетом основ мировозренческого плюрализма и идеологической толерантности проанализированы основные направления современной европейской и американской философской мысли. Исследована история формирования и развития феноменологии, экзистенциализма, философской герменевтики, структурализма и поструктурализма (постмодернизма). Освещены взгляды, идеи и концепции их ведущих представителей, в частности, З. Фрейда, А. Адлера, К.Г. Юнга, В. Райха, Э. Фромма, К. Ясперса, М. Гайдеггера, Ж.-П. Сартра, Г. Марселя, А. Камю, Г.-Г. Гадамера, П. Рикера, К. Леви-Стросса, Р. Барта, Ж. Лакана, Л. Альтюссера, Ж., Деррида, Ж.-Ф. Лиотара, М. Фуко, Ж. Делеза, Ф. Гваттари, Ж. Бодрийяра, Д. Ваттимо.

Проанализированы негативные факторы воздействия компьютера на здоровье человека. Рассмотрен вопрос о снижении степени поражения током человека на этапе контакта кожи с проводником. Изучено влияние антропогенного воздействия на природно-очаговые риккетсиозы, в частности, на Ку-лихорадку - острый зооноз с развитием ретикулоэндотелиоза, синдрома интоксикации с атипичными пневмониями. Описаны клинико-эпидемиологические особенности течения марсельской лихорадки на современном этапе в Севастополе. Освещены проблемы экологического нормирования компонентов природной среды. Определены пути реализации задач валеологического воспитания детей дошкольного возраста, основные аспекти профилактики детского дорожно-транспортного травматизма.

Ключ. слова: Rhipicephalus sanguineus, популяционная экологая, марсельская лихорадка, Крым
Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.151.253(4Укр-4Кри)

Рубрики:

Parasitiphormes Паразитоформні кліщі

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано відсутність підстав для заперечення ролі перцепції у "readymades" Марселя Дюшана. Головний висновок полягає у тому, що відбуваються певні зміни у перцептуальних вимогах, які притаманні сучасному візуальному мистецтву.

Досліджено поняття автентичності існування в "негативному" та "позитивному" екзистенціалізмі. На підставі історико-філософського та компаративного аналізу концепцій С. Кіргегора, К. Ясперса, М. Гайдегера, Г. Марселя, Ж.-П. Сартра, Н. Аббаньяно, О.Ф. Больнова висвітлено еволюцію поняття "екзистенція". Досліджено процес імплантації класично-екзистенціалістичних ідей у сучасну філософію та екзистенціально-гуманістичну психологію. Феномен екзистенції у класичному екзистенціалізмі розглянуто як специфічну смислову матрицю структури людського буття й особливий тип духовного самоздійснення людини, взаємопов'язаний з її здатністю діяти за умов зростання різноманіття сучасного швидкоплинного світу, реалізовувати власні творчі потенції, проявляти креативні здібності для знаходження адекватного вирішення проблем сьогодення.

Вперше проведено комплексне дослідження проблеми екзистенційного виміру духовності людини у творчості Г.Сковороди. На підставі вивчення творчої спадщини видатних діячів і мислителів часів Київської Русі та доби бароко доведено, що екзистенційність і духовність належать до визначальних рис української філософії. Проаналізовано особливості проявів даних категорій у самобутньому філософському вченні Г.Сковороди. На підставі аналізу текстів українського мислителя встановлено, що переживання особою свого "буття у світі" є вихідним принципом духовної сутності людини. Розглянуто особливості трактування ідеї Бога у творчості Г.Сковороди, співзвучного з поглядами релігійних філософів-екзистенціалістів XIX - XX ст. (С.К'єркегора, Г.Марселя, К.Ясперса). Вперше проаналізовано екзистенційний зміст творчості Г.Сковороди у контексті таких модусів людського існування як страх, гріх, самотність, любов і відчай. Висвітлено погляди українського мислителя на внутрішню духовну свободу людини, досягнуту в результаті самопізнання та самовдосконалення та роль даного чинника у визволенні від обтяжливих спокус і негативного впливу зовнішнього світу. Доведено пріоритетність принципу діалогу у філософському мисленні Г.Сковороди як специфічного фактора духовного розвитку особистості.

Досліджено культурно-онтологічні основи "надії" в історико-філософській рефлексії від епохи античності до сьогодення. Здійснено аналіз проблеми "надії" у контексті онтогносеологічного, культурно-аксіологічного, екзистенційного вимірів. Висвітлено конструктивні аспекти даної проблеми шляхом побудови протиріччя надія - добро та надія - зло у філософській рефлексії Сократа, Платона, Сенеки, апостола Павла, Августина Блаженного, Іоанна Златоуста, Р.Декарта, Б.Паскаля, А.Камю та Г.Марселя. Проведено розмежування даної проблематики за трьома основними рівнями, а саме: символом надії, образом надії, феноменом надії. Зроблено аналіз фундаментальних проблем християнської антропології й онтології. Виявлено екзистенційні й аксіологічні аспекти питань надії та відчаю.

Виявлено лінгвостилістичні маркери реалізації подвійного статусу драматургічного тексту шляхом встановлення структурно-семантичних характеристик даного типу тексту, виявлено особливості функціонування лінгвостилістичних засобів у створенні художнього образу в авторському та персонажному сегментах. З урахуванням подвійного статусу об'ємно-прагматичного членування тексту розроблено комплексну методику дослідження драматургічного тексту. Виділено п'ять функціональних типів ремарок, охарактеризовано систему персонажів, встановлено лейтмотив образу, текстотвірні аспекти, визначено фактори трилогії та особливості стилістичної манери драматурга.

Досліджено особливості поетики прозових творів французького письменника М.Паньоля. Вперше вивчено індивідуально-авторську парадигму мистецтва, проаналізовано іманентні коди творів митця, шляхи художньої трансформації національного менталітету Провансу в прозі письменника та наративну структуру його оповіді.

Вирішено актуальну для променевої діагностики, гастроентерології, хірургії, онкології наукову проблему - підвищення ефективності діагностики захворювань підшлункової залози з використанням науково обгрунтованого алгоритму використання комплексу сучасних променевих методів дослідження (ультразвукового дослідження (УЗД), комп'ютерної томографії (КТ), магнітно-резонансної томографії, магнітно-резонансної холангіопанкреатографії, ретроградної холангіопанкреатографії, інвазивних втручань під контролем УЗД і/або КТ), радіоімунологічних тестів. Вперше на великому клінічному матеріалі, верифікованому клініко-лаботорними даними, результатами оперативних, ендоскопічних втручань і морфологічних досліджень, уточнено ультразвукову, комп'ютерно-томографічну та магнітно-резонансно-томографічну семіотику форм хронічного панкреатиту згідно з Міжнародною Марсельсько-Римською класифікацією (1989 р.). Вивчено променеву семіотику, частоту та характер локальних ускладнень панкреатитів. Доведено можливість достовірного стадіювання раку підшлункової залози за класифікацією TNM/pTNM (1997 р.) за допомогою комплексу променевих методів дослідження. Оцінено можливості методів променевої діагностики у виявленні форм гострого та хронічного панкреатитів, їх ускладнень, а також раку підшлункової залози, розроблено критерії оцінки його локальної розповсюдженості, виявлення метастатичного ураження лімфатичних вузлів і діагностики віддалених метастазів. Вивчено можливості радіоімунологічних тестів у диференціальній діагностиці раку підшлункової залози та панкреатитів.

Проаналізовано теоретичні підстави культурного туризму. Доведено, що вирішення проблем даного туризму є актуальним в епоху глобалізації й екологічної кризи. Висвітлено світоглядний, гуманістичний, пізнавальний, екзистенціальний, комунікативний, естетичний аспекти туризму як феномену загальнолюдської культури. У зарубіжних мислителів (В.С. Пазенока, В.К. Федорченка, М.В. Поповича, С.В. Горського, В.А. Малахова, Г. Марселя, Дж. Уррі). Обгрунтовано провідну роль філософського дискурсу у проведенні аналізу феномену культурного туризму. З'ясовано зв'язок теоретичних основ з практикою організації туристичних проектів. Розкрито значущість культурного туризму для соціально-культурної ситуації полікультурного та поліконфесіонального Криму. Проаналізовано історико-культурну та природну своєрідність м. Севастополь.

На основі вивчення філософсько-естетичних переконань М.Пруста, своєрідності його художньої уяви та стилю доведено значущість мистецької тематики в творчості письменника. У цьому контексті та в зіставленні з деякими явищами світової культури проаналізовано його роман "У пошуках утраченого часу". Зазначено модерністський ракурс потрактування теми мистецтва та митця в ньому, оригінальність його сюжетобудови, образної системи та архітектоніки. Художнє новаторство роману пояснено підпорядкованістю його складових доведенню тези про превалюючу роль мистецтва в житті людини та пізнанні нею буттєвих сутностей. Розглянуто інтелектуалізм та естетизм творчості Пруста, теорію метафори та синтез мистецтв у його романі.

Проведено зіставний аналіз екзистенціалів війни в українській і німецькій літературах про Другу світову війну. Спираючись на праці Н. Аббаньяно, М. Бердяєва, М. Гайдеггера, А. Камю, С. К'єркегора, Г. Марселя, Ф. Ніцше, Ж.-П. Сартра, Х. Ортеги-і-Гассета, К. Ясперса, що становлять теоретико-методологічну базу дослідження, актуалізовано вплив філософії існування на розвиток обох національних літератур. На основі різножанрових прозових творів І. Багряного, О. Гай-Головка, У. Самчука, Г. Бьолля та Е. М. Ремарка виявлено типологічні спільності та відмінності у художньому відтворенні буття людини під час війни, що у площині тексту реалізується у формі екзистенційних мотивів (екзистенціалів). Досліджено їх взаємозв'язок з наднаціональними загальнолюдськими цінностями, складним і багаторівневим часопросторовим моделюванням, архетипними образами, релігійно-екзистенційними вимірами духовності, міжтекстовою взаємодією, біблійними маркерами, імагологічною антиномією Свого та Чужого, місцем національного у міжнаціональному конфлікті та домінуючим станом відчуженості. Висвітлено поетикальні парадигми та національно-мистецькі особливості зіставлювальних творів у їх європейському культурному контексті.

Досліджено проблему укорінення людини як духовно-практичного феномену та експліковано його сутнісні виміри. Розглянуто історію виникнення поняття "укорінення" в процесі розвитку філософської думки. Розкрито зміст досліджуваного поняття у філософських концепціях представників екзистенціальної філософії, зокрема у М. Гайдегера, Ж.-П. Сартра, Г. Марселя, А. Камю, Х. Ортеги-і-Гасета. Проаналізовано ситуації, коли людина втрачає коріння, тобто знекорінюється. Визначено головні шляхи та способи укорінення людини. Виявлено зв'язок феномену укорінення з поняттям закиненості.

Досліджено 117 хворих на марсельську гарячку з 2000 - 2008 рр. Вивчено і проведено порівняння клінічних виявлень марсельської гарячки з результатами досліджень Андрєєва М. Ф. та Авєтісової А. С. у 1941 - 1951 роках, які вперше відкрили марсельську гарячку в Криму. В нинішній момент виявляється тяжча клінічна картина і поява атипових форм, які відхиляються від класичної картини марсельської гарячки.

Після опису півсторіччя тому марсельської гарячки в Севастополі захворюваність знову зареєстровано вздовж Середземномор'я та Чорноморського узбережжя Криму. І захворюваність набуває ендемічного характеру. На півострові сформувався могутній епідемічний потенціал, у разі реалізації якого можна очікувати не тільки підйому захворюваності, формування нових антропургічних осередків, але й поширення з прибережних районів в середину Криму. Проаналізовано епідеміологічні прояви марсельської гарячки на сучасному етапі, проведено районування території Криму за ступенем ризику зараження для людей. Запропоновано відповідні протиепідемічні заходи.

После описания полстолетия назад марсельской горячки в Севастополе заболеваемость вновь регистрируется вдоль Средиземноморья и Черноморского побережья Крыма и приобретает эндемический характер. На полуострове сформировался могучий эпидемический потенциал, при реализации которого можно ожидать не только подъема заболевания, формирования новых антропургических очагов, но и распространения заболеваемости с прибрежных районов внутрь Крыма. В работе представлены эпидемиологические проявления марсельской горячки на современном этапе, проведено районирование территории Крыма по степени риска заражения для людей. Предложены соответствующие противоэпидемические мероприятия.