Експериментально обгрунтовано оптимальні технологічні параметри одержання густого екстракту з кори дуба: вид екстрагенту, співвідношення сировина - екстрагент, час і температура екстракції. Проведено фізико-хімічні дослідження густого екстракту з кори дуба. Встановлено кількісний вміст дубильних речовин - 13,30 %. Фізико-хімічні та фармакологічні властивості одержаного густого екстракту з кори дуба забезпечують широкі можливості його застосування як діючої речовини в різноманітних лікарських формах.

Экспериментально обоснованы оптимальные технологические параметры получения густого экстракта из коры дуба: вид экстрагента, соотношение сырьё - экстрагент, время и температура экстракции. Проведены физико-химические исследования густого экстракта коры дуба. Установлено количественное содержание дубильных веществ - 13,30 %. Физико-химические и фармакологические свойства полученного густого екстракта коры дуба обеспечивают широкие возможности его применения в качестве действующих веществ в различных лекарственных формах.

The optimum technological parameters of receipt of dense extract from the oak bark are experimentally grounded: type of extragent, correlation of sire-extragent, time and temperature of extraction. Physical and chemical researches of dense extract from the oak bark are conducted. Quantitative maintenance of tannic matters is set - 13,30%. Physical, pharmacological and chemical properties of dense extract of oak bark provide the wide possibilities of its application as substance in different medicinalforms.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.141-52

Рубрики:

Рани. Поранення

Шифр НБУВ: Ж14678 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Two types of wood-based biomorphous SiC composites with different microstructure are obtained by infiltration of carbon template with liquid or vapour silicon. The oak, pine, lilac, walnut, acacia woods available in Ukraine are used as the biological template in this work. The SEM, optical and EPR data indicate that biomorphous SiC obtained by melt infiltration consists of crystalline 3C-SiC phase while that obtained by vapour infiltration consists of both crystalline and amorphous 3C-SiC phase.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158.12(4УКР-4ЗАК)

Рубрики:

Collembola Ногохвости

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Two types of wood-based biomorphous SiC composites with different microstructure were obtained by infiltration of carbon template with liquid or vapour silicon. The oak, pine, lilac, walnut, acacia woods available in Ukraine were used as the biological template in this work. SEM, optical and AFM data indicated that biomorphous SiC obtained by melt infiltration consists of crystalline phase of 3C-SiC, while that of vapor infiltration results in formation of crystalline and amorphous phases of 3C-SiC. The same results were obtained for infiltration of carbon fibers. Thus, it was suggested that the mechanism of SiC formation is governed by the infiltration method.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158.261 Tor*33*112.4

Рубрики:

Lepidoptera Лускокрилі

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Allergic pathology is one of the most pressing issues in contemporary medicine. The most important task during the treatment of allergic diseases is the determination of cause-significant allergens. Nowadays, the identification of specific IgE in the blood serum is widely used in Ukraine for the diagnostics of food and respiratory allergies. The majority of the laboratories offer the identification of specific IgE in the form of panels, the composition of which not exactly corresponds to our regional peculiarities. This article presents the results of the analysis of 790 medical histories of children aged 3 - 17 years with allergic pathology. Sensitization to allergens has been identified by determining the specific IgE in the blood serum and by skin prick testing. As a result, the following relevant food allergens were detected: fish, beans, strawberry, wild strawberry, apricot, peach, raspberry, cherry, sweet cherry, plum, apple, pear, citrus fruits, chicken protein, cow's milk protein. Representative pollen allergens of Kharkiv region are: ragweed, sagebrush, sumpweed, dandelion, buckwheat, sorrel, poplar, acacia, maple, alder, oak. To optimize laboratory diagnostics in the Kharkiv region when preparing test panels, it is recommended to separately identify food and pollen allergens based on their relevance. The composition of the panels of pollen allergens should be reviewed, taking into account the data of the regional aeropalynologic researches.

Під час вивчення грунтової мезофауни в лісі Чока-Сабза і заповідній зоні Далаба в провінції Ілам (західний Іран) зібрано та ідентифіковано псевдоскорпіонів, що належать до чотирьох родин, Chthonius (Chthonius) shelkovnikovi Redikorzev, 1930, Chthonius (Ephippiochthonius) negarinae Nassirkhani & Vafai, 2015, Paramenthus nanus Mahnert, 2007, Cardiolpium asiaticum (Dashdamirov, 1990) і Acanthocreagris iranica Beier in Mahner, 1976. Ці види відзначено вперше для фауни західного Ірану. У цьому огляді наведено переописи та зображення дорослих A. iranica з провінцій Ілам і Лорестан, крім того, стисло описано його тритонимфу й дейтонімфу.

Дослідження проводили у 2007 - 2016 рр. на 6 територіях, які розташовані у дібровах Слобожанщини. Сімейні ділянки були визначені з використанням середньої відстані найближчого сусіда між усіма норами норової системи для борсуків і між виводковими норами для лисиць. Використання сімейних ділянок борсуками та лисицями у різні сезони та роки оцінювали за змінами у використанні нір на моніторинговій ділянці у Національному природному парку "Гомільшанські ліси". Загалом дослідженнями охоплено 173 нори, серед яких 75 нір використовують борсуки, 45 - лисиці. Площа більшості сімейних ділянок борсуків у дібровах становить 28 - 88 та. Площа сімейних ділянок лисиць коливається від 86 до 892 га. У дубових лісах Слобожанщини сімейні ділянки борсуків і лисиць відповідають даним про сімейні ділянки для схожих біотопів у Європі. Сезонні зміни у використанні сімейних ділянок борсуками в межах моніторингової ділянки у НПП "Гомільшанські ліси" загалом відповідають літературним даним, які грунтуються на радіостеженні. Зміни у використанні сімейної ділянки лисицями залежать від коливань чисельності гризунів.

Незважаючи на досягнення сучасної фармакології, ефективність більшості засобів для лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота (СОПР) залишається недостатньо високою. Актуальним питанням сьогодення є розробка нових комплексних препаратів, здатних впливати на патогенетичні ланки запальних захворювань ПР. Перспективним, для створення нового лікарського засобу є поєднання сухого екстракту алое та густого екстракту кори дуба в одній лікарській формі, призначеній для лікування деструктивно-запальних захворювань ПР. Мета дослідження - дослідження впливу нового гелю на морфологічний стан слизової оболонки нижньої губи та ясен щурів за умов експериментального стоматиту. Дослідження ефективності нового гелю проведено на моделі експериментального стоматиту. Експериментальний стоматит у щурів моделювали за стандартною методикою одноразовою 5-ти секундною аплікацією ватним тампоном із 10 % розчином натрію гідроксиду на пристінок між різцями нижньої щелепи та нижньою губою. Дослідження проведене на щурах самцях масою 180 - 220 г. Тварини групи інтактного контролю мали нормальний стан поверхні нижньої губи та ясен. У тварин групи контрольної патології на тлі експериментального стоматиту відзначали значні деструктивні явища клітин внутрішньої поверхні нижньої губи та ясен. У слизовій нижньої губи поверхневі шари дефекту представляють собою доволі щільні некротичні маси, дно - грануляційна тканина, що заміщує власну пластинку слизової оболонки, підслизову оболонку та підлеглі м'язові волокна. Нанесення гелю "Метрогіл-Дента" сприяло частковому відновленню досліджуваних показників. У слизовій оболонці нижньої губи на місці колишніх виразок видно м'який рубець, прикритий багатошаровим епітелієм. На відміну від контрольної патології у 83,3 % щурів, яких лікували новим гелем, у слизовій оболонці нижньої губи виразкові пошкодження повністю загоєні. Колишній дефект заповнює доволі зріла пухка волокниста тканина, поверхня повністю епітелізована. У слизовій оболонці ясен цих щурів також відсутні помітні деструктивно-запальні зміни, помічено лише гіпертрофію епітелію. У частини щурів прискорювався процес загоєння дефектів до строку спостереження, відбувалося заміщення їх м'яким рубцем та повна епітелізація поверхні, а у інших - на день досліду практично повністю відновлювався структурно-функціональний статус слизової оболонки. Висновки: встановлено, що лікування новим гелем перешкоджає розвитку деструктивно-запальних змін у слизовій оболонці нижньої губи та ясен у 83,3 % щурів, у частини щурів прискорювався процес загоєння дефектів до строку спостереження, відбувалося заміщення їх м'яким рубцем та повна епітелізація поверхні. Лікувальний ефект нового гелю не поступався препарату порівняння "Метрогіл-Дента", а навіть дещо перевищував останній.

Розроблено нову конструкцію геліотермічної сушильної установки з активною системою використання сонячної енергії. Запропоновано для діагностики основних параметрів повітрообміну у геліосушарці і прогнозування інтенсивності протікання тепломасообмінних процесів сушіння дубового шпону використовувати автоматичну систему керування К1-102. Це надає можливість підвищити технологічну та енергетичну ефективність процесу сушіння дубового шпону у геліосушарці в 2 рази. Визначено закономірності впливу фізичних параметрів навколишнього середовища та погодозалежних факторів на тепло-, масо- і вологообмінні процеси сушіння дубового шпону у геліосушарці. Наведено оцінку енергетичних, кінетичних і динамічних параметрів процесу сушіння дубового шпону. Експериментально визначено тривалість технологічного процесу сушіння у геліосушарці. Досліджено робочі характеристики об'єкта сушіння, залежно від поставлених технологічних задач (прогрівання або сушіння матеріалу) за стандартних режимів сонячного освітлення і типових метеорологічних умов. Встановлено, що необхідно регулювати повітрообмін, вологовиділення, раціональне видалення вологого теплоносія, концентрацію надходження сонячної енергії відносно прогнозованої зміни мінімальних і максимальних піків коливань погодозалежних факторів. Це є важивим для інтенсифікації процесів сушіння дубового шпону і зниження питомих енергетичних витрат на процес сушіння за рахунок сонячної енергії. Отримані результати можна використати під час розробки та вдосконалення технічних засобів сушіння дубового шпону, для підвищення технологічної та енергетичної ефективності процесу.

Екстракт алое та екстракт кори дуба - це перспективна лікарська сировина, є оптимальними компонентами для розробки нового лікарського препарату для стоматологічної практики. Мета дослідження - вивчення ефективності нового гелю, що містить у своєму складі густий екстракт кори дуба та сухий екстракт алое за умов експериментального стоматиту. Дослідження фармакологічної активності нового гелю, що містить екстракт кори дуба та екстракт алое за умов експериментального стоматиту, який відтворювали одноразовою 5-ти секундною аплікацією ватним тампоном, просоченим 10 % розчином натрію гідроксиду. У крові досліджували вміст лейкоцитів, показник швидкості зсідання еритроцитів (ШОЕ). У гомогенаті язика вимірювали активність каталази, визначали вміст відновленого глутатіону та реактантів тіобарбітурової кислоти. Як препарат порівняння використовували Метрогіл Дента. Встановлено, що новий гель вірогідно перевищує Метрогіл Дента за зниженням клінічних показників стоматиту (гіперемії, набряку, ерозивно-некротичних змін). Гель, що містить екстракт кори дуба та екстракт алое, чинить виражену протизапальну дію, знижує лейкоцитоз та ШОЕ. Значними перевагами нового гелю є значна антиоксидантна дія на відміну від гелю Метрогіл Дента, що встановлено за впливом на активність каталази та показники відновленого глутатіону та реактантів тіобарбітурової кислоти. Висновки: новий гель, що містить екстракт кори дуба та екстракт алое, який, як встановлено, є ефективним засобом для лікування експериментального стоматиту, можна вважати перспективним для подальшого дослідження та впровадження у медичну практику.

Значна поширеність деструктивно-запальних захворювань пародонту і недосконалість існуючих лікарських препаратів визначають можливість розробки нових лікарських форм для місцевого застосування з полімодальною фармакологічною активністю і низькою токсичністю. Вчені НФаУ розробили новий гель, що містить екстракт кори дуба та екстракт алое з сильною пародонтопротекторною дією. Мета роботи - вивчити токсичність нового гелю, що містить екстракт кори дуба та екстракт алое при тривалому застосуванні. Цей новий гель розроблений вченими НФаУ під керівництвом проф. Н. В. Хохленкової і призначений для лікування запальних захворювань порожнини рота. У попередніх дослідженнях для нового гелю була встановлена виражена мембранопротекторна, антимікробна, протизапальна і пародонтопротекторна активність. Перед початком експерименту для популяції тварин, узятих у дослідних групах, застосовувалися рандомізовані зразки і фіксовані усереднені показники вихідного стану організму тварин. Новий гель наносили на шкіру. Тварини, які отримали новий гель, не відрізнялися від тварин контрольних груп за зовнішнім виглядом, поведінкою і відношенням до їжі. В ході експерименту не було ознак пригнічення активності і розвитку агресивності у тварин порівнюваних груп. Результати дослідження вагових коефіцієнтів щурів обох статей вказують на відсутність у нового гелю токсичної дії в дозах 0,5 і 5 мл. Новий гель не проявляє гепатотоксичних ефектів. Результати показників ліпідного обміну показують, що в досліджуваних дозах немає токсичного ефекту. Висновки: встановлено, що новий гель, що містить екстракт кори дуба і екстракт алое, не проявляє токсичної дії на функції життєво важливих органів і систем організму експериментальних тварин в умовах тривалого застосування (1 місяць) в дозах 0,5 мл і 5 мл. Поряд з раніше встановленими пародонтопротекторною, антимікробною та іншими видами активності відсутність токсичних ефектів нового гелю в умовах тривалого застосування є основою для поглиблених доклінічних досліджень для створення нового препарату з пародонтопротекторною дією.

Purpose. To establish the changes in the water-physical properties of sandy soils under the influence of different content of forest-like loam, humus mass of sod-podzolic sandy loam and gray loamy soils and to show their influence on the phytomass production of annual seedlings of Scotch pine and common oak. Methodology. Indicators of density, porosity, as well as absolute and relative humidity of sandy soils and their mixtures with different content of loam and humus mass of zonal soils were determined by conventional methods in soil science. The effect of the studied mixtures on the water-physical properties of the sands was evaluated by the parameters of accumulated absolutely dry phytomass of annual pine seedlings and seedlings of common oak. Findings. It is established that with increasing the content of forest loam and humus mass in sandy and sod-podzolic sandy soils from 20 to 80 % in their mixtures there is observed decrease in density (by 3,4 - 24,8 %), increase in porosity (by 1,1 - 70.0 %) and humidity - absolute (at 5 - 560 %) and relative (at 11 - 442 %). The share of needles in the total phytomass of pine seedlings is increasing (by 2 - 8 %), and the share of roots is decreasing (by 2 - 18 %). One-year-old pine seedlings accumulated the largest mass (2539 mg) on a mixture with 20 % of humus mass content and 80 % of loam content. With the increase in the sand content of forest loams and humus mass of gray forest loam soils from 20 to 80 % absolute humidity of the mixtures increases by 75,0 - 870,0 %, and the relative humidity - by 61,0 - 639,0 %. In the total phytomass of annual oak seedlings, the part of leaves increases (by 11,9 - 15,8 %), and the proportion of roots decreases (by 13,0 - 22,8 %). In annual oak seedlings, maximum values of the total mass (10,7 g) were observed on mixtures containing 40 % of humus mass of gray forest soils, 20 % of loess loam and 40 % sand, as well as 80 % of humus mass and 20 % of loam. Originality. It is shown that 20 - 80 % of admixture to the sands of loess loam and humus mass of sod-podzolic sandy soils significantly increases their porosity, their moisture content and has a positive effect on the accumulation of phytomass in annual pine seedlings. The same admixture to the sands of loess loams and humus mass of gray forest loamy soil provides a significant increase in absolute and relative humidity in the studied mixtures and causes oak seedlings to increase the mass of leaves and reduce the mass of roots in annual seedlings. Practical value. The proposed variants of formation of recultivation layer of three-component mixtures, which include sand, loess loam and humus mass of zonal soils allow optimizing the water-physical properties of sandy soils of natural-technogenic origin. The use of treated soil mixtures will ensure a more efficient use of man-made landscapes for economic purposes and at the same time reduce the manifestation of water erosion and deflation.

Актуальним завданням для харчової галузі є пошук антиоксидантів, отриманих із природної сировини. Додаткових досліджень також потребують технологічні параметри для підвищення ефективності вилучення антиоксидантів та їх уведення в гідрофобні системи. Як сировину для одержання антиоксидантів використано кору дуба. Для вилучення флавоноїдів використано водно-спиртові розчини, додавали луги та кислоти, проведено мікрохвильову обробку. Вміст сухих речовин в екстрактах визначено гравіметрично. Кінетику окиснення соняшникової олії досліджено волюметричним методом за додавання ініціатора окиснення динітрилу азобісизобутирової кислоти та за зміною пероксидного числа олії. Підвищення концентрації етанолу у водно-етанольному розчиннику призводило до збільшення концентрації екстракту кори дуба. Концентрація екстракту збільшувалась на 45 % у разі підвищення концентрації від 50 до 80 %. Додавання лужних розчинів під час екстрагування не збільшувало вихід екстрактивних речовин, додавання 1 % аскорбінової кислоти збільшувало вихід екстрактивних речовин із 2,3 до 3,1 %, 1 % лимонної та молочної кислоти - до 4,3 і 3 %, відповідно. Мікрохвильове екстрагування підвищувало швидкість вилучення екстрактивних речовин у 8 разів, вихід - у 1,5 разу (з 2,3 % вмісту сухих речовин в екстракті до 3,5 %). Одержані водно-спиртові екстракти разом з емульгатором вводили в олію методом їх диспергування до розмірів часточок не більше, ніж 2 - 3 мкм. Залишки води та спирту випаровували під зниженим тиском. Після випаровування розчинників розміри гідрофільної фази зменшувались до нанорозмірів. За зміною вмісту гідропероксидів у соняшниковій олії визначено, що одержані антиоксиданти кори дуба гальмують швидкість окиснення олії. Період індукції накопичення гідропероксидів у соняшниковій олії збільшувався від 21 доби в контролі до 37 діб для соняшникової олії з додаванням одержаного антиоксиданту. Визанчено, що додавання 2 % екстракту кори дуба до соняшникової олії збільшує тривалість індукційного періоду ініційованого окиснення олії. Встановлено, що використання харчових кислот у поєднанні з водно-спиртовим розчинником і мікрохвильовим полем ефективно підвищує екстрактивність антиоксидантів з кори дуба.