Висвітлено питання соціально-економічного та культурного розвитку населення України у кам'яному та мідно-бронзовому віках, історію кіммерійців і скіфів, матеріальну та духовну культуру античних греків у Північному Причорномор'ї, етногенез і ранню історію слов'ян, розвиток давньоруських міст і сіл. Наведено матеріали з розкопок поселення трипільської культури біля с. Немирівське Балтського району Одещини, двох поховань скіфського часу біля с. Мала Лепетиха на Херсонщині, каталог палеоботанічних досліджень з пам'яток слов'янських культур.

Освещены вопросы социально-экономического и культурного развития населения Украины в каменном и медно-бронзовом веках, история киммерийцев и скифов, материальная и духовная культура античных греков в Северном Причерноморье, этногенез и ранняя история славян, развитие древнерусских городов и сел. Приведены материалы по раскопкам поселения трипольской культуры возле с. Немировское Балтского района Одесской области, двух погребений скифского времени возле с. Малая Лепетиха Херсонской области, каталог палеоботанических исследований по памяткам славянских культур.

Проведено аналіз коштовних металевих аплікативних прикрас костюма еліти зі 131 кургану Східноєвропейського Степу скіфського часу. Зазначено, що археологічну джерельну базу роботи складають 43 071 екземпляр, 116 з яких віднесено до довгих пластин головних уборів. Понад 99 % зразків належать до дрібних аплікацій, які декорували всі частини костюма: від головних уборів до взуття. У результаті створення типології платівок одягу виділено 32 типи довгих та 92 типи із 160 варіантами дрібних пластин. Зауважено, що такий розподіл дозволяє простежити хронологічні, територіальні, соціально-гендерні та релігійно-культові особливості їх застосування. На підставі розподілення вивчених комплексів за дев'ятьма хронологічними групами визначено основні періоди розширення та звуження зони впливу кочової еліти протягом VII - початку III ст. до н.е. у Східноєвропейському Степу.

Увагу приділено ліпному посуду східногерманського компонента черняхівської культури. Зазначено, що посуд, виліплений від руки, є одним із основних етнокультурних маркерів. Зауважено, що джерельну базу роботи складає 896 типологічно визначених посудин північно-західних типів, матеріали 246 поховань (217 типологічно визначені) та 170 поселень (100 типологічно визначених споруд) черняхівської культури із зазначеним посудом. Ліпний посуд розділено на дві великі групи - вельбарських та пшеворських типів. Розроблено типологію пшеворського посуду в черняхівській культурі. Визначено ареали поширення посуду північно-західних типів із зазначенням зон найбільшої концентрації та найбільш ранніх пам'яток, котрі дозволяють встановити шляхи просування східногерманських племен на південний схід. Це регіони межиріччя Стиру та Горині (вельбарська культура території України), Подніпров'я південніше Києва, Подніпров'я в районі порогів, Побужжя та Дністро-Прутське межиріччя. За даними ліпного посуду розглянуто поховальний обряд, житлобудування та характерні типи іншого інвентарю північно-західного компоненту черняхівської культури. Вказано на відмінності у групах поховальних комплексів із ліпним посудом пшеворських та вельбарських типів. Доведено, що ліпний посуд найчастіше слугує інвентарем у похованнях дівчат.

Увагу приділено дослідженню реконструкції історичних процесів, що відбувалися на півдні лісостепової зони в межиріччі Південного Бугу та Дністра на етапах ВІІ та СІ (кін. V - пер. пол. IV тис. до н. е.) розвитку трипільської культури. Зауважено, що у зазначений період тут побутують переважно пам'ятки раковецької та чечельницької локально-хронологічних груп. Зібрано та систематизовано наявні категорії археологічних джерел, накопичені впродовж понад 120-ти років дослідження пам'яток регіону. Систематизовано та проаналізовано відомості про керамічні вироби та знаряддя праці, розроблено їхню детальну типологію. На підставі опрацювання створеної бази даних розкрито особливості топографічного розміщення поселень проведено аналіз щільності поширення трипільських пам'яток, згруповано поселення за площами, охарактеризовано їхню планувальну структуру. Розглянуто особливості конструкції, інтер'єру й екстер'єру наземних споруд. Проведено характеристику форм, заповнення та призначення заглиблених об'єктів. Реконструйовано господарську діяльність населення регіону. Історію населення розглянуто на основі відносної та абсолютної хронології, розгляду міграційних шляхів та контактів із сусідніми племенами.

Стоянка Радомишль І — одна з групи палеолітичних місцезнаходжень, досліджених на вододільній ділянці неподалік м. Радомишль у Житомирському Поліссі в 1950-их рр. Її культурні рештки складалися з чисельних кісток мамонта та кам’яних знахідок. Аналіз крем’яної колекції засвідчує суто верхньопалеолітичний характер індустрії. За стратегією розколювання кременю найближчою до кременеобробки Радомишля І виявилася індустрія східного гравету, хоча типових для гравету вістер у комплексі стоянки немає. Відтак, у верхньому палеоліті України часів максимуму останнього зледеніння присутнє таке явище як тип індустрії Радомишль І у складі граветського технокомплексу, що не має близьких аналогів як на території України, так і за її межами. Стоянка функціонувала у теплий період року. На ній її мешканці накопичували та сортували зібрані сухі кістки мамонта, розколювали кремінь, одержували заготовки і виготовляли з них знаряддя для роботи з твердими органічними матеріалами.

Висвітлено етнокультурну ситуацію на теренах Східнокарпатського регіону в ранньоримський час через призму вивчення поховальної обрядовості. Аналіз поховальних пам’яток цього часу вказує на присутність в даному регіоні гетерогенних етнічних груп, що загалом представляють липицьку, окремі групи дакійської (Закарпаття) та пшеворської людностей. Актуальність теми зумовлена необхідністю вивчення поховальних пам’яток з метою комплексного аналізу комплексів, в тому числі із залученням антропологічних даних, встановлення основних етнічних компонентів у формуванні липицької культури та їх кореляція із синхронними комплексами суміжних регіонів, типологічного аналізу археологічного матеріалу, визначення хронології комплексів та основних хронологічних індикаторів для Східнокарпатського регіону, розроблення та адаптації методики антропологічного аналізу тілопальних поховань. Аналіз поховальних комплексів ранньоримського часу дає підстави вважати, що липицька культура першопочатково формувалась виключно на основі прийшлого з півдня дакійського населення, яке, переважно за фази В1 (40 - 70 рр. І ст. н.е.), зазнало тиску з боку пшеворського населення, що мігрувало до регіону з території сучасної Центральної, Східної та Південно-Східної Польщі.

Представлено 78 доповідей з археології кам'яної доби, енеоліту, бронзи, українського козацтва, а також антропології та індоєвропеїстики. Розглянуто інтер'єр в архітектурі культурного комплексу Трипілля - Кукутень (проблеми вивчення, інтерпретації та реконструкції). Здійснено техніко-типологічний аналіз індустрії шару ІІ стоянки Малий Раковець ІV. Наведено попередні результати трасологічного дослідження скребків високої форми верхньопалеолітичного поселення Анетівка І. Досліджено міграції малих популяцій в контексті культурогенези населення трипільської культури. Охарактеризовано кістково-рогову індустрію з новітніх розкопок у Тальянках згідно слідознавчих спостережень. Висвітлено характерині риси кременевої індустрії володимирівської групи трипільської культури. Наведено нові археологічні дані до проблеми індоєвропеїзації балтійської культурно-історичної провінції.

Досліджено проблеми археології раннього залізного віку Східної Європи. Висвітлено діяльність Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі по дослідженню та збереженню культурної спадщини. Охарактеризовано основні типи поселенських пам'яток Дніпровського лісостепового Лівобережжя скіфського часу. Проаналізовано неруйнівні методи досліджень курганного могильника "Скоробір". Розглянуто стадії розвитку та можливу систематизацію укріплених поселень скіфського часу Дніпро-Донського Лісостепу. Досліджено городище і курганне поховання біля с. Кошари (деякі уточнення до хронології та атрибуції).

Науковий збірник присвячено 70-річчю від дня народження Віталія Михайловича Зубаря (1950 - 2009), видатного українського вченого-антикознавця, археолога, історика. Основну увагу приділено Північному Причорномор'ю античної доби і раннього середньовіччя. Досліджено проблеми історії, культури, релігійного світогляду населення Ольвії Понтійської, Боспорського царства, Херсонеса Таврійського і Південно-Таврійського регіону. Охарактеризовано видатних політичних діячів Ольвії Понтійської II ст. н. е. Досліджено окремі аспекти релігійної практики в античних центрах Причорномор'я. Розглянуто особливості нащочників шоломів гатьського типу зі святилища біля перевалу Гурзуфське Сідло. Проаналізовно ранньоелліністичний рельєф із зображенням тиміатерія з Пантикапея. Особливу увагу приділено хрещенню в Херсонесі Таврійському на Кримському півострові.

Досліджено практично не розроблену тематику взаємовідносин цивілізацій Балтії і Чорного моря за доби середньовіччя. Представлено нариси, які висвітлюють питання контактів населення середньовічних часів, яке тоді проживало в басейнах Дніпра, Даугави та Німану. Зокрема, розглянуто особливості формування та розвитку матеріальної культури федеративної держави - Великого князівства Литовського та Руського XIV - XV ст. за результатами археологічних досліджень. На основі даних експериментальної археології, етнографічних і писемних джерел проаналізовано унікальну знахідку, виявлену поблизу с. Старосілля, яка може бути співвіднесена із "моноксилами", що складали основу стародавніх човнів, пристосованих для пересування не тільки по річковій акваторії, але й могли виходити на морський простір.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(45УКР)273-416 + Т3(4УКР)233 + Т491.6

Рубрики:

Археологія

Історія

Археологія - Одяг. Головні убори. Взуття

Шифр НБУВ: ДС40090 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т493.1 + Т4(45)431.2

Рубрики:

Археологія - Культові пам'ятники і поховальні споруди

Археологія

Шифр НБУВ: ДС50205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(23=Укр)

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Шифр НБУВ: ДС45355 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(45УКР)273-416 + Т3(4УКР)233 + Т491.6

Рубрики:

Археологія

Історія

Археологія - Одяг. Головні убори. Взуття

Шифр НБУВ: ДС40090 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т493.1 + Т4(45)431.2

Рубрики:

Археологія - Культові пам'ятники і поховальні споруди

Археологія

Шифр НБУВ: ДС50205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(23=Укр)

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Шифр НБУВ: ДС45355 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Окреслено основні напрями роботи та проблематику досліджень у сучасній археологічній науці. Викладено результати польових робіт та аналітичних розробок в Україні впродовж останніх п'яти років, визначено напрями подальших досліджень. Представлено частину бази даних, сформованої на основі дослідження археологічних колекцій, наявних у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського, де впорядковано та систематизовано матеріали археологічних колекцій, здобутих експедиціями або переданих від ІА АН СРСР, ІА АН УРСР, ІІМК АН СРСР, Київського історичного музею, музею-заповідника ім. Макаренка (с. Ковалівка Полтавського району), Археологічного музею Харківського університету ім. Каразіна, Полтавського державного педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка, Сімферопольського музею й інших установ протягом 1944 - 2010 рр. Розглянуто внесок Василя Ляскоронського в розвиток вітчизняної археології, з'ясовано участь ученого в підготовці та проведенні XI - XV археологічних з'їздів. Наведено характеристику процесу акумуляції другого культурного шару верхньопалеолітичної стоянки Бармаки. Викладено результати дослідження трипільського шару на багатошаровій пам'ятці Зеленче III. Сформульовано критерії виділення камерних поховань епохи вікінгів у Середньому Подніпров'ї. Проведено аналіз плінфи оборонних мурів XII ст. Печерського монастиря (за даними розкопок 1951 - 2018 рр.). Висвітлено історію відкриття та вивчення маловідомого в Україні Заліського скарбу з Тернопільщини, що зберігається в Музеї історії мистецтв у Відні.

На основі комплексного аналізу археологічних джерел висвітлено результати польових досліджень, котрі були отримані протягом майже 100-літнього періоду різночасових розкопок. Всі вони відносяться до житлової частини Шестовицького археологічного комплексу на Десні ІХ - ХІ ст., про котрий відомо в основному із інформації про його "місто мертвих". Зазначено, що в "місті живих" роботи проводилися на дитинці, посаді, а також на подолі, включаючи його портову зону. Тут було виявлено чисельні залишки житлових і господарчих споруд, а колекція артефактів налічує багато тисяч знахідок. Зауважено, що в топографічному відношенні ця відома науковому загалу пам'ятка багатьма рисами нагадує "віки" скандинавського регіону.

Здійснено історико-археологічне дослідження фортифікації салтівських лісостепових городищ. Зазначено, що важливими чинниками, що впливали на побудову оборонних споруд, були природно-географічні. Вони позначалися на виборі будівельного матеріалу. Останній, в свою чергу, впливав на профілювання захисних споруд і організацію оборони. Укріплення розташовувалися в місцях, які дозволяли здійснювати контроль за переправами через річки, що, головним чином, визначало їх воєнно-стратегічне значення. Зазначено, що вдале поєднання елементів оборони, пристосування їх до умов місцевості, забезпечення антиерозійних заходів і водовідведення, застосування взаємопов’язаної багатоступеневої оборони свідчать про високу майстерність салтівських будівельників. На тлі в цілому виваженого застосування різновидів будівельних матеріалів наявна досить низька якість місцевої цегли, що свідчить про вимушене її застосування та неусталену традицію виробництва. Зауважено, що залишки оборонних споруд свідчать про синтез будівельних прийомів салтівського населення, які воно змушене було пристосовувати до місцевої сировинної бази та природно-георгафічних умов у цілому.

Наведено результати дослідження скляного посуду в техніці сердечника з Північного Причорномор'я. Зазначено, що джерельну базу роботи складають археологічні матеріали, тексти античних авторів, лапідарні написи та зображення на творах образотворчого мистецтва. Розроблено ієрархічну типологію сердечникового посуду регіону вивчення та послідовно визначено хронологію окремих типів за знахідками в датованих контекстах. Зауважено, що це заклало підвалини для історичного синтезу наявних відомостей про динаміку надходжень, типологічну варіативність, побутування флаконів у різних сферах античної культури. Виокремлено етапи функціонування скляного посуду закритих форм в античних містах Північного Причорномор'я, описано відмінності в типологічній структурі імпортів до Ольвії та до Боспорського царства. Доведено, що скляний посуд мав широкий спектр соціально-знакових функцій в античності.