Обґрунтовано необхідність уведення до наукового обігу семіотичної наратології терміна "лінгвокогнітивний сценарій наративу"; розроблено методологічну базу для конструювання лінгвокогнітивних сценаріїв художнього наративу Наталі Саррот та Алена Роб-Грійє. Розкрито семіотичні механізми взаємодії смислоутворювальних компонентів лінгвокогнітивних сценаріїв наративу письменників-новороманістів; визначено домінантні засоби вираження фокалізації в лінгвокогнітивних сценаріях наративу Н. Саррот; ідентифіковано домінантні засоби вираження аспектуальної перспективи в лінгвокогнітивних сценаріях наративу А. Роб-Грійє. Установлено закономірності й відмінності в семіотичній конфігурації композиційних і семантичних компонентів лінгвокогнітивних сценаріїв наративу художніх текстів письменників періоду Нового роману.

Вивчено структурні, семантичні та функціональні характеристики англіцизмів в іспанському мас-медійному туристичному дискурсі, представленому друкованими журналами про подорожі. Висвітлено теоретичні засади дослідження та розроблено комплексну методику аналізу англомовного лексичного запозичення в іспанському мас-медійному туристичному дискурсі. Установлено дві структурно-семантичні групи англіцизмів: інтегральні та модифіковані, ураховуючи туристичну сферу їхнього функціонування. Розглянуто фонетико-графічну асиміляцію, структурну та семантичну адаптацію англіцизмів. Розроблено тематичну класифікацію англомовних запозичень в іспанському мас-медійному туристичному дискурсі. Визначено мовні та позамовні функції англіцизмів у реалізації комунікативно-прагматичних стратегій сучасного туристичного дискурсу.

Присвячено вирішенню проблеми формування компетентності у майбутніх перекладачів в анотативному і реферативному видах перекладу наукових статей аграрного профілю з використанням електронного кейсу. Під час дослідження теоретично обґрунтовано і практично розроблено методику навчання майбутніх філологів письмового перекладу з використанням електронного кейсу на навчальній платформі Моосіїе. Проаналізовано сучасний стан навчання анотативного і реферативного видів перекладу у вищих навчальних закладах України, визначено психолінгвістичні й лінгвістичні особливості цих видів письмового перекладу. Доведено методичну доцільність використання електронного кейсу як засобу навчання письмового перекладу наукових статей аграрного профілю. Визначено мету формування та зміст компетентності в анотативному і реферативному видах письмового перекладу. Здійснено відбір навчального матеріалу з урахуванням визначених критеріїв, виокремлено етапи навчання письмового перекладу науково-технічних текстів французькою мовою, уточнено систему вправ, а саме доповнено підсистему вправ для формування навичок анотативного і реферативного видів перекладу групою вправ для навчання відповідних видів перекладу, розроблено модель навчання письмового перекладу майбутніх перекладачів під час їхньої самостійної позааудиторної роботи за індивідуальною траєкторією уміння. Ефективність запропонованої методики перевірено під час методичного експерименту. Сформульовано методичні рекомендації щодо організації навчання анотативного і реферативного видів письмового перекладу франкомовних статей аграрного профілю з використанням електронного кейсу як засобу навчання.

Присвячено дослідженню складних іменників спортивної тематики у структурно-семантичному та прагматичному аспектах. У роботі композити диференційовано за різними критеріями; встановлено способи написання складних іменників спортивної тематики; з'ясовано парадигматичні відношення у лексико-семантичному полі спорту; виокремлено складні іменники з прагматичним навантаженням та описано функціонування композитів у текстах різних жанрів спортивної публіцистики; схарактеризовано значення складних іменників для становлення зв'язного тексту сучасної німецької спортивної публікації.

Установлено закономірності синтагматики приголосних фонем на початку, у середині та в кінці слова впродовж історичного розвитку англійської мови, які зумовлені взаємодією лінгвальних та екстралінгвальних факторів. Розроблено класифікацію провідних лінгвістичних ознак сполук приголосних фонем, сформульовано розширене тлумачення поняття фонеми, виявлено інвентар, дистрибутивні ознаки та закономірності сполучуваності приголосних фонем у трьох періодах розвитку англійської мови.Кількісні та якісні показники досліджуваних сполук демонструють збільшення їхньої варіативності в середньоанглійський період та зменшення в новоанглійський, значне переважання двофонемних сполук протягом усього історичного часу, спадно-висхідну динаміку розвитку три- й чотирифонемних сполук зі зменшенням їх кількості в середньоанглійський період та збільшенням – у новоанглійський. Установлено, що найбільшою варіативністю в сполучуваності приголосних фонем упродовж і сторії розвитку англійської мови характеризується середина слова.

Присвячено вирішенню проблеми формування соціокультурної компетентності у майбутніх викладачів англійської мови засобами проектної діяльності. Розглянуто методичні особливості формування соціокультурної компетентності у майбутніх викладачів англійської мови, які лягли в основу відповідної методики; визначено мету та компоненти змісту соціокультурної компетентності у майбутніх викладачів англійської мови; обґрунтовано доцільність використання англомовних веб-сайтів журнальних та газетних видань як джерела актуальної соціокультурної інформації; доведено доцільність використання статей-новин як лінгвосоціокультурного матеріалу та уточнено поняття "стаття-новина"; розглянуто проектну діяльність і, зокрема, інформаційно-дослідницький проект як засіб формування соціокультурної компетентності у майбутніх викладачів англійської мови.

Присвячено дослідженню тактильної поведінки мовця в англомовному художньому дискурсі в номінативному та комунікативно-прагматичному аспектах. Уточнено поняття "тактильна поведінка мовця", побудовано типологію такесичних модулів, виявлено засоби на позначення тактильної поведінки мовця в англомовному художньому дискурсі, з'ясовано фактори номінативної варіативності та комбінаторики такесичних модулів, визначено прагматичні функції та розкрито фасцинативну специфіку номінацій на позначення дотиків мовців різних комунікативних стилів

Увагу приділено питанням навчання мовленнєвої адаптації майбутніх учителів англійської мови – студентів третіх курсів ВНЗ. Проаналізовано сучасний стан проблеми формування вмінь професійно орієнтованого говоріння в педагогічній теорії та практиці. Досліджено теоретичні передумови формування вмінь мовленнєвої адаптації в майбутніх учителів англійської мови на заняттях із навчальної дисципліни "Практика усного та писемного мовлення англійської мови". Визначено зміст навчання мовленнєвої адаптації майбутніх учителів англійської мови. Конкретизовано та науково обґрунтовано сутність понять "мовленнєва адаптація" та "комплексна мовленнєва адаптація". Виокремлено найбільш ефективні шляхи покращення сприйняття навчальної інформації учнями. Виокремлено принципи відбору навчальних матеріалів, відібрано відповідний навчальний матеріал. Теоретично обґрунтовано та практично розроблено підсистему вправ і модель навчання. Експериментально доведено загальну ефективність розробленої методики, визначено її оптимальний варіант, сформульовано методичні рекомендації щодо навчання мовленнєвої адаптації майбутніх учителів англійської мови.

Присвячено вивченню лексико-семантичних, структурних та функціональних особливостей термінологічної і фразеологічної номінації азартних ігор у сучасній іспанській мові. Новизна дослідження полягає в тому, що вперше запропоновано лексико-семантичну класифікацію термінології азартних ігор, сформульовано визначення терміна азартних ігор, проаналізовано функції фразеологізмів сфери азартних ігор у сучасних публіцистичних та художніх текстах. З поширенням азартних ігор он-лайн, з розробкою відповідного програмного забезпечення виникла потреба уніфікації термінології азартних ігор, формування спеціальних глосаріїв, словників. З появою нових азартних ігор постає необхідність у їх найменуваннях. Термінологічна номінація азартних ігор є процесом і результатом найменування явищ, предметів, дій спеціальної сфери діяльності, а саме бізнесу азартних ігор. Термін азартної гри визначаємо як слово або словосполучення, що позначає поняття азартної гри і вживається у професійному спілкуванні гравців та спеціалістів ігрового бізнесу. Методи дослідження термінологічної та фразеологічної номінації азартних ігор включають структурний аналіз, семантичний аналіз, елементи компонентного та етимологічного аналізу, лексико-семантичний аналіз, контекстуальний та контекстуально-інтерпретативний аналіз. Терміни азартних ігор у сучасній іспанській мові формують терміносистему, яка характеризується динамічністю та відкритістю. Аналіз лексико-семантичних властивостей термінології азартних ігор виявив наявність синонімічних термінологічних номінацій азартних ігор, що обумовлено існуванням як іспанських, так і запозичених термінів, здебільшого з англійської мови. Омонімія у термінології азартних ігор базується переважно на співіснуванні власних і загальних назв (triunfo – назва гри в карти, triunfo – козир). Полісемічні термінологічні номінації пов’язані з наявністю родових і видових назв, виражених одним терміном, наприклад, póquer – назва гри та ігрової комбінації. Серед антонімів у термінології азартних ігор виділяємо комплементарні, контрарні, конверсійні. Незважаючи на незначну кількість синонімічних, омонімічних та полісемічних термінів, ситуативна обумовленість гри та спеціальний контекст надають можливість безпомилково встановити значення терміна. Гіперо-гіпонімічні відносини термінологічних номінацій азартних ігор у сучасній іспанській мові підтверджують системність та ієрархічну структуру досліджуваної термінології. Родові поняття у контексті можуть замінювати видові, утворюючи контекстуальні синоніми, антоніми. Невербальні засоби комунікації гравців (міміка, жести) виконують доповнюючу або заміщувальну функції в картярських іграх іспанською колодою, таких як мус та бріска. Мовлення гравців супроводжується спеціальними жестами, які мають кодовий, умовний характер і вербально виражені термінами. Термінологічні номінації азартних ігор досліджено у межах дискурсу азартних ігор, який представлено усною (промови гравців під час гри, відібрані з відеозаписів) та письмовою формами (довідкові та рекламні тексти з азартної гри, діалоги спілкування гравців під час гри он-лайн або поза грою). Для усного мовлення характерним є вживання еліптичних фраз, часто перформативних, оскільки гравець одночасно грає і виконує ігрову дію (Doblo la apuesta). Структурно терміни азартних ігор представлено простими словами, похідними словами, словосполученнями, головним чином, двокомпонентними, в основному, іменними і дієслівними. Морфолого-синтаксичний аналіз виявив, що способами термінологічної номінації є семантична деривація (8,35 %), морфологічна деривація, у тому числі афіксація (3,16 %), запозичення (6,98 %), абревіація (0,9 %), конверсія (0,7 %), словоскладання (0,52 %), синтаксична номінація (79,39 %). Основними способами термінотворення є семантична деривація і синтаксична номінація. Абревіація є малопродуктивною і використовується виключно у письмовій формі дискурсу азартних ігор. Абревіація графічно представлена не тільки ініціальними літерами скорочених слів, а й символами. Більшість запозичень увійшло в термінологію азартних ігор з англійської мови, позаяк розробкою програмного забезпечення і розвитком грального бізнесу займаються англомовні країни. Є також незначна кількість запозичень з французької та італійської мов, головним чином, у сферах казино і картярства. Найпродуктивнішим способом термінологічної номінації азартних ігор у сучасній іспанській мові є словосполучення як синтаксичний спосіб номінації, оскільки саме словосполучення, переважно бінарні, як іменні (apuesta ciega), так і дієслівні (cortar la baraja), уможливлюють точне вираження ігрового поняття. Фразеологічна номінація азатних ігор у сучасній іспанській мові представлена фразеологічними словосполученнями, прислів'ями, приказками. Головні критерії виділення фразеологічної номінації – переносне значення, семантична єдність і нарізнооформленість компонентів. Фразеологічні номінації азартних ігор класифікуємо за різними критеріями. За походженням виділяємо іспанські, національні фразеологічні одиниці (cantar las cuarenta) та запозичені (cara de póquer). Семантично фразеономінації є фразеологічними сполученнями та фразеологічними висловами. Серед фразеологічних номінацій азартних ігор спостерігаємо синонімічні й антонімічні фраземи. Існують авторські модифікації у вживанні фразеологічних номінацій, що пов'язано з розширенням чи звуженням їх структури, тобто з використанням додаткових елементів, як правило, займенників або епітетів (su ruleta absurda, su castillo de naipes, echar un órdago). Якщо терміни виконують номінативну, дефініційну функції, фразеологічні номінації є експресивними засобами, що несуть емоційне та оцінне навантаження. У текстах новин, реклами, художньої літератури, піснях, поезії фразеологічні номінації азартних ігор використовуються як експресивні засоби для привернення уваги читача, формування думки про події, вираження суб'єктивного ставлення автора. Дії політиків часто порівнюються з азартною грою, в якій вони роблять сліпі ставки (apuestas ciegas), відкривають карти (abren las cartas). Так, азартна гра порівнюється з війною, боротьбою, коханням, оманою, випадковістю, викликом, шансом, ризиком, невпевненістю (ruleta de amor, apostar por amor, ruleta de la muerte). Семи "випадковість", "невизначеність", "ризик" є основою метафоричного значення. Популярність азартних ігор в Іспанії та інших іспаномовних країнах відображено у фразеологізмах, які походять з ігор іспанською колодою карт (sota, caballo, rey), а також у пареміях, що мають повчальний характер, виражають негативне чи позитивне ставлення народу до азартних ігор. Для паремій характерні паралелізм, рима, асонанс, алітерація, іронія, що дають змогу у стислій формі передати національну мудрість. Темінологія азартних ігор у сучасній іспанській мові слугує джерелом поповнення загальновживаної лексики експресивними засобами, що виявляє оцінний та емоційний потенціал фразеологічних номінацій азартних ігор.

Увагу приділено вивченню поняття войовничість у гендерному аспекті в сучасній французькій мові. Окреслено теоретичні засади вивчення поняття войовничість із позиції гендерного підходу. Уточнено визначення поняття, розмежовано його із суміжними термінами. Розроблено комплексну методику дослідження поняття войовничість у сучасній французькій мові. Визначено структуру поняття войовничість із виокремленням його ядра та периферії на матеріалі сучасної французької мови. Реконструйовано модель поняття войовничість в індивідуально-авторській концептосфері на матеріалі художніх текстів А. Нотомб. Досліджено гендерну специфіку реалізації поняття войовничість в індивідуально-авторській концептосфері А. Нотомб.

Увагу присвячено вивченню мотивованості конотативного значення фразеологічних одиниць англійської та української мов у зіставному аспекті. Зауважено, що теоретико-методологічною базою дослідження є наукові праці у галузях лексичної семантики, стилістики, комунікативної лінгвістики, теорії номінації, прагмалінгвістики, психолінгвістики, невербальної семіотики та лінгвокраїнознавства. Акцентовано, що поглибленому вивченню мотивованості сприяло розуміння її як наскрізної лінгвопсихоментальної операції творення конотативного значення фразеологічних одиниць для відображення унікальності бачення, сприйняття та відтворення мовних картин світу кожного етносу. Уточнено зміст понять “конотація”, “конотативне значення”. Розроблено методику зіставного вивчення мотивованості конотативного значення фразеологічних одиниць. Виділено основні компоненти конотативного значення. Виявлено внутрішню форму мови як мотивуючу ознаку конотативного значення. Визначено зміст поняття “мотивованість”, а також особливості типів мотивованості конотативного значення на рівні фразеології. Досліджено мовні та позамовні шляхи виникнення конотативного значення фразеологічних одиниць, виявлено міжмовну співвіднесеність у досліджуваних одиницях. Описано їхню національно-культурну специфіку, вплив на розуміння мовної картини світу носіїв англійської та української етносвідомостей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4ВЕЛ)4-4 Спенсер Е. 535

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: РА437846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено комплексне дослідження функціонування неологізмів у франкомовній інтернет-комунікації. Висвітлено неологізаційні процеси у сучасній французькій мові та виокремлено інтернет-комунікацію як середовище, що найбільше сприяє появі неологізмів, дозволяючи їм якнайширше розповсюдитися і закріпитися у мові з подальшим розкриттям свого лексико-семантичного потенціалу. Виокремлено функції неологізмів сфери новітніх технологій. Ідентифіковано, що деякі запозичення при потраплянні у французьку мову модифікують своє семантичне значення, звужують або розширюють його. Підтверджено, що французька мова активно послуговується власними словотвірними можливостями для номінації нових реалій сьогодення. Виокремлено жанри інтернет-комунікації, оскільки вони мають свою специфіку та вирізняються певними рисами, які безпосередньо впливають на вибір мовних одиниць, які розкриваються в процесі реалізації інтенції користувача мережі.

Запропоновано новий підхід до встановлення та розкриття системно-структурної параметризації лексико-семантичної групи (ЛСГ) "Зло" в сучасних українській, англійській та французькій мовах на основі методики формалізованого аналізу лексичного та семного складу іменників. Укладено реєстр слів на позначення зла в трьох далекоспоріднених мовах, змодельовано їхні ЛСГ; сконструйовано матриці співвідношень досліджуваних одиниць та їхніх значень. Визначено місце та роль кожного слова в семантичному просторі мов, зіставлено структури ЛСГ; розкрито універсальні та національно-культурні особливості ЛСГ "Зло" в сучасних українській, англійській та французькій мовах.

Вивчено комунікативну ситуацію непорозуміння в сучасному англомовному діалогічному дискурсі. Розкрито соціокогнітивну природу ситуації непорозуміння з відповідними причинами її виникнення у мікросоціальному (на рівні мовця) й макросоціальному (на рівні соціальних груп) контекстах. Встановлено, що у рамках ситуації непорозуміння комуніканти застосовують дві ключові стратегії: запобігання непорозуміння та його подолання. Подолання непорозуміння корелює з коригуючими репліками, де механізм самовиправлення домінує над механізмом виправленням іншого. Визначено стратегічний тип непорозуміння, що є симуляцією комунікативного непорозуміння з боку адресата задля досягнення його егоцентричних цілей.

Комплексно проаналізовано феномен "біблійний інтертекст" у перекладознавчій площині, систематизовано і класифіковано його актуалізації в біблійному та позабіблійному просторі. Окреслено стратегії та прийоми відтворення цих актуалізацій іншою мовою й особливості рецепції іншою національною культурою з огляду на соціологічний і лінгвокогнітивний підходи до перекладу. Здійснено спробу термінологічно розмежувати мовні (біблеїзми) та мовленнєві (біблеми) актуалізації біблійних фреймів у позаканонічних біблійних інтертекстах. Запропоновано авторську методику дослідження біблеїзмів і біблем з урахуванням потенціалу їх перекладності.

Встановлено загальні та відмінні риси реалізації голосних і приголосних фонем у спонтанному мовленні британців, американців і канадійців. Визначено артикуляційні, темпоральні та спектральні характеристики одиниць сегментного рівня, виявлено ступінь стабільності / варіативності диференційних ознак голосних і приголосних фонем у досліджуваних національних варіантах англійської мови. Представлено лише основні риси сучасної орфоепії та орфофонії в її трьох національних варіантах.

Вивчено пропозиційно-семантичну організацію лексико-словотвірних гнізд із вершиною тварина та рослина в італійській мові на основі восьми лексем, взятих із Біблії. Висвітлено основний принцип угруповання мовного матеріалу італійської мови: принцип гніздового дослідження лексики. З його допомогою виявлено деякі характерні риси словотвірної системи, притаманні різним мовам, у тому числі й італійській. Завдяки вивченню лексико-словотвірних гнізд простежено шляхи творення нових слів. Продемонстровано ієрархічну побудову лексико-словотвірних гнізд, де обов'язково присутнє базове слово, від якого утворюються нові лексеми для подальшого словотворення. Визначено, що лексико-словотвірне гніздо - непостійна одиниця словотвору, яка має властивість змінюватися з часом, тому при його дослідженні враховано синхронічний і діахронічний аспекти словотворення.

Визначено образні домінанти та жанрові модифікації любовної лірики Е. Спенсера в контексті розвитку англійської поезії доби Відродження. Вперше в українській англістиці проведено детальний аналіз образної системи сонетарію Е. Спенсера, уточнено жанрову специфіку гімнів. Обґрунтовано теоретико-методологічну базу дослідження, простежено особливості рецепції сонетного циклу "Аморетті" у діахронічній перспективі, накреслені основні критично-наукові вектори інтерпретації лірики Е. Спенсера. Розглянуто, виходячи з концепції Любові в культурі єлизаветинської Англії, філософсько-естетичні джерела любовної лірики Е. Спенсера. Висвітлено специфіку художнього поєднання у його ліричному спадку ідейних струменів неоплатонізму, петраркізму та християнства. Докладно проаналізовано та систематизовано образи природи, а також художні моделі реалізації категорії часу з урахуванням їхніх функцій у конструюванні дискурсу любові (сонетний цикл "Аморетті"). З'ясовано співвідношення традиційних та інноваційних жанрових елементів у корпусі гімнів Е. Спенсера ("Епіталама", "Чотири гімни", "Проталама"), що дозволило зробити висновок щодо модифікацій одного з найдавніших літературних жанрів у творчості поета.

Обґрунтовано теоретико-методичні засади методики навчання студентів магістратури усного перекладу у зовнішньоекономічній сфері, які реалізовано в концепції формування фахової компетентності усного перекладача, що включає зміст і структуру фахової компетентності усного перекладача, типологію і систему вправ для навчання послідовного перекладу у зовнішньоекономічній сфері, модель організації навчання здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти послідовного перекладу у зовнішньоекономічній сфері. Запропонована концепція ґрунтується на засадах суб'єктно-синергетичного, когнітивного та компетентнісного підходів, кожен з яких формує певну професійну якість перекладацької особистості, урахуванні вимог до сучасного усного перекладача, специфіки та функцій його діяльності у зовнішньоекономічній сфері, новітніх досягненнях методики навчання перекладу. Теоретично обґрунтовано методичну систему формування фахової компетентності усного перекладача у послідовному перекладі у зовнішньоекономічній сфері, яка відповідає кінцевим цілям навчання, має єдину структуру формування перекладацьких навичок, умінь і здатностей, побудована на типових ситуаціях реальної професійної діяльності й організована відповідно до виокремлених етапів перекладацької діяльності. Представлено систему вправ із певною послідовністю їх виконання на трьох етапах навчання, які відображають послідовність дій усного перекладача у фазі прийняття перекладацького рішення. Система вправ спрямована на розвиток комплексу психолінгвістичних механізмів породження тексту перекладу та відповідає кінцевим цілям навчання усного перекладу магістрів-філологів. Ефективність розробленої методики перевірено під час експериментального навчання, в якому доведено її здатність забезпечити високий рівень формування фахової компетентності усного перекладача у послідовному перекладі зовнішньоекономічної сфери у здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Укладено методичні рекомендації для організації процесу навчання за розробленою методикою.