Продемонстровано методи запровадження інформаційних технологій у навчально-виховному процесі середньої загальноосвітньої школи. Розглянуто програму Intel як засіб підготовки вчителів до їх використання. Приділено увагу роботі у програмі "Графічний редактор Paint" у курсі "Сходинки до інформатики"

Зазначено, що якість освіти пов'язується із умінням не тільки здобувати нові знання, але й застосовувати їх у реальному житті. Використовуючи інноваційні інформаційні технології, школа повинна формувати нову систему універсальних знань, умінь і навичок, а також розвивати досвід самостійної діяльності й особистої відповідальності учнів, тобто сучасні ключові компетенції.

Досліджено використання інтерактивних методів навчання (парна і групова робота) при викладанні інформатики в середній школі. Розгляуто організаційно-педагогічні умови, без яких інтеракція або зовсім неможлива, або є неефективною. Проаналізовано проблеми неуспішності роботи при застосуванні інтерактивних технологій у навчально-виховному процесі.

Розглянуто проблему розвитку алгоритмічного мислення у молодших школярів. З'ясовано зміст поняття "алгоритмічне мислення". Охарактеризовано основні етапи процесу його формування в учнів через виконання системи вправ упродовж всього періоду навчання у початковій школі.

Увагу приділено реалізації експериментального педагогічного дослідження "Взаємодія загальноосвітнього та вищого навчального закладів з удосконалення підготовки майбутніх учителів інформатики" як якісному результату співробітництва НПУ ім. М. П. Драгоманова та спеціалізованої школи № 91 Шевченківського району м. Києва

Запропоновано творчі напрацювання педагогів і учнів Заліщицької гімназії, де висвітлено досягнення в науково-виховному процесі за останні роки, розкрито систему інноваційної роботи навчального закладу з обдарованою молоддю. Розкрито інтелектуальну, академічну, художню, лідерську і психомоторну сфери діяльності обдарованої молоді.

Охарактеризовано навчальний заклад як центр апробації інноваційних педагогічних технологій та поширення передового досвіду. Розглянуто авторську модель учнівського самоврядування, запровадження якої спричинює наявність у ліцеї випреджальної виховної системи - розкриває раніше невідомі здібності дитини. Зазначено, що вирізняє роботу ліцею командний принцип співдіяльності дирекції, вчителів, вихователів та технічного персоналу, що допомагає створенню атмосфери культу знань, високої культури освітнього сеередовища і як результат - вагомі результати вихованців.

Зазначено про необхідність та актуальність педагогічного нововведення, яке полягає у розробленні та апробації інноваційного механізму взаємодії "школа - вищий навчальний заклад". Це максимально оптимізує формування практичних знань, умінь і навичок студентів, розширить можливості соціалізації учнів, забезпечить наступність між загальною та середньою освітою.

Розглянуто феномен спілкування як об'єкт філософського пізнання. Сучасна концепція спілкування з'ясовує його сутність як соціального явища, враховуючи його функції, форми прояву тощо. В інформаційному суспільстві феномен спілкування набуває характерних особливостей. Викладене зумовлює врахування цих особливостей у практичній освітній діяльності, а також необхідність формування комунікативних навиків як основи соціалізації особистості

Запропоновано «Педагогічну концепцію людини», як методологічний орієнтир для природовідповідної та особистісно-орієнтованої освіти. Обґрунтовано, що затребуваність Концепції вчителями, а саме - реальне упровадження її в шкільний навчально-виховний процес, спричинить радикальні зміни у педагогічній практиці. Проаналізовано закономірності цілісного розвитку людини, що розвивається – дитини, його засад, серед яких чільне місце посідає науково обгрунтовна педагогічна концепція людини. З’ясовано, як повинен діяти педагог, аби якнайкраще розвивати школяра у процесі своєї діяльності, як необхідно йому діяти, щоб не зменшувати унікальність індивіда, індивідуальність школяра. Розкрито незамінну роль для здійснення природовідповідної діяльності вчителя авторської педагогічної концепції людини.

Предложена «Педагогическая концепция человека» как методологический ориентир для природно-соответствующего и личностно-ориентированного образования. Обосновано, что востребованность Концепции учителями, а именно реальное внедрение ее в школьный учебно-воспитательный процесс, повлечет радикальные изменения в педагогической практике. Проанализированы закономерности целостного развития человека, его принципов, среди которых главное место занимает научно обоснованная педагогическая концепция человека. Выяснено, как должен действовать педагог, чтобы лучше развивать школьника в процессе своей деятельности, как необходимо ему действовать, чтобы не уменьшать уникальность индивида, индивидуальность школьника. Раскрыта незаменимая роль для осуществления природно-соответствующей деятельности учителя авторской педагогической концепции человека.

Asking "Pedagogical concept of man" as a methodological guideline for appropriate and natural personality – oriented education. It is proved that the demand for teachers Concepts, namely its actual implementation in school education process, will result in a radical change in teaching practice . Analyzed patterns of holistic human development , developing – the child, his principles, among which is dominated by scientifically based pedagogical concept of human rights. It was found to act as a teacher to develop better student in the course of business, as it is necessary to act to reduce the uniqueness of the individual student individuality. Discloses an indispensable role for the implementation of relevant activities of natural teacher pedagogical concept of author rights.

Розглянуто медіаосвіту як точку, в якій сходяться найгостріші проблеми сучасного світу, сучасних недійних практик і сучасної освіти. Обгрунтовано медіаорієнтаційну функцію освіти, яка має пронизувати увесь навчально-виховний процес. Зазначено, що медіаосвіта є найважливішим способом інституціоналізації цієї функції. Виокремлено основні функції освіти, серед яких головною є функція керування інформаційною поведінкою особистості з перспективою трансформації процесу керування в самокерування. Витлумачено головні завдання шкільної медіаосвіти, що знайшли відображення в затвердженій Президією НАПН України Концепції впровадження медіаосвіти в Україні.

Рассмотрено медиаобразование как точку, в которой сходятся самые острые проблемы современного мира, современных практик и современного образования. Обоснованна медиаориентационная функция образования, которая должна пронизывать весь учебно-воспитательный процесс. Отмечено, что медиаобразование является важнейшим способом институционализации этой функции. Выделены основные функции образования, среди которых главной является функция управления информационной поведением личности с перспективой трансформации процесса управления.Охарактеризованы главные задачи школьного медиаобразования, нашедшие отражение в утвержденной Президиумом АПН Украины Концепции внедрения медиаобразования в Украине.

Considered as the point at which converge the most acute problems of the modern world , modern invalid practices and modern education. Reasonably medaorientatsiynu function of education, which must permeate the entire educational process. Noted that media is an important way to institutionalize this function. The basic function of education , of which the main function is the management of information behavior of the individual with the perspective transformation process control samokeruvannya. Interpreted the main aims of the school media education, as reflected in the Bureau of APS of Ukraine approved the Concept of integration of the media in Ukraine.

Розглянуто сучасну школу як відкриту соціально-педагогічну та соціально-економічну систему, що є міні-суспільством зі своїм населенням та територією, економікою та цілями, духовними й матеріальними цінностями, фінансами, комунікацією та ієрархією. Проаналізовано школу як освітньо-культурний феномен крізь призму віддзеркалення новаційних змін, які проголошені та реалізуються в країні, школа розвитку традицій, організаційної культури, персоналу.

Рассмотрена современная школа как открытая социально-педагогическая и социально-экономическая система, представляющая мини-общество со своим населением и территорией, экономикой и целями, духовными и материальными ценностями, финансами, коммуникацией и иерархией. Проанализирована школа как образовательно-культурный феномен сквозь призму отражения инновационных изменений, которые провозглашены и реализуются в стране, школа развития традиций, организационной культуры, персонала.

The modern school as an open social-pedagogical and socio-economic system, representing a mini-a society with its population and territory, economy and goals , spiritual and material values, finance, communication and hierarchy. Analyzed the school as an educational and cultural phenomenon through the prism of these innovations reflect the changes that have been declared and implemented in the country, development of traditions , organizational culture, personnel.

Досліджено проблему «педагогічного розуму» в контексті постсучасної освіти. Акцентовано увагу на необхідності формування інноваційного мислення для розуміння сутності педагогіки сьогодення. Зазначено, що перехід від національних моделей освіти та виховання до транснаціональних передбачає зміни у формах організації та технологіях. Узагальнено значення критичної саморефлексії педагогічного розуму, його саморепрезентацію в онтологічних конструктах і епістемологічних ситуаціях, а також вокативні розвідки, що сприяють кристалізації педагогічних ідей, здатних запобігати ризикам, і здійсненню гуманістичного призначення освіти.

Исследована проблема «педагогического ума» в контексте постсовременного образования. Акцентировано внимание на необходимости формирования инновационного мышления для понимания сущности педагогики настоящего. Отмечено, что переход от национальных моделей образования и воспитания к транснациональным предусматривает изменения в формах организации и технологиях. Обобщено значение критической саморефлексии педагогического ума, его саморепрезентацию в онтологических конструктах и эпистемологических ситуациях, а также вокативные разведки, что способствует кристаллизации педагогических идей, способных предотвращать риски и осуществлению гуманистического назначения образования.

The problem of "pedagogical mind" in the context of post modern education. Focused on the necessity of forming innovative thinking to understand the essence of the pedagogy .Noted that the transition from national models of education and training in multinational envisages changes in the forms of organization and technology. Overview of the critical self-reflection pedagogical mind, its representation in the same ontological and epistemological constructs situations , as well as intelligence vokativni promoting crystallization pedagogical ideas capable of preventing risks and contribute to the implementation of humanistic education destination .

Обгрунтовано головне завдання всього суспільства та освіти, яким є підготовка людини до життя й діяльності за нових умов, людини інноваційної, демократичної, самодостатньої. Наголошено на принципі демократизму в значенні уваги до конкретної дитини з її сутнісними характеристиками. Проаналізовано спосіб позбавлення формального підходу в навчанні, а саме - за допомогою перетворення навчальної діяльності в органічне засвоєння знань як методології, основи діяльності людини в різних сферах життя. Зазначено, що аби підготувати людину до життя в нинішньому столітті, слід сповна усвідомити сутність змін, що привносить новий час, зорієнтувати суспільство та державу на свідоме, послідовне та динамічне їх сприйняття.

Обоснована главная задача всего общества и образования – подготовка человека к жизни и деятельности в новых условиях, человека инновационного, демократического, самодостаточного. Отмечен принцип демократизма в значении внимания к конкретному ребенку с его сущностными характеристиками. Проанализирован способ избавления формального подхода в обучении с помощью преобразования учебной деятельности в органичное усвоение знаний в качестве методологии, основы деятельности человека в различных сферах жизни. Указано, чтобы подготовить человека к жизни в нынешнем веке, следует полностью осознать сущность изменений, принесенных новым временем, сориентировать общество и государство на сознательное, последовательное и динамическое их восприятие.

Reasonably main task of the whole society and education, which is to prepare the person to live and work in the new environment, human innovation, democratic and self-sufficient. Mentioned principle of democracy in the sense of attention to a particular child with its essential characteristics. Analyzed how to get rid of a formal approach to learning, namely by transforming the educational activity in organic assimilation of knowledge as a methodology, the basics of human activities in various spheres of life. Noted that to prepare a person for life in this century should be fully aware of the essence of the changes brought by the new time, orient the society and the state on a conscious, consistent and dynamic perception of them.

Окреслено основні шляхи підготовки учня до навчання у ВНЗ, зокрема, через ознайомлення його з основами комп'ютерної грамотності та формування в учня правильного ставлення до використання комп'ютера. Наголошено на зближенні шкільної та вузівської освіти у напрямі комп'ютерних технологій як запоруки подальшого розвитку інновацій в освіті, з метою виховання грамотного спеціаліста.

Зазначено, що залучення учнів до творчості є актуальною проблемою організації навчального процесу, оскільки формування якостей творчої особистості неможливе без організації відповідної діяльності. Саме творча пізнавальна діяльність учнів є тим видом активності, що розвиває ці здібності.

Висвітлено сучасний стан впровадження наукових досягнень у шкільну практику та взаємозв'язок між наукою, школою та МОН.

Подано інформацію про новітню для України технологію навчання - дистанційну освіту. Наведено характеристику дистанційних курсів, їх завдання, пояснено зв'язок з учнем. Для кращого розуміння виокремлено переваги та недоліки цієї форми здобуття знань. Увагу приділено змішаній формі навчання.

Розглянуто витоки Українського національного музичного мистецтва та розкрито 85-річний досвід підготовки культурно-мистецьких кадрів Коледжу культури і мистецтв.

Розглянуто основні аспекти побудови моделі освітнього простору молодших школярів як об’єктивну і одночасно суб’єктивну реальність. Зазначено, що вибір компонентів її розгортання обумовлений особливостями навчальної діяльності школярів і специфікою функціонування конкретного загальноосвітнього навчального закладу. Виокремлено такий компонент моделі як структурування навчального процесу, особливість якого полягає в тому, що воно здійснюється в межах соціокультурних ситуацій, які постають одиницями проектування освітнього простору в школі. Наголошено, що соціокультурну педагогічну ситуацію, яка вбирає життєві і педагогічні події, окреслює наскрізна тема, що узгоджується з темами навчальних предметів. З огляду на такі індивідуальні особливості школярів, як провідний канал сприйняття інформації, специфіка її оброблення і провідний стиль навчання, охарактеризовано наступний компонент моделі − організацію навчальної взаємодії дітей кожного типу, яка відбувається відповідно до певного етапу навчального процесу (вивчення нового, повторення, закріплення, контроль, корекція). Запропоновано три варіанти траєкторії руху учня протягом навчального дня під час вивчення нового матеріалу. Розкрито компонент зонування шкільних приміщень для забезпечення ефективної роботи учнів у групах, утворених за результатами виявлення індивідуальних особливостей, які впливають на перебіг і результативність їхньої навчальної діяльності. Як приклад подано схему зонування приміщення для одночасної роботи кількох груп. Констатовано, що розроблення моделі освітнього простору в школі за пропонованими компонентами забезпечуватиме органічну єдність урахування особливостей провідного виду діяльності молодших школярів (навчальної) і певного закладу освіти І ступеня.

Рассмотрены основные аспекты построения модели образовательного пространства младших школьников как объективной и одновременно субъективной реальности. Отмечено, что выбор компонентов ее развертывания обусловлен особенностями учебной деятельности школьников и спецификой функционирования конкретного общеобразовательного учебного заведения. Выделен такой компонент модели как структурирование учебного процесса, особенность которого заключается в том, что оно осуществляется в рамках социокультурных ситуаций, являющихся единицами проектирования образовательного пространства в школе. Отмечено, что социокультурную педагогическую ситуацию, впитывающую жизненные и педагогические события, определяет сквозная тема, что согласуется с темами учебных предметов. Учитывая такие индивидуальные особенности школьников, как ведущий канал восприятия информации, специфику ее обработки и ведущий стиль обучения, охарактеризован следующий компонент модели − организация учебного взаимодействия детей каждого типа, происходящая в соответствии с определенным этапом учебного процесса (изучение нового, повторение, закрепление, контроль, коррекция). Предложены три варианта траектории движения ученика в течение учебного дня при изучении нового материала. Раскрыт компонент зонирования школьных помещений для обеспечения эффективной работы учащихся в группах, образованных по результатам выявления индивидуальных особенностей, которые влияют на ход и результативность их учебной деятельности. Как пример представлена схема зонирования помещения для одновременной работы нескольких групп. Констатировано, что разработка модели образовательного пространства в школе по предлагаемым компонентам обеспечивает органическое единство учета особенностей ведущего вида деятельности младших школьников (учебной) и определенного учебного заведения I степени.

The elements of the education space pattern in the primary school are given in the article. The variety of the latter is conditioned by the specifics of general secondary education institutions activity