Представлено інтегроване середовище системи автоматизованого проектування, що реалізує новий підхід до управління процесом проектування. Запропонований сценарій проектування значно спрощує працю проектувальника. Наявний в середовищі монітор забезпечує гнучкість проектних процесів за допомогою гнучкої структури опису проектних процедур у сценарії проектування.

Розглянуто синтез робастної системи, призначеної для експлуатації на БПЛА. Особливістю системи є використання неортогонального вимірювача. Синтез регулятора було виконано на основі робастного структурного синтезу. Такий підхід засновано на створенні математичної моделі об'єкта управління. Тому було отримано моделі поздовжнього та бічного руху літального апарата. В цих моделях враховано неортогональну вимірювальну систему, що включає швидкісні гіроскопи, засновані на технологіях мікроелектромеханічних систем. Матриці стану, управління та спостереження було отримано за допомогою технології Aerosim. Представлено результати моделювання синтезованої системи. Отримані результати можуть бути корисними для рухомих об'єктів широкого класу.

Розглянуто базовий підхід для побудови гібридної нейронної мережі. Як приклад, проаналізовано нейронну мережу зустрічного поширення. Розглянуто два режими функціонування цієї нейронної мережі. Це режими акредитації та інтерполяції. Режим інтерполяції дозволяє виявляти більш складні особливості і дає більш точні результати. На основі цього аналізу розроблена нова гібридна структура, що включає нейронну мережу Кохонена і персептрон. Запропоновано алгоритм навчання цієї гібридної нейронної мережі.

Розглянуто задачу модифікації нейронної мережі, топологія якої була обрана раніше в результаті вирішення оптимізаційної проблеми. Запропонований алгоритм вирішення базується на двоетапній процедурі, яка складається з генетичного і локального алгоритму оптимізації. Проблему модифікації представлено у вигляді двох задач: пошук оптимальної структури нейронної мережі і налаштування вагових коефіцієнтів. Для вирішення цих двох завдань використано двоетапний алгоритм, у якому на першому етапі застосовується гібридний багатокритеріальний еволюційний алгоритм, а на другому етапі визначаються значення вагових коефіцієнтів за допомогою методу зворотного поширення помилки і методу найшвидшого спуску. Визначення оптимальної кількості прихованих шарів виконується за допомогою адаптивного алгоритму об'єднання і нарощування.

Розроблено алгоритми пілотування мікро-БПЛА з підвищеним рівнем безпеки. До уваги взято критичні ситуації, що виникають під час польоту, такі як відмови електричного обладнання наземної станції зв'язку з БПЛА та радіообладнання самого БПЛА. Проведено синтез алгоритму автоматичної посадки. Технічна реалізація алгоритму аварійної посадки здійснювалася на базі мікро-БПЛА PD-1900. Окрім цього, розроблено алгоритм підвищення безпеки пілотування мікро-БПЛА.

Встановлено неможливість оцінювати реакцію системи автоматичного керування лише на типові сигнали і обмежуватись лише показниками якості. Результати теоретичних і експериментальних досліджень показали, що керовані сигнали системи є випадковими. З метою оцінювання впливу цих керованих сигналів необхідно використовувати статичні методи оцінки реакції системи на команди оператора. Розглянуто метод оцінювання точності систем автоматичного керування, який працює в режимах стійкого керування при випадкових зовнішніх впливах.

Проведено трикратне вимірювання активної потужності магніторезистивним перетворювачем. Виконана перевірка адекватності електричної моделі магніторезистивного перетворювача, використовуючи критерії Стьюдента і Фішера. Перевірено гіпотезу про адекватність математичної моделі реальному магніторезистивному перетворювачу активної потужності. Прийнято гіпотезу про те, що результати вимірювання розподілені по нормальному закону. Перевірка за критеріями Райта, Смирнова, Пірсона, Колмогорова та багатоскладовому критерію підтвердила дане припущення. При статистичній обробці трикратного результату вимірювання активної потужності магніторезистивним перетворювачем було вирішено дві задачі. По-перше, визначено деяке наближене значення виміряної величини (оцінку), що найкращим чином відповідає отриманим результатам. По-друге, визначено імовірні відхилення результатів вимірювань від оцінки виміряної величини. У результаті досліджень визначені точкові оцінки отриманих розподілів експериментальних даних та побудовані гістограми для експериментальних даних магніторезистивного перетворювача.

Розглянуто паливо-вимірювальні системи сучасних повітряних суден. Показано необхідність їх подальшого удосконалення згідно рекомендаціям ІКАО. Наведено короткий огляд методів та засобів вимірювання рівня палива в баках в сучасних авіаційних паливомірах. Запропоновано розробку та створення високоточного витратоміра повітря та розробки структури ПВС на основі вимірювання витрат надпаливного повітря у баках-кесонах з автоматичною стабілізацією тиску повітря в баці. Розглянуто конструкції діафрагменного вузла та диференціального манометра, що входять до об'ємометричної паливо-вимірювальної системи. Надано опис структури системи та її функціонування. Розроблена система дозволяє створити обладнання з покращеними характеристиками.

Досліджено ефективність роботи вертикально-осьової вітроенергетичної установки, при різних швидкостях вітру в залежності від кута атаки лопатей ротора. Об'єктом дослідження був трилопатевий ротор типу Дар'є. При моделюванні використовувалася модель потоку в'язкого газу з усередненням турбулентних характеристик (усереднені по Рейнольдсу рівняння Нав'є-Стокса для нестисливої рідини). Проведені дослідження дозволять розробити нові принципи побудови вертикально-осьових вітроустановок із змінним кутом атаки лопатей з метою підвищення енергетичної ефективності станції.

Зроблено акцент на тому, що сонячний безпілотний літальний апарат, повинен використовуватися в контексті певних завдань (місії), з урахуванням цього була представлена загальна структура внутрішніх систем літака. Проаналізовано критерій при якому можливий безперервних політ на протязі доби. Виходячи з цього представлений підхід для розрахунку і моделювання характеристик безпілотного літального апарата, з можливість перезарядки під час денного сонячного циклу. Основними параметрами літака були виділені розмах і подовження крила і ємність батарей.

Запропоновано алгоритм оптимального керування групою безпілотних літальних апаратів, що дозволяє задавати маневри безпілотних літальних апаратів, оцінювати координати поточного положення безпілотного літального апарата щодо заданої траєкторії, ідентифікувати оптимальні моменти часу виконання групових маневрів. Синтезований алгоритм виробляє оптимальне, з урахуванням заданого критерію якості, керування рухом мітки поточного положення до заданому положенню і розраховує оптимальний момент часу і фазову координату поділу групи безпілотних літальних апаратів.

Запропоновано автоматизовану інформаційну систему для дослідження функціонального стану осіб льотного складу, яка базується на концепції регулювання кисневих режимів організму людини. Розробку реалізовано на базі системи керування базами даних та системи програмування Lasarus. Ця електронна інформаційна система включає в себе два автоматизованих робочих місця; наведено список їх функцій, а також опис. Ці автоматизовані робочі місця дозволяють надати суттєву практичну підтримку при розв'язанні комплексу задач, пов'язаних із покращенням стану організму, розвитком загальних фізичних якостей та спеціальною фізичною підготовкою членів льотних екіпажів.

Індекс рубрикатора НБУВ: З845

Рубрики:

Антени. Лінії передачі (фідери)

Шифр НБУВ: Ж72727 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: О571.6

Рубрики:

Інерціальна навігація

Шифр НБУВ: Ж72727 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему об'єднання моделей ПрО. Запропоновано зіставляти об'єкти ПрО на основі значень властивостей екземплярів цих об'єктів. Методи зіставлення властивостей розрізняються в залежності від типу шкал, в яких вимірюються їх значення. Зпропоновано порівнювати властивості числового типу даних методами k-means, гістограм, а також перевірити збіг закону розподілу значень властивостей. За сукупністю ознак прийняти рішення про подібність порівнюваних властивостей.

Розроблено алгоритм пошуку найбільш протяжного орієнтира, за яким БПЛА може слідувати і здійснювати корекцію польоту. Алгоритмічне забезпечення було розроблено на основі мови Python. Функціональністю програмного забезпечення є виявлення лінійних орієнтирів на зображеннях геофізичного поля, отриманих з борту БПЛА у режимі реального часу. Дані зображення оброблено методом перетворення Хафа. У результаті отримано візуалізацію виявлення об'єкта з найбільшою протяжністю, тобто лінійного орієнтира, що дозволяє оцінювати місцезнаходження БПЛА. Проведений візуальний аналіз ефективності алгоритму для корекції ІНС показав, що дане алгоритмічне забезпечення є вдалим варіантом для використання на борту БПЛА, а завдяки застосуванню систем технічного зору, дає найбільш точний результат у визначенні місця розташування БПЛА.

Розглянуто створення модульного багатофункціонального роботизованого комплексу на базі одноплатного комп'ютера Raspberry Pi та мікроконтролера Arduino. Для вирішення задач швидкої передачі та обробки даних розроблено програмний код клієнт-серверного типу який мінімізує можливі втрати. Сервер є повністю універсальним і може змінювати свій програмний код під конкретну задачу витрачаючи на це мінімальний час. Створено алгоритм обробки зображень який зменшує об'єм та час на перевірку на коректність що впливає на швидкість побудови каскадів. Розроблено максимально швидкий та оптимальний алгоритм побудови каскадів що дає змогу зменшити час опрацювання у три рази. Оптимізовано програмний зв'язок між одноплатним комп'ютером та мікропроцесором для більш швидкої обробки інформації.

Вирішено питань побудови інвертора для автоматизованої системи визначення вольтамперних характеристик напівпровідникових приладів. Розглянуто структуру такої системи та запропоновано для регулювання тестової напруги використовувати напівмостовий інвертор з індуктивно-ємнісним фільтром. Для керування вихідним струмом такого інвертору запропоновано використати релейне регулювання, а керування вихідною напругою запропоновано здійснювати опосередковано через регулювання струму. Розроблено структуру пристрою керування таким інвертором, що реалізує запропонований підхід до керування. З використанням програмного середовища MATLAB Simulink побудована віртуальна модель інвертору та пристрою керування ним. Проведено дослідження роботи розробленої системи при визначені вольтамперної характеристики напівпровідникового діоду. Отримані результати підтвердили працездатність запропонованого підходу.

Проведено системний аналіз предметної області оцінки проблеми результатів випробувань, в результаті чого його можна класифікувати на чіткі і нечіткі концепції, що дозволяє вибирати пристрій нечіткої логіки в якості основного рішення проблеми. Виконано масштабування для всіх лінгвістичних змінних проблеми, що дозволило визначити набір термів. Дана структура нечіткої логіки. Розглянуто структуру логічного виводу нечіткої логіки. Розглянуто принцип побудови нечітких правил, що дозволяє розробляти продукційні правила для оцінки рівня знань учня з використанням заданих вхідних і вихідних лінгвістичних змінних. Розглянуто етапи використання нечіткої логіки в системі адаптивного тестування знань. Дана структура системи оцінки знань з нечіткою логікою. Розглянуто схему подачі питань слухачеві. Розроблено структуру адаптивної системи тестування з використанням нечіткої логіки. Представлені результати застосування адаптивного тестування в оцінці знань експериментальної і контрольної. На основі отриманих результатів показана ефективність адаптивного тестування на основі нечіткої логіки в процесі оцінки знань учня.

Розглянуто автоматизовану систему тестування знань з адаптивними параметрами, що передбачає індівідуалізацію вмісту навчальних курсів і тестових завдань, призначених для контролю знань кожного учня. Розглянуто існуючі системи автоматизованого тестування знань. Проведено аналіз існуючих підходів до організації адаптивного тестування. Запропоновано систему, що має можливысть адаптуватися під рівень знань того, хто навчається і має здатність підбирати відповідні теми для навчання. Був розроблений і представлений алгоритм тестування знань з адаптацією вибору тем в залежності від рівня знань тестованого. Розглянуто вплив рівня складності завдань на критерій знання учнів. Представлені результати експериментального використання системи адаптивного тестування і її вплив на рівень контролю знань учнів. Розглянуто адаптивна модель тестування, що використовує апарат нечіткої математики. Запропоновано опис нечітких характеристик тестових завдань і функцій визначення рівня підготовки учнів.